Тисячі жителів Австрії вийшли на масштабну акцію протесту та перекрили автомагістраль Бреннер. Це один із найважливіших транспортних коридорів Європи, що з’єднує Німеччину та Італію через Альпи. Люди вимагали обмежити потік вантажівок і туристичного транспорту, який роками створює затори та погіршує екологічну ситуацію в регіоні.
Акцію організували мешканці долини Віппталь на чолі з мером містечка Гріс-ам-Бреннер Карлом Мюльштайгером. Саме через цю вузьку альпійську долину проходить автомагістраль Бреннер – один із головних шляхів для перевезення товарів між північчю та півднем Європи.
За даними австрійських ЗМІ, близько трьох тисяч протестувальників зібралися безпосередньо на трасі та символічно заблокували рух. Перед початком акції поліція перекрила під’їзди до автомагістралі з обох боків. Водії, які прибували до місця блокування, були змушені розвертатися.
Попри побоювання щодо транспортного колапсу, серйозних заторів вдалося уникнути. Більшість водіїв заздалегідь отримали попередження та обрали альтернативні маршрути або відмовилися від поїздок. Водночас значно зріс пасажиропотік на залізниці, а потяги на цьому напрямку були переповнені.
Проблема надмірного транзитного руху через Тіроль уже багато років залишається предметом суперечок між Австрією та Німеччиною. Місцева влада неодноразово запроваджувала обмеження для вантажного транспорту, що викликало невдоволення німецьких перевізників.
Додатково транспортну ситуацію ускладнив інцидент в Італії. Поблизу Верони невідомі підпалили електричне обладнання на залізничній лінії Бреннер, через що виникли перебої в русі поїздів. Правоохоронці перевіряють можливу причетність радикальних екологічних або анархістських угруповань.
Modena, Italy: A speeding car mowed down pedestrians on Via Emilia in Largo Porta Bologna, injuring at least seven, three seriously, before crashing into a shop; the Moroccan‑origin driver fled, stabbing a passerby who stopped him, and is now in police custody. pic.twitter.com/Xrq6oiAzHN
Увечері суботи, 23 травня, на вулиці Белграда вийшли десятки тисяч громадян, які вимагали оголошення дострокових парламентських виборів у Сербії. Після завершення офіційної частини акції між протестувальниками та поліцією спалахнули сутички. Щонайменше 23 людини затримали.
Акцію протесту організував молодіжний рух “Студенти перемагають”. За оцінками громадських організацій (зокрема “Архіву публічних зібрань”), кількість учасників на площі Славія в центрі Белграда перевищила 100 тисяч людей.
Як зазначається, це робить акцію однією з наймасштабніших за останні місяці. Водночас поліція заявила лише про 34 тисячі мітингувальників.
Повідомляється, що влада спробувала зірвати акцію. Зранку 23 травня державний залізний перевізник Srbijavoz без пояснення причин повністю зупинив залізничне сполучення по всій країні. Попри це, тисячі людей дісталися Белграда на автомобілях та автобусах.
Ситуація загострилася після завершення офіційної частини заходу. Окремі протестувальники почали закидати поліцейські кордони фаєрами, камінням і пляшками, перевертали та підпалювали сміттєві баки.
Загони спецпризначенців у повному екіпіруванні та на спеціальних автомобілях застосували проти демонстрантів сльозогінний газ та світлошумові гранати.
За офіційними даними правоохоронних органів, у результаті нічних заворушень було затримано щонайменше 23 особи.
У Чехії пам’ятник колишньому президенту Чехословаччини Едварду Бенешу в Брно став об’єктом політичного протесту. Кілька активістів замазали руки скульптури червоною фарбою, яка символізує кров, та залишили напис «Чеський нацист. Шкідник Моравії».
Як повідомляє чеське видання iDnes, ця акція приурочена до традиційного з’їзду судетських німців на честь П’ятидесятниці. Цей захід є знаковим, адже він уперше в історії проходить за межами Німеччини – безпосередньо у Брно. Учасники акції відкрито виступили проти офіційної позиції Палати представників Чехії, яка напередодні засудила проведення цієї зустрічі та закликала її скасувати.
Один із активістів, представник Моравського провінційного руху Томаш Кочко, закликав суспільство припинити зайву істерію та назвав подію звичайним сусідським примиренням.
