Вищий антикорупційний суд призначив 10 млн грн застави заступнику гендиректора «Укроборонпрому» Тарасу Шийку, якому оголосили підозру у розкраданні та відмиванні понад 32 млн грн через фіктивні агентські договори з іноземними компаніями.
Про це повідомили в Центрі протидії корупції.
Як зазначається, Шийку оголосили підозру у розкраданні та відмиванні коштів через агентські договори з іноземними компаніями, зареєстрованими у Великобританії та Чехії. На момент скоєння злочину Шийко обіймав посаду директора на державному експортному підприємстві «Прогрес».
За даними слідства, у 2014–2019 роках підозрювані створювали схемні агентські договори із закордонними компаніями для надання посередницьких послуг, хоча фактично роботу виконували співробітники держпідприємства. Незважаючи на відсутність реальних послуг, компанії отримали понад 560 тисяч доларів (~13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (~19,3 млн грн). Кошти нібито переводили на рахунки фіктивних компаній та розподіляли між учасниками групи.
Підозру також повідомили колишньому раднику директора «Прогресу» та бенефіціару приватної компанії, які, за версією НАБУ та САП, були причетні до схеми. Загальна сума викрадених коштів, встановлена слідством, становить 32 млн грн.
Бельгія наклала заставу в розмірі 10 мільйонів євро на танкер “тіньового флоту” РФ Ethera, який військові країни заарештували в неділю.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє видання HNL.
У неділю стало відомо, що бельгійська армія захопила нафтовий танкер, що належить російському “тіньовому флоту” та перебуває під санкціями ЄС та Британії.
“Було виявлено 45 порушень. Вони в основному стосувалися підроблених сертифікатів, що випливали з виявлення того, що судно ходило під фальшивим гвінейським прапором”, – йдеться у заяві бельгійського уряду.
Зазначається, що після сплати застави, проведення перевірок та отримання правильного прапора та сертифікатів, судно Ethera зможе знову вирушити у плавання.
До того часу екіпаж з 21 особи повинен залишатися на борту. Він складається з російського капітана, семи офіцерів та тринадцяти інших членів екіпажу, здебільшого індійського походження.
“Наш уряд вживає рішучих заходів проти суден “тіньового флоту”. За допомогою цієї операції ми забезпечуємо дотримання санкцій ЄС, захищаємо Північне море та стримуємо фінансування війни Росії в Україні”, – заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
Відомо, що заставу було внесено у повному обсязі – 33 мільйони 270 тисяч грн. Такий запобіжний захід був призначений Вищим антикорупційним судом ще 16 січня.
Київський апеляційний суд дозволив народному депутату Нестору Шуфричу вийти з-під варти під заставу у розмірі 33 млн 280 тис. грн.
Про це повідомив адвокат Шуфрича Віктор Карпенко.
«Є ухвала Київського апеляційного суду від 6 січня. Дійсно прийняли рішення, що до запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, внесли альтернативу з внесенням застави в 33 мільйони 280 тисяч гривень. Коли клієнт внесе ці гроші, він має право вийти під заставу», – зазначив адвокат.
За його словами, після внесення застави політик матиме право залишити СІЗО. Точна дата внесення коштів наразі невідома.
Водночас адвокат зазначив, що наразі невідомо, коли саме буде внесено заставу та чи відбудеться це найближчим часом.
«Сума не маленька, тому захист поки оцінює можливості її внесення», – додав Карпенко.
Син нардепа, Олександр Шуфрич, який зараз служить у ЗСУ в зоні бойових дій, повідомив, що не може відвідувати судові засідання батька. Проте він переконаний, що застава буде внесена, адже у політика достатньо прихильників та соратників, готових взяти його на поруки.
«Я більш ніж впевнений, що якщо рішення суду вступило в законну силу, є люди, які готові поручитися за батька. Серед них – задекларовані мільйонери та соратники по партії, які проявлять політичну солідарність і, ймовірно, внесуть заставу», – сказав Олександр Шуфрич.
За його словами, тримання батька у СІЗО протягом двох з половиною років є надто довгим і суперечить нормам права.
Інші адвокати Шуфрича від коментарів утрималися, порадивши слідкувати за оновленнями у реєстрі судових рішень. На момент публікації відповідне рішення ще не було опубліковане у системі.
Суд обрав народній депутатці Анні Скороход заставу у розмірі понад три мільйони гривень.
Про це Суспільне повідомляє у Телеграмі.
«Суд обрав заставу в розмірі понад три мільйони гривень для нардепки Анни Скороход як запобіжний захід, повідомила наша кореспондентка з суду», – повідомляє Суспільне.
Раніше двом іншим фігурантам, помічнику Скороход та ймовірному спільнику, обрали запобіжні заходи у вигляді застав.
Їх підозрюють у тому, що вони нібито взяли 250 тисяч доларів за «домовленість» про санкції РНБО проти компанії-конкурента.
Як повідомлялося, днями НАБУ, САП і СБУ заявили про викриття у Києві злочинної групи, яка пропонувала представнику бізнесу за 250 тисячі доларів організувати накладення санкцій РНБО на компанію-конкурентку.
