В Україні зростає загроза кліщів, із початку року зафіксовано 236 випадків хвороби Лайма

В Україні з початку року загроза кліщів досить висока: за три місяці 2020-го зафіксовано 236 випадків хвороби лайма, – повідомив на своєму офіційному сайті Центр Громадського Здоров’я МОЗ України у вівторок.

Згідно з повідомленням, минулого року в Україні було зареєстровано 4 482 випадки хвороби Лайма серед українців. Зокрема, 833 випадки зафіксували у жителів сільської місцевості, а 492 – у дітей до 17 років. Зазначається також, що більшість випадків хвороби Лайма фіксують у період із травня до листопада, оскільки у цей період кліщі найактивніші, і саме вони переносять інфекцію. Зазвичай лише третина хворих може пригадати момент укусу кліща.

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) – це інфекційне трансмісивне захворювання, яке переносять іксодові кліщі. Перші симптоми хвороби Лайма з’являються у середньому впродовж 7–14 днів після укусу кліща, однак трапляється, що хвороба в людини не розвивається протягом декількох років, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування. Симптоми та перебіг захворювання залежать також і від того, на якій стадії хвороби Лайма знаходиться організм.

Розрізняють 3 стадії хвороби Лайма. Перша, так звана рання локалізована стадія, виникає через 1–30 днів (у середньому – через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр – блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом.

На другому етапі хвороба поширюється й на інші органи, і тут мова йде вже не про локальне зараження. Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. У багатьох випадках хвороба помічається лише на цій стадії, оскільки на першій вона може не супроводжуватися симптомами. Хвороба може вразити нервову та серцево-судинну системи. Серед симптомів можна виділити шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми, запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт, а також кістково-м’язові артралгії та міальгії. У 10-15 відсотках випадків у пацієнтів також можуть спостерігатися симптоми, пов’язані з нервовою системою, що називаються нейробореліозом, – назва походить від бактерій Борелія, що викликають хворобу Лайма. Симптоми нервової системи можуть включати скутість шиї, світлочутливість, запалення нервів у хребті та супутні порушення сприйняття, порушення сну, проблеми з пам’яттю, перепади настрою. Хвороба Лайма може також призвести до серцевої аритмії.

Третя – пізня, або хронічна, хвороба Лайма  виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).

Важкі, надзвичайно болісні симптоми включають оніміння і порушення чутливості в кінцівках, може з’являтись відчуття, ніби хтось поколює шкіру та м’язи голками. Суглоби, особливо суглоби коліна, набрякають, виникає почервоніння, а біль може не проходити місяцями. Можуть бути характерними постійна втома, слабкість, виснаження, порушення пам’яті та настрою. Оскільки інфекція може атакувати і серце, на цій стадії також можуть виникати аритмії, прискорене серцебиття та перикардит. Звичайно ж, постійні болі та неврологічні проблеми також впливають на настрій та якість життя пацієнта, тож стривоженість, депресія або порушення сну – не рідкість при хворобі Лайма.

Джерело: vb/phc.org.ua