Свій вчинок організатори протесту мотивували історичним минулим Бенеша. За словами Кочко, колишній президент заплямував себе репресіями, оскільки не захистив близько 23 тисяч громадян Чехословаччини від примусового заслання до радянських ГУЛАГів, а також санкціонував масову депортацію німецькомовного населення.
Водночас очільник Моравського провінційного руху Павел Трцала заявив, що організація не планувала цю акцію централізовано, і вона є виключно індивідуальною ініціативою кількох осіб.
Патрульна поліція, яка прибула на місце подій, застала там двох активістів, які не заперечували своєї провини. Наразі правоохоронці зняли плакат із пам’ятника та розпочали розслідування за статтею про пошкодження чужого майна, хоча сума матеріальних збитків ще встановлюється.
Подібні інциденти знову підкреслюють, що постать Едварда Бенеша досі розколює чеське суспільство: попри визнання його ролі у створенні держави, критики не вибачають йому повоєнну прорадянську політику та жорстке виселення судетських німців.
Різке зростання цін на пальне в низці країн Африки спричинило хвилю протестів, страйків і перебоїв у транспортному сполученні. У деяких державах ситуація вже призвела до загибелі людей, тоді як уряди змушені згортати паливні субсидії через бюджетний тиск і дефіцит валюти.
Як зазначається, найгостріша ситуація склалася в Кенії, де уряд підвищив ціну на дизель приблизно на 23,5%. Це рішення викликало масові вуличні протести та загальнонаціональний страйк транспортників. Унаслідок заворушень загинули щонайменше чотири людини, а в низці регіонів фактично зупинилися перевезення, закрилися частина підприємств і навчальних закладів.
Влада Кенії вже витратила сотні мільйонів доларів на субсидування пального, однак змушена поступово скорочувати підтримку через зростання бюджетного дефіциту. Економісти попереджають, що подальше підвищення цін може спричинити нову хвилю інфляції та соціальної нестабільності.
Паралельно криза поширюється й на інші країни регіону. На Коморських островах після смертельних протестів влада була змушена призупинити заплановане підвищення цін на пальне. У Мозамбіку різке зростання вартості дизеля майже на 46% спричинило страйк водіїв мікроавтобусів, через що рух транспорту в столиці Мапуту був фактично паралізований.
Найбільш вразливими залишаються країни, які повністю залежать від імпортного пального та його доставки автотранспортом. Серед них Малаві, Замбія та Ботсвана. У Малаві ситуація є особливо критичною: країна повідомляє про повне виснаження стратегічних запасів пального, а ціни на дизель і бензин зросли більш ніж на 140% за рік.
Через дефіцит валюти уряд Малаві змушений продавати частину золотих резервів, щоб профінансувати імпорт пального. Також ведуться переговори з Афріксімбанком щодо екстреного фінансування.
Експерти зазначають, що паливна криза вже має серйозні макроекономічні наслідки: вона підсилює інфляційний тиск, послаблює національні валюти та ускладнює боргову ситуацію в низці африканських держав. Уряди змушені балансувати між необхідністю стримувати соціальне невдоволення та неможливістю довго утримувати дорогі паливні субсидії.
У п’ятницю, 1 травня, турецька поліція застосувала сльозогінний газ і заарештувала десятки учасників демонстрацій у Стамбулі.
Про це пише Euronews, передає “Європейська правда”.
За даними Асоціації адвокатів CHD, у Стамбулі було заарештовано майже 400 осіб. Також зазначається, що поліція начебто застосувала сльозогінний газ проти натовпу з машин для придушення заворушень.
Як зазначається, окремі групи демонстрантів намагалися пройти до площі Таксім – символічного місця протестів у Стамбулі, однак поліція заблокувала всі підходи металевими барикадами та значними силами правоохоронців. Також зазначається, що поліція могла застосувати сльозогінний газ для розгону протестувальників.
Профспілкового діяча Башарана Аксу затримали одразу після виступу проти блокування площі. Він заявив, що Таксім відкритий для офіційних церемоній та святкувань, але залишається закритим для робітників і малозабезпечених громадян.
У столиці країни до багатотисячної ходи приєдналися близько 100 шахтарів, які проводили дев’ятиденне голодування з вимогою виплатити заборгованість із зарплати.
Восени турецька поліція застосувала сльозогінний газ проти протестувальників біля штаб-квартири головної опозиційної партії в Стамбулі.
Тоді демонстранти зібралися біля штаб-квартири головної опозиційної партії в Стамбулі, щоб не допустити призначеного судом опікуна до контролю над відділенням партії.
