Спеціалізована антикорупційна прокуратура після 19 березня 2025 року скерує до суду обвинувальний акт стосовно колишнього голови правління ПАТ «Укрнафта» Олексія Куща та інших фігурантів про причетність до заволодіння понад 13,3 млрд грн компанії.
До такої дати рішенням Вищого антикорупційного суду від 18 листопада сторону захисту обмежено в строках на ознайомлення з матеріалами слідства.
«Клопотання – задовольнити частково. Встановити (підозрюваним – ред.) та їх захисникам строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження тривалістю чотири місяці, тобто до 19 березня 2025 року, після спливу якого сторона захисту вважатиметься такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру вісьмом особам у заволодінні понад 13,3 млрд грн. Серед підозрюваних є колишні менеджери напівдержавної «Укрнафти». За даними слідства, упродовж березня-серпня 2015 року ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» і ТОВ «Котлас» були визнані переможцями на аукціонах з продажу нафти. ПАТ «Укрнафта» уклала з ними договори купівлі-продажу та здійснила постачання сировини на суму 10,7 млрд грн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів, постачання нафти здійснюється лише після повної оплати замовником, тобто «Укрнафта» не мала законних підстав поставляти продукцію без отримання коштів у повному обсязі. Попри це, сировину було поставлено, перероблено на Кременчуцькому НПЗ, а виготовлені нафтопродукти реалізовано на АЗС по всій країні.
Крім того, у липні 2015 року «Укрнафта» уклала 52 договори купівлі нафтопродуктів з ТОВ «Котлас» із термінами постачання до кінця 2015 року, оплативши авансом їх вартість у сумі понад 2,57 млрд грн. Пізніше було укладено додаткові угоди, якими терміни поставки продовжили до кінця 2018 року. Однак, у підсумку «Укрнафта» нафтопродукти так і не отримала. Як встановили детективи, витрачені кошти були виведені за кордон на рахунки низки офшорних компаній. Частина договорів була визнана недійсними в межах господарського судочинства.
Таким чином, загальна сума майна та коштів, якими заволоділи, за двома епізодами становить понад 13,3 млрд грн.
НАБУ і САП повідомили про підозру ще одному народному депутату. Його викрили на наданні хабаря одному з міністрів.
Про це повідомляють джерела у правоохоронних органах, а також прес-служби НАБУ і САП.
Мова йде про Сергія Лабазюка від групи „За майбутнє”.
За даними правоохоронців, нардеп хотів підкупити високопосадовця Мінвідновлення, щоб той надав його компанії підряди з відбудови інфраструктури на мільярд гривень. За це фігурант обіцяв „винагороду” в розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії.
Після надходження 50 млн грн за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України народний обранець через довірену особу надав викривачу-топпосадовцю Державного агентства відновлення обіцяний відсоток у сумі 150 тисяч доларів.
Передача неправомірної вигоди відбулась на паркінгу одного зі столичних супермаркетів, а гроші знаходились у китайській шкатулці.
Дії осіб кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Досудове розслідування продовжується.
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура після повідомлення про підозру колишньому бенефіціарному власнику «Приватбанку» Ігорю Коломойському наклали арешт на його активи на 48 годин, повідомила 8 вересня пресслужба НАБУ.
У НАБУ пояснили, що це обумовлено необхідністю забезпечення можливої конфіскації або спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні за фактами привласнення коштів «Приватбанку» в особливо великому розмірі, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та службового підроблення, вчинених організованою групою.
«На підставі постанови директора НАБУ, погодженої керівником САП, строком на 48 годин накладено арешт на частки у статутному капіталі товариств, якими підозрюваний володіє прямо чи опосередковано, у розрізі 307 юридичних осіб, у тому числі акціонерних товариств, розрахунковою вартістю понад 3 млрд грн, а також на майже тисячу об’єктів нерухомого майна та понад 1,6 тис. транспортних засобів та суден. До Вищого антикорупційного суду спрямовано клопотання про накладення арешту на вищевказане майно», – йдеться в повідомленні.
