Європейська прокуратура (EPPO) спільно з бельгійською федеральною поліцією та Європейським антикорупційним бюро OLAF провели обшуки в штаб-квартирі Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) у Брюсселі, приміщеннях Коледжу Європи в Брюґґе та приватних помешканнях підозрюваних. За даними EPPO, обшуки здійснюються в рамках кримінального розслідування щодо підозри в шахрайстві з коштами ЄС, корупції, конфлікті інтересів та порушенні професійної таємниці, повідомляє Еuractiv.
Слідство зосереджене на тендері 2021–2022 років, за яким ЄСЗД надала Коледжу Європи фінансування в розмірі 654 000 євро для реалізації програми Європейської дипломатичної академії — дев’ятимісячного навчання молодих дипломатів держав-членів ЄС. Під підозрою — можливе зловживання бюджетними коштами ЄС, зокрема чи були заздалегідь відомі представникам Коледжу критерії відбору, а також чи не порушили правила чесної конкуренції.
Ключовим об’єктом перевірки став закупівля Коледжем Європи будівлі на Spanjaardstraat у Брюґґе вартістю 3,2 млн євро для проживання учасників програми. Закупівля відбулася незадовго до оголошення тендеру ЄСЗД, що могло надати установі необґрунтовану перевагу.
За даними EPPO, затверджені слідчим суддею обшуки охопили кілька будівель Коледжу Європи, офіс ЄСЗД у Брюсселі та житла підозрюваних. Заарештовано трьох осіб для допиту, серед яких, за даними бельгійських ЗМІ, колишня верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Моґеріні — нинішня ректорка Коледжу Європи (з 2020 року) та директорка Дипломатичної академії (з 2022 року). Під час періоду, що розслідується, ЄСЗД очолював Жозеп Боррель.
OLAF провела адміністративне розслідування, допитавши кількох осіб, після чого передала матеріали EPPO. Обидві установи — Коледж Європи та Дипломатичну академію — очолює Федеріка Моґеріні, яка не коментувала ситуацію. EEAS підтвердила присутність поліції в адмінбудівлі на Rue d’Arlon 62, але уточнила, що розслідування стосується дій попереднього мандату. Коледж Європи утримався від коментарів.
Триденний бельгійський страйк проти урядового пакету заходів жорсткої економії триває з понеділка і спричиняє значні перебої в роботі залізничного та громадського транспорту, сфери державних послуг та авіасполучень. У перший день тижня курсувала половина поїздів, у вівторок страйкують державні службовці, а в середу – приватні підприємці та аеропорти Брюсселя та Шарлеруа. Профспілки протестують проти скорочень, мета яких – економія 10 мільярдів євро до 2030 року.
За даними бельгійських ЗМІ, страйк працівників залізниці особливо відчувається у години пік, перебої в транспорті триватимуть до середи.
Працівники державного сектора розпочали страйк у вівторок. Очікується, що зупинка роботи торкнеться шкіл, дитячих садків, пошти, служби вивезення сміття та системи охорони здоров’я.
Найбільші збої очікуються в середу, коли до страйку приєднаються працівники приватних компаній. Два найбільші бельгійські аеропорти, Брюссель та Шарлеруа, в середу не відправлятимуть рейси. Крім того, страйк працівників служби безпеки та наземного персоналу також може вплинути на рейси, що прибувають.
Уряд Бельгії заявив про масштабні заходи жорсткої економії з метою заощадити 10 мільярдів євро до 2030 року. Бельгія, одна з країн із найбільшим боргом в ЄС, тому повинна заощадити мільярди євро, щоб дотримуватися правил Європейського Союзу щодо боргу та дефіциту.
Бельгійська авіадиспетчерська служба розпорядилася закрити Брюссельський аеропорт „Завентем” о 21:20 за місцевим часом.
Повітряний рух в аеропорту Брюсселя відновився близько 22:00.
„Один рейс через збій був перенаправлений до аеропорту Амстердама. Всі інші рейси, заплановані на сьогоднішній вечір, будуть виконуватися”, – заявляв аеропорт Брюсселя.
Закриття в четвер стало останнім у низці збоїв. У вівторок аеропорт „Завентем” двічі припиняв роботу.
Крім того, повідомляється, що дрон помітили над ядерним дослідницьким центром SCK у місті Мол. Перехожий помітив безпілотник і попередив поліцію. Пізніше дрон також пролетів над Європейською школою в місті Мол.
