COVID-19 залишив у морі близько 400 тисяч моряків по всьому світу. У деяких країнах забороняється зміна персоналу, тоді як в інших карантинні обмеження ускладнюють її проведення. Подеколи термін перебування моряків на судні перевищує 11 місяців, дозволених міжнародними трудовими стандартами. На думку профспілок, це порушення прав працівників, а в окремих випадках навіть означає примусову працю. У свою чергу, транснаціональні компанії стурбовані тим, що можуть зупинитися міжнародні вантажні перевезення, ідеться в статті bbc.com.
Близько 400 тисяч моряків не мають можливості протягом тривалого періоду зійти на берег через обмеження, які ввели в різних країнах у зв’язку із ситуацією з COVID-19. Люди опинилися фактично замкнені на судах, не маючи можливості повернутися до рідних і близьких або ж, навпаки, вирушити в плавання, щоб заробляти на життя.
Нещодавно Міжнародна федерація транспортних робітників (ITF) провела опитування серед 926 моряків, і 59% респондентів заявили, що їм довелося поновлювати контракти, оскільки для них не змогли організувати обмін персоналу (екіпажу). Опитування також виявило, що 26% працівників перебувають на борту більше, ніж передбачено законодавством, є й такі, хто пробув там 18 місяців.
Згідно із законом, моряки зобов’язані припинити роботу, коли закінчується термін дії їхніх контрактів, але на практиці це трапляється рідко. Як сказав один моряк, у відкритому морі завжди потрібно працювати, щоб судно добре функціонувало. Адже в будь-який момент далеко від суші може статися надзвичайна ситуація або аварія, що іноді навіть може коштувати людям життя, і це буде більшою проблемою, ніж вимушений карантин на воді.
Водночас багатьох турбує втома та пов’язані з цим ризики безпеки. 71% респондентів оцінили ризик нещасних випадків від втоми в п’ять балів і вище за шкалою від нуля до десяти, а 15% оцінили його на всі десять, тобто були майже впевнені, що таке трапиться. 8% моряків заявили, що навіть не отримували зарплату, а 30% – не отримували належної медичної допомоги.
Наприклад, російський моряк Олексій Кульбаба переніс інсульт, але індонезійська влада не дозволяла госпіталізувати його протягом кількох днів, тож одна сторона тіла чоловіка досі не функціонує належним чином.
У цій ситуації може допомогти відповідне єдине регулювання, для якого вже існують хороші моделі. Наприклад, у Сінгапурі екіпаж, що висаджується на сушу, повинен пробути на карантині протягом двох тижнів, а бордерам (морякам, які заступають на службу на судні, – ред.) слід спочатку здати негативний тест, а потім перейти на 72-годинний плавучий карантин перед посадкою. ITF також має пілотну програму в Манілі, де морякам надаються карантинні кімнати, а на початку та в кінці локдауну обов’язково проводиться тест.
