Прокурорами повідомлено про підозру виконувачці обов’язків директора Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України, яка організувала схему незаконного заволодіння бюджетними коштами під час виконання договору на аграрні роботи.
За матеріалами слідства, йдеться про договір на вирощування кукурудзи, в межах якого до актів приймання-передачі були внесені послуги, що фактично не передбачалися умовами угоди, а також застосовані завищені тарифи. Зокрема, до фінальних актів було включено «підживлення посівів» та «доробку врожаю», які не були передбачені ні договором, ні погодженими розцінками.
Окремі послуги збирання врожаю були проведені за ціною, завищеною вартістю майже у 2,5 раза від погодженої ціни. У результаті, загальна сума збитків завданих державній установі, склала близько 679 тис. грн.
Окрім того, посадовиця підписала та завірила печаткою інституту акти виконаних робіт із завідомо недостовірними відомостями, фактично легалізувавши неіснуючі або завищені послуги.
Підозрюваній інкриміновано зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки та службове підроблення (ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України). У межах розслідування їй обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який прокуратура вже оскаржила.
Досудове розслідування здійснюють слідчі Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за процесуального керівництва Берегівської окружної прокуратури.
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану групу, яка заволоділа майже 20 млн грн під час закупівлі нерухомості для потреб внутрішньо переміщених осіб із Луганської області.
Про це повідомили у НАБУ,
Серед підозрюваних – колишній керівник Лисичанської міської військової адміністрації (організатор схеми), підприємець (співорганізатор) та адвокат.
За даними слідства, у 2022 році очільник Лисичанської МВА затвердив програму «Тимчасова оселя», яка передбачала забезпечення житлом переселенців. На її реалізацію з бюджету було виділено 35 млн грн.
Далі, за версією слідства, фігуранти викупили корпоративні права на товариство, якому належав дитячий табір у Кіровоградській області, після чого організували його придбання Лисичанською МВА за значно завищеною ціною.
Правоохоронці встановили, що різниця між ринковою вартістю об’єкта та фактично сплаченими коштами становила 19,3 млн грн.
Наразі всіх підозрюваних затримано. Їм інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах).
Правоохоронці викрили організовану групу, яка привласнила кошти ПрАТ “НЕК “Укренерго” через схему закупівлі електроенергії. Загальні збитки державі за 2022–2025 роки становлять 447 млн грн.
Про це повідомили в СБУ.
В Україні ліквідували схему розкрадання державних коштів ПрАТ “НЕК “Укренерго”. За даними слідства, до оборудки причетні шестеро осіб, які діяли у складі організованої групи. Серед них — керівники підприємств із Києва та Харкова, що постачають електроенергію промисловим споживачам.
Слідство встановило, що учасники схеми занижували перед “Укренерго” прогнозовані обсяги споживання електроенергії. У результаті виникав значний негативний небаланс, тоді як фактично електроенергія постачалася споживачам без повної оплати на користь державної компанії.
Водночас фігуранти отримували від клієнтів кошти за повний обсяг спожитої електроенергії. Різницю виводили через підконтрольні фірми, обготівковували та розподіляли між собою.
Після накопичення заборгованості перед “Укренерго” підприємства припиняли діяльність у сфері торгівлі електроенергією, а клієнтську базу передавали іншим підконтрольним компаніям.
Під час 26 обшуків правоохоронці вилучили техніку, печатки, документацію та чорнові записи. Шістьом учасникам повідомлено про підозру за чч. 3, 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (організація та пособництво у привласненні майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою).. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Проведено 38 обшуків, під час яких вилучено засоби зв’язку, оргтехніку, службову документацію та чорнові записи, що мають доказове значення.
У межах програми Нечесні закупівлі 15 квітня було проведено масштабні слідчі дії у кримінальних провадженнях щодо зловживань під час закупівель деревини для потреб оборони. Про це повідомив Офіс генпрокурора.
Зазначається, що операція охопила 11 регіонів – Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області та місто Київ.
Проведено 38 обшуків, під час яких вилучено засоби зв’язку, оргтехніку, службову документацію та чорнові записи, що мають доказове значення.
Як повідомляється, шістьом службовим особам повідомлено про підозру. Серед них – колишній керівник квартирно-експлуатаційного управління, начальник квартирно-експлуатаційної служби військової частини, а також керівники державних підприємств. За даними слідства, їхні дії завдали державі понад 14,7 млн грн збитків.
Зокрема, інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ допустив закупівлю паливної деревини за завищеними цінами, що спричинило понад 10 млн грн збитків бюджету.
Колишньому начальнику Київського квартирно-експлуатаційного управління інкримінують службову недбалість, через яку він також допустив закупівлю деревини за завищеною вартістю, завдавши близько 2 млн грн збитків.
Також отримав підозру начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини. Зловживаючи службовим становищем, він допустив закупівлю паливної деревини твердих порід за завищеними цінами. У цьому епізоді сума збитків перевищує 1,2 млн грн.
За матеріалами слідства, налагодив схему керівник приватного товариства, який мав право доступу до відповідної системи та Єдиного державного реєстру МВС. До схеми він залучив свого 41-річного знайомого та 22-річного пасинка.
Спільники підшуковували клієнтів та на підставі фіктивних документів вносили неправдиві дані до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в тому числі за відсутності реальних сторін, які на той час офіційно перебували за кордоном.
Окрім того, зловмисники штучно суттєво занижували реальну вартість автомобілів, використовуючи підроблені висновки оцінювачів. За такі послуги вони отримували від 2,5 до 8 тисяч гривень з клієнта.
