За колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова вже внесли 51 мільйон гривень застави, він має вийти із СІЗО найближчим часом.
Про це пишуть «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела в правоохоронних органах.
За даними журналістів, заставу внесли дві людини — 30 мільйонів гривень та 21,6 мільйона гривень. Тож уже ввечері 19 листопада його можуть звільнити з-під варти.
Лише напередодні ввечері Вищий антикорупційний суд відправив Чернишова під варту на 60 діб, тобто до 16 січня, з альтернативою внесення застави розміром 51,6 мільйона гривень.
Вищий антикорупційний суд вирішив взяти під варту колишнього віцепрем’єр-міністра, ексміністра громад і територій, ексголову „Нафтогазу” та Київської ОДА Олексія Чернишова.
Його відправили під варту на 60 діб, тобто до 16 січня з альтернативою внесення застави у 51,6 млн грн.
Нагадаємо:
За даними слідства, Чернишов був серед відвідувачів так званої пральні — місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Цей об’єкт перебував під контролем керівника схеми з „відкатами” в „Енергоатомі”.
Олексій Чернишов заперечує свою причетність до корупції навколо „Енероатома”.
Він заявив, що нічого не знає про псевдонім „Че Гевара”, яким нібито називали його інші фігуранти справи.
Він відмовився відповідати журналістам, чи знайомий із бізнесменом Тимуром Міндічем, якого НАБУ підозрює в організації схеми розкрадань в „Енергоатомі”.
Коментуючи свою можливу участь у будівельному проєкті в Козині, який нині очолює його бізнес-партнерка Лілія Лисенко, Чернишов підкреслив, що до держслужби займався бізнесом. За його словами, усі свої статки він задекларував.
За колишнього керівника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова внесли понад 20 мільйонів гривень застави у справі про самовільне залишення частини.
Про це повідомив адвокат підозрюваного Лідія Карплюк у коментарі порталу Суспільне.
Відомо, що заставу у розмірі 20 мільйонів 136 тисяч 200 гривень внесло підприємство «Евагрейн». Гроші перерахували 4 листопада.
Загалом сума внесених застав у кримінальних справах проти Борисова вже перевищила 100 мільйонів гривень.
У Печерському районному суді Києва почали обирати запобіжний захід колишньому голові правління «Укренерго» Володимиру Кудрицькому. У результаті суд задовольнив клопотання прокурорів про тримання під вартою на 60 діб з можливістю вийти під заставу в 13,7 млн грн.
Працівники Державного бюро розслідування затримали Кудрицького на Львівщині, посадовця підозрюють у відмиванні коштів «Укрененерго» під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.
Сам Кудрицький свою вину заперечує та називає кампанію проти себе «політичною дискредитацією».
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з зали суду.
29 жовтня у Печерському районному суді Києва обирали запобіжний захід колишньому голові правління «Укренерго» Володимиру Кудрицькому.
Його разом з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем підозрюють у заволодінні коштами державної компанії «Укренерго» під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.
Адвокат ексочільника «Укренерго» Микола Грабик пояснив, що Володимира Кудрицького підозрюють у зловживанні службовим становищем через те, що він ще у 2018 році підписав договір з компанією на будівництво паркана «у значних обсягах», яка цей договір не виконала. Тоді компанія отримала аванс щодо виконання тендеру. «Укренерго» повернуло кошти, стягнувши банківську гарантію, оформлену на аванс.
«Тобто жодного збитку державі завдано не було. Жодної копійки. Навпаки, за рахунок оперування тими коштами, які були не своєчасно повернені гарантом кредиту, там набігли штрафні санкції — пеня — тому кошти до «Укренерго» повернулись у більшому обсязі, ніж вони були витрачені. Оце теж нонсенс даної ситуації», — пояснив адвокат.
Він також наголосив, що сторона обвинувачення каже, що Кудрицький нібито вступив у змову з компанією, яка отримала аванс, але не виконала роботи. При цьому, за словами адвоката Грабика, доказів фактично нема, єдиний аргумент — договір з компанією підписував Кудрицький.
Сторона обвинувачення каже, що є ризик, що Кудрицький втече за кордон, бо має трьох неповнолітніх дітей і відстрочку від армії.
На що сторона захисту зауважила, що Кудрицький з дружиною та дітьми поїхали у вересні на Львівщину, на відпочинок. І закордонних паспортів з собою не брали, що свідчить про відсутність намірів покинути країну.
«Двічі в нього [Кудрицького] були допити з незрозумілих обставин, до яких він ніяк не міг бути причетним, бо вже не працював в «Укренерго»… І він як глибоко думаюча людина, я думаю, зрозумів, і я йому казав, що десь, ймовірно, готується справа на нього. Але, попри це, він не виїхав», — сказав адвокат Микола Грабик.
