За процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону повідомлено про підозру двом місцевим мешканцям за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 3 ст. 332 КК України).
За даними слідства, провідник і його помічник підшукали двох військовозобов’язаних, які попри законодавчі обмеження хотіли виїхати до Румунії, та за гроші зобов’язались «вирішити питання».
Встановлено, що одному із «клієнтів» вони наказали самостійно дістатися до відправного пункту, а іншому допомогли із транспортом. Надалі обидвох чоловіків, закарпатця і уродженця Одещини, переправники мали довезти до прикордоння у Тячівському районі повз прикордонні наряди. Свої послуги оцінили у 8 тисяч доларів США – по 4 тисячі із однієї особи.
Їх викрили по дорозі до українсько-румунського кордону. Провідника затримали в порядку ст.208 КПК України, а його пособника, який чинив злісну непокору – в адміністративному порядку за ст. 185-10 КУпАП.
Наразі вирішується питання про обрання для спільників запобіжного заходу та притягнення потенційних ухилянтів до адміністративної відповідальності.
Досудове розслідування здійснюють слідчі Головного управління Нацполіції в Закарпатській області за матеріалами Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області ДСР Нацполіції України та спільно із оперативниками 94 прикордонного загону (м. Чоп) ДПС України.
Примітка: відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Пресслужба Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону
Хустська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом, аби передати у комунальну власність громади безхазяйне майно, розташоване на території району.
Раніше прокурори виявили порушення вимог законодавства у сфері комунального майна, зокрема щодо визнання безхазяйними об’єктів нерухомості у с. Приборжавське. Йдеться про виробничий будинок із господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, вартість якого оцінена у 4,9 млн грн.
Так, було виявлено, що це майно більше року перебувало на обліку як безхазяйне. За цей час так і не вдалося виявити його власника – жодна особа не звернулася до сільради з питань належності їй зазначеної нерухомості. З огляду на це прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Довжанської сільської ради із заявою про передачу будівлі у комунальну власність, як це передбачає законодавство.
Варто зазначити, що наявність не переданого територіальній громаді безхазяйного майна позбавляє орган місцевого самоврядування можливості здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використовувати його, а також вживати заходи щодо його збереження.
Наразі Іршавський районний суд за позовом прокуратури відкрив провадження у справі, її розгляд триває.
Великоберезнянський відділ Ужгородської окружної прокуратури в апеляції домігся скасування рішення щодо незаконного визнання права власності на об’єкт нерухомого майна у смт Великий Березний.
У ході моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень прокурори виявили рішення Великоберезнянського районного суду, яким за громадянкою було визнано право власності на самочинно реконструйовану з добудовою будівлю ресторану. Відповідне рішення суд прийняв після того, як жінка звернулася до нього з позовом.
При цьому суд допустив порушення норм Цивільного процесуального кодексу України, адже не врахував, що у позивачки були відсутні докази прийняття будівлі в експлуатацію та державної реєстрації права власності на майно.
Було встановлено, що жінка раніше зверталася до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області для набуття права власності та введення об’єкту в експлуатацію у встановленому законом порядку. Тоді їй відмовили у зв’язку із неподачею документів, необхідних для прийняття рішення про видачу відповідного сертифікату.
Відтак порядок набуття права власності на майно був порушений, а рішення суду про його визнання за жінкою не мало законних підстав. Це стало приводом для прокурорів звернутися до апеляційного суду зі скаргою. Її наразі задоволено, а рішення суду першої інстанції – скасоване.
Варто зазначити, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Підозрюваний у спробі вбивства Дональда Трампа на полі для гольфу у Флориді Раян Веслі Роут, залишив записку, в якій йдеться, що він мав намір вбити колишнього президента США.
Про це йдеться у заяві американських прокурорів, надісланій до суду.
Записка була серед документів, поданих до федерального суду у понеділок. У ній Роут зізнався, що спланував напад на Трампа і навіть передбачив його провал.