Слідство встановило, що очільницею злочинної групи є народна депутатка. До оборудки вона залучила свого помічника та кількох посередників, один із яких відповідав за отримання хабаря.
За колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова вже внесли 51 мільйон гривень застави, він має вийти із СІЗО найближчим часом.
Про це пишуть «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела в правоохоронних органах.
За даними журналістів, заставу внесли дві людини — 30 мільйонів гривень та 21,6 мільйона гривень. Тож уже ввечері 19 листопада його можуть звільнити з-під варти.
Лише напередодні ввечері Вищий антикорупційний суд відправив Чернишова під варту на 60 діб, тобто до 16 січня, з альтернативою внесення застави розміром 51,6 мільйона гривень.
Вищий антикорупційний суд вирішив взяти під варту колишнього віцепрем’єр-міністра, ексміністра громад і територій, ексголову „Нафтогазу” та Київської ОДА Олексія Чернишова.
Його відправили під варту на 60 діб, тобто до 16 січня з альтернативою внесення застави у 51,6 млн грн.
Нагадаємо:
За даними слідства, Чернишов був серед відвідувачів так званої пральні — місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Цей об’єкт перебував під контролем керівника схеми з „відкатами” в „Енергоатомі”.
Олексій Чернишов заперечує свою причетність до корупції навколо „Енероатома”.
Він заявив, що нічого не знає про псевдонім „Че Гевара”, яким нібито називали його інші фігуранти справи.
Він відмовився відповідати журналістам, чи знайомий із бізнесменом Тимуром Міндічем, якого НАБУ підозрює в організації схеми розкрадань в „Енергоатомі”.
Коментуючи свою можливу участь у будівельному проєкті в Козині, який нині очолює його бізнес-партнерка Лілія Лисенко, Чернишов підкреслив, що до держслужби займався бізнесом. За його словами, усі свої статки він задекларував.
За колишнього керівника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова внесли понад 20 мільйонів гривень застави у справі про самовільне залишення частини.
Про це повідомив адвокат підозрюваного Лідія Карплюк у коментарі порталу Суспільне.
Відомо, що заставу у розмірі 20 мільйонів 136 тисяч 200 гривень внесло підприємство «Евагрейн». Гроші перерахували 4 листопада.
Загалом сума внесених застав у кримінальних справах проти Борисова вже перевищила 100 мільйонів гривень.
У Печерському районному суді Києва почали обирати запобіжний захід колишньому голові правління «Укренерго» Володимиру Кудрицькому. У результаті суд задовольнив клопотання прокурорів про тримання під вартою на 60 діб з можливістю вийти під заставу в 13,7 млн грн.
Працівники Державного бюро розслідування затримали Кудрицького на Львівщині, посадовця підозрюють у відмиванні коштів «Укрененерго» під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.
Сам Кудрицький свою вину заперечує та називає кампанію проти себе «політичною дискредитацією».
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з зали суду.
29 жовтня у Печерському районному суді Києва обирали запобіжний захід колишньому голові правління «Укренерго» Володимиру Кудрицькому.
Його разом з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем підозрюють у заволодінні коштами державної компанії «Укренерго» під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.
Адвокат ексочільника «Укренерго» Микола Грабик пояснив, що Володимира Кудрицького підозрюють у зловживанні службовим становищем через те, що він ще у 2018 році підписав договір з компанією на будівництво паркана «у значних обсягах», яка цей договір не виконала. Тоді компанія отримала аванс щодо виконання тендеру. «Укренерго» повернуло кошти, стягнувши банківську гарантію, оформлену на аванс.
«Тобто жодного збитку державі завдано не було. Жодної копійки. Навпаки, за рахунок оперування тими коштами, які були не своєчасно повернені гарантом кредиту, там набігли штрафні санкції — пеня — тому кошти до «Укренерго» повернулись у більшому обсязі, ніж вони були витрачені. Оце теж нонсенс даної ситуації», — пояснив адвокат.
Він також наголосив, що сторона обвинувачення каже, що Кудрицький нібито вступив у змову з компанією, яка отримала аванс, але не виконала роботи. При цьому, за словами адвоката Грабика, доказів фактично нема, єдиний аргумент — договір з компанією підписував Кудрицький.
Сторона обвинувачення каже, що є ризик, що Кудрицький втече за кордон, бо має трьох неповнолітніх дітей і відстрочку від армії.
На що сторона захисту зауважила, що Кудрицький з дружиною та дітьми поїхали у вересні на Львівщину, на відпочинок. І закордонних паспортів з собою не брали, що свідчить про відсутність намірів покинути країну.
«Двічі в нього [Кудрицького] були допити з незрозумілих обставин, до яких він ніяк не міг бути причетним, бо вже не працював в «Укренерго»… І він як глибоко думаюча людина, я думаю, зрозумів, і я йому казав, що десь, ймовірно, готується справа на нього. Але, попри це, він не виїхав», — сказав адвокат Микола Грабик.
