Італійська поліція заарештувала монахиню, відому своєю роботою у в’язницях, і ще 24 людини в четвер в рамках розслідування проти мафіозного угруповання „Ндрангета” в північному місті Брешія.
Про це повідомили Reuters три обізнані джерела, передає „Європейська правда”.
За їхніми словами, сестра Анна Донеллі, волонтерка міланської в’язниці Сан-Вітторе, підозрюється у змові з мафією і в тому, що вона була посередником між злочинним угрупуванням і ув’язненими членами банди.
57-річна монахиня також відома своїм служінням у занедбаних районах Мілана. У лютому вона стала однією з лауреатів „Золотого Панеттоне”, щорічної міланської громадської нагороди.
У пресрелізі поліції повідомляється, що також було заарештовано двох місцевих політиків і що в ході операції було вилучено 1,8 мільйона євро. У заяві не названо жодного з тих, на кого було спрямовано рейд.
Підозрювані звинувачуються в різних злочинах, включаючи мафіозну діяльність, підкуп виборців, незаконне зберігання зброї, відмивання грошей, лихварство, торгівлю наркотиками та фальшиве виставлення рахунків.
Передбачувана банда була пов’язана з випискою рахунків-фактур на суму 12 мільйонів євро за неіснуючі транзакції, що дозволило підприємцям-співучасникам занизити свої доходи та ухилитися від сплати податків в обмін на комісію, сплачену мафіозі.
Походячи з бідного південного регіону Калабрія, „Ндрангета” перетворилася на найпотужнішу мафіозну організацію Італії, яка поширилася по всій Європі та решті світу, проникнувши в так звану „білокомірцеву” злочинність.
A train conductor in Italy was seriously injured after being stabbed by two young men of North African origin on a regional train in Genoa Rivarolo, sparking a nationwide strike by railway staff unions in response to the escalating violence faced by their workers.… pic.twitter.com/gkSgmUi8BM
La #GuardiaCostiera è impegnata in queste ore in un’operazione complessa a seguito di un incendio divampato sulla piattaforma petrolifera Rospomare B al largo di Vasto nel Mar Adriatico. 🔹 Nessun ferito e nessuna traccia di inquinamento in mare. pic.twitter.com/cjeQ6UbmES
У зв’язку з тим, що за підозрою в підготовці теракту було затримано двох чоловіків, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо скликав Раду національної безпеки. За даними преси, імовірно, підозрювані мали намірздійснити диверсіюна нафтопроводі «Дружба»,пише порталÚj Szó.
Як повідомлялося раніше, у суботу міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Сутай Есток попередив, що, за інформацією розвідки, теракт міг бути спланований на території Словаччини та Угорщини.
Будапешт також відреагував на інцидент: «Угорщина перебуває в постійному контакті зі словацькою владою, і ми вжили всіх необхідних у такій ситуації заходів».
Один із затриманих – українець з угорським громадянством – стверджує, що не було знайдено жодних доказів того, що він готував теракт. Однак міністр внутрішніх справ уже заявив, що затриманого можуть депортувати з країни. Чоловік переховувався від влади, але врешті був заарештований 26 листопада в місті Михайлівці на сході Словаччини, де проживав кілька років. За словами адвоката, його підзахисний намагався втекти, оскільки був наляканий автомобілем без розпізнавальних знаків, який переслідував його.
За словами міністра внутрішніх справ, ці двоє чоловіків обстежували найбільш доступні місця нафтопроводу «Дружба» і, швидше за все, мали намір його пошкодити. У зв’язку з інцидентом прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо скликав засідання Ради національної безпеки.
В автомобілі затриманого виявили дрон, перуки, маски та карту критичної інфраструктури. За словами адвоката, жодних небезпечних пристроїв, за допомогою яких можна здійснити теракт, ні в його будинку, ні в машині знайдено не було. Стосовно безпілотника він заявив, що підзахисний використовував його в особистих цілях.
«Затриманий передав предмети, повідомив коди електронних пристроїв, тобто пішов на співпрацю. Пояснив, які предмети і для чого використовував», – розповів адвокат.
Українця, громадянина Угорщини, відпустили під заставу, не висунувши жодних звинувачень. Як повідомляє словацька преса, інша особа, затримана за підозрою в тероризмі, також була звільнена без пред’явлення звинувачень.
Kybernetický útok, ktorý zasiahol Úrad geodézie, kartografie a katastra SR, je najväčším v histórii Slovenska. Na tlačovej konferencii po zasadnutí mimoriadnej Bezpečnostnej rady SR o tom informoval minister pôdohospodárstva Richard Takáč.https://t.co/2O6pLStSBOpic.twitter.com/U7yjTLqejl
Правоохоронці затримали колишнього заступника голови Вищого господарського суду України.
Про це повідомляють Офіс генпрокурора та ДБР.
Ім’я затриманого не розкривається, але, за даними «Слово і діло», йдеться про Артура Ємельянова.
За даними слідства, колишній суддя входив до складу злочинної організації, що складалася в основному із суддів та членів їхніх сімей, адвокатів та працівників суду. Вони за хабарі виносили «потрібні» рішення, переважно у господарських спорах.
