У ході розгляду позовної заяви Мукачівської окружної прокуратури відповідачем самостійно виконано усі вимоги, щодо розірвання договору реконструкцію інженерних мереж вартістю понад 20 млн грн, за яким строки виконання робіт неодноразово та без належних підстав продовжувалися вже після завершення визначеного договором терміну.
Йдеться про укладений у 2023 році договір про капітальний ремонт по вул. Підгородська, Загоскіна, Павлюка, Поневача у м. Мукачеві, який передбачав реконструкцію інженерних мереж та мав бути повністю завершений до 31 грудня 2024 року.
Втім, у подальшому сторони підписали додаткові угоди, якими термін виконання робіт спочатку продовжили до кінця 2025 року, а згодом – ще на рік, до 31 грудня 2026 року. У позові прокуратура наголошувала на безпідставному затягуванні реалізації проєкту за бюджетні кошти.
Після відкриття провадження сторони самостійно розірвали договір за взаємною згодою. У зв’язку з цим Господарський суд Закарпатської області закрив провадження через відсутність предмета спору.
За втручання Хустської окружної прокуратури відновлено справедливість для дітей, які потребують особливої підтримки держави. Йдеться про 16 випускників навчальних закладів Вишківської територіальної громади, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прокурорами встановлено, що цим дітям безпідставно не виплатили одноразову грошову допомогу, передбачену законодавством, попри те, що ці кошти є важливою підтримкою для молодих людей на початку самостійного життя.
Хустська окружна прокуратура звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування та зобов’язання здійснити передбачені законом виплати.
Надалі, у ході розгляду позовної заяви, відповідач добровільно виконав свої зобов’язання – усі 16 випускників отримали належну їм допомогу. Загальна сума виплат склала понад 280 тисяч гривень.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
За апеляційною скаргою Берегівської окружної прокуратури продовжено розгляд справи щодо невиплати одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
Йдеться про неналежне виконання Великоберезькою сільською радою вимог законодавства щодо соціального захисту дітей-сиріт – виплату їм допомоги, яка за законом має становити шість прожиткових мінімумів для кожної дитини. Ці виплати не проводилися упродовж 2022–2025 років.
Прокуратурою пред’явлено два позови на загальну суму 203 тис. грн в інтересах 11 дітей. Частину коштів для 4 дітей було виплачено сільською радою добровільно, однак позов щодо решти 7 осіб залишено без розгляду судом першої інстанції, що й стало підставою для оскарження.
Дослідивши доводи сторін, Восьмий апеляційний адміністративний підтримав позицію прокуратури та скасував рішення, яким раніше позов залишили без розгляду. Тепер справу знову розглядатимуть у суді першої інстанції – вже по суті.
Загалом упродовж 2026 року Берегівською окружною прокуратурою подано дві позовні заяви в інтересах 24 дітей на суму майже 430 тис. грн. Виплати 6 дітям здійснено добровільно, по іншим 18 – прокуратура оскаржила залишення позову Закарпатським окружним адміністративним судом без розгляду. Справа слухається в апеляційній інстанції.
У позовній заяві Ужгородська окружна прокуратура вимагає повернути громаді близько 22 гектар сільськогосподарських земель, які замість вирощування культур частково перетворили на водойми та забудували.
Йдеться про невитребувані паї у Перечині, які ще у 2017 році передали в оренду місцевій мешканці для ведення товарного сільського господарства.
Але, як встановлено, замість вирощування культур, частину цієї землі перетворили на водойми. Без жодних дозволів і проєктів землеустрою там з’явилися два штучні ставки, а ще збудовано млин. Загальна площа водойм складає чверть гектара землі.
Спеціалістами Держгеокадастру підтверджено, що такі роботи пошкодили родючий шар ґрунту. Майже пів гектара землі фактично втратили свої сільськогосподарські властивості та більше не придатні для обробітку.
У позові прокуратура, від імені громади, вимагає розірвати договір оренди, знести незаконний млин, скасувати право власності на нього, зобов’язати орендарку відновити землю та повернути її громаді.