Прокурор просить взяти під варту Володимира Кудрицького на 60 діб або понад 13 млн грн застави «співмірність розмір по сумі коштів, якими заволоділи шахрайським шляхом», а також конфіскувати паспорти й одягнути електронний браслет.
«Я прочитав усі матеріали досудового розслідування і можу сказати, що прізвище Кудрицького тут проскакує мимохідь і без обвинуваченого нахилу», — каже Микола Грабик.
Володимир Кудрицький каже, що ця підозра абсурдна: «Я, як ніхто інший, за те, щоб суд встановив істину. Бо моя репутація залежить від цього. Я вважаю підозру повністю абсурдною, я ніяк не впливав на підписання договорів».
Суд задовольнив клопотання прокурорів про тримання під вартою до 26 грудня з можливістю вийти під заставу в 13,7 млн грн.
Адвокат Грабик зазначив, що у Володимира Кудрицького таких грошей нема, але він впевнений, що заставу за нього невдовзі внесуть.
«Я на цей момент не можу назвати ні фізичну особу, ні юридичну особу, якою буде внесена застава. Тому що зараз будемо працювати над цим питанням. Це будуть кошти однозначно не Кудрицького, бо в нього такої суми немає. Але є охочі. Їх більш ніж достатньо, повірте», — додав адвокат.
Під час засідання народні депутати просили взяти Кудрицького на поруки. Суд прийняв клопотання про взяття на поруки від депутатів партії «Голос» Інни Совсун та Максима Хлапука. Клопотання від Ярослава Железняка відхилили, бо він покинув залу суду. Попри це, суддя вирішила відмовити нардепам у взятті Кудрицького нам поруки.
Що сталося?
Колишнього голову правління «Укренерго» Володимира Кудрицького підозрюють у заволодінні коштами державної компанії під час тендерів у 2018 році. За версією слідства, він нібито діяв у змові з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем, який організував схему.
Йдеться про укладання договорів на понад 68 млн грн щодо реконструкції об’єктів енергосистеми — зокрема, про завищення вартості робіт і обсягів вирубки лісу. Частину коштів (понад 13 млн грн) учасники тендеру нібито привласнили, за інформацією ДБР.
ДБР затримало Кудрицького на Львівщині. Йому інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах (частина 4 статті 190 КК України).
На думку Кудрицького, оголошена правоохоронцями версія щодо розкрадання коштів при вирубці лісу жодним чином не співвідноситься з його діяльністю. Він заявляє, що справа має «політичний підтекст», і вважає, що правоохоронці переслідують його, аби отримати доступ до його особистих даних і листування.
Раніше, у 2024 році, наглядова рада «Укренерго» достроково припинила повноваження Кудрицького, хоча він мав хорошу репутацію серед міжнародних партнерів.
Після цього голова наглядової ради «Укренерго» Даніель Доббені та член наглядової ради Педер Андерсен подали заяви про дострокове припинення повноважень і заявили, що рішення про звільнення Кудрицького було політично мотивованим.
За даними кількох українських ЗМІ, Офіс Президента був невдоволений роботою Кудрицького — нібито через те, що він не забезпечив достатній захист енергетичних об’єктів від атак РФ.
Президент Володимир Зеленський під час одного із засідань Ставки вимагав, щоб Кудрицький написав заяву про звільнення.
Сам Кудрицький заперечував, що його звільнення пов’язане з безпекою об’єктів, і називав кампанію проти себе «політичною дискредитацією».
Крім того, 21 жовтня у соцмережах Кудрицький опублікував пост, де повідомив, що ДБР провело у нього обшуки: «Ситуація виглядає досить абсурдно і я вважаю, що вона не стільки спричинена процесуальною необхідністю, скільки має політичний підтекст».
Тоді ж Кудрицький наголосив, що його «ніхто ні в чому не підозрює». Разом з тим, він зазначив, що слідчі дії проводились у два етапи. Перший обшук відбувся зранку в його авто без ухвали суду.
За його словами, пізніше відбулись слідчі дії у нього вдома, але уже з ухвалою суду.
За словами адвоката Кудрицького Миколи Грабика, жоден з цих обшуків не повʼязаний зі справою, по якій йому нині оголосили підозру.
На рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 20 млн грн, внесені як застава за колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова.
Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис.
«На рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 20 млн грн застави за підозрюваного колишнього суддю Верховного суду», – сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, ВАКС зменшив зі 302 млн грн до 20 млн грн розмір застави для колишнього заступника голови Верховного Суду і судді Касаційного господарського суду Богдана Львова.
Львову інкримінують співучасть у заволодінні українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» у 2015-2018 роках.
За версією слідства, Львов як колишній очільник Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснював вплив на інших суддів та голів судів для ухвалення відповідних рішень у господарській справі про передачу у 2017 році нафтопроводу компанії, яку пов’язують з Віктором Медведчуком.
Спочатку цю справу розслідувала Служба безпеки України, проте у червні поточного року її передали до Національного антикорупційного бюро.
