У Німеччині зібрано понад 500 свідчень про воєнні злочини рф проти України

Поліція Німеччини закликає очевидців не видаляти фото та відео, які можуть допомогти розслідуванню.

Влада Німеччини зібрала вже понад 500 свідчень, які стосуються воєнних злочинів рф проти України, та опитала понад 160 свідків, повідомляє DW.

“Ми хочемо переконати жертв і очевидців травматичних подій поділитися з поліцією тим, що вони пережили”, – сказав міністр юстиції Німеччини Марко Бушман у неділю, 18 лютого.

Він також нагадав, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт глави Кремля Владіміра Путіна і для Німеччини це означає необхідність продовжувати збирати докази.

За словами Бушмана, будь-яке фото чи відео, наприклад, на смартфоні, може допомогти розслідуванню.

“Той, хто видаляє такі матеріали, лише допомагає російським воєнним злочинцям”, – додав Бушман.

Наступного тижня у Міністерстві юстиції Німеччини запланована конференція з питань міжнародного права, де, серед іншого, буде обговорюватися і зростання кількості ударів дронів рф по цивільних об’єктах в Україні.

“Якщо російський дрон прицільно спрямований солдатом на житловий будинок, у якому перебувають цивільні особи, то це воєнний злочин”, – наголосив Бушман.

Також він повідомив про наміри розширити співпрацю з Україною, Польщею та США, зазначивши, що новий уряд у Варшаві відіграє важливу роль у розслідуванні, адже Польща межує з Україною та прийняла мільйони українських біженців.

Бушман сподівається, що Путін постане перед судом.

“Якщо хтось віддає розпорядження цілеспрямовано порушувати міжнародне право, він потенційно воєнний злочинець”, – сказав міністр.

Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна у березні 2023 року за підозрою в причетності до депортації українських дітей із тимчасово окупованих територій до росії. Аналогічний ордер на арешт видано щодо уповноваженої з прав дитини в рф Марії Львової-Бєлової.

Злочини, скоєні російською армією, вражають не лише жорстокістю, а й масштабами. Водночас, їх фіксація — неабиякий виклик для правової системи України.

Джерело