Наразі спірні землі арештовані судом в частині заборони їх використання не за цільовим призначенням. Зокрема йдеться про проведення будівельних чи земляних робіт, які змінюють її вигляд або стан. Справа слухається у Перечинському районному суді.
Інформує Пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
На Закарпатті судитимуть 21-річну жінку, яку обвинувачують у злісному невиконанні батьківських обов’язків, що призвело до смерті її 5,5-місячного сина.
За матеріалами слідства, мати тривалий час не забезпечувала дитині належних умов: не дбала про гігієну, не годувала належним чином та не забезпечувала обов’язкові огляди у лікарів. Попри погіршення стану немовляти, по допомогу до лікарів вона не зверталася.
У листопаді 2025 року дитина померла. За висновком судово-медичної експертизи, смерть настала внаслідок тяжкого перебігу хвороби без належного лікування, що призвело до ураження мозку та зупинки дихання. На момент смерті хлопчик важив лише 4,6 кілограма.
Жінці інкриміновано злісне невиконання батьківських обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 166 КК України). Після трагедії трьох старших дітей у неї відібрали: один хлопчик наразі проживає з біологічним батьком, двох дівчаток передано на виховання до дитячого будинку.
Максимальна санкція інкримінованої статті передбачає до 5 років позбавлення волі.
Досудове розслідування здійснювали слідчі відділення поліції №1 Ужгородського РУП у Закарпатській області під процесуальним керівництвом Ужгородської окружної прокуратури.
Обвинувальний акт скеровано до Перечинського районного суду для розгляду по суті.
У межах масштабного розслідування шахрайства з сільськогосподарськими субсидіями Євросоюзу Європейська прокуратура (EPPO) офіційно звернулася до грецького парламенту з проханням зняти недоторканність з 11 чинних депутатів.
За даними відомства, під слідством перебувають також п’ять колишніх членів парламенту. Крім того, Офіс Європейської прокуратури передав грецькій владі матеріали щодо ймовірної причетності до махінацій колишнього міністра розвитку сільських районів і продовольства та його заступника, тодішнього державного секретаря. Оскільки, згідно з Конституцією Греції, розслідування дій членів уряду є виключною прерогативою парламенту, EPPO була змушена передати справу на розгляд законодавців.
Розслідування стосується організованої злочинної мережі, яка діяла через агентство OPEKEPE (орган, що контролює аграрні фонди). Ідеться про злочини, вчинені у 2021 році, які завдали значної шкоди фінансовим інтересам Євросоюзу. Фігурантів справи підозрюють у комп’ютерному шахрайстві, підбурюванні до незаконного привласнення коштів та поданні завідомо неправдивих заяв для отримання незаконних виплат третіми особами (зокрема за фіктивні пасовища).
Оскільки провадження ще триває, повні імена підозрюваних офіційно не розголошуються. Відповідно до закону, всі учасники справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить грецький суд.
Йдеться про землі державного підприємства Дослідне господарство Борки Інституту овочівництва і баштанництва НААН, призначені для наукової та дослідної діяльності.
Харківська обласна прокуратура через суд забезпечила повернення державі 564 га особливо цінних земель Національної академії аграрних наук України. Це близько 800 футбольних полів, їхня вартість перевищує 418 млн грн. Про це 3 березня повідомив Офіс генпрокурора.
Йдеться про землі державного підприємства Дослідне господарство Борки Інституту овочівництва і баштанництва НААН, призначені для наукової та дослідної діяльності.
Встановлено, що у 2025 році держпідприємство уклало з приватним товариством договір про спільну діяльність щодо вирощування сільгосппродукції, який фактично передбачав передачу земель у комерційне використання в обхід законодавчих обмежень.
Прокуратура оскаржила договір у суді. Господарський суд Харківської області визнав його недійсним і зобов’язав звільнити ділянки. Східний апеляційний господарський суд підтримав позицію прокурорів і залишив рішення без змін.
