У Німеччині заарештували підозрюваного оператора сайту даркнету Assassination Politics, який нібито вів «список на вбивство» з більш ніж 20 іменами та мав контакти в неонацистському середовищі.
Федеральний генеральний прокурор Єнс Роммель надав ордер на арешт чоловіка, який нібито закликав до вбивства політиків, державних службовців та інших публічних осіб у даркнеті та збирав пожертви для цієї мети. До списку цілей, яких мали вбити за винагороду, зокрема, входили колишні канцлери Олаф Шольц та Ангела Меркель, а також колишні федеральні міністри.
За даними джерел у службах безпеки, підозрюваного було заарештовано в понеділок увечері близько 22:00 у Дортмунді. Обвинуваченим є 49-річний Мартін С., який має громадянство Німеччини та Польщі. Федеральна прокуратура звинувачує його у фінансуванні тероризму, наданні «інструкцій щодо вчинення серйозного акту насильства, що загрожує державі», та «поширенні персональних даних таким чином, що це ставить під загрозу громадську безпеку».
Згідно з розслідуванням, Мартін С. керував платформою в даркнеті під назвою «Політика вбивств», де, серед іншого, публікувалися особисті дані знаменитостей. Слідчі Федерального управління кримінальної поліції (BKA) також виявили там «кримінальні справи» та «смертні вироки» проти політиків, суддів та прокурорів, а також ультраправий, расистський та конспірологічний контент, частина якого пов’язана з пандемією коронавірусу. Список тих, кому загрожує смертна кара, нібито містить понад 20 імен.
Мартін С. закликав до пожертвувань у криптовалютах для оплати вбивств політиків. Він також опублікував відповідні інструкції, наприклад, щодо виготовлення вибухівки.
Чоловік підтримував деякий час контакти з ультраправими, наприклад, у 2021 році брав участь у марші з вшанування померлого лідера неонацистів у Дортмунді Зігфріда Борхардта. На професійній мережевій платформі LinkedIn С. не приховував своїх політичних переконань. Там він виступав проти коаліційного уряду та вважав, що Європа йде шляхом до ісламського халіфату. Мартін С. поширював саркастичні коментарі щодо вакцинації проти COVID-19 і ставив під сумнів зміну клімату.
Раніше розробник програмного забезпечення безуспішно спробував управляти ІТ-компанією в Брауншвейзі, яка розробила дорожній додаток, але компанія збанкрутувала у 2014 році.
У вівторок обвинуваченого мали доставити до Федерального суду в Карлсруе та до слідчого судді, який мав вирішити, чи видавати ордер на арешт.
Невідомі особи намалювали свастику людською кров’ю на кількох автомобілях, поштових скриньках і будівлях у місті Ганау на землі Гессен, з цього приводу розпочато розслідування, повідомила поліція. Правоохоронці з’ясовують: свастики були намальовані на конкретних автомобілях, поштових скриньках і будівлях хаотично чи за певним вибором.
Поліцію в середу ввечері викликав чоловік, який помітив свастику, намальовану на капоті припаркованого автомобіля червоною рідиною. Виявилося, що червона рідина — це людська кров, і у місті розфарбовано в такий спосіб близько 50 автомобілів.
Поліція з’ясовує, чи була свастика намальована на конкретних автомобілях, поштових скриньках і будівлях хаотично, чи все ж за певним вибором.
Відкрито провадження за вандалізм та використання символіки незаконних організацій.
У Німеччині заборонено законом публічно демонструвати нацистські символи, зокрема свастику.
Ганау, що поблизу Франкфурта, у 2020 році потрапив у центр уваги через теракт ультраправих. 43-річний німець із расистськими поглядами застрелив дев’ятьох людей іммігрантського походження, потім убив свою матір і зрештою наклав на себе руки.
У Німеччині до довічного ув’язнення засудили медбрата, який займався паліативною допомогою, за вбивство 10 пацієнтів та замаху на ще 27 людей.
Про це пише BBC.
Прокурори стверджують, що чоловік робив своїм переважно літнім пацієнтам ін’єкції знеболювальних або седативних препаратів, як-от морфін та мідазолам, щоб полегшити своє робоче навантаження під час нічних змін.
