Поліція Латвії заявила, що у нафтобазі в місті Резекне неподалік від кордону з РФ 7 травня вилучили два безпілотники, а не один, як вважалося спочатку.
Як йдеться у заяві поліції для ЗМІ, такого висновку дійшли на основі початкових процесуальних дій на місці події та початкового огляду уламків дронів.
Державна поліція порушила кримінальне провадження за статтею 10 латвійського Кримінального кодексу “Злочини проти держави”.
Поліція закликала громадян, якщо у них є матеріали, пов’язані з подією, не поширювати їх у соціальних мережах, а звертатися з ними до Державної служби безпеки.
Два дрони, які залетіли у повітряний простір країни з боку росії, розбилися в Латвії вранці 7 травня.
Про це повідомили представники латвійської армії та поліції, — повідомляє LSM.
Рано вранці в четвер у районах Балві, Людза та Резекне було оголошено про загрозу в повітряному просторі.
Один із дронів впав на вулиці, де розташоване нафтосховище в місті Резекне, за 40 км від російського кордону.
За даними Державної служби пожежної охорони та рятувальних робіт (VUGD), під час огляду нафтових резервуарів за допомогою тепловізора підвищеної температури виявлено не було.
На місці події працюють служби екстреної допомоги. VUGD проводить гасіння, а Державна поліція оточила уражену територію.
Місце падіння другого безпілотника поки що не встановлено.
Міністр оборони Андріс Спрудс прямує до Резекненського регіону. За його словами, ситуація там складна, і загроза триває.
“Нині Національні збройні сили разом із союзниками по НАТО здійснюють максимальний контроль над повітряним простором; у повітрі також перебувають винищувачі”, – сказав він.
Міністр наголосив, що Україна має повне право захищатися та бити по цілях на території Росії.
“На перший погляд, існує ймовірність, що це безпілотники, які з української сторони націлені на цілі в Росії. Але це лишень припущення. Інформація потребує перевірки”, – додав він.
У Резекне, Резекненському та Людзенському районах сьогодні скасовано заняття у всіх навчальних закладах.
Жителів кількох регіонів Латвії та Естонії вранці 3 травня попередили про можливу загрозу безпілотників, спричинену російської агресією проти України.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомили Національні збройні сили Латвії на платформі X та Міністерство внутрішніх справ Естонії у Facebook.
Жителі естонських повітів Вирумаа та Іда-Вірумаа отримали попередження від військових про загрозу дронів близько 3 ранку. О 5:30 ранку Сили оборони скасували тривогу, повідомивши, що в повітряному просторі Естонії немає загроз.
У Міністерстві внутрішніх справ пізніше уточнили, що попередження надіслали “у зв’язку з військовими діями Росії проти України”, зокрема через ймовірність того, що дрони можуть потрапити в повітряний простір Естонії.
Близько 4:00 ранку подібне попередження отримали жителі латвійських міст – Алуксне, Балві, Лудзе, Резекне та Краслава. Через кілька годин Національні збройні сили Латвії повідомили, що можлива загроза зникла.
“Національні збройні сили спільно з союзниками по НАТО постійно контролюють повітряний простір, щоб забезпечити здатність негайно реагувати на потенційну загрозу. ..Поки триває російська агресія в Україні, можливе повторення випадків, коли іноземний безпілотний літальний апарат влітає в повітряний простір Латвії або наближається до нього”, – заявили у відомстві.
Латвійські та естонські ЗМІ зазначають, що інциденти пов’язані з атакою українських дронів на Ленінградську область Росії.
Як відомо, наприкінці березня під час системних ударів України по російських портах на Балтійському морі, що відіграють ключову роль для експорту нафти, у низці випадків ударні БпЛА залетіли на територію держав Балтії та Фінляндії.
У латвійському місті Даугавпілс правоохоронці затримали 23-річного чоловіка, який зірвав та розірвав державний прапор України.
Про це йдеться у публікації Delfi, повідомляє “Європейська правда”.
Інцидент стався ще вранці 17 березня. Співробітниця одного з місцевих підприємств виявила, що український стяг, який був встановлений поруч із латвійським прапором, зірваний та понівечений. Про акт вандалізму негайно повідомили правоохоронні органи.
У ході розслідування правоохоронці встановили ймовірного винуватця, і 23 квітня затримали чоловіка 2003 року народження, якого помістили в ізолятор тимчасового утримання, повідомили у поліції агентству LETA.
Співробітники Південно-Латгальського відділення поліції розпочали кримінальне провадження за частиною першою статті 78 Кримінального кодексу. Вона передбачає відповідальність за дії, спрямовані на розпалювання національної, етнічної, расової або релігійної ненависті чи ворожнечі.
За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, короткострокового позбавлення волі, пробаційного нагляду, громадських робіт або штрафу.
Безпілотник, що заблукав на територію Латвії і розбився там, йшов на малій висоті і мав бойову частину.
Як повідомляє Delfi, пише “Європейська правда”, про це повідомили представники Збройних сил Латвії на спеціальному брифінгу.