Колона автомобілів завдовжки понад вісім кілометрів проїхала до відомства федерального канцлера Фрідріха Мерца в Берліні. Учасники акції протестували проти стрімкого подорожчання пального та вимагали відставки канцлера, звинувачуючи уряд у неспроможності подолати енергетичну кризу.
Демонстранти, які прибули з різних регіонів країни, розмахували національними прапорами та скандували: «Мерц має піти».
🇩🇪 Hundreds of people drove in convoy to Berlin overnight, rolling up to the Chancellor’s Office over soaring fuel prices.
The convoy stretched more than 8km, with drivers coming from across Germany.
Crowds gathered outside chanting “Merz must go,” waving German flags.
Ситуація на заправках Німеччини різко погіршилася з початком іранської кризи. За підрахунками галузевих експертів, витрати перевізників на пальне зросли в середньому на тисячу євро на місяць. Представники логістичної сфери вимагають від уряду негайного запровадження «захищеної ціни» або додаткових субсидій, оскільки нещодавно ухвалений пакет допомоги (зниження податку на 17 центів) вони вважають недостатнім.
В столиці Португалії Лісабоні у п’ятницю десятки тисяч людей десятки тисяч людей вийшли на вулиці, протестуючи проти запланованих урядом трудових реформ.
Про це повідомляє Reuters, інформує “Європейська правда”.
На думку профспілок, запропоновані урядом реформи призведуть до утиску прав працівників та поглиблять проблему нестабільності зайнятості через спрощення процедур аутсорсингу та обмеження оплачуваних понаднормових годин.
У вересні уряд меншості схвалив проєкт закону про внесення поправок до Трудового кодексу, спрямований на вирішення проблеми структурно низької продуктивності праці.
Однак у грудні це спричинило перший за останні понад десять років загальний страйк, під час якого профспілки звинуватили уряд у тому, що він став на бік роботодавців, щоб позбавити прав низькооплачуваних працівників, які борються зі зростанням вартості життя.
Найбільша профспілка Португалії, CGTP, заявила, що 17 квітня “десятки тисяч” людей зайняли головний проспект столиці, тоді як поліція не надала оцінок щодо кількості демонстрантів.
Хоча уряд відмовився від деяких заходів, що викликали запеклий опір, зокрема від планів спростити процедуру звільнення з поважних причин, профспілки заявляють, що серйозні занепокоєння залишаються.
До них належать пропозиції скасувати обмеження на аутсорсинг та створити “індивідуальні банки часу”, що дозволять працівникам працювати до двох годин понад стандартний восьмигодинний робочий день без негайної оплати понаднормових годин, які компенсуватимуться пізніше в межах річного ліміту в 150 годин.
Тисячі словаків у Братиславі та інших містах, у тому числі за межами країни, вийшли на протести проти намірів влади скасувати можливість поштового голосування для виборців за кордоном.
Про це повідомляє Aktuality, пише “Європейська правда”.
Ввечері 14 квітня демонстрації проти запланованих змін щодо поштового голосування зібралися на заклик опозиції у Братиславі та інших містах Словаччини, а також деяких містах за кордоном – оскільки йдеться про рішення, що стосується передусім словацької діаспори.
Кількість учасників протесту у Братиславі оцінюють у кілька тисяч осіб, у Кошице – в тисячу осіб, Банській Бистриці – 800. У чеській столиці Празі вийшли близько 500 словаків, у Брюсселі – до 60 осіб.
Лідер опозиційної “Прогресивної Словаччини” зі сцени у Братиславі заявив, що петицію проти скасування голосування поштою для словаків за кордоном підписали вже майже 100 тисяч громадян.
Він висловив думку, що в уряді Роберта Фіцо таким чином хочуть покращити свої шанси на майбутніх виборах.