Прокурор просить взяти під варту Володимира Кудрицького на 60 діб або понад 13 млн грн застави «співмірність розмір по сумі коштів, якими заволоділи шахрайським шляхом», а також конфіскувати паспорти й одягнути електронний браслет.
«Я прочитав усі матеріали досудового розслідування і можу сказати, що прізвище Кудрицького тут проскакує мимохідь і без обвинуваченого нахилу», — каже Микола Грабик.
Володимир Кудрицький каже, що ця підозра абсурдна: «Я, як ніхто інший, за те, щоб суд встановив істину. Бо моя репутація залежить від цього. Я вважаю підозру повністю абсурдною, я ніяк не впливав на підписання договорів».
Суд задовольнив клопотання прокурорів про тримання під вартою до 26 грудня з можливістю вийти під заставу в 13,7 млн грн.
Адвокат Грабик зазначив, що у Володимира Кудрицького таких грошей нема, але він впевнений, що заставу за нього невдовзі внесуть.
«Я на цей момент не можу назвати ні фізичну особу, ні юридичну особу, якою буде внесена застава. Тому що зараз будемо працювати над цим питанням. Це будуть кошти однозначно не Кудрицького, бо в нього такої суми немає. Але є охочі. Їх більш ніж достатньо, повірте», — додав адвокат.
Під час засідання народні депутати просили взяти Кудрицького на поруки. Суд прийняв клопотання про взяття на поруки від депутатів партії «Голос» Інни Совсун та Максима Хлапука. Клопотання від Ярослава Железняка відхилили, бо він покинув залу суду. Попри це, суддя вирішила відмовити нардепам у взятті Кудрицького нам поруки.
Що сталося?
Колишнього голову правління «Укренерго» Володимира Кудрицького підозрюють у заволодінні коштами державної компанії під час тендерів у 2018 році. За версією слідства, він нібито діяв у змові з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем, який організував схему.
Йдеться про укладання договорів на понад 68 млн грн щодо реконструкції об’єктів енергосистеми — зокрема, про завищення вартості робіт і обсягів вирубки лісу. Частину коштів (понад 13 млн грн) учасники тендеру нібито привласнили, за інформацією ДБР.
ДБР затримало Кудрицького на Львівщині. Йому інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах (частина 4 статті 190 КК України).
На думку Кудрицького, оголошена правоохоронцями версія щодо розкрадання коштів при вирубці лісу жодним чином не співвідноситься з його діяльністю. Він заявляє, що справа має «політичний підтекст», і вважає, що правоохоронці переслідують його, аби отримати доступ до його особистих даних і листування.
Раніше, у 2024 році, наглядова рада «Укренерго» достроково припинила повноваження Кудрицького, хоча він мав хорошу репутацію серед міжнародних партнерів.
Після цього голова наглядової ради «Укренерго» Даніель Доббені та член наглядової ради Педер Андерсен подали заяви про дострокове припинення повноважень і заявили, що рішення про звільнення Кудрицького було політично мотивованим.
За даними кількох українських ЗМІ, Офіс Президента був невдоволений роботою Кудрицького — нібито через те, що він не забезпечив достатній захист енергетичних об’єктів від атак РФ.
Президент Володимир Зеленський під час одного із засідань Ставки вимагав, щоб Кудрицький написав заяву про звільнення.
Сам Кудрицький заперечував, що його звільнення пов’язане з безпекою об’єктів, і називав кампанію проти себе «політичною дискредитацією».
Крім того, 21 жовтня у соцмережах Кудрицький опублікував пост, де повідомив, що ДБР провело у нього обшуки: «Ситуація виглядає досить абсурдно і я вважаю, що вона не стільки спричинена процесуальною необхідністю, скільки має політичний підтекст».
Тоді ж Кудрицький наголосив, що його «ніхто ні в чому не підозрює». Разом з тим, він зазначив, що слідчі дії проводились у два етапи. Перший обшук відбувся зранку в його авто без ухвали суду.
За його словами, пізніше відбулись слідчі дії у нього вдома, але уже з ухвалою суду.
За словами адвоката Кудрицького Миколи Грабика, жоден з цих обшуків не повʼязаний зі справою, по якій йому нині оголосили підозру.
На рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 20 млн грн, внесені як застава за колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова.
Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис.
«На рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 20 млн грн застави за підозрюваного колишнього суддю Верховного суду», – сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, ВАКС зменшив зі 302 млн грн до 20 млн грн розмір застави для колишнього заступника голови Верховного Суду і судді Касаційного господарського суду Богдана Львова.
Львову інкримінують співучасть у заволодінні українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» у 2015-2018 роках.
За версією слідства, Львов як колишній очільник Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснював вплив на інших суддів та голів судів для ухвалення відповідних рішень у господарській справі про передачу у 2017 році нафтопроводу компанії, яку пов’язують з Віктором Медведчуком.
