Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський повідомив про поточну ситуацію в операційній зоні угруповання військ «Курськ», яка охоплює кордон Сумської області з Курською областю російської федерації.
Про це він написав 10 березня на своїй сторінці.
За його словами, Сили оборони України повністю контролюють ситуацію на цьому напрямку. Багато населених пунктів на лінії кордону, які згадуються в російських пропагандистських повідомленнях, фактично зруйновані внаслідок вогневого впливу агресора.
Незважаючи на залучення значної кількості російських військ, посилених північнокорейською піхотою, ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці. Зокрема, в районі Плєхового протягом чотирьох днів боїв противник втратив фактично батальйон піхоти.
Окремі диверсійно-розвідувальні групи та малі піхотні підрозділи противника, які намагаються проникнути на територію України, знищуються вогневими засобами наших військ завдяки завчасно створеній системі оборони.
Генерал Олександр Сирський прийняв рішення щодо посилення українського угруповання необхідними силами та засобами, зокрема радіоелектронної боротьби та безпілотними комплексами.
Наразі загрози оточення українських підрозділів у Курській області немає. Підрозділи своєчасно здійснюють маневри на вигідні рубежі оборони, забезпечуючи стійкість оборони та ефективне протистояння противнику.
Українські військові зупинили ворожий наступ у Вовчанську та взяли окупантів в оточення, пише видання.
Сотні російських окупантів продовжують перебувати в оточенні на Вовчанському хімічному заводі через щільні обстріли українськими плануючими бомбами. Нещодавно 30 росіян здалися в полон, ще близько 400 нікуди не можуть ні втекти, ні сховатися, повідомляє Forbes.
Зазначається, що минулих вихідних кілька ворожих батальйонів намагались захопити хімічний завод в центрі Вовчанська. Місто було першою великою ціллю північного наступу РФ, який розпочався 10 травня і, ймовірно, мав на меті остаточне захоплення Харкова. Однак ворожому північному угрупованню військ, чисельністю в десятки тисяч солдатів, так і не вдалося пройти Вовчанськ.
„Кілька українських бригад, у тому числі елітна 82-га десантно-штурмова бригада, йшли на північ, щоб зустріти росіян. Переозброєні боєприпасами, терміново доставленими зі Сполучених Штатів, українці билися з росіянами вулиця за вулицею, будівля за будівлею – і наприкінці травня зупинили їхнє просування”, – йдеться у матеріалі.
Там додали, що після кількох тижнів виснажливих боїв у місті, російські командири зробили сміливий крок і наказали захопити завод, щоб використати його як базу для спроби перейти через річку Вовча, яка утворює природне укріплення для українців, що захищали південну частину Вовчанська. Але Сили оборони завадили ворожим планам та взяли в оточення близько чотири сотні окупантів, які були на заводі.
„У бій вступила українська авіація. Винищувачі МіГ-29 та Су-27 закидають на завод високоточні плануючі бомби американського чи французького виробництва”, – наголосив Forbes.
Самі ж росіяни порівнюють бої у Вовчанську з двоми найжорстокішими битвами за весь час війни: в Бахмуті та Авдіївці. Тоді російська авіація щодня скидала на Авдіївку десятки плануючих бомб, змушуючи українське військо відступити у лютому. Тепер ситуація повторилась, але під „дощем” бомб тепер сидять росіяни, зазначає видання.
Як відомо, йдеться про плануючі бомби „Хаммер”. Нещодавно Франція пообіцяла українським бійцям 50 таких бомб на місяць, а Сполучені Штати надали Україні ймовірно тисячі подібних бомб із висувними крилами, супутниковим наведенням і з сотнями кілограмів вибухівки.
„Розбиваючи сотні російських солдатів, які здригаються на хімічному заводі, українці дають росіянам відчути смак їхніх власних правил гри. Стандартною практикою російської авіації є планове бомбардування українських позицій перед наземною атакою. Тепер настала черга росіян боятися і ховатися в бетон”, – підсумували у матеріалі.
