Служба безпеки України затримала одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова. За словами правоохоронців, він вів незаконний бізнес у рф.
Про це повідомили в СБУ.
Там розповіли, що високопосадовець займався координацією діяльності НАБУ в прифронтових областях України. Водночас, кажуть у спецслужбі, він має контакти з представниками росії та допомагає своєму батьку-підприємцю вести незаконну торгівлю з рф.
Правоохоронці встановили, що посадовець НАБУ виступав посередником у продажі партій технічної коноплі для свого батька в російському Дагестані. У СБУ кажуть, що батько Магамедрасулова — Сентябр Магамедрасулов — має громадянство рф, однак він не вказав цей факт під час оформлення допуску до державної таємниці, чим порушив закон.
А мати посадовця НАБУ — Ірина Магамедрасулова — проживає в Києві, але отримує пенсію самопроголошеної «ДНР» і публікує проросійські коментарі в соцмережах.
Окрім цього, СБУ перевіряє інформацію щодо контактів Магамедрасулова з російськими спецслужбами й передання їм таємної інформації, зокрема щодо запланованих слідчих дій. У СБУ кажуть, що він був у тісному контакті із народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком.
СБУ затримала Магамедрасулова в нього вдома. У нього також провели обшуки.
У СБУ також розповіли, що відповідно до своєї посади Магамедрасулов мав би бути у Дніпрі та відповідати за роботу у прифронтових регіонах, однак він майже постійно перебував у Києві, а нещодавно повернувся з елітного відпочинку на Тенерифе.
Наразі розв’язують питання щодо повідомлення високопосадовцю Національного антикорупційного бюро про підозру за ст. 111-2 — пособництво державі-агресору.
У колишнього міністра оборони Олексія Резнікова дійсно проводились обшуки. Однак це відбувалось не сьогодні, а у червні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела.
Згідно з інформацією РБК-Україна, обшук у Олексія Резнікова проводився раніше, а не зараз. За словами джерела, він був минулого місяця.
“Ніяких документів не знаходили і не вилучали. І “лівих телефонів” теж”, – уточнило джерело видання.
Сьогодні низка ЗМІ поширила інформацію про те, що Національне антикорупційне бюро проводило обшуки у колишнього міністра оборони Олексія Резнікова. ЗМІ заявляли, що у Резнікова нібито “знайшли лівий телефон і ще щось”.
НАБУ і САП звернулися до Вищого антикорупційного суду з клопотанням відсторонити віце-прем’єр-міністра України від посади. Зазначається, що мова йде про Олексія Чернишова.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Також НАБУ і САП скерували до Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування до віце-прем’єр-міністра України, який раніше обіймав посаду міністра розвитку громад та територій України, запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 120 млн гривень.
Окрім цього, САП також вимагає від Чернишова:
прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками;
носити електронний засіб контролю.
За даними САП, запобіжний захід узгоджувалося детективами НАБУ і прокурорами САП, виходячи із ризиків, встановлених у цій справі, а також зважаючи на судову практику ВАКС в аналогічних випадках. Зокрема, враховано його повернення до України та прибуття до НАБУ за викликом.
У разі визначення судом вказаного запобіжного заходу підозрюваний зобов’язаний внести визначений розмір застави упродовж 5 днів.
НАБУ та САП повідомили про підозру віцепрем’єр-міністру – міністру національної єдності. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди. Напередодні чиновник заявив, що особисто з’явився до НАБУ.
„Мав конструктивний діалог з детективами НАБУ, який тривав понад 2 години. Вдячний за коректне та поважне ставлення. Запевнив, що такий підхід є взаємним та підтвердив готовність до повної співпраці в юридичній площині”, – написав він.
За його словами, він наразі ознайомлюється з усіма наданими документами.
Як зазначили у відомстві, НАБУ і САП повідомили чинному віцепрем’єр-міністру України, який раніше обіймав посаду міністра розвитку громад та територій України, про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб. У НАБУ не називаються ім’я чиновника, однак незадовго до цього Чернишов написав про свій візит до НАБУ.
У НАБУ зазначили, що він став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави.
За даними слідства, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону, який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому ДП. Воно ж у незаконний спосіб уклало з „потрібною” будівельною компанією інвестиційні договори.
Зазначається, що забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП.