«Очолював злочинну організацію колишній голова Вищого господарського суду України, який наразі перебуває у розшуку. Її учасники, а також інші судді під їхнім впливом за хабарі постановляли необхідні судові рішення в інтересах злочинної організації. Учасники злочинної організації залучали до своєї діяльності інших працівників суду, які за їх вказівками за матеріальну винагороду втручались у розподіл судових справ та призначали у них «своїх» суддів», – розповіли у прокуратурі.
Колишній заступник Вищого господарського суду України підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, та в одержанні хабаря.
До суду направлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту без права застави.
Поліція Північної Македонії вперше заарештувала македонського громадянина за звинуваченнями в намірах вступити до російської армії та воювати проти України.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило Міністерство внутрішніх справ Північної Македонії.
Чоловіка, якого північномакедонське МВС ідентифікувало лише за ініціалами Я. К., заарештували пізно ввечері в п’ятницю, 29 листопада.
Стверджується, що чоловік контактував в інтернеті з особою, яка назвалась представником російської армії, що займається вербуванням солдатів за винагороду в розмірі 3000 євро.
Бажаючи приєднатися до новоствореного загону, підозрюваний у жовтні вилетів до Москви.
На допиті після повернення у Скопʼє Я. К. зізнався, що мав „підписати контракт на службу в російській армії і його відвезуть до тренувального табору, де він буде підготовлений для участі в бойових діях в Україні”.
Чоловіку інкримінують „участі в іноземній армії, поліції, воєнізованому або параполіцейському формуванні”, в разі доведення провини йому загрожує щонайменше три роки позбавлення волі.
Північна Македонія, яка з 2020 року є членом НАТО та почала переговори про вступ до Європейського Союзу, запровадила санкції проти Росії та допомагала Україні зброєю.
Маріуса Борга Хойбі підозрюють у сексуальному акті з особою, «що була без свідомості або не могла чинити опір».
27-річний син норвезької кронпринцеси Метте-Маріт, якого в серпні затримали в Осло після інциденту в квартирі жінки, у понеділок увечері був заарештований за підозрою у зґвалтуванні. Маріус Борг Хойбі народився від стосунків Метте-Маріт ще до її одруження з кронпринцем у 2001 році.
Згідно із заявою поліції, чоловіка звинувачують у статевих стосунках з особою, яка перебувала в непритомному стані або не могла чинити опір з інших причин. У поліції також заявили, що це був статевий акт без проникнення.
Борга Хойбі затримали 4 серпня після нічного інциденту в квартирі в Осло та звинуватили в нападі на жінку, з якою він перебував у стосунках. За повідомленнями норвезьких ЗМІ, поліція виявила ніж в одній зі стін спальні потерпілої. Чоловіка знову заарештували у вересні за порушення обмежувального припису.
У понеділок, коли Хойбі затримали, він був у машині з жертвою серпневого інциденту, повідомила поліція. Чи обиратимуть чоловікові запобіжний захід, наразі не відомо.
За результатами загальноєвропейського розслідування, спрямованого на розкриття шахрайства з ПДВ, у якому брали участь мафіозні групи, було затримано 43 людини та конфісковано 520 мільйонів євро, повідомляє Прокуратура Європейського Союзу (EPPO).
У рамках операції «Мобі Дік» відбулося 160 обшуків у понад 10 країнах із залученням сотень поліцейських. Слідчі заходи тривають у кількох державах ЄС, зокрема в Болгарії, Хорватії, Чехії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Словаччині, Іспанії та на Кіпрі, а також за межами Євросоюзу.
Загалом під слідством перебувають 195 осіб та понад 400 причетних компаній. Лише в Італії було закрито 129 банківських рахунків і конфісковано 192 об’єкти нерухомості, а також 44 розкішні автомобілі та яхти, ідеться в заяві відомства.
За даними правоохоронців, особи, пов’язані з кількома мафіозними кланами, інвестували в злочинний синдикат, який створив високоприбуткову схему ухилення від сплати податків.
Генеральна прокурорка Євросоюзу Лаура Кевеші повідомила, що небезпечні організовані злочинні угруповання вже тривалий час беруть участь у шахрайстві, яке завдає значної шкоди бюджету ЄС. «Операція «Мобі Дік» показує, що більше не існує двох окремих злочинних світів: з одного боку – небезпечних бандитів, які беруть участь у контрабанді наркотиків і торгівлі людьми, а з іншого – злочинців з білими комірцями, які займаються корупцією та відмиванням грошей», – наголосила прокурорка.
За даними EPPO, рівень складності та ефективності злочинного синдикату, який здійснює шахрайство з ПДВ, безпрецедентний.
У 2020–2023 роках були виставлені рахунки-фактури на суму понад 1,3 мільярда євро за продаж аероподів, ноутбуків та інших електронних продуктів.
Схоже, мафіозні методи застосовувались і для врегулювання конфліктів між учасниками різних угруповань у злочинному синдикаті, зазначається в повідомленні.