Злочини були скоєні між груднем 2023 року та травнем 2024 року в лікарні міста Вюрзелен, де він працював з 2020-го.
Сторона обвинувачення заявила суду, що він виявляв «роздратування» та брак емпатії до пацієнтів, які потребували вищого рівня догляду, і звинуватили його у тому, що він «грався в господаря життя і смерті».
Суд заявив, що злочини чоловіка мають «особливу тяжкість вини», що має перешкодити його достроковому звільненню після 15 років. Хоча медбрат ще може оскаржити вирок.
Прокурори повідомили, що проводять ексгумації для виявлення інших потенційних жертв, що може призвести до повторного суду над чоловіком.
Ця справа схожа на історію колишнього медбрата Нільса Хьогеля, якого у 2019 році засудили до довічного ув’язнення після того, як його визнали винним у вбивстві 85 пацієнтів у двох лікарнях на півночі Німеччини.
Суд встановив, що він вводив смертельні дози серцевих препаратів людям, які перебували під його опікою, між 1999 і 2005 роками. Його вважають найпродуктивнішим убивцею в сучасній історії Німеччини.
Депутати AfD систематично надсилали уряду Німеччини численні парламентські запити, що стосуються деталей військових перевезень, протидії дронам, кіберзахисту і вразливості критичної інфраструктури.
Політики і представники силових структур побоюються, що ці дані збирали для передання росії, уточнює видання.
Міністр внутрішніх справ Тюрінгії Георг Маєр заявив, що AfD „зловживає парламентським правом на запити, щоб цілеспрямовано досліджувати критичну інфраструктуру країни”.
За його словами, у цих діях простежується „виконання завдань, поставлених Кремлем”. Маєр прямо звинуватив партію в тому, що вона діє в інтересах росії.
Схожу позицію висловив голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Ревекамп. В інтерв’ю Der Spiegel він зазначив, що AfD „цілеспрямовано і систематично ставить надзвичайно докладні запитання про військовий потенціал Бундесверу і його слабкі місця”.
За його словами, такий рівень деталізації „не можна пояснити звичайним парламентським контролем” і „може свідчити про збір чутливої інформації, цінної для іноземних держав, насамперед для росії”.
Джерела Der Spiegel у Федеральному міністерстві оборони повідомляють, що і міністр оборони Борис Пісторіус поділяє ці підозри. Відомство вважає, що запити AfD можуть бути скоординованими, а їхня мета – виявити прогалини в оборонних системах Німеччини.
AfD, за даними видання, виявляє особливий інтерес до тем безпілотників, кіберзахисту та готовності державних датацентрів до кризових ситуацій. Партія ставила запитання, які могли розкрити потенційно конфіденційну інформацію, зокрема: скільки центрів обробки даних має Міністерство внутрішніх справ, які з них забезпечені резервним живленням і наскільки ефективно вони захищені від кібератак.
„Детальні відповіді на такі запитання можуть бути надзвичайно корисними для російських хакерів і військових аналітиків Кремля”, — йдеться в матеріалі.
Партії коаліції в Бундестазі вже заявили про наявність „очевидних зв’язків” між AfD і російським посольством у Берліні.
Міністр Маєр також згадав про „тісні контакти” цієї партії не тільки з росією, а й із Китаєм.
Голова фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан наголосив, що „підозра в тому, що депутати працюють у парламенті на користь ворожої держави, є найважчою з можливих”.
За його словами, якщо лідерка AfD Аліса Вайдель не надасть переконливих пояснень, вона може стати „співучасницею можливої державної зради”.
Німеччина видала Україні фігуранта справи Національного антикорупційного бюро, який підозрюється у причетності до заволодіння майже 100 млн грн АТ НАЕК «Енергоатом». Ці гроші призначалися для будівництва Централізованого сховища ядерного палива в Чорнобильській зоні, повідомляє НАБУ.
