Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проводять операцію з викриття корупції у сфері енергетики.
Про це йдеться у заяві Національного антикорупційного бюро в Telegram.
„15 місяців роботи та 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації”, – ідеться в повідомленні.
У відомстві заявили, що її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема АТ „НАЕК „Енергоатом”.
Деталі пообіцяли надати згодом.
Справа „Енергоатому”
4 листопада „Енергоатом” повідомляв, що в одній із філій відокремлених підрозділів товариства проводилися слідчі дії. У компанії заявили, що співпрацюють зі слідством і надають всі необхідні документи й роз’яснення, зазначивши, що „Енергоатом” неухильно дотримується антикорупційної політики і принципів доброчесності”.
Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії „Квартал 95” Тімура Міндіча. Одночасно обшуки проходять у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше очолював Міненерго.
Про це повідомляють джерела РБК-Україна.
Спочатку про обшуки у Міндіча повідомили в УП, а згодом написали й про Галущенка. Джерела РБК-Україна підтвердили цю інформацію.
За інформацією джерел, обшук у Тімура Міндіча проходить у Києві. Інших деталей співрозмовники поки не надали.
РБК-Україна звернулося до НАБУ щодо обшуків у Тимура Міндіча, проте поки коментаря не отримало.
Детективи НАБУ також проводять обшуки у міністра Галущенка.
Крім того, про обшуки у Галущенка та в „Енергоатомі” повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
„У Германа Галущенко обшук НАБУ. І в „Енергоатомі” говорять теж”, – написав він.
Оновлено 11:35. За даними джерел РБК-Україна, обшуки у Тімура Міндіча та Германа Галущенка проводяться в рамках однієї справи, яка стосується корупції у енергетичній сфері.
Ті самі джерела також підтвердили, що бізнесмен Міндіч виїхав за кордон.
Тімур Міндіч
Тімур Міндіч – український бізнесмен і кінопродюсер, один зі співвласників студії „Квартал 95”. Відомий у медіа- та бізнес-колах як людина з широкими зв’язками. Зокрема його пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським і політичним колом президента Володимира Зеленського.
Міндіч продюсував кілька українських фільмів, серед яких „Щуролов” та „Укус вовчиці”, і має бізнес-активи в медіа, девелопменті та через кіпрські компанії володіє правами на контент за кордоном.
У 2024-2025 роках, за даними ЗМІ, його ім’я почало фігурувати у кількох антикорупційних розслідуваннях, пов’язаних із можливим заволодінням державними коштами. За даними журналістів, Міндіч наразі нібито перебуває за кордоном, а офіційних підтверджень його місця перебування немає.
Герман Галущенко
Герман Галущенко має багаторічний досвід роботи у державному секторі. Він працював у прокуратурі та Міністерстві закордонних справ України, обіймав посади заступника керівника департаменту Секретаріату (Адміністрації) президента та директора департаменту судової роботи Міністерства юстиції.
У 2013-2014 роках Галущенко був виконавчим директором із правового забезпечення НАЕК „Енергоатом”, а з травня 2020 до квітня 2021 року обіймав посаду віцепрезидента компанії.
Паралельно з державною діяльністю він викладає міжнародне приватне право в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де є доцентом кафедри міжнародного приватного права.
Національне антикорупційне бюро України опублікувало офіційну позицію щодо повідомлення СБУ про протиправну діяльність працівника підрозділу «Д-2», підозрюваного у державній зраді.
Заява була опублікована в Telegram.
У НАБУ зазначили, що повністю підтримують необхідність виявлення російських агентів у всіх правоохоронних органах держави. Водночас у Бюро наголосили на важливості суворого дотримання законних процедур у ході розслідувань.
«Наголошуємо, що оприлюднені СБУ докази кримінальних правопорушень вказаного співробітника стосуються подій, що відбулись задовго до початку його роботи у НАБУ. Будь-якої іншої інформації щодо його злочинних дій під час роботи у підрозділі «Д-2» НАБУ наразі не надавалось», – йдеться у заяві.
Для з’ясування всіх обставин НАБУ надіслало СБУ офіційні запити з вимогою надати матеріали справи та організувати допит підозрюваного в рамках службового розслідування.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких колишні посадовці Мінсоцполітики, через корупційну схему із закупівлі програмного забезпечення. За даними слідства, оборудка завдала державному бюджету понад 29 мільйонів гривень збитків.
Про це пресслужба САП на сторінці у Telegram.
