Упродовж І кварталу 2025 року за результатами виявлених фактів порушень митного законодавства у зоні діяльності Закарпатської митниці на розгляд суду передано 212 справ на загальну суму 29,2 млн. грн.
Відтак, по 135 справах (в т. ч. за попередній рік) отримано позитивні рішення від судових інстанцій.
Із яких:
застосовано конфіскацію у 75 справах на 14,8 млн. грн;
накладено штрафів у 96 справах на 13,4 млн. грн;
стягнено штрафів на 4,2 млн. грн.
Окрім цього, за вказаний період Закарпатська митниця розглянула 32 справи про порушення митних правил. У 31 випадку прийнято рішення про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафів на 852 тис. грн. Крім цього, у 37 справах про ПМП укладено мирові угоди, за якими порушники сплатили до бюджету понад 2 млн. грн.
Загалом до Держбюджету вже перераховано 9,8 млн. грн., стягнуті рішеннями суду та митниці за митні правопорушення (торік – близько 6 млн. грн). Від конфіскованого майна до бюджету вже надійшло 2,5 млн. грн.
На суді чоловік заявив, що пішов на це під примусом і попросив пом’якшити йому покарання.
Суд в Узбекистані засудив до п’яти років позбавлення волі 51-річного чоловіка, який брав участь у війні проти України на боці Росії. Про це повідомляє UZnews.uz.
У травні 2023 року громадян Узбекистану виїхав у місто Харольськ Приморського краю РФ і влаштувався на роботу у фермерське господарство. Наприкінці січня 2024 року він побився і завдав тілесних ушкоджень іншому учаснику бійки. Після цього був поміщений до ізолятора тимчасового тримання.
Там чоловіку повідомили, що за скоєний злочин йому загрожує строк до п’яти років, але він може вступити до армії Росії на шість років та брати участь у бойових діях на території України. Також пообіцяли спрощене отримання громадянства РФ, грошові виплати у разі поранення та інші пільги. У березні він склав присягу і був призначений стрільцем. У жовтні 2024 року отримав паспорт громадянина РФ.
На суді чоловік частково визнав свою провину. Він заявив, що не брав участь у бойових діях, не перебував на першій лінії фронту, служив на четвертій лінії, не перетинав кордон з Україною та перебував лише „на території Росії” – служив у тимчасово окупованому українському Маріуполі. Пізніше втік з місця служби та добровільно залишив територію РФ.
Чоловік зазначив, що пішов на це під примусом і попросив пом’якшити йому покарання. Суд визнав його винним у найманстві та засудив до п’яти років позбавлення волі.
Позбавлення волі на сім років присудили жителю села Липча Хустського району, якого поліцейські районного управління затримали наприкінці листопада минулого року.
Про це інформує Поліція Закарпатської області.
Як з’ясували тоді правоохоронці, між 41-річним зловмисником і 35-річним потерпілим під час розпивання алкогольних напоїв виник конфлікт. Сварка переросла у бійку, під час якої 41-річний фігурант кілька разів вдарив потерпілого кулаком по обличчю, а коли останній впав на підлогу, продовжив наносити йому удари ногами по різним частинам тіла.
Медики госпіталізували 35-річного до лікарні, проте від отриманих травм чоловік невдовзі помер.
Слідчі поліції за фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого відкрили кримінальне провадження і саме на підставі зібраної доказової бази, нещодавно суд виніс вирок обвинуваченому.
Окрім покарання у вигляді позбавлення волі, засуджений має виплатити потерпілій стороні понад 1,1 мільйони гривень відшкодування.
Інцидент стався ще в серпні 2024 року. Близько опівночі патруль поліціянтів вирушив до супермаркету «АТБ» в Береговому, щоб припинити там порушення громадського порядку.
На місці поліція попросила уродженця Туркменістану показати документи, але чоловік відмовився і натомість «продовжив хуліганські дії».
Коли ж його запросили проїхати до відділку поліції, чоловік почав руками шарпати одяг поліціянта, відштовхував його. А після того, як на нього наділи кайданки, потягнув працівника поліції за одяг вниз, і вони разом впали на землю.
Продовжуючи опір, чоловік вкусив лейтенанта поліції за праву кисть. У матеріалах справи йдеться, що травму поліціянта кваліфікували як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, тривалість якого перевищує шість днів.
Суд визнав чоловіка винним за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України — опір та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків.
На суді нападник повністю визнав свою провину і сказав, що жалкує про вчинене.
Оскільки обтяжувальних обставин не було, а чоловік розкаявся, суд призначив йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки. Його звільнити від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину.
У Чернівецькій області чоловіка засуджено до 9 років позбавлення волі за зґвалтування рідної дочки. Дівчина завагітніла та народила від батька дитину.
