Трудовий суд у столиці Бангладеш місті Дакка у понеділок засудив лауреата Нобелівської премії миру Мухаммада Юнуса до шести місяців в’язниці за порушення трудового законодавства країни.
Юнус, який першим почав використовувати мікрокредити для допомоги бідним людям, з’явився у суді і був звільнений під заставу. Суд дав захисту 30 днів на подання апеляції.
У центрі судового процесу – компанія Grameen Telecom, заснована Юнусом як некомерційна організація.
Голова суду Дакки Шейх Меріна Султана під час винесення вердикту заявила, що компанія Юнуса порушила трудове законодавство, оскільки Grameen Telecom мала найняти 67 співробітників на постійній основі, а фонди участі та соціального забезпечення співробітників сформовані не були. Очільниця суду також додала, що згідно із політикою компанії 5% дивідендів мали розподілитися між працівників.
Окрім цього, Юнусу також висунута низка інших обвинувачень, пов’язаних з ймовірною корупцією та розкраданням коштів.
VIDEO | Visuals from outside a chemical factory in the Special Economic Zone in the Rambilli Mandal of Andhra Pradesh's Anakapalle, where a blast left several workers injured earlier today. pic.twitter.com/dQ6YpOTnuu
A major explosion occurred during the Kaliyatam festival at the Neeleswaram temple when fireworks ignited near a storage area holding additional firecrackers. Over 150 people have been injured in this incident.
Іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді у жовтні отримала Нобелівську премію за боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та захист прав людини. Активістка хвора на серце, але через те, що вона відмовляється носити хіджаб, їй відмовили у госпіталізації.
Родина 51-річної жінки дуже хвилюється за неї, оскільки вважає, що її життя в небезпеці.
У понеділок до СІЗО, де утримується правозахисниця, прибула бригада медиків для її огляду. Тести показали, що у неї значні закупорки двох вен і високий легеневий тиск. Лікарі попросили перевести жінку до кардіологічної лікарні, але охорона відмовила у цьому проханні. Вони послалися на те, що згідно з наказом вищого керівництва звільняти із в’язниць без хіджабу заборонено.
«Вона відмовляється носити «примусовий хіджаб» навіть заради лікування, радше ризикує своїм життям», – повідомила родина Мохаммаді в Instagram.
За даними правозахисної групи Front Line Defenders, Мохаммаді відбуває 12-річне покарання у в’язниці Евін у Тегерані.
Їй присудили Нобелівську премію після місяців протестів по всьому Ірану, викликаних смертю під арештом 22-річної Махси Аміні, заарештованої за порушення суворого дрес-коду для жінок.
Мохаммаді заявила, що за жодних обставин не буде носити хіджаб, який є обов’язковим для жінок у громадських місцях після Ісламської революції 1979 року в Ірані.
У норвезькі столиці Осло цьогорічні лауреати отримали Нобелівську премію миру. Нобелівський комітет присудив її «Українському центру громадянських свобод», ув’язненому білоруському активісту Алесю Бяляцькому та російській правозахисній організації «Меморіал».
Премія вартістю близько 900 тисяч доларів була вручена в суботу в річницю смерті шведського промисловця Альфреда Нобеля, який заснував премію в 1895 році.
Під час церемонії нагородження, яку транслювали на офіційному YouTube-каналі премії, українська лауреатка, очільниця «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук сказала, що українці у цій війні борються «за свободу у всіх її сенсах» і плаять за це «найвищу ціну».
«Ми, громадяни України всіх національностей, не маємо обговорювати своє право на суверенну та незалежну українську державу і розвиток української мови та культури», – сказала українська лауреатка у промові, яку вона виголошувала українською мовою.
Вона додала, що українці хочуть миру, але справедливого миру.
«Мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація. Ми знаходили тіла цивільних людей на вулицях та подвір’ях їхніх будинків після звільнення Бучі. Ці люди не мали зброї взагалі», – наголосила Матвійчук.
Вона сказала, що багато українських правозахисників мусили брати в руки зброю, щоб зупинити російську агресію.
«Ми, правозахисники, які багато років використовували право для захисту людей, не маємо жодних правових механізмів, щоб зупинити російські звірства. Тому багато хто із правозахисників були змушені із зброєю в руках захищати те, в що вони вірять», – сказала Матвійчук і назвала серед таких правозахисників Максима Буткевича, який перебуває у російському полоні. Вона також згадала кримського татарина Сервера Мустафаєва, який перебуває в російській тюрмі в’язень сумління через свою правозахисну діяльність.
Заклики до України «піти на компроміс» вона назвала «відкладеними воєнними загрозами» та закликала міжнародну спільноту створити трибунал для очільників Росії та Білорусі – Володимира Путіна та Олександра Лукашенка.
Російський лауреат Ян Рачинський з «Меморіалу» у своїй промові розкритикував «божевільну і злочинну» війну президента Росії Володимира Путіна в Україні.
У сучасній Росії опір її агерсії називається «фашизмом» і став «ідеологічним виправданням божевільної та злочинної загарбницької війни проти України», сказав Рачинський.
Нагороду ув’язненого білоруського правохазисника Алеся Беляцького отримала його дружина, Наталія Пінчук, яка сказала, що Путін хоче перетворити Україну на «залежну диктатуру», подібно до того, як зробив з Білоруссю, де, як вона сказала, «голос пригнобленого народу ігнорується та зневажається».
60-річний Беляцький, чия організація «Вясна», документувала застосування білоруською владою тортур до політв’язнів і надала підтримку ув’язненим демонстрантам та їхнім родинам, був ув’язнений у липні 2021 року після масових вуличних протестів проти фальсифікацій виборів, в результаті яких Олександр Лукашенко залишився на чолі Білорусі на шостий президентський термін.
Норвезький Нобелівський комітет відзначив лауреатів за «видатні зусилля з документування військових злочинів, порушень прав людини та зловживання владою». «Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії», – мовиться з заяві комітету.
Присудження Нобелівської премії миру представниками України разом з представниками Росії та Білорусі викликало неоднозначні реакції в Україні.
В жовтні радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк, зокрема написав у пості в Twitter, що у Нобелівського комітету «цікаве розуміння слова «мир», якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю».