“Це був замах на Дональда Трампа, але я вас підвів. Я намагався щосили і вклав у це сміливість, на яку був здатний. Тепер вам належить завершити роботу; і я запропоную 150 тисяч доларів тому, хто зможе її завершити”, — йдеться у записці
Роут також заявив, що Трамп не здатний бути президентом
За словами прокурорів, записку знайшли у коробці, яку підозрюваний залишив у будинку свого друга за кілька місяців до стрілянини. За даними слідства, це “свідчить про те, що він планував вбивство протягом тривалого часу”.
Зазначається, що правоохоронці, обшукуючи позашляховик Роута, знайшли “рукописний список дат у серпні, вересні та жовтні 2024 року та місць, де колишній президент з’являвся або мав бути присутнім”.
Слідчі також знайшли шість мобільних телефонів — у тому числі той, який містив пошуковий запит Google про те, як проїхати з округу Палм-Біч до Мексики, 12 пар рукавичок, водійські права на право водіння авто на Гаваях, на ім’я Роута та паспорт.
У заяві також прокурори стверджують, що мобільний телефон підозрюваного неодноразово підключався до стільникових веж поблизу гольф-клубу Трампа та його будинку у Флориді в період з 18 серпня по 15 вересня.
Працівники Державного бюро розслідувань направили до суду обвинувальний акт стосовно прокурора однієї з районних окружних прокуратур Києва, який привласнив понад 4 млн грн, вилучених під час слідчих дій.
“У серпні 2023 року прокурор здійснював нагляд у кримінальному провадженні щодо приватного підприємства. Під час обшуків він вилучив у комерсанта 4 млн 242 тис. у різній валюті в гривневому еквіваленті. Однак, замість передачі грошей на належне збереження, прокурор забрав їх собі”, – ідеться у повідомленні.
Після цього він перестав ходити на роботу та не з’являвся за адресою, вказаною як фактичне місце проживання.
Підозрюваний обвинувачується у зловживанні службовим становищем при заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
Як повідомлялось, у серпні у Києві повідомили про підозру 48-річному адвокату, який у шахрайський спосіб заволодів квартирою у Солом’янському районі, оформивши позику її давно померлим власникам.
Здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях в сфері охорони навколишнього природного середовища, Оболонська окружна прокуратурою м. Києва виявила порушення вимог антимонопольного законодавства під час проведення чотирьох електронних аукціонів із продажу спецдозволів на користування надрами родовищ глини, розміщених на території Закарпатської області.
Прокурори встановили, що у вересні 2022 року через електронний портал Prozorro проводилися 4 аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами чотирьох родовищ глини на території Закарпатської області. Організатором аукціонів виступила Державна служба геології та надр України.
Учасники 4 аукціонів вчинили антиконкурентні узгоджені дії, а саме: використовували одну IP-адресу, надавали один одному фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності, у тому числі, з метою оплати участі в аукціоні.
Виявлені прокуратурою порушення чинного законодавства також підтверджені Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та зафіксовані у відповідних рішеннях.
У звʼязку із виявленими порушеннями, столична прокуратура подала до Господарського суду міста Києва 4 позови про визнання недійсними результатів аукціонів, договорів купівлі-продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Завдяки принциповій та аргументованій позиції прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської міської прокуратури та Оболонської окружної прокуратури міста Києва рішеннями Господарського суду міста Києва вказані позови задоволені. Судом визнано недійсними результати електронних аукціонів із продажу спеціальних дозволів, а також визнано недійсними відповідні договори купівлі-продажу та спеціальні дозволи на користування надрами.
Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.
Вчора Західний апеляційний господарський суд завершив розгляд скарги Закарпатської обласної прокуратури щодо земельних ділянок на полонині Боржава та прийняв рішення на користь прокурорів і громадськості – задовольнив усі позовні вимоги.
