Російські війська вдень 18 листопада завдали ракетного удару по Одесі. У місті є жертви та поранені.
Про це повідомив голова військової адміністрації області Олег Кіпер.
«Російські терористи здійснили ракетну атаку на Одесу. Є жертви та поранені. Пошкоджено цивільну інфраструктуру, у тому числі житлові будинки», – написав він.
Судячи з відео, які публікують місцеві ЗМІ, приліт був у районі житлової забудови.
Мер Одеси Генадій Труханов написав, що наразі відомо про 8 загиблих. «Ворог підступно спрямував ракету у житлову забудову, район ділової активності», – зазначив він.
Поранення, за словами Кіпера, отримали 18 осіб, серед них дитина. Четверо людей у важкому стані.
„Водій автомобіля «BMW X6», рухаючись по вул. Зарічанській, допустив дотичне зіткнення з автомобілями «Skoda Octavia» та «Mazda», після чого в’їхав у зупинку громадського транспорту.
У результаті ДТП троє жінок (60, 56 та 53 років), які стояли на зупинці, від отриманих травм загинули”, – йдеться у повідомлені.
Правоохоронці наголосили, що водій перебував за кермом з явними ознаками сп’яніння. Поліцейські затримали його на місці події.
Слідчі відкрили кримінальне провадження. Якщо вину водія доведуть, йому загрожує від 7 до 12 років ув’язнення.
Двоє співробітників НЕК „Укренерго” – Дмитров Камінний та Максим Шаргородський – загинули в результаті російського ракетного обстрілу Одещини 17 листопада.
Про це інформує Укренерго.
„У лавах енергетиків знову гірка втрата. Внаслідок масованої атаки ворога сьогодні загинули двоє наших колег”, – написали в Укренерго.
Згідно з повідомленням, 41-річний Дмитро Камінний, який працював в Укренерго протягом 16 років, був диспетчером на електропідстанції. У нього залишилася десятирічна донька. Колеги характеризують Дмитра як професіонала, надійного друга та люблячого батька.
А 44-річний Максим Шаргородський працював у компанії з 2005 року, спершу як електрослюсар, а згодом як диспетчер. З початку повномасштабної війни до травня 2023 року Максим служив у армії, а після повернення продовжив свою роботу. У нього також залишилася донька, якій 14 років.
Обидва загинули на робочому місці, виконуючи свої обов’язки. У Дмитра Камінного залишилася 10-річна донька, а у Максима Шаргородського – 14-річна.
„Висловлюю співчуття родинам та друзям загиблих. Втрачати близьких людей – завжди боляче. А раптова смерть від ворожих ракет – ще більш гірка втрата. Ми завжди будемо пам’ятати колег, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Це наш спільний біль, і не тільки компанії, енергетиків – а загалом держави. Сподіваюсь, світ врешті змусить агресора належно відповісти за кожне відібране життя”, – зазначив т.в.о. голови правління Укренерго Олексій Брехт.
В жовтні 80% жертв серед цивільних осіб зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема, внаслідок авіабомбардувань, артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню та безпілотних літальних апаратів.
У жовтні через війну в Україні загинуло щонайменше 183 цивільні особи і 903 отримали поранення. Про це йдеться у звіті ООН.
45% загиблих були старші 60 років. Серед жертв 9 дітей загинули та 49 отримали поранення.
Російські збройні сили посилили атаки з використанням безпілотних літальних апаратів дальнього радіуса дії по всій країні – за місяць, за повідомленнями, було зафіксовано понад 1900 таких ударів. Внаслідок ударів або падіння уламків від перехоплених боєприпасів загинуло 6 цивільних осіб і 21 особу було поранено, а також завдано шкоди цивільному майну та інфраструктурі. Окрім людських жертв і поранень, майже щоденна частота цих атак у поєднанні з постійними сигналами сирен повітряної тривоги спричинила значне погіршення умов життя цивільного населення.
В ООН зазначають, що в жовтні 80% жертв серед цивільних осіб зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема, внаслідок авіабомбардувань, артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню та безпілотних літальних апаратів ближнього радіуса дії. Найбільша кількість жертв була у Херсонській, Харківській та Донецькій областях.
Переважна більшість жертв серед цивільних осіб, 94%, та пошкоджень освітніх і медичних закладів, 96%, у жовтні продовжували відбуватися на території, контрольованій Урядом України.
«Щонайменше шість атак на судна та інфраструктуру морських портів на території, контрольованій Урядом України (Одеська область), сталися у жовтні. Один удар був завданий по порту на території, окупованій російською федерацією (Запорізька область) », – йдеться у звіті.
Унаслідок російського обстрілу Одеси зранку 17 листопада загинули дві людини. Поранень зазнав 17-річний підліток.
