Головною причиною штрафу став механізм App Tracking Transparency (ATT), який регулює можливість застосунків відстежувати активність користувачів.
Французький антимонопольний регулятор Autorité de la Concurrence оштрафував компанію Apple на 150 мільйонів євро за зловживання домінуючим положенням у сфері розповсюдження мобільних додатків на iOS та iPadOS. Про це повідомляє The Wall Street Journal у понеділок, 31 березня.
Розслідування охоплює період із квітня 2021 року по липень 2023 року. Головною причиною штрафу став механізм App Tracking Transparency (ATT), який регулює можливість застосунків відстежувати активність користувачів.
Зауважується, що Apple впровадила ATT у спосіб, що ускладнив використання сторонніх додатків. Власникам застосунків довелося запитувати дозвіл на відстеження активності через спливаючі вікна, що значно ускладнило роботу незалежних видавців та рекламних платформ.
Регулятор дійшов висновку, що механізм не був необхідним для захисту персональних даних і призвів до нечесної переваги Apple на рекламному ринку.
Компанія висловила розчарування рішенням французької влади, наголосивши, що ATT надає користувачам більше контролю над їхніми даними. Також в Apple зауважили, що регулятор не вимагав змін у механізмі, а сам ATT має широку підтримку серед споживачів, активістів і органів із захисту даних.
Рішення антимонопольного відомства стало черговим ударом по політиці Apple після попередніх розслідувань у США та ЄС щодо обмеження конкуренції в App Store.
🚨🇫🇷💉ALERTE INFO | Plus d’une CENTAINE de piqûres ont été signalées dans toute la France après des APPELS sur les réseaux à viser des FEMMES pendant la #FetedelaMusique. 305 personnes ont été placées en garde à vue. (ministère de l’Intérieur) pic.twitter.com/tWSuGXUmaF
Подія трапилась учора. Патрульні зупинили керманича, який, рухаючись на авто ВАЗ, порушив ПДР на вулиці Берчені, в Ужгороді.
Про це повідомляє Патрульна поліція Закарпатської області.
Під час спілкування патрульні помітили у чоловіка ознаки алкогольного сп’яніння, тому одразу запропонували пройти огляд за допомогою Драгера. Результат виявився позитивним – 2,32 проміле, а це у понад 11 разів перевищує допустиму норму алкоголю в крові.
На порушника склали адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 130 (Повторне керування транспортним засобом у стані сп’яніння) та ч. 5 ст. 121 (Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами), ч. 5 ст. 126 (Повторне протягом року керування транспортним засобом, особою позбавленою права керування) КУпАП.
Загальна сума штрафів становить понад 75 тисяч гривень.
Крім того, на місце події викликали слідчих, адже чоловік ухиляється від виконання рішення суду.
Подія трапилась 24 березня. Патрульні зупинили керманича, який, рухаючись на авто ВАЗ, порушив ПДР на трасі Київ – Чоп, на дорожній станції „Нижні ворота”.
Про це повідомляє патрульна поліція Закарпатської області.
Під час спілкування патрульні помітили у чоловіка ознаки алкогольного сп’яніння, тому одразу запропонували пройти огляд за допомогою Драгера, однак громадянин відмовився.
На порушника склали адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 (Керування транспортним засобом у стані сп’яніння) та ч. 5 ст. 121 (Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами), ч. 5 ст. 126 (Повторне протягом року керування транспортним засобом, особою позбавленою права керування) КУпАП.
Загальна сума штрафів становить понад 57 тисяч гривень.
Крім того, на місце події викликали слідчих, адже чоловік ухиляється від виконання рішення суду.
Далласська нафтова компанія Energy Transfer подала до суду на нідерландську Greenpeace International, американську Greenpeace USA і фонд Greenpeace, який відповідає за фінансування організацій, за звинуваченнями в переслідуванні, наклепі та незаконному проникненні. Суд визнав організації винними за всіма пунктами звинувачення, повідомляє Index.
Кільком організаціям природоохоронної групи Greenpeace присудили виплатити понад 660 мільйонів доларів компенсації. Справа почалася через їхні дії в 2016 і 2017 роках, коли активісти протестували проти будівництва нафтопроводу поблизу індіанської резервації в Північній Дакоті, іфнормує AP.
Greenpeace також звинуватили в наклепі, оскільки у зв’язку з будівництвом нафтопроводу через річку Міссурі організація стверджувала, що це осквернить місця поховання корінних жителів США. Крім того, активісти висловлювали побоювання, що будівництво поставить під загрозу водопостачання до місцевої резервації.