Як встановило слідство, у 2017-2020 рр. для потреб АТ «НАЕК «Енергоатом» виконувались роботи з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У 2020 році у зв’язку із коригуванням проєкту будівництва виникла необхідність у закупівлі робіт по його завершенню. У грудні того ж року між ВП «Атомпроектінжиніринг», який входить у структуру АТ «НАЕК «Енергоатом», та приватною компанією в обхід відкритих торгів уклали договір завершення будівництва сховища. З метою заволодіння коштами держпідприємства додатковими угодами ціну договору збільшили втричі – з 421 млн грн до 1,497 млрд грн, зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а у 2021 році реалізувала АТ «НАЕК «Енергоатом» втричі дорожче.
Підозрюваного затримали у квітні 2025 року, повідомляється на сайті НАБУ. Екстрадованого передали співробітникам Національного антикорупційного бюро в міжнародному пункті пропуску Краківець-Корчова на кордоні з Польщею.
«На той час обвинувачений очолював приватну будівельну компанію. У змові зі службовцями «Енергоатому» він постачав обладнання системи радіаційного контролю за завищеними у три рази цінами. Різницю учасники групи привласнили», – йдеться у повідомленні.
У листопаді 2023 року детективи Національного бюро оголосили обвинувачуваного в розшук. Лише в квітні 2025 року його вдалося затримати за сприяння німецьких органів, повідомили у відомстві.
Затриманого передали співробітникам Національного бюро в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець-Корчова», що на Львівщині.
Увечері п’ятниці міжнародний аеропорт Berlin Brandenburg (BER) був змушений тимчасово призупинити польоти через появу дрона в повітряному просторі над південною частиною летовища.
З 20:00 до 22:00 польоти повністю зупинилися. Одинадцять літаків були перенаправлені до інших міст: чотири — до Лейпцига, чотири — до Дрездена і три — до Гамбурга. Деякі авіарейси тривалий час кружляли над Берліном у режимі очікування. Три рейси — до Лондона, Бірмінгема та Стокгольма — довелося повністю скасувати.
Поліція підтвердила, що очевидці та екіпаж патрульного автомобіля бачили дрон неподалік аеропорту. Після цього він зник із поля зору.
“Наразі дрон не літає”, — повідомила представниця поліції Бранденбурга.
Під час інциденту на сайті BER почали масово з’являтися повідомлення про затримки рейсів, а сотні пасажирів були змушені годинами чекати у терміналах. За останніми даними, роботу аеропорту вже відновлено.
Через інцидент тимчасово скасували нічну заборону на польоти. Як повідомив речник аеропорту Аксель Шмідт, влада дозволила здійснювати зліт до 1:00 ночі, а посадки — до 4:00 ранку.
На місце події прибули два гелікоптери федеральної поліції, які проводили пошук дрона або його оператора. Крім того, наземні патрулі прочісували територію навколо летовища.
За словами німецьких ЗМІ, кількість інцидентів із дронами біля аеропортів у Німеччині різко зросла. Лише на початку жовтня через подібну ситуацію було зупинено польоти в аеропорту Мюнхена.
Німецькі правоохоронці екстрадували до України жителя Дніпра, якого підозрюють у виробництві та збуті наркотиків.
Чоловік шість років перебував у міжнародному розшуку та був затриманий цього літа в Німеччині, повідомляє Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, дніпрянин входив до складу злочинної групи, яка виготовляла та продавала метамфетамін у межах області. Угруповання налічувало 11 осіб і мало чіткий розподіл ролей між учасниками.
Ще у 2019 році чоловікові повідомили про підозру, але він утік і переховувався за кордоном. Після оголошення в міжнародний розшук його вдалося встановити за допомогою каналів Інтерполу.
У червні 2025 року правоохоронці Німеччини затримали чоловіка, а 20 жовтня передали українським колегам. Суд уже обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою.
Італійський суд ухвалив рішення, згідно з яким українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного в підриві „Північних потоків”, мають передати Німеччині.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Tagesschau.
Адвокат українця Нікола Канестріні повідомив, що збирається подати апеляцію на рішення суду у Болоньї до вищого суду Італії. За його словами, в суді використовували докази, які Верховний суд Італії вже визнав недійсними.
Канестріні наголосив, що йдеться не лише про долю українця, а й про довіру до європейської системи судового співробітництва.
„Взаємна довіра не може бути сліпою: вона повинна ґрунтуватися на реальному контролі гарантій, інакше перетворюється на співучасть у порушенні фундаментальних прав”, – сказав він.
