Пасажири почули сильний гуркіт, коли судно сіло на мілину. Близько 27 людей отримали легкі травми або запаморочення. Всіх евакуювали.
У Південній Кореї пасажирський пором зіштовхнувся зі скелястим острівцем, бо член екіпажу задивився у мобільний телефон і пропустив поворот.Всіх на борту евакуювали. Про це повідомляє The New York Times.
Зазначається, що на поромі Queen Jenuvia II було 267 пасажирів і членів екіпажу. Він прямував із Чеджу до Мокпо – подорож мала тривати близько 4,5 години. Та 19 листопада о 20:15 Queen Jenuvia II зіткнувся з острівцем.
За інформацією берегової охорони та сайту відстеження суден VesselFinder, пором рухався зі швидкістю близько 26 миль на годину (близько 42 кілометрів на годину). Аварія сталася менш ніж за годину до запланованого прибуття.
За словами пасажирів, вони почули сильний гуркіт, коли судно сіло на мілину. Близько 27 людей отримали легкі травми або запаморочення. Всіх евакуювали.
Перший помічник капітана спершу повідомив слідчим, що штурвал не працював, але пізніше змінив свої покази. Він зізнався, що перевіряв новини на своєму телефоні, коли повинен був відвернути пором від острівця.Коли судно наблизилося до скелі, було вже запізно. Воно було на автопілоті, хоча зазвичай кораблі в цьому районі керуються вручну, оскільки морський канал є вузьким.
Першого помічника капітана порома, керманича, а також самого капітана, якого на момент аварії не було у стерновій рубці, підозрюють у заподіянні тілесних ушкоджень через грубу недбалість. Максимальний термін ув’язнення за такий злочин – до 5 років. Капітан також отримав підозру в невиконанні своїх обов’язків.
34-річна південнокорейська акторка та K-pop-співачка Нана (справжнє ім’я — Ім Джін-а) разом зі своєю матір’ю змогла відбитися від зловмисника, який пробрався до їхнього будинку.
Про це пише BBC.
За даними південнокорейських медіа, яких цитує агентство, чоловік віком приблизно 30 років увірвався на її приватну територію та погрожував їй та її матері зброєю, вимагаючи гроші.
Дві жінки змогли приборкати його до прибуття поліції. Попри це, мати акторки знепритомніла внаслідок інциденту. Крім того, вона, як і Нана, потребувала медичної допомоги.
Чоловіка затримали за звинуваченням у пограбуванні за обтяжувальних обставин.
Нана стала відомою у 2009 році завдяки участі в популярному жіночому K-pop гурті After School. Відтоді вона також здобула популярність як акторка, знявшись у кількох кримінальних телесеріалах, зокрема «Убий це» та «Справедливість»
Цьогоріч у вересні Нана випустила свій перший сольний альбом.
Південнокорейські військові виявили кілька балістичних ракет малої дальності, запущених з району на південь від столиці Північної Кореї Пхеньяна, повідомив Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї.
Північна Корея здійснила перше за п’ять місяців випробування балістичної ракети, за кілька днів до анонсованої зустрічі президента США Дональда Трампа з іншими лідерами на великому регіональному саміті у Південній Кореї.
Південнокорейські військові виявили кілька балістичних ракет малої дальності, запущених з району на південь від столиці Північної Кореї, Пхеньяна, повідомив Об’єднаний комітет начальників від штабів Південної Кореї. Кожна з ракет пролетіла приблизно 350 кілометрів на північний схід, але подробиці про те, де вони приземлилися, не надані.
Запуски балістичних ракет Північною Кореєю стали першими з моменту випробування країною систем малої дальності 8 травня, які імітували ядерний контрудар проти військ США та Південної Кореї.
Південнокорейські військові заявили, що, спираючись на міцний військовий союз зі Сполученими Штатами, готові відбити будь-які провокації з боку Північної Кореї.
Наступного тижня Південна Корея прийматиме саміт Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) – щорічну зустріч, спрямовану на сприяння економічній інтеграції та торгівлі. Військової складової він не передбачає.