Рішення набрало законної сили. Вживаються заходи для його виконання та повернення земель у розпорядження держави.
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури слідчими СБУ розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину на території Закарпатської області (ч.1 ст. 438 КК України).
Зафіксовано прильоти БПЛА у Хустському районі та на Ужгородщині, унаслідок яких пошкоджено об’єкти інфраструктури. За попередньою інформацією, відомості про постраждалих не надходили.
На місці події працюють правоохоронні органи, проводиться збір доказів, опитують свідків та фіксують пошкодження цивільної інфраструктури.
Досудове розслідування здійснює УСБУ в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.
Закарпатською обласною прокуратурою до суду скеровано обвинувальний акт щодо колишнього керівника Берегівського надлісництва, якого обвинувачують в організації незаконної вирубки та збуту цінної деревини, що завдало державі збитків на близько 1,8 млн грн.
Слідством встановлено, що саме експосадовець організував злочинну схему та надавав незаконні вказівки підлеглим. До її реалізації він залучив, зокрема, майстра лісу Лавківського лісництва, який діяв як виконавець окремих епізодів.
У 2025 році за вказівкою керівника у лісництві поблизу с. Дерцен Мукачівського району було незаконно зрубано 35 дерев породи дуб, які не були відведені у рубку. До робіт залучили сторонніх осіб, а заготовлену деревину в подальшому реалізували.
Окрім цього, у травні 2025 року організатор схеми забезпечив незаконний відпуск лісоматеріалів через підконтрольних працівників. Майстер лісу, виконуючи його вказівки, організував завантаження та транспортування деревини, а також вніс недостовірні відомості до електронної системи обліку, оформивши фіктивні товарно-транспортні накладні. Деревину вивезли до Чернівецької та Львівської областей.
За висновком експертиз, загальна сума завданих збитків довкіллю та державним інтересам становить близько 1,8 млн грн.
Дії екскерівника кваліфіковано за фактами пособництва в незаконні порубці дерев та збуті незаконно зрубаних дерев у лісах, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, зловживання службовим становищем та перевищення влади працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 365 КК України).
Водночас майстер лісу постане перед судом як співучасник – його дії кваліфіковано як незаконні порубки дерев та збут незаконно зрубаних дерев у лісах, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло тяжкі наслідки та пособництві в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та інших юридичних осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам (ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України).
Нагадаємо, колишній керівник Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», також є обвинуваченим у справі масштабні махінації з деревиною. Викрили схему у червні 2025 року. Тоді повідомили про підозру керівнику Берегівського надлісництва, який забезпечував накопичення необлікованої деревини на території надліснитва для її подальшого продажу.
Надалі, у ході розслідування, встановлено причетність до махінацій із деревиною чинного депутата облради. У вересні 2025 року керівник обласної прокуратури повідомив йому про підозру, а вже у грудні 2025 у ході слідства було підтверджено, що саме народний обранець організував роботу злочинної групи.
Досудове розслідування здійснювали слідчі ДБР за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Служба безпеки спільно з Національною поліцією та прокуратурою викрили посадовця однієї з міськрад, який планував отримати «відкат».
Йдеться про начальника відділу будівництва та ремонту профільного Управління однієї з міськрад.
За матеріалами слідства, чиновник планував отримати 120 тисяч гривень «відкату» від виконроба одного з будівельних підприємств, задіяного в реконструкції привокзальної площі.
За хабар посадовець обіцяв «безперешкодне» погодження всієї необхідної документації та затвердження актів виконаних робіт.
При цьому фігурант був офіційно уповноваженою особою та відповідальним за якість реконструкції об’єкту.
Правоохоронці задокументували факт отримання чиновником частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.
За матеріалами СБУ посадовцю міськради повідомлено про підозру за ч.1 ст.368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.
Йому загрожує до чотирьох років тюрми з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Заходи з викриття проводили співробітники СБУ в Закарпатській області спільно зі слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.