До тих пір, поки не відбудеться слухання у Касаційному суді Сергій Кузнєцов залишатиметься в Італії.
У Європі зростає кількість інцидентів, котрі називають дивними промисловими аваріями. Минулого тижня сталася ще одна масштабна пожежа, цього разу на одному з найважливіших заводів Німеччини.
За останні кілька днів це була вже друга пожежа на європейському промисловому об’єкті. Подібний інцидент у Німеччині стався менш ніж тиждень тому: 20 жовтня полум’я спалахнуло на переробному заводі в місті Зонтхайм.
Пожежа сталася на сталеливарному заводі ThyssenKrupp у Дуйсбурзі-Брукхаузені.
На місце події прибула велика кількість пожежників, але їм вдалося взяти під контроль вогонь лише наступного ранку. Полум’я заввишки в кілька метрів утворювало величезну кількість диму. За допомогою застосунку NINA, розробленого для надзвичайних ситуацій, населення також було попереджено (хоча, за деякими відгуками, лише через кілька годин). Водночас постраждалих немає.
ThyssenKrupp – один з провідних виробників високоякісної плоскої сталі. Завод, де виникла пожежа, виробляє плоску сталь, яка використовується, зокрема, в автомобільній промисловості.
У компанії повідомили, що пожежа спалахнула в цеху гарячої прокатки. Пожежникам вдалося взяти вогонь під контроль лише на ранок наступного дня. Компанія наголосила, що протокол екстрених дій спрацював швидко та ефективно.
Про масштабність пожежі свідчить зокрема і те, що місцева водопостачальна компанія закликала мешканців обмежити споживання води, щоб резервуари могли швидше наповнюватися. На відео нижче показано руйнування, спричинені пожежею.
Наразі немає жодних доказів, окрім припущень, що існує будь-який зв’язок між близькими за часом випадками.
Серія пожеж розпочалася з нафтопереробного заводу (що належить російському Лукойл) в Румунії, де 20 жовтня стався вибух. Згодом встановили, що це був нещасний випадок.
Тієї ж ночі виникла пожежа на нафтопереробному заводі в Сазгаломбатті в Угорщині. Компанія MOL категорично відкидає будь-який зв’язок з вибухом у Румунії, а оцінка збитків досі триває.
Також того ж дня сталася вищезгадана пожежа в Зонтгаймі.
А 24 жовтня вогонь виник на ключовому німецькому заводі. Але цей об’єкт не належить до нафтової промисловості.
Німеччина внаслідок пташиного грипу втратила близько 400 тисяч тварин, збитки оцінюють в мільйони євро.
Про це пише Tagesschau, передає „Європейська правда”.
За даними інституту Фрідріха Леффлера (FLI), понад 30 комерційних птахівників по всій Німеччині були змушені знищити своїх тварин внаслідок швидкого поширення пташиного грипу.
Речниця інституту заявила, що загальний збиток для постраждалих господарств сягає мільйонів. З метою максимального стримування подальшого поширення хвороби тварин, за попередніми даними, було забито та утилізовано близько 400 тисяч курей, качок, гусей та індиків.
„Ми вже мали подібні цифри в 2021 році, який був найгіршим роком для пташиного грипу на сьогодні. Неможливо передбачити, як розвиватиметься ситуація, але FLI очікує подальшого зростання кількості спалахів і випадків захворювання. Ми все ще спостерігаємо дуже динамічний розвиток подій”, – сказала президентка інституту.
Найбільші втрати були в Мекленбурзі-Передній Померанії та Бранденбурзі. Наприклад, на двох фермах у Західній Померанії довелося забити майже 150 тисяч курей-несучок.
Район Меркіш-Одерланд у Бранденбурзі оголосив, що через пташиний грип там буде забито ще 130 тисяч тварин. За даними округу, це означає втрату близько 500 тисяч євро лише для однієї з уражених ферм.
У Нижній Саксонії, Баварії, Тюрингії, Північному Рейні-Вестфалії та Баден-Вюртемберзі також було знищено тисячі сільськогосподарських тварин як запобіжний захід.
Пташиний грип – це інфекційне захворювання, яке часто є смертельним для птахів і домашньої птиці, хоча воно не вважається небезпечним для людей.