Влада Венесуели здійснила серйозні порушення прав людини під час президентських виборів у липні в рамках скоординованого плану, спрямованого на те, щоб змусити замовкнути протестувальників, і для придушення опозиціонерів, йдеться у звіті ООН, опублікованому у вівторок.
Правопорушення включають свавільні арешти, тортури, зникнення людей та сексуальне насильство. Серед жертв правопорушень – діти та люди з інвалідністю.
Зазначений звіт – розширена версія розслідування, результати якого були опубліковані минулого місяця, в якому задокументовано порушення з боку венесуельського уряду, сил безпеки та проурядових цивільних збройних груп до, під час і після виборів. Згідно з документом, від ув’язнених намагалися вибити зізнання у вчиненні тяжких злочинів, наприклад, у скоєнні терактів.
У документі наголошується, що за відсутності доказів та адвокатів потерпілі опинилися в особливо вразливій ситуації.
Після президентських виборів 28 липня лояльний до правлячої партії виборчий комітет оголосив переможцем Ніколаса Мадуро. Результати виборів, посилаючись на відсутність прозорості та чесності процесу, окрім венесуельської опозиції, не визнали зокрема США та низка країн Латинської Америки. Опозиція, посилаючись на масові зловживання під час виборчого процесу, оголосила переможцем свого кандидата Едмундо Гонсалеса Уррутію.
Перед президентськими виборами та після оголошення результатів у країні спалахнули протести, які були жорстоко придушені владою. За даними слідчого комітету ООН, під час останніх демонстрацій загинуло 25 людей, сотні отримали поранення.
Жінка зможе вийти із СІЗО, якщо знайде 49 млн гривень, щоб внести заставу, призначену судом.
Суд відправив під арешт депутатку Хмельницької міської ради яка підозрюється у незаконному збагаченні. Про це повідомив Офіс генпрокурора у четвер, 10 жовтня.
Вказано, що за клопотанням прокурорів Печерський районний суд міста Києва обрав жінці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці з альтернативою внесення застави у сумі 49 млн гривень.
Тетяна Крупа може вийти з-під варти, якщо за неї внесуть заставу у розмірі 500 млн гривень.
Суд арештував керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК). Про це повідомив Офіс генпрокурора в понеділок, 7 жовтня.
„Печерський районний суд м. Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою очільниці обласної МСЕК, яку підозрюють у незаконному збагаченні (ст.368-5 КК України)”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що підозрювану взято під варту з альтернативою внесення застави у сумі 500 млн гривень.
„Саме на такому запобіжному заході наполягали прокурори у своєму клопотанні”, – додали у відомстві.
Федеральна палата Аргентини ухвалила рішення доручити судді Себастьяну Рамосу запросити міжнародний ордер на арешт президента Венесуели Ніколаса Мадуро для допиту в Аргентині щодо порушень прав людини.
„Було встановлено, що у Венесуелі є систематичний план репресій, насильницьких зникнень, тортур, вбивств та переслідувань частини цивільного населення, який розвивається щонайменше з 2014 року до сьогодні”, — йдеться у тексті рішення.
Рішення ухвалили судді за скаргою організації, яку очолює американський актор Джордж Клуні разом зі своєю дружиною Амаль. У скарзі просили допитати Мадуро щодо можливої участі у злочинах проти людяності.
Після перерахування свідчень жертв та міжнародних звітів про порушення прав людини, судді зазначили: „Ми спостерігаємо, що свідчення яскраво відображають пережиті потерпілими події — які, здається, демонструють загальну схему державних дій — і відображаються у різних звітах міжнародних організацій, що висвітлюють суперечливі аспекти правової держави у Венесуелі, переслідування — викрадення, тортури, вбивства — цивільного населення та небажання дотримуватися демократичних норм”.
„Ці обставини показують, що на цьому етапі процесу зібрані докази є достатніми для того, щоб суддя першої інстанції негайно викликав Ніколаса Мадуро Мороса та Діосдадо Кабельйо для надання свідчень як підозрюваних”, — додали вони.
Судді також зазначили, що, враховуючи „тяжкість та значущість фактів, а особливо те, що вони звинувачуються у виконанні самою структурою венесуельської держави, і що ці дії продовжуються до сьогодні, з метою уникнення перешкоджання розслідуванню, припинення злочинної діяльності та запобігання майбутнім жертвам порушень прав людини, слід розпорядитися про негайний арешт — через Інтерпол — Ніколаса Мадуро Мороса з метою екстрадиції до Аргентини”.
Те ж саме має відбутися „щодо структур командних організацій, які були ідентифіковані, або тих, хто ще не ідентифікований”, — йдеться у 20-сторінковому рішенні.
У цій справі розслідуються Ніколас Мадуро та близько 30 інших обвинувачених, серед яких Діосдадо Кабельйо, міністр внутрішніх справ та юстиції Венесуели. Позивачами виступають адвокат Томас Фаріні Дуґґан разом з міністром безпеки Буенос-Айреса та членом Аргентинського форуму за демократію в регіоні (Fader) Вальдо Вольф.