[type] => post [excerpt] => Тисячі словаків у Братиславі та інших містах, у тому числі за межами країни, вийшли на протести проти намірів влади скасувати можливість поштового голосування для виборців за кордоном. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1776255900 [modified] => 1776253298 ) [title] => Тисячі словаків вийшли на протести проти скасування голосування поштою з-за кордону [url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=240775&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 240998 [uk] => 240775 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 240776 [image] => Array ( [id] => 240776 [original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414.jpg [original_lng] => 35354 [original_w] => 625 [original_h] => 349 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414-300x168.jpg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414.jpg [width] => 625 [height] => 349 ) [large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414.jpg [width] => 625 [height] => 349 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414.jpg [width] => 625 [height] => 349 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414.jpg [width] => 625 [height] => 349 ) [full] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/f5a8a71-2026-04-15-104414.jpg [width] => 625 [height] => 349 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => podiji [color] => green [title] => Події ) [_edit_lock] => 1776242593:3 [_thumbnail_id] => 240776 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 655 [translation_required_done] => 1 [_oembed_5398e245db8d79ac8cc6b9d7da4004b5] => {{unknown}} [_oembed_2dc5276c6a238086337953205486e13e] => [_oembed_time_2dc5276c6a238086337953205486e13e] => 1776245103 [_algolia_sync] => 867265677001 [_oembed_004aa62ff1526931b90c21553c53a39b] =>
🇩🇪 Hundreds of people drove in convoy to Berlin overnight, rolling up to the Chancellor’s Office over soaring fuel prices.
The convoy stretched more than 8km, with drivers coming from across Germany.
Crowds gathered outside chanting “Merz must go,” waving German flags.
В Ірландії вже четверту добу тривають протести проти стрімкого зростання цін на пальне. Демонстрації призвели до перекриття ключових автомагістралей, перебоїв у ланцюгах постачання та гострого дефіциту пального. Для врегулювання ситуації влада залучила армію.
Найскладніша ситуація спостерігається навколо Дубліна, де через блокування ділянок автомагістралі M50 утворилися величезні затори. Деяким пасажирам навіть доводилося йти до аеропорту пішки з валізами. Ірландська поліція (An Garda Síochána) звернулася за допомогою до Сил оборони, щоб відбуксирувати транспортні засоби, які блокують проїзд.
Тим часом на сотнях заправок по всій країні закінчилося пальне, а інші запровадили обмеження на продаж. Уряд різко розкритикував дії мітингувальників. Прем’єр-міністр Мікеал Мартін назвав ці акції «актом національного саботажу» та наголосив, що вони є незаконними й паралізують повсякденне життя громадян.
Протестувальники продовжують блокувати єдиний у країні нафтопереробний завод у Вайтгейті, термінали в портах, а також одну з головних вулиць Дубліна – О’Коннелл-стріт. Вони заявляють, що не припинять акції, доки уряд не піде на прямі переговори та не знизить податки на енергоносії.
Уряд Ірландії у четвер залучив війська, щоби прибрати вантажівки і трактори, які наразі перекривають ключові порти, через які в країну імпортують пальне та важливі хімічні речовини.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Politico.
Міністр юстиції Джим О’Каллаган оголосив про цей крок після двох днів цілодобових блокад, організованих перевізниками та фермерами, обуреними стрімким зростанням цін на пальне.
Протестувальники, які, судячи з усього, не мають лідера і координують свої дії через соціальні мережі, заявляють, що продовжуватимуть блокувати ключові дороги, доки уряд не погодиться збільшити існуючі податкові пільги на бензин та дизельне паливо, запроваджені після початку американо-ізраїльських авіаударів по Ірану.
Прем’єр-міністр Міхол Мартін заявив, що уряд не хотів виводити солдатів на вулиці і прагнув уникнути зіткнень з протестувальниками, але не мав іншого вибору, коли ті в середу заблокували доступ до ключових портів Фойнс і Вайтгейт.
Фойнс має критичне значення для багатьох галузей промисловості. У Вайтгейті розташований єдиний в Ірландії нафтопереробний завод, який забезпечує третину імпорту країни.
З вівторка протестувальники блокують головні автомагістралі та дорожні розв’язки по всій країні, почавши з головної центральної артерії Дубліна – вулиці О’Коннелл. Але Мартін зазначив, що відновлення руху на автомагістралях і в Дубліні буде менш пріоритетним, ніж у портах.
Мартін відхилив вимоги протестувальників про зустріч, заявивши, що вони не представляють жодного галузевого органу і намагаються шантажувати уряд. Це створило б небезпечний прецедент, сказав він, особливо з огляду на те, що минулого місяця уряд уже знизив податок на бензин і дизельне паливо на 15 і 20 центів за літр відповідно.
Відмова правоцентристського уряду зустрітися з протестувальниками та рішення замість цього залучити армію викликали обурення лідерів опозиції з усього політичного спектра.
Міністр юстиції О’Каллаган заявив, що водії вантажівок або фермери, які не виконують наказів поліції, “не повинні потім скаржитися на будь-які пошкодження, завдані цим транспортним засобам під час їхнього прибирання”.