Про це заявив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер. Про це також повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Унаслідок обстрілу сталися пожежі у трьох приватних будинках, ще чотири будинки було частково зруйновано. За словами Кіпера, у місті почало поступово відновлюватися водопостачання, яке було частково призупинене внаслідок обстрілів.
Наразі триває усунення наслідків ворожих обстрілів, аби повернути до абонентів в місті та області тепло та електроенергію.
Зранку 8 листопада російські загарбники обстріляли Дніпровський район Херсону.
Про це повідомив начальник МВА Роман Мрочко.
Внаслідок ранкового ворожого обстрілу загинув 74-річний чоловік. На момент атаки він був на вулиці і отримав травми, несумісні з життям”, – йдеться в повідомленні.
За даними Херсонської обласної прокуратури, російська армія обстрілювала населені пункти Херсонської громади з артилерійської зброї.
У індійському північному штаті Уттараханд щонайменше 36 людей загинули внаслідок падіння автобуса в урвище, пише BBC. Ще декілька людей були травмовані. Автобус здійснював маршрут до штату Рамнагар, передає LB.ua.
Загалом на борту, за офіційними даними, перебувало 44 людини. Водій втратив контроль над автобусом, і він упав в урвище глибиною в 50 метрів.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді висловив співчуття родинам загиблих. Він оголосив про компенсації родинам загиблих і постраждалих.
Автобуси – популярний у Індії вид транспорту, особливо для сполучення з меншими містами і районами. Але часто оператори нехтують безпековими правилами і набирають більше пасажирів, ніж дозволяють умови. Число жертв у автомобільних катастрофах в Індії найвище в світі.
A major explosion occurred during the Kaliyatam festival at the Neeleswaram temple when fireworks ignited near a storage area holding additional firecrackers. Over 150 people have been injured in this incident.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україні загинули 57 журналістів, з них 8 міжнародних. Ще 45 журналістів отримали поранення.
Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна повідомив Олексій Бонюк, керівник Департаменту кримінально-правової політики і захисту інвестицій Офісу генпрокурора.
„З 2022 року в нас додалася абсолютно нова категорія – воєнні злочини проти журналістів. І ми, спираючись на той меморандум та ту платформу, яка була створена, теж поставили цю категорію на контроль. І спеціалізований департамент, який створений зараз в Офісі, діє, займається організацією, процесуальним розслідуванням воєнних злочинів, вчинених російською федерацією, то він всі ці провадження, які стосуються журналістів веде, вони всі належним чином вивчаються. На жаль, ми маємо невтішну статистику по цих провадженнях. Ми маємо 107 проваджень. Ми фіксуємо, що вже загинули 57 журналістів, з них 8 міжнародних журналістів. 45 отримали поранення, з яких 25 міжнародних журналістів. 20 журналістів були незаконно затримані або позбавлені волі, один перебуває в полоні, один – зник безвісти”, – зазначив він.
За словами Олексія Бонюка, певні провадження слухаються у суді і наразі по деяких з них є низка вироків.
„Неможливо долати відчуття безкарності без результату, без розгляду в максимально публічний спосіб і без того, щоб притягалися до відповідальності винні особи. І зараз у нас вже є низка вироків. У нас є чотири обвинувальні акти стосовно 9 осіб в порядку спеціального провадження. З цих. 9 осіб засуджено вже три особи – одну особу до 9 років позбавлення волі, двох осіб – до 12 років позбавлення волі”, – додав він.
У могилівській колонії в Білорусі помер політв’язень, уродженець росії Дмитро Шлетгауер. Він відбував 12-річний термін за шпигунство та „сприяння екстремістській діяльності”.
Про це повідомила білоруська правозахисна організація „Вясна”.
Зазначається, що Шлетгауер став сьомим інакодумцем, який помер у в’язниці відтоді, як у 2020 році режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка розпочав жорсткі та масштабні репресії проти опозиції.
Тоді Лукашенко, який шляхом фальсифікацій на виборах забезпечив собі шостий термін на посаді, кинув за ґрати тисячі білорусів, які вийшли на протест проти вкрадених результатів.
Водночас білоруська влада відмовилася розголошувати причину смерті Шлетгауера, яка сталася 11 жовтня, але стала відомою лише нещодавно.
Правозахисні організації заявляють, що нині в країні зараз перебуває близько 1300 політичних в’язнів. Багатьом з них відмовляють у належній медичній допомозі та спілкуванні із сім’ями.
За даними „Весни”, Шлетгауер став батьком, перебуваючи під вартою. Громадянин росії, який отримав посвідку на проживання в Білорусі у 2018 році, до арешту працював на полімерному заводі.
Лідерка опозиції у вигнанні Світлана Тихановська, чий чоловік Сергій Тихановський відбуває 19,5-річний термін позбавлення волі в Білорусі, закликала провести незалежне розслідування смерті Шлетгауера та заявила, що міжнародним експертам необхідно дозволити відвідувати в’язниці країни.
