За апеляційною скаргою Хустської окружної прокуратури скасовано рішення Хустського районного суду, яким «узаконили» самочинно реконструйований комерційний об’єкт у Хусті на землях, призначених для закладів освіти.
Порушення прокурори виявили під час моніторингу судових рішень. Зокрема, йшлося про спробу узаконити через суд крамницю з офісними приміщеннями площею 333,9 кв. м, яка фактично була новоствореним об’єктом нерухомості.
За висновками апеляційного суду, будівництво здійснили на земельній ділянці комунальної власності, призначеній для будівництва та обслуговування закладів освіти. Цільове призначення землі не змінювали, а власник земельної ділянки – Хустська міська рада – не надавала дозволу на використання її для такого будівництва.
Окрім того, прокурором доведено, що право власності на новостворений об’єкт не було зареєстроване у визначеному законом порядку, а звернення до суду фактично використовувалося як спосіб узаконити будівництво в обхід передбаченої законодавством процедури.
Закарпатський апеляційний суд підтримав позицію Хустської окружної прокуратури, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у визнанні права власності за місцевою мешканкою.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Хустська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо підприємця, якого обвинувачують у самовільному будівництві на земельній ділянці комунальної власності.
За даними слідства, упродовж 2023 року чоловік без правовстановлюючих документів на землю та без дозвільної документації організував будівництво об’єктів на території Керецьківської громади Хустського району, в урочищі «Дулятин» поблизу села Березники.
Йдеться про земельну ділянку площею близько 2 гектарів, частина якої належить до земель сільськогосподарського призначення, а частина – до земель водного фонду.
Для проведення робіт обвинувачений залучив сторонніх осіб, які не були обізнані про незаконність будівництва. У результаті на самовільно зайнятій території звели господарську будівлю та штучні водні споруди – бетонні басейни і лотки, які, згідно з висновком експертизи, мають ознаки нерухомого майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що жодних документів, які б посвідчували право користування землями або надавали дозвіл на виконання будівельних робіт, у фігуранта не було.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України – самовільне будівництво будівель і споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Досудове розслідування здійснювали слідчі Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Хустської окружної прокуратури.
Закарпатська обласна прокуратура подала позов до Господарського суду області щодо об’єкта на площі Шандора Петефі в Ужгороді, де триває реконструкція колишньої громадської вбиральні під кав’ярню та магазини.
Згідно з дозвільними документами, площа забудови після реконструкції із розширенням повинна становити 64 кв. м. Натомість, підприємство самовільно збудувало підвальний поверх загальною площею 181 кв. м, чим вийшло за межі власної ділянки та захопило додатково 117 кв. м землі комунальної власності, які належать громаді м. Ужгорода.
У позовній заяві прокуратура вимагає зобов’язати відповідача здійснити перебудову об’єкту у відповідності до затверджених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, проєктної документації та дозвільних документів на будівництво, а також привести самовільно захоплену земельну ділянку комунальної власності у придатний для використання стан.
Наразі Господарським судом Закарпатської області прийнято позовну заяву прокуратури до розгляду.
Як зазначив керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан, «бізнес-ініціативи не мають йти всупереч закону і руйнувати благоустрій міста». Ця справа перебуватиме на його особистому контролі від початку судового розгляду до прийняття кінцевого рішення.
Нагадаємо, раніше прокурором доведено вину директора підприємства, що є діючим депутатом Ужгородської міськради, у самовільному будівництві (ч. 3 ст. 197-1 КК України). Чоловіка засуджено до трьох років обмеження волі. Вирок ще не набув законної сили через оскарження його обвинуваченим.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