За допомогу забудовнику міністр отримав знижку на квартири – замість 30 тис. грн за „квадрат” платив від 1 до 8 тисяч. Загальна вигода склала понад 14,5 млн грн. НАБУ та САП арештували більшість із цих квартир. Дії ексміністра кваліфікували як зловживання владою та отримання хабаря, йому готують запобіжний захід.
Дії ексміністра кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України. Вирішується питання обрання йому запобіжного заходу.
Нагадаємо, раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що віцепрем’єра з національної єдності Олексія Чернишова затримали за кордоном у справі про можливу корупцію в Мінрегіоні.
У його пресслужбі заявили, що він перебуває у плановому відрядженні й невдовзі повернеться до України. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також підтвердив, що міністр виконує важливі завдання за кордоном.
Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження щодо Олександра Крупи — сина колишньої голови Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи.
Про це пише НАЗК.
Посадовець очолював Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Підставою стали результати повної перевірки його декларації за 2022 рік, проведеної НАЗК.
За інформацією НАЗК, Олександр Крупа вказав у декларації готівкові кошти у різних валютах на понад 23 мільйони гривень, однак не зміг підтвердити законність їх походження. Крім того, він приховав ще понад 500 тисяч доларів США (еквівалент понад 19,5 мільйона гривень), які зберігалися на банківському рахунку в Австрії, відкритому на ім’я його дружини у перші місяці повномасштабної війни.
Також посадовець не задекларував житловий будинок та земельну ділянку, придбані у 2021–2022 роках. Окрім того, в декларації виявлено неправдиві відомості щодо доходу, який Крупа отримав як повернення внеску до статутного капіталу юридичної особи — суму занижено на 110 тисяч гривень.
Наразі НАБУ розслідує можливе декларування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 366-2 ККУ) та незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ).
У НАЗК додали, що через виявлені порушення також буде повторно перевірено декларацію дружини Олександра Крупи. Вона на момент подання документів обіймала посаду керівниці Управління держреєстрації Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в місті Хмельницький.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у відставці, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів у заволодінні понад 576 тисяч гривень державних коштів.
Про це повідомляють прес-служби органів.
За інформацією «Слово і діло», йдеться про Володимира Луганського.
«17 квітня 2025 року за дорученням заступника генерального прокурора – керівника САП прокурор САП повідомив про підозру члену Вищої кваліфкомісії суддів, зловживання якого завдали державному бюджету понад пів мільйона грн збитків. На сьогодні дії члена ВККС кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України. Слідство триває», – інформують органи.
За даними слідства, підозрюваний, обіймаючи посаду судді, використав як привід для нарахування йому 15% надбавки до заробітної плати та пенсії «науковий ступінь доктора філософії». Його він отримав ще у 2011 році в порушення процедури, оскільки жоден заклад вищої освіти тоді не мав право присвоювати такий ступінь, а відповідний диплом недержавного зразка не міг слугувати підставою для будь-яких додаткових виплат.
Як наслідок, з 21 квітня 2015 року по 1 квітня 2025 року Луганський заволодів бюджетними коштами, передбаченими на виплату суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці, на загальну суму 576 тис. грн.
НАБУ і САП викрили схему розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України продуктів харчування для Збройних Сил України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на НАБУ.
У 2022-2023 роках армія отримувала продукти через спеціальні комплекти, які формувалися за каталогом із 409 найменувань. Основні продукти, овочі, крупи, м’ясо, вода, складали лише 10% асортименту, а решта, наприклад, спеції чи ягоди, майже не замовлялися.
Постачальники встановлювали середню ціну на всі товари, що давало можливість маніпулювати вартістю: популярні продукти коштували дорого, а рідко замовлювані – дешево. Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.
Таким чином, лише за п’ять місяців 2022 року дві компанії, що належали одній власниці, отримали незаконний прибуток у 733 млн грн. Частину грошей переказали на пов’язані фірми та використали для купівлі нерухомості за кордоном.
Частина цих коштів була виведена під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Ці гроші, зокрема, могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Республіці Хорватія та іншої нерухомості.
До цієї схеми був причетний посадовець Міноборони, який підписував договори, ігноруючи завищені ціни. Після розголосу у 2023 році, зокрема скандалу з „яйцями по 17 грн”, постачальники зменшили ціни на 11 основних продуктів, що допомогло зберегти 788 млн грн бюджетних коштів.
Про підозру повідомили:
колишньому керівнику Департаменту Міністерства оборони України;
власниці пов’язаних компаній-постачальниць;
двом керівникам компаній-постачальниць;
фізичній особі.
Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 (розтрата), ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (замах на розтрату), ч. 3 ст. 209 (легалізація) КК України.
Для втечі за кордон столичного забудовника Дениса Комарницького, якого розшукувало НАБУ, залучали авто, яким перевозять полеглих захисників. Допомагали втікачу “спецоперації” брали люди з посвідченнями СБУ, співробітники Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області та депутат Закарпатської облради.
Про це йдеться в розслідуванні Української Правди.
Загалом у порятунку Комарницького, за даними джерел УП серед правоохоронців, брали участь чотири людини з посвідченнями СБУ, два співробітники Управління стратегічних розслідувань Закарпатської області та один тамтешній депутат.
Повідомляється, що Комарницький виїхав за кордон через Закарпаття, де діє своя “схема прикриття”. Про свої плани він повідомив свого товариша Юрія Довгаленка.
“Під час допиту пан Довгаленко повідомив, що 10 лютого 25 року близько 18 години у месенджері Signal мені зателефонував мій товариш Комарницький та повідомив мене про необхідність вибути у західному напрямку країни у зв’язку з проблемами, пов’язаними з кримінальним переслідуванням НАБУ. Пізніше Комарницький повідомив мене, що він надалі бажає перетнути державний кордон України для переховування. Також Комарницький повідомив, що всі дії по його перевезенню на захід України необхідно виконати якнайшвидше, допоки його офіційно не оголосять у розшук”, – йдеться в розслідуванні.
За даними УП, на момент цього дзвінка Дениса Комарницького вже було оголошено у розшук, тому для подорожі була вигадана ціла спецоперація. Довгаленко, який організовував втечу Комарницького, представився на Закарпатті як працівник СБУ й показав посвідчення гласного позаштатного оперативника.
Маршрут Комарницького пролягав через Хуст, у напрямку Міжгір’я та далі до кордону. Їхав фігурант у складі законспірованої колони: камуфльоване авто з табличкою “200”, які використовують для транспортування полеглих захисників, далі – Toyota Land Cruiser 200, яка випереджала камуфльовану машину на 30 км і моніторила блокпости, і лише потім машина з самим Комарницьким.
Як з’ясували розслідувачі УП, у “спецоперації” брали участь чотири людини з посвідченнями СБУ, два співробітники Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області та депутат Закарпатської облради.
Національне антикорупційне бюро розпочне процедуру оголошення в міжнародний розшук бізнесмена, колишнього депутата Київської міської ради Дениса Комарницького, якого журналісти знайшли за кордоном.
Про у коментарі Укрінформу повідомив директор НАБУ Семен Кривонос.
«НАБУ вживатиме заходів щодо оголошення його у міжнародний розшук», – сказав він, коментуючи інформацію про те, що Комарницькому вдалося виїхати за кордон.
Як відомо, «Українська правда» повідомила, що виявила бізнесмена Комарницького за кордоном. Наразі деталей, де саме перебуває підозрюваний, журналісти не надали. За даними «Слово і діло», Комарницький може перебувати в Австрії.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому генеральному директору державної компанії «Укрспецекспорт» Дмитру Перегудову у заволодінні коштами та їхньої легалізації.
Про це повідомляють прес-служби органів, не зазначаючи прізвища підозрюваного.
За інформацією «Слово і діло» з власних джерел, ідеться саме про Перегудова, якого наразі судять у Вищому антикорупційному суді за інший епізод заволодіння коштами.
«За процесуального керівництва прокурора САП детективами НАБУ повідомлено про підозру колишньому генеральному директору державної компанії, що уповноважена державою бути посередницею у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення. Дії ексочільника компанії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України. Оскільки особа переховується від органу досудового розслідування, про підозру їй повідомлено в порядку ст. ст. 135, 278 КПК України», – інформує прокуратура.
Як стверджують у НАБУ, підозрюваний експосадовець у змові з іншими особами незаконно переказував кошти держпідприємств на рахунки іноземних компаній під виглядом «агентських послуг» з продажу української військової техніки. Загальна сума таких переказів перевищує 46 млн доларів. Частина цих коштів – щонайменше 13 млн євро – була переведена через низку транзитних компаній і осіла на рахунках підозрюваного.
За даними слідства, Перегудов використав ці кошти для купівлі елітної нерухомості у Франції, на яку наклали арешт. Зокрема, йдеться про:
віллу (вартість 86 млн грн);
виноробню, корпоративні права та 105 земельних ділянок (229 млн грн);