Військові зазначили, що дрон мав бойову частину, яка здетонувала під час падіння. БпЛА йшов на висоті менше кілометра, тому залишився “невидимим” для основних радарів.
Заступник голови Об’єднаного штабу ЗС Латвії, бригадний генерал Егілс Лещинскіс розповів, що загалом минулої ночі зафіксували два порушення повітряного простору країни. Один з об’єктів, вочевидь БпЛА, близько 1 ночі залетів з Білорусі та прямував уздовж кордону, після чого залетів на територію Росії, пробувши у повітряному просторі Латвії 24 хвилини.
О 2:19 зафіксували наближення цілі до повітряного простору Латвії з боку РФ, потім цей об’єкт зник з радарів. Військові підняли групу ППО, яка мала вирушити на його перехоплення. Поки вони прямували на місце, дрон впав і вибухнув біля села Доброчина Краславського краю (приблизно 12-15 км від кордону з Білоруссю), це сталось о 2:15 ночі.
Лещинскіс пояснив, що мешканцям не розсилали ніяких сповіщень, тому що це був “дуже короткий інцидент”.
Він також зазначив, що у рішеннях про збиття апаратів військові балансують ризики, оскільки “все, що збивається у небі, має десь впасти на землю”.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс пізніше підтвердив, що дрон ідентифікували як український.
Повітряні сили Латвії зафіксували вторгнення іноземного безпілотного літального апарата в повітряний простір країни. Невідомий дрон залетів на територію країни з росії.
Про це йдеться у заяві латвійського Міністерства оборони.
“Системи раннього попередження зафіксували звук, схожий на вибух, у Краславському районі”, – йдеться у заяві.
На місці події знаходяться підрозділи Національних збройних сил, Державної поліції та Державної прикордонної служби.
Згодом були виявлені уламки дрона. Цивільне населення не постраждало, пошкоджень цивільній інфраструктурі не завдано.
Нині триває з’ясування обставин інциденту.
В Міноборони Латвії додало, що подальшої загрози безпеці цивільного населення та повітряного простору країни немає.
🔵#Roma Tragedia al Parco degli Acquedotti. Crolla il tetto di un casolare abbandonato. 2 le vittime: un uomo e una donna. L’edificio era utilizzato da persone senza fissa dimora. Sul posto polizia e vigili del fuoco. Si cercano sotto le macerie altre possibili vittime. pic.twitter.com/1frL3Y4Qgn
Here's our video of the explosion at Launch Complex 36. It happened about 9 pm ET (0100 UTC) as Blue Origin was beginning a static fire test of its New Glenn rocket.
У Латвії засудили громадянина Азербайджану, який займався закупівлею та постачанням терміналів супутникового зв’язку Starlink для російських військових.
За даними слідства, столичний суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді 11 років позбавлення волі, трьох років пробаційного нагляду, а також заборони на в’їзд до Латвії строком на п’ять років.
Суд встановив, що обвинувачений діяв у складі організованої групи з метою надання допомоги іноземній державі у підриві територіальної цілісності та політичної незалежності іншої демократичної країни.
Також його визнано винним у порушенні санкцій Європейського Союзу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди.
Справу передали до прокуратури у червні 2025 року, після завершення досудового розслідування.
Слідство встановило, що організована група замовляла через інтернет десятки комплектів Starlink. Окрім цього, закуповувалися товари військового призначення, зокрема деталі зброї, гільзи, кулі та балістичні метеорологічні датчики. Загальна сума закупівель становила близько 200 тисяч євро.
У подальшому ці товари незаконно ввозилися до Росії та продавалися особам, пов’язаним із російськими збройними силами.
Розслідування у справі здійснювала Служба державної безпеки Латвії.
Команда латвійського криголама Varma врятувала людей, яких віднесло в Балтійське море на дрейфуючому шматку льоду.
Про це йдеться в публікації Delfi.
Пресслужба Ризького вільного порту повідомила агентству LETA, що ввечері в суботу, 21 лютого, надійшло повідомлення від Координаційного центру морського пошуку і рятування (MRCC) про те, що біля Плієньціємса в морі через тріщину в льоду відколовся великий шматок льоду.
На відколотій крижині перебували дві людини, які раніше прогулювались по морському льоду.
Після оцінки ситуації ухвалили рішення розпочати рятувальну операцію. Для пошуку людей був залучений криголам Varma дочірньої компанії SIA “LVR flote” Ризького порту, який перебував найближче до місця події.
Після п’ятигодинних інтенсивних пошуків о першій годині ночі в неділю, 22 лютого, команда криголама виявила в морі на крижині двох людей. В ході рятувальної операції людей забрали на борт судна.
“Пошуки в морі ускладнювалися темрявою і великими нагромадженнями криги, що ускладнювало навігацію”, – зазначив Ризький вільний порт.
Врятованих з крижини людей близько 15.00 на судні Laura доставили в Ризький порт і передали медикам.
Five villagers stuck in a flooded cave in central Laos for more than a week were found alive, rescuers said Wednesday, but two others are missing.
