В індонезійського літака виникло кілька неполадок, перш ніж він упав у море

Повна доповідь про обставини авіакатастрофи буде опублікована лише наступного року, але тепер слідчі вирішили розкрити деякі деталі.

Згідно з попереднім звітом про аварію індонезійського літака Sriwijaya Air, майже відразу після зльоту пілотам довелося докласти чималих зусиль, щоб утримати курс Боїнга 737-500. Літак перебував над Яванським морем, коли контакт з ним був остаточно втрачений.

Боїнг досягнув найвищого піку висоти – 10900 футів – через чотири хвилини після зльоту, але через 21 секунду вже був на висоті 250 футів над рівнем моря, тобто розбився зі швидкістю приблизно 340 миль на годину (близько 547 км/год.).

За словами глави Індонезійської національної комісії з безпеки дорожнього руху Нуркахйо Утомо, після вмикання автопілота в літаку лівий важіль управління пішов далеко назад, зменшивши тягу цього двигуна. Така автоматизація створювала проблеми для пілотів і в минулому. Незважаючи на те, що через епідемію літак простояв у гаражі дев’ять місяців, співробітники авіакомпанії перевірили його перед тим, як знову ввести в експлуатацію.

Згідно зі статтею порталу airportal.hu, на основі журналу технічного обслуговування літака було встановлено, що  пілоти повідомляли про неполадки системи автомата тяги 3 та 4 січня. Після цього технічні працівники очистили електричні з’єднання системи й деякі пов’язані з цим елементи управління (наприклад, кнопку TOGA), і подальші перевірки не вказували на несправність. За офіційними даними, неполадки встигли успішно усунути, і літак вважався придатним для польотів. У період із 5 січня до дня катастрофи, згідно із журналом технічного обслуговування, з автоматикою регулювання тяги або іншими системами проблем не було.

За даними порталу, якщо виходить з ладу контроль автоматики двигуна, пілоти мають можливість деактивувати обладнання перемикачем і вручну регулювати потужність двигуна за допомогою дросельної заслінки, щоб літак міг здійснити політ у разі збою або несправності системи, якщо вони належним чином задокументовані, а пілоти не використовують автоматику. Однак у цьому випадку, замість вимкнення несправної системи та застосування подальшого ручного контролю роботи двигунів, пілоти намагалися змусити автоматику запрацювати.

Недалеко від місця катастрофи два роки тому розбився літак Lion Air, який також упав у Яванське море через кілька хвилин після вильоту зі столиці Індонезії. Це була перша з двох аварій за участю Боїнгів 737, які врешті-решт змусили цей тип літаків у всьому світі піти на примусову парковку протягом 20 місяців. У той час їхнє програмне забезпечення розслідували компетентні органи. Відтоді Боїнгам знову дозволили літати в багатьох місцях. Рейс Sriwijaya Air був «класичною» версією Boeing 737.

У 2007 році ЄС вніс усі індонезійські авіакомпанії до чорного списку через «побоювання щодо безпеки», заборонивши або обмеживши діяльність у Європейському Союзі тих авіакомпаній, які, на їхню думку, не відповідають міжнародним стандартам безпеки, повідомив портал independent.co.uk.

Джерело: (travelo.hu)