В Чернівецькій області до дев’яти років позбавлення волі засуджено чоловіка за зґвалтування рідної доньки. Внаслідок цих дій потерпіла народила дитину від власного батька, пише Чернівецька обласна прокуратура.
За публічного обвинувачення ювенальних прокурорів чоловіка визнано винним у зґвалтуванні неповнолітньої (ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України). Його засуджено до дев’яти років позбавлення волі
– говориться у повідомленні прокуратури.
Повідомляється, що прокурори у суді довели, що засуджений з 2016 по 2019 рік систематично ґвалтував свою неповнолітню доньку.
Згодом дівчина завагітніла та народила від батька дитину
– говориться у повідомленні.
У процесі судового розгляду чоловік не визнав факт зґвалтування. Він стверджував, що все відбувалось за добровільною згодою. Дитину від нього донька нібито народила будучи вже повнолітньою.
Втім, незважаючи на невизнання чоловіком своєї провини та відмови від попередніх свідчень потерпілою, прокурор надав достатньо доказів його причетності до вчинення інкримінованого правопорушення.
„До набрання вироком законної сили чоловік перебуватиме під вартою”, – зазначили в прокуратурі.
Перуанський фермер Сауль Лучано Лліуя подав до суду на німецьку енергетичну компанію RWE, оскільки вважає, що викидами парникових газів вона спричинила глобальне потепління, яке загрожує його дому.
На думку експертів, судовий процес у провінційному місті Хамм на землі Північний Рейн-Вестфалія може створити прецедент у боротьбі за притягнення до відповідальності великих підприємств, які забруднюють природне середовище й таким чином призводять до зміни клімату.
У своєму позові проти RWE Лліуя стверджує, що потепління, викликане діяльністю компанії, прискорило танення льодовиків поблизу його рідного міста Уарас, Перу, спричинивши підняття води в озері Палкакоча до небезпечного рівня, що загрожує громаді катастрофічними повенями.
RWE вважає позов, поданий у 2015 році, юридично неприйнятним. Компанія заперечує свою відповідальність щонайменше тому, що ніколи не діяла в Перу. Як стверджують представники підприємства, зміна клімату є глобальною проблемою, спричиненою багатьма учасниками.
«Льодовики та озера дають нам воду, дають нам життя, але льодовики тануть і потроху зникають. Озеро Палкакоча, яке дедалі більше наповнюється водою, загрожує майбутньому понад 50 тисяч людей», – сказав Лліуя перед будівлею суду, стоячи поруч із фотографіями, на яких зображені льодовики.
«Ми десять років чекали на цей день. Я дуже схвильований. Сподіваюся, що все піде добре», – додав він під схвальні вигуки своїх однодумців.
Адвокатка позивача, Рода Вергеєн, зазначила, що RWE – одне з найбільших у Європі підприємств, які викидають вуглекислий газ, і це лише перший крок, плацдарм для подальших позовів, які можуть бути спрямовані проти інших подібних компаній.
За словами представників RWE, цей судовий процес є юридичним нонсенсом і створює небезпечний прецедент, покладаючи відповідальність за глобальну проблему лише на окремих виробників. У компанії вважають, що зі зміною клімату потрібно боротися засобами державної та міжнародної політики, а не через суди.
Проте суд розглядає справу по суті. У понеділок, перший день засідання, у центрі уваги були висновки двох експертів, призначених судом. Вони мали відповісти на питання, чи серйозно постраждає майно позивача від повеней або зсувів у найближчі 30 років. І відповідь виявилася негативною.
Фахівці вважають, що ймовірність паводку через танення льодовика є незначною і становить близько 1%. Якщо ж паводок таки станеться, то, за підрахунками експертів, вода затопить майно позивача максимум на 20 сантиметрів, тобто не вплине на конструкцію будівлі.
Im Rhein-Maas Klinikum (RMK) in #Würselen gilt ab morgen bis auf Weiteres ein Besuchsverbot. Für die Weihnachtstage strebt das Krankenhaus – abhängig von der weiteren Entwicklung des Infektionsgeschehens – Ausnahmeregelungen an. - https://t.co/d3bnZTTFd8pic.twitter.com/0q336h5ee2
Зранку 23 березня Імамоглу давав свідчення близько двох годин. А згодом суд постановив взяти мера Стамбула під варту на час досудове розслідування. Політика невдовзі переведуть до в’язниці.
Турецька прокуратура звинувачує Імамоглу у корупції, шахрайстві при обтяжуючих обставинах, вимаганнях та фальсифікаціях тендерів. Окрім нього підозрюють ще 99 людей, зокрема, радника мера Мурата Онгуна.
Також Імамоглу звинувачують у допомозі «Робітничій партії Курдистану», яку в Туреччині визнали терористичним угрупованням.