Спочатку цю справу розслідувала Служба безпеки України, проте у червні поточного року її передали до Національного антикорупційного бюро.
За клопотаннями прокурорів Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури в дохід держави звернуто 983 тис. грн застави з чотирьох підозрюваних у наркозлочинах.
Великоберезнянці підозрюються у зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин і їх аналогів (ч. 2 ст. 307 КК України), один з них – додатково у незаконному поводженні зі зброєю (ч.1 ст.263 КК України).
За ухвалами суду затриманих взято під варту із альтернативами застав, суми яких коливалися від 107 до 500 тис. грн, залежно від тяжкості скоєних злочинів та особи підозрюваного.
Однак, отримавши можливість перебувати на волі, підозрювані порушили покладені на них обов’язки та незаконно залишили територію України, перетнувши державний кордон поза пунктами пропуску. У рамках слідства підозрювані оголошені в розшук.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
17-річному та 19-річному закарпатцям, яких підозрюють у пограбуванні уродженки Донецької області, суд обрав запобіжні заходи. Фігурантів узято під варту з можливістю внесення застави по 9 мільйонів 992 тисячі гривень для кожного.
Нагадаємо, йдеться про злочин, який трапився 8 серпня у селі Кольчино Мукачівського району. Як з’ясували слідчі поліції, двоє зловмисників, віком 17 та 19 років, незаконно заволоділи грошима 29-річної жінки, яка переїхала до області із зони бойових дій. Слідством встановлено, що зловмисники увійшли у довіру до потерпілої та пообіцяли допомогти жінці з пошуком житла. Під приводом огляду майбутньої квартири 19-річний зловмисник, за домовленістю з 17-річним спільником, вивіз потерпілу на місцевий кар’єр, де мала відбутися зустріч з орендодавцем. Однак натомість, щойно жінка вийшла з авто, фігурант з її особистими речами на транспортному засобі втік.
Обох зловмисників швидко розшукали та, за силової підтримки спецпризначенців КОРДу, затримали. Їм слідчі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області повідомили про підозру за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, тобто грабіж, вчинений в умовах воєнного стану.
За скоєне підозрюваним загрожує до 10 років ув’язнення. Слідство у справі триває.
Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури ініційовано звернення в дохід бюджету понад 240 тис грн застави через невиконання підозрюваним обов’язків запобіжного заходу.
За матеріалами слідства, правоохоронці затримали громадянина Ізраїлю при спробі незаконного переміщення за кордон киянина. Викрили їх у лютому 2025 року, неподалік лінії держкордону із Словацькою республікою у с. Дубриничі Ужгородського району.
Іноземцю інкриміновано незаконне переправлення осіб через державний кордон України вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 332 КК України).
В рамках слідства чоловіка взято під варту із альтернативою застави в розмірі понад 240 тис грн. Після її внесення, на нього покладався ряд обов’язків, проте він, без попередження, самостійно змінив місце проживання переїхавши до обласного центру.
Наразі, за клопотанням прокурора, слідчим суддею Перечинського районного суду підозрюваному змінено запобіжний захід на тримання під вартою із визначення застави у розмірі понад 480 тис грн. Іноземець утримується в Закарпатській УВП №9. Триває подальше досудове розслідування, яке здійснюють слідчі відділення №1 райуправління поліції.
Довідково:
Згідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави – вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
На рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 120 млн грн застави, визначеної віцепрем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову як запобіжний захід.
Про це журналісту «Слово і діло» повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис.
Як відомо, антикорупційний суд визначив 120 млн грн застави підозрюваному Чернишову з покладанням низки обов’язків.
«За підозрюваного віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності внесли заставу в повному обсязі», – сказала вона.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру особам, пов’язаний з віцепрем’єр-міністром Олексією Чернишовим. За даними слідства, забудовник Сергія Копистира розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього звернувся до топпосадовців Мінрегіону, які створили умови для передачі землі підконтрольному держпідприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з «потрібною» будівельною компанією інвестиційні договори.
За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП.
За успішну реалізацію оборудки забудовник «винагородив» топпосадовців міністерства та визначених ними осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 тис. грн до 8 тис. грн при мінімальній ринковій вартості таких квартир близько 30 тис. грн за кв. м. Загальний розмір наданої неправомірної вигоди склав 16,8 млн грн.
За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир також накладено арешт.
Вищий антикорупційний суд зменшив заставу з 25 до 24 млн грн колишньому директору державного підприємства «Українські спеціальні системи» Артуру Вітренку, яке підпорядковано Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку).
Таке рішення 5 червня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави розміром 30 млн грн до Вітренка. Пізніше йому зменшили заставу до 25 млн грн. Захисник Вітренка просив знову змінити запобіжний захід.
«Клопотання задовольнити частково. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного (Вітренка – ред.), згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2023 у розмірі 25 000 000 змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 24 000 000 грн», – ідеться в рішенні.