За інформацією «Слово і діло», підозру отримали колишній заступник міністра соціальної політики Валерій Бушков, колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора (обвинувачується у справі ексголови ДССЗЗІ Юрія Щиголя), власник групи компаній Роман Коваль (обвинувачується у справі ексголови ДССЗЗІ Юрія Щиголя) і колишній голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний.
«НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких колишні посадовці Мінсоцполітики, Держспецзв’язку та Пенсійного фонду, причетних до корупційної схеми із закупівлі програмного забезпечення для Мінсоцполітики, що завдала державному бюджету понад 29 млн грн збитків», – йдеться в повідомленні.
За інформацією антикорупційної прокуратури, серед підозрюваних:
колишній заступник міністра соціальної політики;
керівник департаменту Мінсоцполітики;
колишній заступник голови Держспецзв’язку;
власник групи компаній (організатор схеми);
його співробітник, ексголова Пенсійного фонду України.
Як зазначається, у 2020–2021 роках власник групи компаній разом із посадовцями та колишнім головою ПФУ призупинили чинний проєкт з інформатизації Мінсоцполітики, на який уже витратили понад 950 тисяч доларів США.
«Спочатку вони зупинили вже розпочатий у міністерстві проєкт з інформатизації, на який витратили понад $950 тис., щоб відкрити шлях для підконтрольної компанії. Далі забезпечили проведення тендеру з умовами, які відсікали інших учасників, і залучили ще одну підконтрольну компанію для створення видимості конкуренції», – заявляє прокуратура.
За даними слідства, згодом Мінсоцполітики уклало договір із визначеним постачальником, який поставив програмне забезпечення за завищеними цінами. Це завдало бюджету понад 29 мільйонів гривень збитків.
Згідно з повідомленням, дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів.
Крім цього епізоду, як інформують в прокуратурі, організатор схеми та колишній заступник голови Держспецзв’язку вже проходять у справі про заволодіння понад 62 мільйонами гривень під час закупівель програмного забезпечення у Держспецзв’язку. Ця справа перебуває на розгляді у ВАКС.
Національне антикорупційне бюро розслідує діяльність компанії Fire Point, яка виробляє українську крилату ракету «Фламінго».
Про це заявило видання Kyiv Independent із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із розслідуванням.
Українська компанія Fire Point відома розробкою далекобійних безпілотників. А нещодавно її назва активно поширювалася в медіа на тлі новини про те, що Україна розробила власну далекобійну ракету «Фламінго», здатну літати на понад 3000 км.
За даними видання, Fire Point опинилася під розслідуванням через підозри в тому, що вона ввела уряд в оману щодо ціноутворення та постачань. НАБУ перевіряє можливе завищення вартості компонентів і кількості дронів, що постачаються до війська.
Згідно з документами, з якими ознайомилося Kyiv Independent, у 2024 році фірма продала урядові своїх далекобійних безпілотників FP-1 на 13,2 мільярда гривень.
Окрім того, НАБУ вивчає можливу причетність Тімура Міндіча як імовірного кінцевого бенефіціара компанії, кажуть джерела видання. Нагадаємо Міндіча називають одним зі співвласників фірми «Квартал 95» та наближеним до Офісу президента. У медіа неодноразово циркулювали повідомлення, що він перебуває в полі зору НАБУ.
Видання наголошує: очевидних зв’язків між Fire Point та Міндічем немає, і незрозуміло, як розслідування НАБУ перевіряє це.
У Бюро відмовилися від коментарів, заявивши, що не можуть надавати інформацію, «оскільки це стосується таємниці слідства». Але Fire Point підтвердила Kyiv Independent, що розслідування проводиться.
Представники компанії применшили його значення, відкинули звинувачення й назвали справу результатом чуток, поширюваних конкурентами.
«Немає сенсу шукати секрети там, де їх немає», — заявила директорка Fire Point Ірина Терех. Зокрема, вона звинуватила Міністерство цифрової трансформації в поширенні чуток проти Fire Point, заявивши, що НАБУ «скопіювало» заяви міністерства у своєму розслідуванні
За даними Kyiv Independent, розслідування розпочалося приблизно чотири місяці тому — незадовго політичного скандалу з обмеженням незалежності НАБУ минулого місяця. Урядове джерело заявило журналістам, що пріоритетом розслідування НАБУ є походження Fire Point.
До суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи, серед яких колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомили про підозру шести учасникам корупційної схеми із закупівлі дронів та РЕБ, серед яких колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов. Про це антикопуційні відомства повідомили у понеділок, 4 серпня.