The villagers entered the cave on May 19, but heavy rain triggered flash flooding that blocked the exit and trapped seven people. pic.twitter.com/8PZSRDAkdS
У Латвії за два тижні викрили трьох людей, яких підозрюють в участі в організації «Антифашисти Прибалтики». Члени цієї групи передавали спецслужбам рф дані про пересування військової техніки, українців та прихильників України.
Матеріали, які отримали журналісти, свідчать, що члени угруповання «Антифашисти Прибалтики» намагалися проникнути на заводи з виробництва дронів у Латвії, збирали інформацію про пересування військової техніки, а також про тих, хто донатить Україні або носить українську символіку.
У Службі державної безпеки (СДБ) Латвії заявили, що об’єднання людей, які називають себе «Антифашистами Прибалтики», почало розширювати та координувати діяльність, спрямовану проти національної безпеки Латвії, через спеціально створені групи у Telegram.
СДБ порушила кримінальне провадження проти цього угруповання в листопаді 2022 року. Наразі в Латвії під судом перебувають двоє учасників угруповання, а інші втекли до росії або Білорусі.
Прокурорка, яка веде справу, заявила, що не має жодних сумнівів, що діяльність угруповання «Антифашисти Прибалтики» була заздалегідь узгоджена з відповідними російськими службами.
За керівництво такою злочинною організацією та участь у скоєних нею злочинах загрожує довічне ув’язнення або позбавлення волі на термін від 10 до 20 років.
[type] => post [excerpt] => У Латвії за два тижні викрили трьох людей, яких підозрюють в участі в організації «Антифашисти Прибалтики». Члени цієї групи передавали спецслужбам рф дані про пересування військової техніки, українців та прихильників України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1768832820 [modified] => 1768830344 ) [title] => У Латвії затримали інформаторів, які передавали Росії дані про військову техніку та українців [url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=231544&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 231718 [uk] => 231544 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 231545 [image] => Array ( [id] => 231545 [original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160.png [original_lng] => 947052 [original_w] => 1300 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160-300x189.png [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160-768x484.png [width] => 768 [height] => 484 ) [large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160-1024x646.png [width] => 1024 [height] => 646 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160.png [width] => 1300 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160.png [width] => 1300 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-160.png [width] => 1300 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => podiji [color] => green [title] => Події ) [_edit_lock] => 1768823145:8 [_thumbnail_id] => 231545 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 506 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 650839518002 [_oembed_a86f19c2608f1ee98ec65af89b700b54] =>
Слідчі Національної поліції України спільно із правоохоронними органами Латвії встановили близько 300 учасників міжнародної фінансової злочинної мережі, причетних до кіберзлочинів і відмивання коштів.
Про це повідомив Офіс генерального прокурора.
Учасники мережі могли застосовувати шахрайську модель, відому як refund fraud — безпідставне отримання або вимагання повернення коштів за товари чи послуги на інтернет-торговельних платформах шляхом подання оманливої інформації і порушення встановлених процедур повернення.
Унаслідок таких дій фінансових збитків у понад 1,6 млн євро зазнала іноземна платіжна установа.
З метою ускладнення відстеження руху коштів використовувалися структуровані фінансові транзакції, у тому числі через криптовалютні платформи. Це дозволяло інтегрувати незаконно отримані кошти в екосистему цифрових активів і приховувати їх походження.
Ключовим елементом функціонування схеми стало залучення так званих „дропів” — осіб, які за винагороду надавали свої банківські рахунки або здійснювали фінансові операції для переміщення й маскування коштів.
У ході розслідування були виявлені близько 300 таких осіб та пов’язаних із ними учасників, серед яких вербувальники та організатори фінансових потоків. З них 213 — громадяни Латвії, переважно молоді люди віком від 18 до 20 років, яких, за попередніми даними, могли вербувати через соціальні мережі.
У рамках спільної слідчої групи за участі українських правоохоронних органів та управління з боротьби з економічними злочинами Державної поліції Латвії проведена скоординована операція, в межах якої під час обшуків вилучені технічні засоби та засоби зв’язку, що містять дані про планування фінансових схем і спілкування в зашифрованих месенджерах.
Правоохоронні органи Латвії здійснили затримання осіб, ймовірно причетних до злочинної діяльності.
У Латвії кримінальне провадження здійснюється за фактами легалізації злочинно отриманих коштів, незаконного використання фінансових інструментів або платіжних засобів, незаконного отримання, переміщення і поширення даних, що дозволяють здійснювати такі злочини.
Досудове розслідування в Україні за фактами шахрайства шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 4 ст. 190 Кимінального кодексу України) здійснює Головне слідче управління Національної поліції України за оперативного супроводження Департаменту кіберполіції Національної поліції.
У правоохоронних органах наголошують, що особи, які виконують функції „грошових мулів”, не є випадковими учасниками, а відіграють свою роль у функціонуванні міжнародних фінансових злочинних мереж.
Також правоохоронці закликають не передавати третім особам банківські картки, PIN-коди і реквізити доступу до рахунків; уникати пропозицій легкого заробітку, пов’язаних із фінансовими операціями без офіційного працевлаштування, невідкладно повідомляти правоохоронні органи про спроби вербування для участі у подібних схемах.