Очікується, що Трамп прибуде до Кьонджу перед самітом для двосторонніх переговорів, зокрема, з президентом Китаю Сі Цзіньпіном та президентом Південної Кореї Лі Чже Меном. Водночас південнокорейські посадовці кажуть, що Трамп навряд чи буде присутній на головній конференції АТЕС, яка відбудеться із 30 жовтня по 1 листопада.
Експерти попереджають, що Північна Корея може провести провокаційні ракетні випробування до або під час саміту АТЕС, щоб ще більше підкреслити своє прагнення отримати визнання як держави, що володіє ядерною зброєю.
Вони вважають, що лідеру Північної Кореї Кім Чен Ину потрібен цей статус, щоб звернутися до ООН з проханням скасувати каральні економічні санкції щодо його програми озброєння.
Відтоді, як його ядерні переговори з Трампом провалилися у 2019 році через розбіжності щодо економічних санкцій, запроваджених США, Кім швидко прискорив випробування відповідної зброї.
Минулого місяця північнокорейський лідер припустив, що може повернутися до переговорів, якщо Сполучені Штати відмовляться від своєї вимоги до денуклеаризації Північної Кореї, після того, як Трамп неодноразово висловлював сподівання на нову дипломатію.
Раніше цього місяця Кім представив нову міжконтинентальну балістичну ракету на військовому параді, в якому взяли участь китайські та російські високопосадовці.
Парад підкреслив зростаючий дипломатичний вплив Кіма та його невпинне прагнення створити надійний ракетно-ядерний арсенал, спрямований проти Сполучених Штатів та їхніх союзників.
За повідомленнями державних ЗМІ комуністичного режиму, на параді 10 жовтня продемонстрували міжконтинентальну балістичну ракету Хвасон-20, яку описали як «найпотужнішу стратегічну ядерну збройну систему» країни.
За словами спостерігачів, МБР призначена для перенесення кількох ядерних боєголовок для подолання систем протиракетної оборони США, і Північна Корея може провести її випробування найближчими місяцями.
Північнокорейський солдат у неділю втік до Південної Кореї через демілітаризовану зону, що розділяє Корейський півострів.
«Наші військові затримали північнокорейського солдата, який перетнув військову демаркаційну лінію (ВДЛ) на центральній лінії фронту в неділю», – йдеться у повідомленні. «Військового було відстежено поблизу ВДЛ, а потім затримано в рамках відповідної контрольованої операції», – додали у відомстві.
Південнокорейське інформаційне агентство Yonhap повідомило, що солдат дезертирував і навмисно перетнув сухопутний кордон. Військова демаркаційна лінія проходить посередині Демілітаризованої зони (ДМЗ), однієї з найбільш охоронюваних та замінованих прикордонних зон у світі. Такі випадки вкрай рідкісні, оскільки ця місцевість густо заліснена, а за пересуванням з обох боків стежать озброєні охоронці.
За даними CNA, південнокорейські військові підтвердили, що «відповідні органи розпочали розслідування для з’ясування деталей недільного перетину кордону». Перебіжчика буде передано розвідувальній службі Південної Кореї згідно зі стандартною процедурою, він пройде перевірку біографічних даних, перш ніж буде визначено будь-який правовий статус чи статус біженця.
З моменту розділення Корейського півострова в 1950-х роках десятки тисяч північнокорейських біженців прибули до Південної Кореї, але більшість із них не перетинала кордон безпосередньо, а прийшла через Китай, а потім через треті країни, щоб дістатися південних територій.
Перетин сухопутного кордону, особливо військовими, трапляється рідко, але не є безпрецедентним: у серпні 2024 року північнокорейський солдат також перебіг через ВДЛ, а у квітні 2025 року втік цивільний, порятунок якого вимагав 20-годинної операції.
Північнокорейське торговельне судно вчергове перетнуло спірний морський кордон біля західного узбережжя Корейського півострова.
У зв’язку з цим у п’ятницю, 26 вересня, південнокорейські військові здійснили попереджувальні постріли і змусили корабель повернутися назад. Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї заявив: «Наші дії були здійснені відповідно до стандартного протоколу, який включав передачу усних попереджень». Військові повідомили, що вторгнення сталося рано-вранці, але ситуація була швидко вирішена й судно покинуло зазначений район.