Зокрема, Гайдай і Кузнєцов отримали підозри за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією та прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України).
Інші підозри у справі:
начальник міської військової адміністрації – ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України;
командир військової частини Національної гвардії– ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України;
фактичний бенефіціарний власник підприємства – виробника БПЛА – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України
директорка підприємства-виробника БПЛА – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За погодженням генпрокурора до суду вже направлено клопотання про обрання підозрюваному народному депутату запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 30 млн грн.
Також до суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи.
Серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в масштабній корупції, є нардеп від „Слуги народу” Олексій Кузнєцов, голова Мукачівської РДА й колишній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай та начальник Рубіжанської МВА Луганської області Андрій Юрченко.
Головні тези:
Нардеп Олексій Кузнєцов та голова Мукачівської РДА Сергій Гайдай є фігурантами корупційної схеми у сфері оборонних закупівель.
Національне антикорупційне бюро розкрило системні факти розкрадання державних коштів та отримання хабарів у великих розмірах українськими посадовцями.
Учасники організованої групи, в яку входили нардеп Кузнєцов та інші посадовці, заволоділи незаконно мільйонами гривень та доларів США шляхом завищення цін на оборонну продукцію.
НАБУ затримало Кузнєцова, Гайдая та Юрченка
Як повідомили джерела у правоохоронних органах, у другій половині 2024 року Національне антикорупційне бюро України узагальнило інформаційні повідомлення, які надходили з різноманітних гласних та негласних джерел, засобів масової інформації, про те, що під час державних закупівель засобів оборонного призначення мають місце системні факти розкрадання державних коштів, отримання незаконних винагород в особливо великих розмірах службовими особами органів державної влади.
Це приводить до виготовлення продукції, у тому числі БпЛА, низької якості, що суттєво зменшує обороноздатність та безпеку наших військових.
Оперативні підрозділи НАБУ проникли до складу організованого злочинного угруповання під легендою прикриття. В результаті була розкрита злочинна діяльність угруповання за участю народного депутата України Олексія Кузнєцова, низки керівників регіональних органів влади та місцевого самоврядування, командирів військових частин, структурного підрозділу НГУ, які у змові з виробниками продукції оборонного призначення систематично розкрадали кошти субвенцій, виділених органами місцевого самоврядування на підтримку сил оборони.
У ході досудового розслідування встановлено, що в кінці 2024 на початку 2025 року нардеп Олексій Кузнєцов, використовуючи своє службове становище та авторитет як особа, наділена представницькими функціями, та маючи вплив на окремих керівників військових частин Нацгвардії, діючи спільно з Сергієм Гайдаєм, налагодили стійку схему протиправного заволодіння бюджетними коштами та надання/одержання неправомірної вигоди керівникам органів місцевого самоврядування, керівникам військових частин та іншим особам під час закупівлі військовими частинами товарів оборонного призначення.
Так, під час здійснення досудового розслідування по одному із кримінальних правопорушень встановлено, що 2 серпня 2025 року Кузнєцов, діючи в змові з керівником Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрієм Юрченком, посадовцем Нацгвардії та керівником Мукачівської районної державної адміністрації Сергієм Гайдаєм одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, в сумі 1 500 000 гривень за підписання державного контракту між військовою частиною 3082 та товариством з обмеженою відповідальністю „ЮВІТЕК” на закупівлю систем радіоелектронної боротьби „Яструби Перемоги” 6Д, на загальну суму 5 000 000 гривень.
Одержана неправомірна вигода була розподілена Кузнєцовим у наступних частках:
по 350 000 гривень одержав Кузнєцов, Юрченко та представник виробника,
250 000 гривень одержав керівник військової частини Мишанський В.С.,
по 100 000 доларів США одержали Гайдай та посадовець Нацгвардії, частки їх були передані Кузнєцову.
Крім того, в ході досудового розслідування також здобуто докази про вчинення Кузнєцовим ще одного особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Так, Кузнєцов, діючи в змові з Юрченком, посадовцем Нацгвадії, Гайдаєм, представниками ТОВ „АКОПТЕРС” та іншими учасниками організованої групи, забезпечив підписання керівником військової частини 3018 НГУ державного контракту з ТОВ „АКОПТЕРС” про виготовлення та поставку FPV-дронів на загальну суму 9 968 000,00 гривень, вартість яких була завідомо завищена.
