Журналісти показали, як росіяни поширюють пропагандистські тези через фейкову Вікіпедію

Фейкова російська Вікіпедія із назвою Рувікі та вкраденими статтями з оригінальної вільної енциклопедії редагується не волонтерами, а оплачуваними пропагандистами, мета яких – вносити у найпопулярніші статті брехливі наративи та видаляти незручні факти. Такого висновку дійшли аналітики видання «Тексти», передає «Слово і діло».

За даними видання, контент Рувікі, створеної у 2022 році, контролюють «експерти», які працюють у робочий час, що свідчить про оплачувану діяльність. На відміну від Вікіпедії, яку безкоштовно наповнюють і редагують редактори-волонтери, правки до російської підробки майже не вносяться у вихідні дні та вечірні-нічні години.

Пропагандистська модель полягає в копіюванні мільйонів оригінальних статей з Вікіпедії та заміни тез на кремлівські наративи у політично чутливих матеріалах. Пріоритетними для внесення змін є ті статті, що збирають найбільше переглядів росіян – відредаговані за досліджений період були 1,75% скопійованих статей, які генерували 14% трафіку.

««Зеленський — ганьба єврейського народу, який возвеличує нацистів, послідовників Гітлера». Це не коментар у проросійському телеграм-каналі, а фрагмент енциклопедичної статті. Саме так тепер описують українського президента в російській Рувікі», – наводять приклад журналісти.

Серед інших правок, якими дослідники проілюстрували роботу пропагандистів – заміна підтверджуючих фактажних лінків на емоційно забарвлені. Наприклад, замість «Магучих поддержала отстранение россиян от соревнований» – стаття з російського таблоїду: «Совсем слетела с катушек. Украинка Магучих призвала поддержать отстранение россиян».

Росіяни також традиційно міняють словник свого населення. У статтях Рувікі зникають слова «вторгнення» і «війна» – поступаючись термінам «воєнні дії на території України», «конфлікт на Донбасі», «приєднання Криму», «спеціальна воєнна операція».

«Зміна термінології цілковито відповідає російській стратегії: заперечити сам факт війни, применшити її масштаби і створити враження, ніби нічого особливого не відбувається. Використання пасивних конструкцій для опису негативних подій — улюблений прийом російської дезінформації ще з радянських часів. Якщо щось добре, це зробили «ми». Якщо погане, то «воно сталося». Коли зникає суб’єкт, зникає й відповідальність, а разом із нею і сам злочин», – додають дослідники.