Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить конфіскувати гроші і автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2022 року випуску, яким користується старший державний інспектор Ужгородського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області.
Про це повідомляє прес-служба САП.
«Прокурор САП за матеріалами ДБР, НАЗК та на підставі самостійно одержаних доказів заявив позов про визнання необґрунтованими активів, якими користується старший державний інспектор Ужгородського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області. Йдеться про автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2022 року випуску, який придбали у 2023 році за 3 315 920 грн. Транспортний засіб оформлений на близьку родичку, однак доказова база свідчить про фактичне володіння цим об’єктом службовцем податкової», – інформує прокуратура.
У САП додали, що аналіз доходів і видатків службовця та членів його сім’ї підтвердив неможливість набуття автомобіля за рахунок законних прибутків. Крім того, за даними прокуратури, він набув у власність необґрунтований актив у вигляді грошових коштів у розмірі 845 265 грн.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура проситиме суд взяти під варту колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з можливістю внесення застави у 180 млн гривень.
Про це на брифінгу сказав голова САП Олександр Клименко.
За його словами, сьогодні прокуратура клопотатиме про обрання для Єрмака запобіжного заходу.
“Прокуратура проситиме запобіжний захід Єрмаку у вигляді тримання під вартою із заставою 180 млн грн”, – уточнив він.
Колишнього керівника Офісу президента підозрюють у схемі з “відмивання” грошей під час елітного будівництва.
12 травня о 16:00 суд має розглянути питання про обрання для нього запобіжного заходу.
Справа Єрмака
Нагадаємо, вчора стало відомо, що НАБУ та САП провели слідчі дії з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Згодом йому повідомили про підозру у справі щодо можливого відмивання 460 млн гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині Київської області.
Підозру оголосили за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна.
За версією слідства, гроші на будівництво могли надходити через корупційні схеми. Правоохоронці вважають, що фігуранти справи домовилися про зведення чотирьох приватних резиденцій для особистого проживання.
Площа кожного будинку становить близько 1000 квадратних метрів, а орієнтовна вартість – близько 2 млн доларів. Будівництво велося на земельних ділянках загальною площею понад 8 гектарів, які оцінюють більш ніж у 6 млн доларів.
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану групу, яка заволоділа майже 20 млн грн під час закупівлі нерухомості для потреб внутрішньо переміщених осіб із Луганської області.
Про це повідомили у НАБУ,
Серед підозрюваних – колишній керівник Лисичанської міської військової адміністрації (організатор схеми), підприємець (співорганізатор) та адвокат.
За даними слідства, у 2022 році очільник Лисичанської МВА затвердив програму «Тимчасова оселя», яка передбачала забезпечення житлом переселенців. На її реалізацію з бюджету було виділено 35 млн грн.
Далі, за версією слідства, фігуранти викупили корпоративні права на товариство, якому належав дитячий табір у Кіровоградській області, після чого організували його придбання Лисичанською МВА за значно завищеною ціною.
Правоохоронці встановили, що різниця між ринковою вартістю об’єкта та фактично сплаченими коштами становила 19,3 млн грн.
Наразі всіх підозрюваних затримано. Їм інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах).
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у справі керівниці однієї із фракцій Верховної Ради, яку підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам.
Про це повідомляє НАБУ.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування.
Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (за чи проти, утримання або ж неучасті).
У січні 2026 року керівниці фракції повідомили про підозру.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура після 15 червня скерує до суду обвинувальний акт стосовно олігарха Костянтина Жеваго у справі про надання неправомірної вигоди колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву.
Саме до такої дати рішенням Вищого антикорупційного суду від 30 березня сторону захисту обмежено в строках на ознайомлення з матеріалами слідства.
«Клопотання старшого детектива НАБУ про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування задовольнити частково. Встановити стороні захисту у кримінальному провадженні, а саме: підозрюваному (Жеваго – ред.) та його захисникам, строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 15 червня 2026 року, після спливу якого сторона захисту вважатиметься такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів цього кримінального провадження», – йдеться в рішенні.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала скаргу на вирок, яким виправдали колишнього першого заступника начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимира Орлова від обвинувачень у проханні надати 200 тисяч доларів неправомірної вигоди.