Штраф становить 666,9 мільйона доларів. Energy Transfer назвала рішення перемогою «для американців, які розуміють різницю між свободою слова та порушенням закону». Згідно із заявами природоохоронної організації, сплата штрафу загрожує їм банкрутством, тому вони оскаржуватимуть рішення суду і продовжуватимуть екологічну активність.
Трубопровід, через який проходить 5 відсотків щоденного видобутку в США, був введений в експлуатацію в 2017 році і з того часу активно працює.
В Україні з початку року було відкрито вже близько 10 тисяч проваджень через прострочені та несплачені штрафи за порушення правил військового обліку від ТЦК. Це майже стільки ж, скільки за весь 2023 рік.
Так, з початку 2025 року було відкрито 9 тисяч 658 виконавчих проваджень через порушення правил військового обліку. Для порівняння, за весь 2023-й було відкрито 10,5 тисяч проваджень. При цьому, 23% проваджень, відкритих у 2023 році, досі не сплачено.
Минулого року було відкрито 25,5 тисяч проваджень. Близько половини штрафів (52%) не було сплачено.
Найбільш активно штрафують українців у Дніпропетровській області, Києві та Полтавській області.
Майже половину від прострочених штрафів виписали українцям віком 25-35 років. Ще 38% проваджень припадає на людей віком 36-45 років.
[type] => post [excerpt] => В Україні з початку року було відкрито вже близько 10 тисяч проваджень через прострочені та несплачені штрафи за порушення правил військового обліку від ТЦК. Це майже стільки ж, скільки за весь 2023 рік. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1741617420 [modified] => 1741613384 ) [title] => У військовозобов'язаних українців зростає кількість прострочених штрафів ТЦК [url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=197928&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 198009 [uk] => 197928 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 197929 [image] => Array ( [id] => 197929 [original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large.jpg [original_lng] => 132147 [original_w] => 1140 [original_h] => 663 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large-300x174.jpg [width] => 300 [height] => 174 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large-768x447.jpg [width] => 768 [height] => 447 ) [large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large-1024x596.jpg [width] => 1024 [height] => 596 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 663 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 663 ) [full] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/215961-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 663 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => podiji [color] => green [title] => Події ) [_edit_lock] => 1741606191:3 [_thumbnail_id] => 197929 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1721 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508472645000 [_oembed_248525371310922e05be26bfefd56b35] =>
У четвер найвищий суд Європейського Союзу зобов’язав Німеччину виплатити 34 мільйони євро через те, що країна вчасно не запровадила законодавство ЄС про викривачів.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє агентство dpa.
Справа в Європейському суді справедливості (ЄСС) в Люксембурзі ґрунтувалася на скарзі Європейської комісії від березня 2023 року, в якій стверджувалося, що Німеччина не впровадила законодавство ЄС вчасно.
У Німеччині закон про викривачів набув чинності в липні 2023 року, хоча країни ЄС мали до кінця 2021 року імплементувати європейське законодавство про викривачів в національне.
Разом з Німеччиною, Люксембург, Угорщина, Естонія та Чехія також були оштрафовані за невиконання закону або неповідомлення комісії про ухвалення національного законодавства.
ЄС ухвалив своє законодавство у 2019 році після того, як викривачі відіграли вирішальну роль у розкритті кількох скандалів, таких як так званий „Панамський архів” або поводження з даними користувачів у Facebook.
Країни ЄС зобов’язані забезпечити відповідні канали, через які викривачі можуть конфіденційно повідомляти про порушення законодавства ЄС.
Правили застосовуються щодо людей, які допомагають викривати порушення законодавства ЄС у сферах відмивання грошей, корпоративного оподаткування, захисту даних, безпеки харчових продуктів та продукції, захисту навколишнього середовища та ядерної безпеки.
„Повідомляючи про порушення законодавства Союзу, які завдають шкоди суспільним інтересам, такі особи діють як „викривачі” і тим самим відіграють ключову роль у викритті та запобіганні таким порушенням, а також у захисті добробуту суспільства”, – йдеться в законі ЄС.
Агентство dpa додає, що потенційні викривачі часто не наважуються повідомляти про свої проблеми чи підозри через страх помсти.
Im Rhein-Maas Klinikum (RMK) in #Würselen gilt ab morgen bis auf Weiteres ein Besuchsverbot. Für die Weihnachtstage strebt das Krankenhaus – abhängig von der weiteren Entwicklung des Infektionsgeschehens – Ausnahmeregelungen an. - https://t.co/d3bnZTTFd8pic.twitter.com/0q336h5ee2
❗️🇰🇷 - Fifteen people were injured in Pocheon, South Korea, when eight 500-pound Mk82 bombs accidentally dropped by South Korean Air Force KF-16 jets landed in a civilian area during joint live-fire exercises with the U.S.