Затримання Імамоглу засудили європейські чиновники. Доповідач Європарламенту з питань відносин між ЄС і Туреччиною Начо Санчес Амор написав, що «Туреччина на швидкості рухається до повністю авторитарної держави».
Імамоглу, популярний опозиційний політик з лівоцентристської Республіканської народної партії (CHP). Перед затриманням 19 березня його мали висунутий кандидатом у президенти. Він двічі обирався мером Стамбула – у 2019 та 2023 роках, перемігши кандидатів від урядової Партії справедливості та розвитку (ПСР) Реджепа Ердогана. З січня 2022 року Імамоглу перебуває під судом за образу членів Центральної виборчої комісії. Його засудили до 2,7 року ув’язнення, а наприкінці 2022 року суддя заборонив йому займатися політикою. Проте заборона не набула чинності, оскільки досі не була підтримана апеляційним та касаційним судами. https://zaxid.net/news/
На Закарпатті повідомили про підозру раніше судимому жителю міста Тячів за продаж підроблених банкнот Європейського союзу.
Про це повідомляє Бюро економічної безпеки України.
Встановлено, що чоловік налагодив збут підроблених купюр номіналом по 500 євро. За кожну він отримував 50 відсотків від вартості оригіналу, тобто 250€. Клієнтів шукав через знайомих.
Детективи БЕБ провели обшуки за адресами проживання фігуранта кримінального провадження та інших ймовірно причетних осіб.
Надалі, за результатами експертного дослідження купюр встановлено, що банкноти не відповідають зразку грошового знаку аналогічного номіналу, який знаходиться в офіційному обігу країни виробника – Європейського Союзу.
Організатору незаконної діяльності оголошено про підозру. До суду скеровано клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу. Досудове розслідування триває.
❗️🇰🇷 - Fifteen people were injured in Pocheon, South Korea, when eight 500-pound Mk82 bombs accidentally dropped by South Korean Air Force KF-16 jets landed in a civilian area during joint live-fire exercises with the U.S.
Інцидент трапився у грудні 2024 року у селі Видричка. Тоді до поліції звернувся закарпатець та повідомив, що виявив у себе в помешканні тіло знайомого чоловіка, а навколо нього було багато крові.
Поліцейські встановили, що до помешкання заявника проникли житель села Богдан разом із 46-річним місцевим мешканцем, де розпивали алкогольні напої.
Між чоловіками виник конфлікт, у ході якого житель села Видричка схопив ножа та завдав ним знайомому два удари. Від отриманих травм потерпілий помер, а зловмисник залишив місце події.
Поліцейські розшукали його та затримали. З його помешкання було вилучено знаряддя злочину. Дії зловмисника кваліфікували за ч.1 ст.115 ККУ.
Наразі поліцейські завершили досудове розслідування та скерували матеріали справи для судового розгляду. За скоєне зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі.
❗️🇰🇷 - Fifteen people were injured in Pocheon, South Korea, when eight 500-pound Mk82 bombs accidentally dropped by South Korean Air Force KF-16 jets landed in a civilian area during joint live-fire exercises with the U.S.
Суд у Грузії визнав винним третього президента країни Михаїла Саакашвілі у справі про незаконний перетин державного кордону. Вирок сьогодні, 17 березня, оголосив суддя Михайло Джинджолія у Тбіліському міському суді.
Безпосередньо за незаконний перетин кордону йому призначено покарання у вигляді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі. Оскільки суди Грузії вже засудили Саакашвілі загалом до 9 років позбавлення волі, то третій президент Грузії зрештою проведе за ґратами 12 років та 6 місяців.
Згідно з вироком, Михаїл Саакашвілі залишиться в ув’язненні до 1 квітня 2034 року.
Політик, який перебував у розшуку, таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року. Згодом, 1 жовтня, його заарештували і порушили кримінальну справу за статтею 344 Кримінального кодексу Грузії (незаконний перетин державного кордону). Саакашвілі повернувся з України до Грузії у трейлері, завантаженому молочною продукцією, і прибув на кораблі з українського порту Чорноморськ до Поті.
Звинувачення висунуто ще чотирьом фігурантам справи – Елгудже Цомая, Георгію Наріманідзе, Зурабу та Шалві Цоцорія. Їхні справи виділені в окреме провадження, ці люди звільнені під заставу.
До повернення до Грузії Саакашвілі був заочно засуджений до тюремних термінів у двох справах – помилування вбивць Сандро Гіргвліані та побиття депутата Валері Гелашвілі.
❗️🇰🇷 - Fifteen people were injured in Pocheon, South Korea, when eight 500-pound Mk82 bombs accidentally dropped by South Korean Air Force KF-16 jets landed in a civilian area during joint live-fire exercises with the U.S.