Голові Верховного Суду Всеволоду Князєву та його спільнику – адвокату Олегу Горецькому повідомлено про підозру, йдеться у повідомленні Спеціальної антикорупційної прокуратури.
Керівник САП Олександр Клименко особисто повідомив про підозру Голові Верховного Суду та адвокату, яких викрито на отриманні 2,7 млн доларів неправомірної вигоди.
Дії осіб кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України (Підкуп особи, яка надає публічні послуги).
Наразі вирішується питання про звернення до Вищої ради правосуддя та Вищого антикорупційного суду.
Як повідомили на брифінгу керівники САП і НАБУ, після отримання інформації про існування злочинного угруповання у судовій гілці влади та її вищому керівництву детективи НАБУ реалізували операцію під прикриттям. Завдяки цьому вдалося викрити та задокументувати низку епізодів злочинної діяльності.
Документування злочинів НАБУ і САП розпочали ще на початку цього року, зафіксовано кілька випадків передачі коштів.
Операція НАБУ і САП проводилася в умовах абсолютної секретності з метою уникнення витоків інформації. Детективи НАБУ та прокурори САП застосували абсолютно законну процедуру в рамках ст. 482 КПК України, передбачену для випадків, коли суддя вчиняє тяжкий та особливо тяжкий злочин, та затримали голову Верховного Суду під час вчинення злочину.
Було використано законний інструмент, передбачений ч. 3 ст. 233 КПК України, призначений для невідкладних випадків, та здійснено обшуки в суддів Верховного Суду та його голови до винесення відповідної ухвали Вищим антикорупційним судом.
В САП підтвердили затримання голови Верховного суду України Всеволода Князєва.
Про це повідомив прокурор САП Олександр Омельченко під час брифінгу.
„На цей час затримано голову Верховного суду і вживаються заходи щодо перевірки інших осіб, їх причетності до кримінального правопорушення. На цей час ще не вручили (підозру, – ред.), оскільки КПК дає нам 24 години для вручення повідомлення про підозру, воно готується і буде вручено”, – сказав він.
Прокурор зазначив, що на даний час не повідомлено про підозру жодній особі, але дві особи вже затримані. Наразі відкрито провадження за ч. 4 ст. 368 та ч. 4. ст. 369 ККУ (отримання неправомірної вигоди і пропозиція і обіцянка такої вигоди). Санкція статті передбачає покарання від 8 до 12 років позбавлення волі.
Individuals across Southern California were arrested as part of the investigation into the death of Matthew Perry, which was attributed to acute effects of ketamine. https://t.co/CcLGEJyrIv
Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективами Національного антикорупційного бюро повідомлено про підозру колишньому голові правління НАК „Нафтогаз України”, який виплатив собі премію на понад 229 млн грн.
За даними ЗМІ, мова йде про Андрія Коболєва, який очолював компанію з 2014 по 2021 рік. Як повідомляє прес-служба САП, у 2018 році голова правління, зловживаючи своїм службовим становищем, ініціював розгляд наглядовою радою компанії питання про погодження виплати премії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів працівникам НАК „Нафтогаз України”, включаючи членів правління.
Пізніше посадовець підготував зміни та доповнення до подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, визначивши собі розмір премії у розмірі 10 млн доларів США.
„При цьому голова правління свідомо приховав від членів комітету з призначень та винагород і наглядової ради компанії відомості про те, що для керівників підприємств, заснованих на державній власності, встановлено граничні розміри преміювання за підсумками роботи, а саме не більше 36 посадових окладів на рік. У результаті наглядова рада НАК „Нафтогаз України” погодила зміни, що забезпечило голові правління виплату премій”, – йдеться у повідомленні.
Слідством встановлено, що протягом 2018 року голові правління було незаконно нараховано та виплачено премій на суму, що перевищує максимально допустиму на 229 250 410 грн.
САП також зауважила, що протягом 2018-2021 років службові особи НАК „Нафтогаз України” не сприяли розслідуванню, ховаючи від слідства документи та матеріали компанії, необхідні для встановлення обставин вчинення злочину.
Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Реакція Андрія Коболєва на підозру НАБУ
Екс-голова правління НАК „Нафтогаз України” Андрій Коболєв, коментуючи вручення йому Національним антикорупційним бюро підозри в призначенні собі премії в розмірі 10 млн доларів, заявив, що не має наміру ховатись від правосуддя та відстоюватиме свою правоту за допомогою юристів.
„Короткий коментар щодо новин про підозру. Розуміючи, що відбувається її підготовка, коли перебував за кордоном, одразу повернувся в Україну, щоб не давати привід для звинувачень, що я кудись втік чи ховаюсь. Цього точно робити не збираюсь (ховатись – УНІАН), а збираюсь доводити свою правоту”, – написав він у Facebook.
Скандал із премією Андрія Коболєва – що варто знати
Андрій Коболєв працював головою правління НАК „Нафтогаз України” з 26 березня 2014 року по 28 квітня 2021 року. На його місце було призначено Юрія Вітренко.
Раніше екс-глава „Нафтогазу” Андрій Коболєв в одному з інтерв’ю повідомив, що йому при звільненні виплатили не всю належну компенсацію.
На це в компанії заявили, що Коболєв отримав 600 млн грн премій за перемогу над російським „Газпромом” у Стокгольмському арбітражі та не має невиплачених компенсацій з боку компанії.
1 лютого 2022 року слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки у екс-голови НАК „Нафтогаз України” Андрія Коболєва, в офісі „Укртрансгазу” та у керівників приватних підприємств.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро України 20 грудня повідомили про підозру у внесенні недостеменних даних в електронну декларацію начальника одного з регіональних управлінь Держприкордонслужби України.
Як повідомляє пресслужба САП, дії військовослужбовця вищого офіцерського складу Держприкордонслужби кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостеменної інформації).
„У декларації за 2020 рік посадовець не вказав об’єкта незавершеного будівництва, який не введений в експлуатацію, але повністю придатний для проживання – садибний будинок із надвірними побудовами, у якому його дружина разом із дітьми постійно проживала протягом 2020 року”, – ідеться у повідомленні.
Окрім того, як заявили у прокуратурі, у декларації за 2021 рік чиновник, „маючи на меті приховати від органів влади і громадськості факт користування членами його сім’ї цим об’єктом і водночас намагаючись створити штучне уявлення про дотримання вимог закону”, вніс об’єкт у декларацію, але не вказав його вартості.
У пресслужбі НАБУ уточнили, що вартість недобудованого будинку становить понад 1,5 млн грн.
У бюро також заявили, що після початку розслідування НАБУ та САП чиновник ДПСУ намагався приховати факт недекларування і відобразив у декларації за 2021 рік інформацію про „земельну ділянку зі спорудами загальною площею 500 м² у передмісті Києва”, заявивши, що його дружина та дочки нібито мешкали там лише з 1 січня 2021 року.
Імені урядовця в антикорупційних органах не назвали.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про підозру голові Рахункової палати Валерію Пацкану у зловживаннях через отримання компенсації за оренду житла в Києві.
Про це повідомили в прокуратурі.
24 жовтня за дорученням заступника генерального прокурора – керівника САП Олександра Клименка, прокурором повідомлено про підозру у незаконному отриманні 117 тис. гривень компенсації за винайм житла у столиці колишньому депутату Верховної Ради, який наразі обіймає керівну посаду в Рахунковій палаті.
САП не називає прізвища підозрюваного, проте за даними джерел у правоохоронних органах, це – Пацкан.
У межах досудового розслідування, яке проводять детективи НАБУ, встановлено, що екснардеп з вересня 2017 по березень 2018 року отримав компенсацію за винайм житла, незважаючи на наявність власної квартири у столиці.
Як наслідок, з державного бюджету депутат незаконно отримав понад 117 тис. гривень.
Пацкану інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою, що завдало істотної шкоди).
Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