Der 37-jährige Syrer aus Tirschenreuth, Abdulhadi B., der wegen IS-Unterstützung zu über fünf Jahren Haft verurteilt wurde, stellt Ansprüche an den deutschen Staat und verlangt 144.000 Euro für seine freiwillige Ausreise – als „Entschädigung“. https://t.co/EUz8Q4JUBopic.twitter.com/fjvHud065W
❗️🚆🇩🇪 - Train Derailment in Baden-Württemberg: Fatalities and Injuries Reported
On July 27, 2025, at approximately 6:10 PM, a regional express train operated by Deutsche Bahn derailed near Zwiefaltendorf in Biberach, Baden-Württemberg, while traveling from Sigmaringen to Ulm.… pic.twitter.com/QSmcSPqC7s
Подія трапилась нещодавно, близько 11-ї години. Патрульні зупинили керманича, який, рухаючись на авто Peugeot, порушив ПДР на вулиці Шпеника, в Ужгороді.
Під час спілкування патрульні помітили у чоловіка ознаки наркотично сп’яніння, тому одразу запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, однак громадянин відмовився.
На порушника склали адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 130 (Повторне керування транспортним засобом у стані сп’яніння) та ч. 2 ст. 122 (ч. 2 ст. 122 (Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора, тощо), ч. 5 ст. 126 (Повторне протягом року керування транспортним засобом, особою позбавленою права керування) КУпАП.
Загальна сума штрафів становить понад 75 тисяч гривень.
Про це повідомляє Патрульна поліція Закарпатської області.
Штраф розміром 20 децильйонів доларів у рази більший за обсяг усієї світової економіки.
Росія оштрафувала американську компанію Google на 20 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 доларів (20 децильйонів доларів). Таку суму компанії нарахували за відмову платити штрафи за блокування прокремлівських каналів на YouTube, пише CNN.
Російський суд зобов’язав Google відновити канали YouTube, частина з яких була заблокована з 2022 року.
Речник Кремля Дмитро Пєсков казав, що „навіть не може правильно вимовити цю цифру”, і наголосив, що компанія Google не повинна обмежувати дії російських мовників на своїй платформі.
У Google заявили, що цивільні судові рішення, включно зі складними штрафами, були накладені на них у зв’язку зі спорами щодо закриття акаунтів, зокрема підсанкційних. У компанії зазначили, що не вважають, що поточні судові справи матимуть суттєвий негативний вплив на її діяльність.
Варто зазначити, що штраф розміром 20 децильйонів доларів у рази більший за обсяг усієї світової економіки.
Лише кожен третій протермінований штраф цьогоріч сплачують. Переважна більшість боргів на чоловіках, проте штрафів на жінок наразі більшає.
Понад 21 тисячу проваджень за порушення військового обліку було зафіксовано за 10 місяців 2024 року в Україні за даними Міністерства юстиції. Це вже у два рази більше, ніж за весь 2023 рік.Про це інформує Опендатабот з посиланням на дані Міністерства юстиції.
„21 336 боргів за штрафи через порушення правил військового обліку було відкрито в Україні цьогоріч. Це у два рази більше, ніж за весь минулий рік: тоді до Реєстру потрапило 10 542 проваджень”, – зазначили аналітики.
Переважна більшість боргів відкрита на чоловіків – 21 161 проваджень або ж 99%.
Втім більшає жінок, які мають штрафи через порушення правил військового обліку. За рік кількість проваджень на жінок зросла у 1,4 рази: зі 121 торік до 175 цьогоріч.
Лише кожне третє провадження цьогоріч було закрито – це означає, що штраф було сплачено. До порівняння, зі 10 542 боргів за штрафи від ТЦК торік було закрито 72% справ.
Штраф на компанію Meta наклали за ненавмисне зберігання паролів деяких користувачів без захисту або шифрування.
Це розслідування розпочали 5 років тому, коли Meta повідомила Комісію із захисту даних Ірландії (DPC), що зберігала деякі паролі неналежним чином. Тоді Meta публічно визнала інцидент, а DPC заявив, що паролі не були доступні стороннім особам.
Тоді представник Meta запевнив, що компанія вжила негайних заходів, щоб виправити помилку, і що немає жодних доказів того, що було зловживання паролями або неналежний доступ до них.
Компанії Meta загрожує чималий штраф у Євросоюзі за її ймовірні спроби домінувати на ринку секретної реклами ‒ на тлі боротьби Брюсселю з антиконкурентною практикою серед найбільших світових технологічних компаній.
