Лідер «Хезболли» надіслав Ізраїлю погрозливе послання

Невдовзі Ізраїль відзначатиме національне свято – у травні виповнюється 75 років відтоді, як Генеральна Асамблея ООН проголосувала за поділ Палестини, що раніше перебувала під британським управлінням, на незалежні єврейську та арабську держави.

Британці отримали мандат (повноваження) від Ліги Націй після розчленування переможеної в Першій світовій війні Османської імперії, до якої раніше належала ця територія.

У травні 1948 року відбулося проголошення Ізраїлю, але арабську державу створено не було. Натомість сусідні режими почали військовий наступ з метою знищення єврейської держави, яка проіснувала лише кілька днів. Атака провалилася, викликавши потік біженців з місцевого арабського населення, що призвело до серйозних наслідків, які відчуваються й донині. Пізніше відбувалися подальші хвилі агресії, але з кожної Ізраїль виходив переможцем, а його військові позиції ставали дедалі міцнішими.

«Хезболла» не чекає 80-річчя Ізраїлю: «Євреї люблять жити, ми любимо бути мучениками»

Ополчення, що базується переважно на півдні Лівану, за постійної допомоги Ірану перетворилося на велику маріонеткову армію й захопило значну частину політичного керівництва маленької держави, відірваної від Сирії. Хоча ця експансія викликає величезне роздратування, зокрема, християн, поміркованих мусульман, прозахідних партій, у багаторелігійній і багатоетнічній державі, серйозно ослаблений уряд у Бейруті мало що може зробити для протидії експансії «Хезболли».

За останні два роки ця картина ще більше спотворилася через приєднання «Хезболли» до радикалів з палестинського Сектора Газа (ХАМАС, «Ісламський джихад»), які також залежать від тегеранської каси. Таким чином Ізраїль стикається зі зростаючим ризиком агресії як з півночі, так і півдня. Не кажучи вже про те, що він не може очікувати нічого доброго зі Сходу, тобто із Сирії, куди стягуються іранські збройні сили й піхота разом з реорганізованими частинами «Аль-Каїди» та «Ісламської держави».

Нещодавно під час іншого тривожного інциденту ізраїльські сили безпеки заарештували йорданського депутата, який намагався контрабандою ввезти до Ізраїлю зброю. Уряд в Аммані докладає всіх зусиль для звільнення політика, оскільки між двома країнами існує дуже крихкий мирний договір.

Хоча американські війська регулярно завдають ударів по лідерах терористичних угруповань (як за президента Трампа, так і за Байдена), це лише сповільнює реорганізацію терористичної держави. Це відбувається головним чином тому, що іранські військові матеріали, а тепер і ракети середньої дальності, безперешкодно потрапляють до Сирії через Ірак.

Останній скандал був пов’язаний з тим, що Тегеран відправив допомогу постраждалій від землетрусу Сирії під виглядом гуманітарних вантажів, але ці вантажі таємничим чином не дійшли до нужденних, а були залишені на складах «Хезболли».

Лідер терористичної армії, який стає дедалі більш зарозумілим і пихатим, у середині квітня погрожував Ізраїлю, що країна не доживе до свого 80-го дня народження. Крім сподівань на власні військові можливості, Насралла припускає, що внутрішня демократична криза в Ізраїлі й часті зміни уряду дестабілізують єврейський уряд, який зрештою не зможе впоратися з багатогранним тиском. Про такий ризик попереджає й багато хто в Ізраїлі, особливо військові та експерти розвідувальних служб.

Саме в такому дусі виступив на пам’ятних заходах начальник ізраїльського Генштабу Герсі Халеві, який рекомендував уникати політичних розбіжностей.

Загрозливе пророцтво Насралли знайшло відгук у Тегерані. Канцелярський радник хворого аятоли Хаменеї, заступника релігійного лідера держави і колишнього генерального прокурора Ірану, нещодавно виступив із запальною промовою, в якій передбачив остаточне знищення Ізраїлю. Згідно з його промовою, євреї залежні від земних задоволень та матеріальних благ, хочуть жити ще тисячі років і тому бояться смерті.

На противагу їм, сказав він, діти віри люблять мучеництво, і це надає цінності їхньому життю. Помираючи, вони здобувають блаженство Неба, а тому не бояться його. Промовець послався на слова Насралли, який назвав Ізраїль слабшим за павутиння. Натовп супроводжував виступ промовця скандуванням: «Смерть Ізраїлю!»

Британці та французи пустили глибоке коріння

У 1916 році офіцер британського генерального штабу Марк Сайкс і французький дипломат Франсуа Жорж Піко почали працювати над розподілом Туреччини в умовах повної секретності. Вони навіть не подали руки російському царському міністру закордонних справ Сергію Сазонову, оскільки в його країні вибухнула Жовтнева революція і більшовицьке керівництво більше не брало участі в мирних переговорах.

Пізніше Сталін зазначив, що це стало великим упущенням, адже не було створено позицій для Радянського Союзу в регіоні. Провину за цю помилку він, звичайно ж, звалив на свого головного суперника Льва Троцького, який був переконаний, що ресурси більшовицької влади мають бути спрямовані на успішну боротьбу з громадянською війною в росії.

Сполучені Штати також залишилися осторонь угоди, тож президент США Вудро Вільсон, коли пізніше ознайомився з текстом пакту, просто назвав розподіл багатств лайном. Сполучені Штати навіть не претендували на територію чи вплив на залишки Османської імперії.

В установчій декларації «Ісламської держави» (ІДІЛ), яка утворилась у 2014 році, було заявлено про намір відновити статус-кво 1916-го і взяти під контроль увесь Близький Схід, саме посилаючись на угоду Сайкса-Піко. До сьогодні він не відступив від свого плану створення нового халіфату.

Джерело