Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розгляне питання про видачу ордера на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, міністра оборони країни Йова Галанта, а також політичного лідера угруповання «Хамас» (визнане терористичними у Євросоюзі та США) Ісмаїла Ханії, командувача військовим крилом організації Мухаммада Дейфа та лідера угруповання в смузі Газа Ях’ї Сінвара.
Як йдеться на сайті суду, заарештувати їх вимагає прокурор МКС Карім Хан.
За повідомленням, є «всі підстави» вважати, що Нетаньягу та Галант, а також троє лідерів «Хамас», причетні до воєнних злочинів та злочинів проти людяності на території сектору Газа та Ізраїлю.
Йдеться про напад «Хамас» на Ізраїль 7 жовтня, в ході якого було вбито близько 1 200 людей і понад 200 захоплено в заручники, та кампанії Ізраїлю у відповідь у підконтрольному «Хамасу» секторі Газа, яка триває донині. За даними палестинської сторони, у регіоні з жовтня минулого року загинуло понад 35 тисяч людей, переважно мирні жителі.
Лідерів «Хамас» прокурор МКС звинувачує у масових вбивствах, взятті заручників, актах сексуального насильства, тортурах та жорстокому поводженні з людьми. Зокрема зазначається, що звинувачення вважає Сінвара, Дейфа та Ханію винними у вбивстві сотень громадян Ізраїлю під час нападу 7 жовтня.
Карім Хан також закликав негайно звільнити всіх заручників, які утримує «Хамас».
Урядовців Ізраїлю прокурор МКС звинуватив у використанні голоду як методу ведення бойових дій, навмисному заподіянні тяжких страждань та вбивствах мирного населення. Наголос у звинуваченні робиться на обмеження доступу гуманітарних вантажів до Гази, що, за твердженням прокурора, веде до страждань мирних мешканців та голоду в секторі.
«Ізраїль, як усі країни, має право захищати своє населення. Це право, однак, не звільняє Ізраїль і будь-яку іншу державу від необхідності дотримуватись міжнародного гуманітарного права», – йдеться в заяві прокурора.
За словами Хана, звинувачення ґрунтуються на доказах, у тому числі свідченнях як ізраїльтян, так і палестинців.
Судді МКС тепер мають розглянути запит прокурора та ухвалити рішення про те, видати ордери на арешт чи ні. Коли це станеться, наразі невідомо.
У «Хамас» засудили заяву прокурора, виступивши із твердженням, що вона «зрівнює жертву й ката». Міністр ізраїльського військового кабінету Бенні Ганц назвав рішення прокурора МКС «злочином історичних масштабів», заявивши, що воно ставить на одну дошку керівників демократичної держави та «кровожерної терористичної організації». Заяву Хана засудила й ізраїльська опозиція. Реакції самого Нетаньяху наразі не було.
Канал CNN нагадує, що Нетаньягу раніше критикував ймовірний запит Хана до МКС на свій арешт, заявляючи, що Ізраїль має «незалежну правову систему, яка розслідує всі порушення закону».
У своєму коментарі каналу прокурор МКС заявив у відповідь: «Ніхто не стоїть вище закону».
Раніше Ізраїль у відповідь на звинувачення у порушенні міжнародного права та військових злочинах заявляв, що діє в рамках самооборони, вказував, що «Хамас» використовує у своїх цілях цивільні об’єкти в Газі, а також на те, що саме радикальне угруповання 7 жовтня напало на Ізраїль.
Міжнародний кримінальний суд діє на основі з Римського статуту, ратифікованого більшістю країн світу. У його компетенцію входить, зокрема, переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини та злочини проти людяності.
Ізраїль, як і, наприклад, такі країни, як США та росія, не ратифікували Римський статут та заявляють, що юрисдикція суду на них не поширюється. Країни, які беруть участь у роботі МКС, однак, зобов’язані співпрацювати з ним, в тому числі в разі видачі ордера на арешт вжити заходів для затримання розшукуваної МКС особи.
2022 року суд видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна – у зв’язку зі звинуваченнями у незаконній депортації дітей з території України. З того часу Путін не їздив з візитами до країн, що ратифікували Римський статут, у тому числі й «дружні» до росії.
Позов проти Ізраїлю розглядає також інший суд, розташований у Гаазі – Міжнародний суд ООН. На відміну від МКС, рішення цього суду є обов’язковими для виконання всіма країнами-членами ООН. ПАР та низка інших країн звинуватили Ізраїль у геноциді у зв’язку з бойовими діями у Газі. Розгляд позову, як очікується, триватиме роки.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт трьох осіб за ймовірні військові злочини, скоєні під час конфлікту між Грузією та росією в Південній Осетії у 2008 році, повідомив у четвер суд, що базується в Гаазі.
Згідно із заявою МКС, Михайло Міндзаєв, колишній виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Південної Осетії, та Гамлет Гучмазов і Давид Георгійович Санакоєв, експосадовці промосковської сепаратистської республіки, затримували цивільних осіб, які, очевидно, були громадянами Грузії, щоб використовувати їх як розмінну монету для обміну полоненими під час переговорів.
Цивільних арештовували в Південній Осетії, а потім утримували в таборі військовополонених. За результатами обміну полоненими затримані були змушені покинути Південну Осетію, ідеться в повідомленні.
«Є серйозні підстави вважати, що кожен із трьох підозрюваних несе відповідальність за військові злочини, скоєні під час конфлікту», – заявили гаазькі судді.
У березні, через кілька днів після того, як росія напала на Україну, прокурор МКС Карім Хан запросив ордери на арешт трьох підозрюваних, яких звинувачують у військових злочинах, захопленні заручників та незаконному утриманні, тортурах і нелюдському поводженні, а також у приниженні особистої гідності полонених.
Російсько-грузинський збройний конфлікт, або південноосетинська війна, розпочався 7 серпня 2008 року між Грузією з одного боку та Південною Осетією, Абхазією й росією з іншого. Напад був здійснений Грузією з метою окупації території, яку вона вважає своєю, – самопроголошеної незалежної Південної Осетії.