5 листопада прем’єр-міністр країни Барт де Вевер скликав термінове засідання Ради національної безпеки після кількох інцидентів із невідомими безпілотниками. Бельгійські спецслужби звинувачують у цьому Росію.
На засіданні вирішили посилити Національний центр повітряної безпеки (NASC) та розглянути заходи боротьби з дронами.
Як зазначається, інцидент стався над АЕС, яка розташована недалеко від міста Антверпен. Про інцидент у неділю ввечері розповів прес-секретар енергетичної компанії Engie – оператора АЕС.
За його словами, інцидент жодним чином не вплинув на роботу електростанції, а владу було поінформовано про те, що трапилося.
Ввечері 4 листопада повітряний рух в аеропортах Брюсселя та бельгійського міста Льєж довелося призупинити. Таких заходів вжили з міркувань безпеки після повідомлення про проліт дронів неподалік.
За словами речника Skeyes, відповідального за контроль повітряного руху в Бельгії, Курта Вервіллігена, незадовго до 20:00 надійшло повідомлення про дрон над територією аеропорту Брюсселя. З міркувань безпеки весь повітряний рух було тимчасово закрито.
Спочатку було оголошено про перенаправлення рейсів до Льєжа, але тамтешній аеропорт також отримав повідомлення про дрони поблизу. Тому повітряний трафік скерували до Маастрихта.
У Бельгії розпочали розслідування після того, як над однією з військових баз у Валлонії двічі помітили невідомі безпілотники. У Міністерстві оборони переконані, що це не випадковий інцидент, а спланована розвідувальна операція.
Міністр оборони Тео Франкен заявив, що вартові на базі в Марш-ан-Фамені зафіксували кілька дронів, які тривалий час кружляли над важливими об’єктами штаб-квартири бригади. За його словами, схожа ситуація повторилася і наступної ночі.
«Це не виглядає випадковістю. Ми вважаємо, що йдеться про організовану операцію, спрямовану проти ключових елементів нашої армійської інфраструктури», – зазначив Франкен.
Наразі поліція та військова розвідка проводять слідчі дії, намагаючись встановити походження дронів та осіб, які стоять за їхнім запуском.
Міністр також заявив, що звернеться до уряду з пропозицією пришвидшити закупівлю систем для виявлення безпілотників та засобів для їх нейтралізації.
У вівторок, 14 жовтня, у Бельгії проходить загальнонаціональний страйк, учасники якого незадоволені планом уряду щодо економії бюджетних коштів. У двох головних аеропортах Брюссель і Шарлеруа були скасовані рейси, а також порушена робота громадського транспорту столиці.
Як зазначається, найбільший аеропорт Брюсселя скасував усі вильоти через страйк співробітників служби безпеки. Аеропорт Шарлеруа, ключовий хаб для бюджетної авіакомпанії Ryanair, повідомив, що не може виконувати рейси через брак персоналу.
Страйк паралізував і громадський транспорт у столиці – затримані чи скасовані рейси метро, трамваїв і автобусів. Поліція Брюсселя закликала жителів уникати центру міста та користуватися автомобілями.
Відомо, що уряд країни на чолі з Бартом де Вевером прагне скоротити дефіцит бюджету, реформувати пенсійну систему та заморозити індексацію зарплат. Ці зміни викликали обурення профспілок, які вимагають зберегти соціальні гарантії.
Профспілки різко виступили проти запланованих реформ, включаючи скорочення дострокового виходу на пенсію та замороження індексації зарплат.
«Цей уряд обіцяв більше стабільних робочих місць і підвищення купівельної спроможності. Порожні слова! І знову всі платять, крім багатих», – заявила профспілка CSC, закликаючи людей виходити на протест.
Як очікується, у середу, 15 жовтня, до мітингу в Брюсселі приєднаються десятки тисяч людей. Акція протесту посилить тиск на коаліційний уряд де Вевера, який вчора, 13 жовтня, не зміг домовитися про бюджет і відклав важливу промову в парламенті.
Офіцера безпеки Бельгії звинувачують у шпигунській діяльності на користь Китаю і, можливо, росії.
Про це пише видання Politico з посиланням на місцеві медіа та власні джерела.
Правоохоронець працював у відділі поліції Брюсселя. Його затримали минулого тижня, однак згодом звільнили з-під варти, наклавши обмеження.
За даними одного із співрозмовників Politico, звинувачення стосуються шпигунства на користь Китаю. Також слідство з’ясовує, чи шпигував він додатково на користь росії.
