Google досі продовжує порушувати правила конкуренції, стверджують деякі з позивачів. У Google позови вважають необґрунтованими.
Десятки європейських сайтів для порівняння цін подали судові позови проти Google на загальну суму понад €12 мільярдів, звинувачуючи компанію в недобросовісній конкуренції, повідомляє Bloomberg.
Позови стали можливими після рішення Єврокомісії, яке підтвердило, що Google порушила антимонопольне законодавство, просуваючи власний сервіс покупок на шкоду конкурентам.
На сьогодні щонайменше 12 позовів розглядаються в семи країнах ЄС, з яких дев’ять – на суму понад €12 мільярдів. Деякі справи вже наближаються до слухань. Зокрема, у червні в Лондоні суд розгляне позов британських Kelkoo та Foundem на близько €1,4 мільярда, а у вересні в Амстердамі розпочнеться процес за позовом нідерландської Compare Group.
До цього переліку долучаються й нові позови. Так, минулого місяця в Нідерландах подали колективний позов на €900 млн від імені німецького PreisRoboter та португальського KuantoKusta. Італійська Moltiply Group SA також заявила претензії на €2,97 млрд, стверджуючи, що її сервіс Trovaprezzi зазнав серйозних втрат у період з 2010 по 2017 роки.
Деякі позивачі навіть збільшили суми своїх вимог, стверджуючи, що Google продовжує порушувати правила конкуренції.
Google, у свою чергу, відкидає звинувачення і заявляє, що з 2017 року забезпечує рівні умови для всіх сервісів порівняння цін. У компанії називають позови необґрунтованими та вважають, що за ними стоять конкуренти, які „шукають легких грошей замість розвитку власних платформ”.
Незабаром після закриття виборчих дільниць о 21-й годині сайт державної виборчої комісії Північної Македонії зазнав хакерської атаки. За попередніми результатами, перемагає правляча соціал-демократична партія.
Олівер Деркоскі, голова виборчої комісії, повідомив, що атака була спрямована на швидке оновлення даних на вебсайті комісії, але це не завадило підрахунку голосів, оскільки не вплинуло на роботу центрального сервера.
Інший представник виборчої комісії розповів кореспонденту американського інформаційного агентства AP, що через хакерську атаку громадськість не змогла побачити результати онлайн.
Згідно з підрахунком 95% голосів, соціал-демократична партія колишнього прем’єр-міністра Зорана Заєва отримала 35,85%. Це лише на півтора відсотка більше, ніж у її суперника – націонал-консервативної партії «Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності» (ВМРО-ДПМНЄ), яка здобула 34,49% голосів.
«Албанський демократичний союз за інтеграцію» – найбільша партія етнічних албанців – посіла третє місце з 12% голосів, «Альянс за албанців» отримав 8,8%.
Явка, за попередніми даними, була нижчою, ніж на попередніх виборах, і становила 50,8% із 1,8 мільйона виборців.
Виборча комісія не надала даних про кількість місць, які матимуть партії в парламенті, котрий загалом нараховує 120 членів.
Згідно з прогнозами, жодна з великих партій не зможе самостійно сформувати уряд, і хто керуватиме західнобалканською країною протягом наступних чотирьох років, залежатиме від албанських етнічних партій.
