Служба безпеки продовжує викривати зрадників та колаборантів, які з початку повномасштабного вторгнення рф перейшли на бік агресора.
На Закарпатті, оперативники СБУ задокументували злочинну діяльність уродженця Солотвина, який тривалий час перебував на заробітках в рф.
За даними слідства, 34-річний зрадник добровільно вступив до лав ворожої 69 гвардійської Красносільської Червонознаменної дивізії на посаду заступника командира відділення 2 роти 1 взводу 1 батальйону.
Від інших учасників «сво» – «новоприбулець» отримав прізвиська «румин» та «росомаха».
Встановлено, що після прийняття «присяги» зрадник воював проти Сил оборони України, зокрема на Харківському напрямку, у тому числі у Вовчанську.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.
Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Комплексні заходи з викриття поплічника ворога проводили оперативники та слідчі СБУ в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.
Протягом трьох років посадовець систематично позичав у підприємця готівку – від 2 до 20 тис. доларів – під письмові розписки.Втім, не мав наміру повертати борг.
Колишній заступник начальника Хмельницької обласної прокуратури умисно приховав у деклараціях борг і майно на мільйони гривень. Про це повідомляє ДБР у вівторок, 1 липня.
„Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Хмельницької обласної прокуратури. Він умисно не задекларував борг у понад 50 тис. доларів США, отриманий від підприємця ще до вступу на посаду”, – зазначили у повідомленні.
До початку служби чоловік перебував на керівній посаді в одному з правоохоронних органів Волноваського району Донецької області. Протягом трьох років він систематично позичав у підприємця готівку – від 2 до 20 тис. доларів – під письмові розписки.
Загальна сума боргу сягнула 52 тис. доларів. Втім, зауважили у ДБР, колишній правоохоронець не мав наміру повертати кошти, постійно вигадував приводи для відтермінування виплат і користувався своїм службовим статусом для уникнення зобов’язань. Після переходу на роботу до прокуратури ситуація не змінилась – він продовжував ігнорувати борг.
Упродовж п’яти років посадовець умисно не зазначав це фінансове зобов’язання у щорічних деклараціях, хоча був зобов’язаний відображати його у відповідному розділі. За версією слідства, це було зроблено навмисно – з метою уникнення відповідальності та приховування боргу.
За результатами повної перевірки декларацій виявлено недекларування майна на майже 2 млн грн.
Йому повідомили про підозру у шахрайстві за ч. 4 ст. 190 КК України та умисному неподанні відомостей у декларації за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Фігуранту обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Санкції передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до 12 років з конфіскацією майна.
За погодженням Берегівської окружної прокуратури повідомлено про підозру місцевому архітектору в умисному незаконному пошкодженні об’єкту культурної спадщини, що належить до пам’яток національного значення (ч.3 ст.298 КК України).
Йдеться про пам’ятку архітектури національного значення «Костел Іоанна Хрестителя ХІІІ–ХV ст.», розташований в с. Мужієво, Берегівського району. На сьогоднішній день від храму збереглися лише руїни, але вони мають велике історичне значення.
Слідством встановлено, що архітектор, усупереч погодженого Міністерством культури та інформаційної політики України проєкту реставрації, у 2022-2023 роках організував проведення будівельних робіт за власним проєктом.
Під час цих робіт не виконали попередню консервацію та зміцнення стародавніх мурів костелу, натомість добудували на них цегляні стіни із використанням залізобетону, а південний вхід до пам’ятки замурували цеглою.
Проведені будівельні роботи призвели до пошкодження пам’ятки та її первісної структури, а також втрати автентичних та архітектурних елементів, що підтверджено висновком відповідної експертизи.
Триває подальше досудове розслідування, яке здійснюють слідчі Берегівської поліції за процесуального керівництва Берегівської окружної прокуратури.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Про це інформує пресслужба прокуратури Закарпатської області.
Високопосадовиця Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) приховала мільйонні статки під час декларування. Їй повідомлено про підозру.
Згідно з даними джерел РБК-Україна, мова йде про заступницю голови обласної МСЕК вказана Руслана Іваночко.
Високопосадовиця, як й згадувалось вище, підозрюється у декларуванні недостовірної інформації на мільйони гривень.
Зокрема у 2023-му у декларації вона не вказала, що користується оформленими на родичів автомобілями BMW X5 2021 року та Mercedes GLE 2023 року. Вартість автомобіля становить майже 6 мільйонів гривень.
У тому ж числі вона „орендує” місце у паркінгу, що розташований в її домі.
Високопосадовиці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 КК України. Санкція статті передбачає позбавлення волі до двох років.
„Також підозрюваній вручене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави та відсторонення від посади”, – додає ДБР.
Слідчі СБУ в Закарпатській області задокументували протиправну діяльність ще чотирьох ворожих поплічників, які добровільно працювали на рашистів у Луганській області.
За наявними даними, мешканка Старобільська та житель Станиці-Луганської, маючи багаторічний управлінський досвід на Укрзалізниці, ініціативно погодилися працювати на керівних посадах окупаційного об’єкту критичної інфраструктури.
Залізничники добровільно передали окупантам майно, активи та інші матеріальні цінності української залізниці, до яких загарбники не мали доступу раніше.
Слідчі СБУ оголосили їм про підозру за ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору) Кримінального кодексу України.
Задокументована діяльність на шкоду державі ще двох колаборантів. Мешканець Луганська та уродженка селища Металіст Слов’яносербського району Луганської області добровільно погодилися на пропозицію окупантів очолити відділи в «управлінні автомобільних доріг міністерства інфраструктури та транспорту лнр».
На своїх посадах вони виконували вказівки та накази «ради міністрів лнр», в тому числі розробляли так звану державну політику та нормативно-правову базу, здійснювали нагляд та контроль в профільній сфері.
Обом колаборантам оголошено про підозру за ч. 5 ст. 111-1 (добровільне зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території) Кримінального кодексу України. Їм загрожує до десяти років ув’язнення.
Тривають комплексні заходи для притягнення зловмисників до відповідальності за злочини проти України.
Досудове розслідування здійснювали слідчі СБУ в Закарпатській області за матеріалами ГУ СБУ в Луганській і Донецькій областях за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.