Медіа пишуть, що правоохоронця залучили до збору інформації через його доступ до міжнародної дипломатичної спільноти в Брюсселі. Поліцейський департамент міста Брюссель, зокрема, контролює райони навколо установ Європейського Союзу в столиці Бельгії.
Речник місцевої поліцейської служби, зона відповідальності якої охоплює місто Брюссель та муніципалітет Іксель, підтвердив, що „наразі триває внутрішнє розслідування”. Однак він не став кометувати деталі процесу.
Відмовилися від коментарів і федеральна прокуратура та федеральні поліцейські служби.
Раніше повідомлялося про те, що австрійська нафтогазова та хімічна група OMV звільнила одного з керівників через підозру у шпигунстві на користь росії.
Бельгійська федеральна прокуратура повідомила про арешт трьох молодих людей, яких підозрюють у підготовці терактів проти політиків країни, серед яких – прем’єр-міністрБарт Де Вевер. Затримання відбулося у четвер вранці в Антверпені.
За даними видання Gazet van Antwerpen, прокурорка Анн Франсен уточнила, що затриманих 2001, 2002 та 2007 років народження підозрюють у спробі терористичного вбивства та участі в діяльності терористичної групи. Двоє залишаються під вартою, третій відпущений. Слідчі провели чотири обшуки за участю вибухотехніків та федеральної поліції.
Телеканал VRT передає, що однією з потенційних цілей був саме Де Вевер, який очолює партію Новий фламандський альянс (N-VA). Представник прем’єра Філіп Керкаерт відмовився від коментарів. Пізніше міністр закордонних справ Максим Превопідтвердив у X (Twitter), що йшлося про замах саме на Де Вевера, назвавши це „глибоко шокуючим”.
Розслідування показало, що нападники могли планувати використати дрон для скидання вибухового пристрою, знайденого під час обшуків у районі Деурне в Антверпені. За даними прокуратури, пристрій нагадував саморобну бомбу. Крім того, у підозрюваних вилучили пакет зі сталевими кульками та 3D-принтер, який, ймовірно, використовувався для виготовлення деталей вибухівки.
Прокурорка Франсен зазначила, що справа демонструє постійний ризик терактів у Бельгії: „Це ще раз доводить, що всі служби безпеки повинні залишатися пильними”.
Прокуратура Бельгії передала до Міжнародного кримінального суду (МКС) скаргу про воєнні злочини проти двох ізраїльських солдатів, яких звинувачують у причетності до насильства в секторі Газа.
Як повідомляє The Brussels Times, федеральний прокурор Бельгії ухвалив рішення про передачу скарги, поданої фондом Hind Rajab Foundation спільно з організацією GLAN. За даними фонду, це рішення відповідає міжнародним зобов’язанням Бельгії.
Скарга стосується двох військовослужбовців бригади «Гіваті», яких помітили з прапором свого підрозділу на фестивалі Tomorrowland у Бельгії. Після втручання поліції їх було затримано та допитано, однак згодом відпущено.
Фонд Hind Rajab, створений на пам’ять про шестирічну дівчинку, вбиту в Газі, звинуватив бельгійську владу в бездіяльності, заявивши, що підозрюваних слід було або судити в Бельгії, або екстрадувати до МКС. На думку фонду, звільнення військових підриває довіру до правосуддя й посилює відчуття безкарності.
Фонд назвав передачу справи «стратегічним поворотним моментом» і закликав МКС до негайних дій. За їх словами, це створює юридичний і моральний прецедент для притягнення ізраїльських солдатів до відповідальності за межами Ізраїлю.
Із моменту заснування у 2023 році Hind Rajab Foundation подав десятки скарг у понад 10 країнах щодо дій ізраїльських військових.
У вівторок Ізраїль викликав бельгійського дипломата на знак протесту.
Конфлікт між державами загострився на тлі погіршення гуманітарної ситуації в Газі.
У середу Бельгія оголосила про намір надіслати гуманітарну допомогу до Гази через Йорданію, а також приєдналася до групи з 28 країн, які вимагають негайного припинення вогню.
Водночас Бельгія сама стала об’єктом судового розгляду: 7 липня її було викликано до суду в Брюсселі за позовом, який звинувачує державу в порушенні міжнародних зобов’язань. Позивачі вимагають заборони постачання зброї Ізраїлю, припинення угоди про асоціацію між Ізраїлем і ЄС, зупинки торгівлі з ізраїльськими поселеннями та замороження активів ізраїльських посадовців.
Напередодні Національного дня Бельгії король Філіп у телевізійному зверненні назвав ситуацію в Газі «ганьбою для людства».