У подальшому після виконання умов державного контракту та перерахування на рахунок ТОВ „АКОПТЕРС” 9 968 000 гривень, службові особи вказаного товариства передали Кузнєцову його частку незаконно здобутих грошових коштів, частину з яких Кузнєцов передав іншим учасникам організованої групи.
Загальна сума грошових коштів, якою заволоділи учасники організованої групи шляхом підписання та виконання вказаного державного контракту, склала 43 000 долари США, а загальна сума, на яку безпідставно було завищено вартість FPV-дронів, склала близько 80 000 доларів США.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що на час розслідування членство народного депутата Олексія Кузнєцова у фракції буде призупинено.
До речі, нардеп Кузнєцов був серед тих, хто 22 липня голосував за скандальний законопроєкт № 12414, із правками, які фактично підпорядковували незалежні антикорупційні органи генеральному прокурору.
Раніше 2 серпня президент Володимир Зеленський після доповіді директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка заявив про викриття на хабарі народного депутата, а також очільників районної та міської адміністрацій, військовослужбовців Нацгвардії.
НАБУ і САП повідомили, що викрили на хабарі при закупівлі БпЛА та засобів РЕБ чинного нардепа, очільників районної та міської військових цивільних адміністрацій, військовослужбовців Нацгвардії — схема полягала в укладенні державних контрактів із підприємствами-постачальниками за завідомо завищеними цінами.
Директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив, що в середині липня співробітники бюро проводили обшуки у помешканні ексзаступника голови Офісу президента Ростислава Шурми за місцем його проживання неподалік Мюнхена.
Про це Семен Кривонос розповів в інтерв’ю «24 каналу».
За словами Кривоноса, кримінальне провадження щодо Ростислава Шурми активно розслідується. Втім, ні його перспективи, ні перебіг Кривонос коментувати відмовився.
«Ми чекаємо від німецьких правоохоронців в межах нашої міжнародної співпраці окремої інформації. Щоб не зашкодити цій співпраці з правоохоронцями іноземних країн, я не буду коментувати детально, але можу сказати, що ця справа активно рухається вперед», — відповів Кривонос.
❗️🚆🇩🇪 - Train Derailment in Baden-Württemberg: Fatalities and Injuries Reported
On July 27, 2025, at approximately 6:10 PM, a regional express train operated by Deutsche Bahn derailed near Zwiefaltendorf in Biberach, Baden-Württemberg, while traveling from Sigmaringen to Ulm.… pic.twitter.com/QSmcSPqC7s
Увечері 23 липня в різних містах України розпочались акції протесту через законопроєкт №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП. Напередодні його підписав президент.
Люди збирались у Миколаєві, Чернігові, Кременчуці, Чернівцях, Дніпрі, Запоріжжі. У Києві акцію біля театру імені Івана Франка анонсували на 20:00.
Як підрахувало „Суспільне”, загалом акції анонсували щонайменше у 17 містах.
Підривну діяльність агента координував зрадник Дмитро Іванцов – заступник керівника охорони Віктора Януковича, зазначили в СБУ.
У Києві затримано співробітника Центрального апарату НАБУ, який працює в найелітнішому, закритому підрозділі Д-2 та шпигував для російської спецслужби. Про це повідомила СБУ в понеділок, 21 липня.
“Підривну діяльність агента координував зрадник Дмитро Іванцов – заступник керівника охорони Януковича, який у лютому 2014 року допомагав президенту-втікачу перебратися до Росії, а сам залишився у Криму і вступив до лав окупантів та був завербований ФСБ”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що СБУ задокументувала щонайменше 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом від фігуранта Іванцову. Кріт використовував закриті бази даних правоохоронних органів України і збирав для ФСБ установчі дані українських силовиків та інших громадян. Проти них ворог планував теракти та спеціальні інформаційні операції. За кожне виконане завдання агент отримував від куратора гроші, які надходили на його банківську картку.
“Раніше співробітники Служби безпеки України повідомляли керівництво НАБУ про можливі ризики відносно вказаного співробітника. Втім, керівництво відомства не вжило жодних заходів реагування, а фігурант після цього продовжив роботу на займаній посаді та намагався знищити докази протиправної діяльності”, – заявили у спецслужбі.
Крота затримали після ґрунтовного документування його злочинів. У нього вилучили телефон і комп’ютерну техніку, які він використовував для контактів з куратором.
Наразі агенту РФ повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких і державна зрада (ч.1 ст.111 КК України). Зловмиснику загрожує до 15 років тюрми.