Таке рішення 19 березня ухвалила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
Як відомо, Вищий антикорупційний суд виправдав експосадовця Володимира Орлова. На думку суддів, прокурор САП не довів вину обвинуваченого поза розумним сумнівом. САП подала апеляційну скаргу на цей вирок.
«Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора САП та захисника на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2026 року, ухвалений за результатами розгляду кримінального провадження стосовно (Орлова – ред.), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України. Встановити до 17 квітня 2026 року строк, протягом якого учасники судового провадження можуть подати до суду апеляційної інстанції в письмовій формі заперечення на апеляційні скарги», – йдеться в рішенні.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно засновника одеської фірми «Фіш Тайм Груп» Володимира Філіпова про підбурення до надання неправомірної вигоди та шахрайство.
Про це йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду від 4 березня.
«3 березня 2026 року до ВАКС із САП надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням (Філіпова – ред.) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 – ч. 4 ст. 369 КК України», – йдеться в рішенні.
Раніше антикорупційний суд арештував мобільні телефони одеського підприємця Володимира Філіпова.
НАБУ і САП повідомили, що викрили керівника однієї з фракцій у Верховній Раді на корупції, водночас джерела УП повідомляють, що йдеться про Юлію Тимошенко.
Про це повідомляє „Українська правда” з посиланням у джерела в політичних колах, НАБУ та САП в соцмережах.
За даними джерел, тривають обшуки в офісі „Батьківщини” в Києві на вулиці Турівській.
Згодом у НАБУ повідомили, що разом із САП викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування „за” або „проти” конкретних законопроєктів.
Попередня кваліфікація: ч. 4 ст. 369 КК України.
Деталі обіцяють оприлюднити згодом.
НАБУ не уточнює прізвища очільника фракції.
За даними УП, йдеться про Юлію Тимошенко, яка очолює фракцію „Батьківщина”.
Як повідомляють джерела, вона пропонувала підкуп депутатам з інших фракцій.
Фракція Тимошенко в липні 2025 року майже в повному складі голосувала „за” законопроєкт про ліквідацію незалежності НАБУ і САП (№12414).
31 липня вона була однією з небагатьох депутатів, які не голосували за відновлення повноважень антикорупціонерів.
За даними джерел Української правди, у межах розслідування організованої злочинної групи підозри отримали народні депутати від «Слуги народу» Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль. Можливі й інші підозри.
Наразі підозри висунуто трьом нардепам – Пивоварову, Негулевському та Кісєлю за ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою).
За даними видання, раніше НАБУ зафіксувало конфіденційні контакти Кісєля з колишнім першим помічником президента Сергієм Шефіром та іншими високопосадовцями, а також «касове вікно», де депутати отримували тіньові виплати.
Розслідування розпочалося ще за часів керівництва НАБУ Артема Ситника. Тоді, за свідченнями нині загиблого депутата Антона Полякова, нардепи партії отримували «зарплати в конвертах» – по 5 тис. доларів звичайним парламентарям і по 10–15 тис. – керівникам комітетів. Пізніше з оборудки вивели «касира» – Олександра Трухіна.
За інформацією джерел, Юрій Корявченков (Юзік) нібито виїхав з України, проте у фракції це спростовують.
Заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка, якого підозрюють у систематичному витоку даних щодо розслідувань, зокрема у справі «Мідас», звільнили з посади.
Про це Radio NV повідомили джерела в антикорупційних органах.
Співрозмовники зазначають, що спочатку щодо Синюка було розпочато службове розслідування через його регулярні зустрічі з особами, які могли бути фігурантами кримінальних проваджень. Після цього було ухвалено рішення про його звільнення.
За інформацією джерел Radio NV, Синюк міг протягом тривалого часу передавати конфіденційні дані й щодо інших справ, зокрема тих, що стосуються Офісу президента.