Правоохоронці провели у підозрюваних серію санкціонованих обшуків у двох областях України у ході яких вилучили чорнову документацію та записи, печатки, комп’ютерну техніку та інше.
У залежності від скоєного підозрюваним інкриміновано несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та підбурювання до нього, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 361 КК України).
Досудове розслідування здійснюють слідчі СУ ГУНП в Закарпатській області, за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – Закарпатське управління ДВБ НП України.
Про це пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
У 2020 році посадовець за сприяння службових осіб медико-соціальної експертної комісії незаконно отримав довічно ІІ групу інвалідності.
Завершено досудове розслідування стосовно колишнього керівника Хмельницької окружної прокуратури, який у шахрайський спосіб незаконно оформив собі пенсію по інвалідності. Про це повідомляє ДБР.
За даними слідства, у 2020 році посадовець за сприяння службових осіб медико-соціальної експертної комісії незаконно отримав довічно ІІ групу інвалідності.
При цьому, як зазначають в ДБР, прокурор достеменно знав про відсутність у нього функціональних порушень, які відповідають критеріям встановлення відповідної групи.Надалі він звернувся до територіального підрозділу Пенсійного фонду України та оформив пенсію. Загальна сума отриманих ним виплат становить понад 1 млн грн.
Обвинувальний акт скеровано до суду. Колишній прокурор обвинувачується у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
Дії лікаря МСЕК, який сприяв у незаконному встановленні групи інвалідності, кваліфіковано як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документа, вчинені групою осіб.
За позовом Мукачівської окружної прокуратури розірвано договір оренди майже 15 га, укладеного між місцевою сільською радою та приватним товариством та зобов’язано відповідача сплатити 795 тис грн боргу орендної плати.
Прокуратура звернулась із позовом до місцевого приватного товариства в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради через систематичну і тривалу не сплату орендарем коштів за використання комунальної землі.
Господарський суд Закарпатської області визнав вимоги прокурора обґрунтованими та скасував державну реєстрацію товариства на право оренди майже 15 га земель призначених для експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств.
Окрім того, боржника зобов’язано сплатити до місцевого бюджету Мукачева 795 тис грн боргу орендної плати за використання комунальної землі.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Слідчі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за оперативного супроводу співробітників СБУ викрили на махінаціях із продажем земель 45-річного екскерівника одного з департаментів Ужгородської міської ради.
У ході досудового розслідування поліцейські встановили, що підозрюваний умисно погодив продаж 13,9 га землі в місті Ужгород місцевому підприємцю за цінами, що у 5 разів нижче ринкових. Йдеться про 16,7 мільйонів гривень, замість 86,3.
Таким чином громаді було завдано матеріальних збитків на майже 70 мільйонів гривень.
На підставі зібраних доказів та висновків експертів слідчі поліції, за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури, повідомили зловмиснику про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, тобто службова недбалість.
Підозрюваному загрожує до 5 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Про це повідомляє відділ комунікації поліції в Закарпатській області.
За позовом Хустської окружної прокуратури підрядне товариство зобов’язали повернути майже 6,5 млн грн до держбюджету через махінації під час проведення тендеру з ремонту дороги в місті Хуст.
Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Закарпатської області, повністю задовольнивши позовні вимоги окружної прокуратури.
Завдяки аналізу матеріалів, наданих Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, вдалося встановити, що під час проведення тендеру обидва його учасники діяли всупереч вимог законодавства про захист економічної конкуренції з метою отримання найбільш вигідних для себе умов.
Прокурори довели, що підприємці узгодили дії та без відома замовника визначили між собою майбутнього переможця. Як наслідок – результати торгів були спотворені, а державні кошти у розмірі близько 6,5 млн грн отримала наперед визначена фірма.
У ході розгляду справи суд погодився із позицією прокуратури, що такі дії учасників нівелюють принципи проведення закупівель. Відтак визнав укладений договір недійсним, а отримані товариством кошти за виконаний ремонт стягнув до державного бюджету.
Європейська прокуратура у Болгарії (EPPO) офіційно висунула звинувачення колишньому меру та губернатору портового міста Варна і ще кільком посадовцям у шахрайстві задля отримання коштів ЄС.
Як пише „Європейська правда”, про це оголосила пресслужба відомства.
Колишнього мера та губернатора Варни, а також ще двох посадовців виконавчого агентства морської адміністрації звинувачують у тому, що вони підробили документи і подали неправдиву інформацію для отримання 3,4 млн євро на реалізацію проєкту розвитку за кошти з Європейського фонду у справах морів та рибальства.
Посадовці подали заявку на фінансування проєкту з реконструкції рибальського порту на околиці Варни. Проте далі слідство з’ясувало, що на момент подачі заявки цього порту взагалі не існувало – за повноцінний „порт” посадовці видали декілька причалів, які розмістили на тій локації задля реєстрації цього місця як порту. У кадастрі ця ділянка і далі значилась як скелі, пісок та окремі прибудови.
На підставі сфальсифікованих документів Мінтранспорту Болгарії навіть видало дозвіл на експлуатацію порту, після чого згадане агентство морської адміністрації його зареєструвало.
Обман спершу виявили співробітники Європейського офісу з протидії шахрайству (OLAF), після чого почалося розслідування Європейської прокуратури (незалежного офіційного органу ЄС) та слідчі дії поліції Софії.
Збитки для бюджету ЄС внаслідок махінацій цих болгарських посадовців оцінюють у 2,8 млн євро, а для національного бюджету – у 657 тисяч євро.