Спірні води розташовані вздовж так званої Північної граничної лінії, проведеної після Корейської війни (1950–1953), яка в минулому була місцем смертельних морських зіткнень, нагадує CNA.
Однак Північна Корея досі не визнає Північну демаркаційну лінію офіційним кордоном і регулярно оскаржує її законність. Це протиріччя є постійним джерелом напруженості між двома країнами, яка час від часу загострюється через подібні інциденти.
Дії південнокорейських військових свідчать, що Сеул продовжує суворо забезпечувати охорону морського кордону, водночас намагаючись уникнути ескалації ситуації. Попереджувальні постріли й усні застереження мали на меті змусити корабель негайно повернутися назад та уникнути прямого зіткнення.
Напруженість у регіоні нагадує про те, що мир на Корейському півострові залишається крихким і навіть найменший інцидент може спричинити нові дипломатичні та військові суперечки.
17 людей загинули та 11 зникли безвісти внаслідок сильних дощів та зсувів ґрунту, що почалися в Південній Кореї цього тижня.
Про це пише Yonhap з посиланням на повідомлення уряду.
За даними Міністерства внутрішніх справ та Національного пожежного агентства станом на вечір 20 липня, значна частина жертв — 10 загиблих та четверо зниклих безвісти — була в південному повіті Санчхон.
Інші смерті зафіксували в Осані та Капьоні провінції Кьонгі, Сосані та Данджіні провінції Південний Чхунчхон, а також у місті Кванджу на південному заході.
Пожежники заявили, що в Санчхоні все ще тривають рятувальні роботи, тож кількість жертв може зрости.
З середи, 16 липня, у Південній Кореї почалися сильні дощі, станом на 20 липня в Санчхоні випало 793,5 міліметра опадів.
Загалом 13 492 людини тимчасово переїхали до інших міст. Довелося скасувати 62 рейси.
Влада зареєструвала 1999 випадків затоплення доріг, зсувів та руйнування громадських об’єктів, а також 2238 інших випадків пошкодження приватної власності, як-от будівель та сільськогосподарських угідь.
Президент Лі Дже Мьон доручив уряду знайти способи швидкого визначення районів, які сильно постраждали від нещодавніх злив. Зони спеціального лиха мають право на державну підтримку для відшкодування збитків та допомоги жертвам.
⚫️ Almenys una persona ha mort ofegada a Sant Pere de Riudebitlles, al Penedès.
❗️Els @bomberscat buscaven un pare i un fill menor després que l’aigua de la riera de Sant Quintí arrosegués el seu cotxe. Han trobat el vehicle buit i més avall, un cos.
У Південній Кореї вже четвертий день поспіль тривають зливові дощі, у результаті чого загинуло щонайменше чотири людини, а понад 7000 людей були змушені евакуюватися зі своїх домівок, пише Yonhap.
Влада попередила, що протягом дня може випасти до 250 міліметрів додаткових опадів, що викликає занепокоєння щодо подальших руйнувань та жертв.
Станом на 6-ту ранку за місцевим часом у суботу центральний штаб з питань стихійних лих та безпеки повідомив про чотири жертви, зокрема дві у Сосані, провінція Південний Чхунчхон, та двох зниклих безвісти у Кванджу.
Накази про евакуацію були видані для 7029 жителів з 4995 домогосподарств, понад 2800 людей досі не можуть повернутися додому.
Зливові дощі затопили дороги, спричинили зсуви та затопили будинки по всій країні.
У багатьох регіонах кількість опадів за ніч залишалася надзвичайно високою.
У деяких районах за останні чотири дні випало понад 40 відсотків середньорічної кількості опадів. У Сосані з середи по п’ятницю було зафіксовано 558,6 міліметрів опадів, що дорівнює 45 відсоткам середньорічної кількості опадів.
Загалом зареєстровано 729 випадків пошкодження цивільної інфраструктури, включаючи 388 затоплених доріг, 133 зсуви та 57 обвалів річкових споруд. Пошкодження приватної власності досягли 1014 випадків, включаючи 64 затоплених будівлі та 59 затоплених сільськогосподарських угідь.
Колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля вдруге взяли під варту у справі про спробу наприкінці минулого року незаконно оголосити воєнний стан у країні.
Ордер на арешт у четвер видав Центральний суд Сеула на запит спецпрокурора Чо Ин Сока, відповідального за розслідування спроби експрезидента оголосити 3 грудня 2024 року воєнний стан у країні.
Суд визнав обґрунтованими побоювання слідчих із приводу того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити докази.
Прокуратура висунула Юну обвинувачення у п’яти основних правопорушеннях. Серед них – імовірне порушення прав членів уряду шляхом виклику лише кількох обраних міністрів на зустріч, що відбулася незадовго до оголошення воєнного стану 3 грудня.
Колишнього президента також обвинувачують у створенні фальшивого документа про оголошення воєнного стану вже після 3 грудня, щоб надати легітимності своїм діям. Згадали Юну і вказівки його речнику поширювати неправдиві заяви про оголошення воєнного стану, а Службі безпеки президента – перешкоджати його затриманню слідчими. Також йому інкримінують наказ видалити записи дзвінків із захищених телефонів трьох високопоставлених офіцерів Міноборони.
Юн та його адвокати на слуханні в суді відхилили всі обвинувачення, проте правоохоронці доставили колишнього президента до Сеульського центру утримання в Ійванзі на півдні столиці.
Це вже другий випадок арешту Юна. Першого разу його затримували у справі про спробу державного перевороту в січні, коли він ще перебував на посаді президента. Проте в березні арешт скасували та звільнили затриманого з-під варти.
Прокуратура подала клопотання про взяття під варту колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля за звинуваченням у підбурюванні до повстання, зловживанні владою та перешкоджанні правосуддю.
Клопотання було подано у зв’язку з оголошенням надзвичайного стану минулого грудня. У прокуратурі провели тривалі допити Юн Сок Йоля, але його адвокат не прокоментував озвучене там. Подане прокуратурою клопотання про взяття експрезидента під варту має нову правову основу, яка тепер розширена і, крім повстання, включає зловживання владою та перешкоджання правосуддю.
3 грудня Юн оголосив у Південній Кореї надзвичайний стан, щоб ліквідувати «відверто пропівнічнокорейські, антидержавні сили», які паралізували роботу уряду. Надзвичайний стан тривав лише кілька годин. Зрештою, 4 квітня Конституційний суд усунув президента з посади за порушення конституційних повноважень та спричинення політичної кризи.
За звинуваченням у підбурюванні до заколоту суд уперше наказав арештувати відстороненого президента 31 грудня 2024 року. Однак 3 січня 2025 року затримати Юн Сок Йоля не вдалося (цьому тоді запобігла охорона президента). Правоохоронні органи виконали постанову суду 15 січня, залучивши три тисячі поліцейських. 26 січня Юн Сок Йолю було пред’явлено звинувачення в змові та підбурюванні до заколоту. Судове засідання щодо його справи розпочалося 20 лютого, а кримінальний розгляд – 14 квітня.
Чоловік з Північної Кореї перебіг до Південної Кореї в середньозахідній частині демілітаризованої зони, що розділяє дві країни, повідомив Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї (JCS).
У заяві JCS йдеться, що чоловіка, який перетнув кордон, його було затримано і він перебуває під вартою. Неозброєного чоловіка, який назвався цивільною особою, доставили на південнокорейську сторону.
Протягом приблизно 20-годинної операції північнокореєць залишався майже нерухомим протягом дня, щоб уникнути виявлення, та пересувався вночі, перш ніж його затримали південнокорейські військові.
Південна Корея повідомила про інцидент командування ООН на чолі зі США, яке контролює діяльність у демілітаризованій зоні.
Демілітаризована зона, що розділяє дві Кореї, являє собою буферну зону завширшки близько чотирьох кілометрів, сильно укріплену з обох боків.
Минулого серпня північнокорейський солдат перетнув кордон Південної Кореї через демілітаризовану зону в провінції Гьодон на сході країни.
