Вірменська партія „В ім’я Республіки” та її прихильники у суботу організували акцію протесту біля 102-ї російської військової бази в Гюмрі.
Про це повідомляє News.am.
Протестувальники вимагали від уряду Вірменії вивести російську військову базу з Гюмрі. На відео видно, що базу охороняє значна кількість поліції.
Учасники протесту також тримали плакати з написами на кшталт „102-га військова база – геть з Вірменії”, скандували гасла проти російської влади й показували в бік бази середнього пальця.
Працівники суспільного мовника частково визнаного Косова RTK у середу вийшли на вулиці Приштини, протестуючи проти кількамісячної парламентської кризи, через яку під питанням опинилось їхнє фінансування.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на балканську службу „Радіо Свобода”.
Косовські медійники влаштували акцію протесту перед будівлею уряду у Приштині, скандуючи гасла „Журналіст без зарплати”, „Демократія без голосу”, „Бюджет для RTK – не мовчання за правду”, „Не глушіть голос нашого народу”.
Понад 700 співробітників RTK – єдиної суспільної телерадіокомпанії Косова – залишилися без зарплати за липень, оскільки мовник не отримав другу частину бюджету на цей рік.
Ця ситуація виникла через те, що парламент Косова досі не зміг закрити установчу сесію, а отже, створити парламентський бюджетний комітет для розгляду й затвердження бюджету.
Учора в селі Ужок (Закарпатська область) мешканці села вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу. Причина — рішення про закриття місцевої школи, яке викликало обурення громади.
Люди вимагають скасування цього рішення, адже для багатьох учнів це означає щоденні складні поїздки в інші населені пункти.
Увечері 23 липня в різних містах України розпочались акції протесту через законопроєкт №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП. Напередодні його підписав президент.
Люди збирались у Миколаєві, Чернігові, Кременчуці, Чернівцях, Дніпрі, Запоріжжі. У Києві акцію біля театру імені Івана Франка анонсували на 20:00.
Як підрахувало „Суспільне”, загалом акції анонсували щонайменше у 17 містах.
Ветеран російсько-української війни Дмитро Козятинський закликав киян зібратися увечері вівторка на акцію протесту після ухвалення законопроєкту щодо НАБУ і САП. Акції розпочались також у Львові, Дніпрі, Одесі та Сумах.
Він запропонував зібратися на площі біля театру імені Івана Франка о 20:00, адже „це найближче доступне місце до Офісу президента”.
„Як ви знаєте, сьогодні Верховна рада проголосувала за зміни, що ліквідують незалежність антикорупційної системи. Нардепи вирішили, що НАБУ і САП мають бути підпорядковані генпрокурору. Тому беріть картонки від коробок та робіть плакати, де пишіть все, що думаєте з приводу наступу на антикорупційну систему протягом останнього часу.
Зараз уже запустили петиції до Президента з вимогою ветувати цю дичину. Але поки ці петиції будуть затверджені – він може підписати цей законопроєкт. Тому часу в нас немає. Треба виходити сьогодні й вимагати у Зеленського не допустити повернення в часи Януковича. Тож до зустрічі ввечері”.
У Києві почалась акція проти законопроєкту щодо НАБУ та САП. Відео – Володимир Тунік-Фриз pic.twitter.com/wrFnfcV4wx
— Українська правда ✌️ (@ukrpravda_news) July 22, 2025
Він також закликав політичні партії та діячів утриматися від підтримки цієї акції.
Згодом кореспондент УП повідомив, що на площі зібралось кілька сотень киян на мирну акцію. Присутні також представники поліції та поліції діалогу.
У суботу приблизно у80 польських містах, зокрема Варшаві, Кракові, Познані та Гданську, люди вийшли на вулиці на знак незгодиз міграційною політикою польського уряду та Європейського Союзу. Акції протесту організувала правоопозиційна коаліція «Конфедерація», яка оголосила про проведення демонстрацій від імені Руху захисту кордонів.
Основною метою демонстрантів було показати, що вони не готові прийняти імміграційну політику, яку нав’язує ЄС та підтримує польський уряд на чолі з Дональдом Туском. «Сьогодні ми виходимо на вулиці по всій Польщі, щоб заявити: досить імміграційної політики, нав’язаної ЄС і підтримуваної урядом Дональда Туска», – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті «Конфедерації».
Під час демонстрацій багато учасників махали польськими прапорами й піднімали вгору транспаранти з вимогами зберегти національну ідентичність та надійно захистити кордони. На думку організаторів, їхні акції є однозначною відповіддю на те, що «уряд пасивно спостерігає за збільшенням кількості незаконних перетинів кордону».
Напруга зростає
Під час протестів віцеспікер нижньої палати парламенту, один із провідних політиків «Конфедерації» Кшиштоф Босак виступив із жорсткою промовою в місті Білосток. На його думку, «уряд фактично відмовився від міграційної політики і лише чекає на вказівки з Брюсселя». Політик закликав владу негайно закрити кордони для мігрантів, депортованих з Німеччини, і вжити ефективних заходів для стримування нелегальної імміграції на українському, литовському, білоруському та словацькому кордонах.
Одним із найбільш суперечливих моментів виступу Босака став його заклик збільшити повноваження правоохоронних органів. «Ми вимагаємо, щоб прикордонники, а також поліцейські та військові, які їх підтримують, могли законно застосовувати зброю проти тих, хто не підкоряється офіційним вимогам», – заявив політик.
Під час загальнонаціональних протестів сотні людей вийшли на вулиці в Любліні, Жешуві, Кракові, Торуні, Лодзі, Вроцлаві та Щецині. Найбільша кількість учасників була зареєстрована в Катовіце, де, за даними організаторів, до акції приєдналося близько трьох тисяч осіб. У багатьох населених пунктах демонстранти хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертви трагедії, яка сталася в червні в Торуні. Тоді потерпілу спочатку зґвалтував, а потім убив іноземець. Цей випадок особливо посилив протиміграційні настрої.
Не скрізь демонстрації відбулися мирно
У Варшаві, Лодзі та Гданську ліворадикальні організації влаштували контрдемонстрації. Поліція відокремила їх кордоном від правих маршів, щоб запобігти прямим зіткненням протестувальників.
З 2021 року Польща особливо гостро реагує на хвилі міграції, головним чином з білоруського кордону. У липні 2025-го на німецькому та литовському кордонах було відновлено контроль, частково через збільшення кількості мігрантів, депортованих з Німеччини. Події суботи показують, що міграційне питання дедалі більше поглиблює в Польщі суперечності між урядом та опозицією й громадськими організаціями, які виступають за національний суверенітет. Усе це відкриває нову віху в політиці країни, де одним із найактуальніших викликів стала боротьба з нелегальною міграцією.