Наразі скасовано попереднє рішення Господарського суду Закарпатської області та постановлене нове, яким визнано дії ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області неправомірними, визнано недійними та скасовано рішення органу щодо зміни цільового призначення земельних ділянок і надання їх в оренду. Недійсними суд визнав і договори оренди, раніше укладені з ТОВ «Атлас Воловець Енерджи».
Цього вдалося досягнути завдяки успішній спільній роботі з активною громадськістю, яка відстоювала збереження Боржави на усіх етапах, а також у співпраці із колегами-прокурорами з Львівська обласна прокуратура. Саме вони забезпечили участь на стороні позивача в суді апеляційної інстанції.
Захист Боржавських полонин у суді тривав із кінця 2020 року. Саме тоді обласна прокуратура заявила позов в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та приватного товариства.
Підставою стали виявлені факти того, що у 2017-2018 роках місцевий підрозділ Держгеокадастру змінив цільове призначення понад 50 земельних ділянок, розташованих на полонині Боржава. Їх загальна площа склала більше 42 га. Після цього землі надали в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єкту енергогенеруючого підприємства.
На дії державного органу не вплинув ані той факт, що не було проведено обов’язкову оцінки впливу на довкілля, ані природоохоронна цінність цих земель.
Усі надані в оренду ділянки розміщені у межах території Смарагдової мережі (Emerald Network), яка знаходиться під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року. Збереження цих територій є зобов’язанням України перед Радою Європи в рамках Бернської конвенції та Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Варто додати, що вказана територія є й ареалом проживання рідкісних видів тварин та зростання рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, що є безумовною підставою для оголошення цієї землі об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.
Повністю проігнорувавши всі ці факти, органи Держгеокадастру безпідставно віднесли території полонини до земель сільськогосподарського призначення, чим порушили вимоги закону щодо порядку зміни цільового призначення та вилучення особливо цінних земель.
У березні цього року Господарський суд Закарпатської області виніс рішення у цій справі, однак доводи прокуратури та небайдужих громадян не підтримав. У задоволенні позову було відмовлено.
Взявши до уваги те, чим суд першої інстанції мотивував свою відмову, заступник керівника обласної прокуратури подав апеляційну скаргу. Вважаючи рішення незаконним і необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм процесуального та іншого права, а також таким, що не відповідає обставинам справи, прокуратура вимагала його скасування та постановлення нового.
Однак не лише незгода із застосуванням законодавства стала підставою продовжувати захищати унікальні ландшафти Боржави. В умовах війни, коли ми є свідками безжалісного знищення росією довкілля та здійснення екоциду, збереження природи від згубного людського впливу набуває ще більшої значимості.
Наразі маємо результат багаторічної роботи – позитивне рішення, постановлене Західним апеляційним господарським судом на користь прокуратури та громадськості. Воно набрало законної сили з моменту проголошення. Водночас у випадку його оскарження у касаційному порядку прокурори й надалі захищатимуть інтереси держави та землі полонини Боржава від незаконної забудови.
Столичні правоохоронці затримали 60-річну жінку, яка 20 червня сплюндрувала могили військових Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла, Павла Петриченка та Андрія “Джуса” Пільщикова на Аскольдовій могилі. За фактом наруги відкрито кримінальну справу, вандалці загрожує тюремне ув′язнення.
“Інформація про подію надійшла до столичної поліції сьогодні від охоронця парку “Аскольдова могила”. За його інформацією, невідома жінка пошкодила портрети полеглих військовослужбовців, побила лампадки на могилах та вирвала квіти”.
Правоохоронці оприлюднили скриншот з відеокмер знищення могил невідомою полеглих захисників.
Наразі здійснюються оперативні слідчі та розшукові дії для встановлення особи жінки. Санкція статті передбачає до 5 років позбавлення волі.
Досудове розслідування проводять слідчі Печерського управління поліції м. Києва.
Пізніше правоохоронці повідомили, що затримали 60-річну жінку, яку розшукували за наругу над могилами захисників України. “З нею працюють правоохоронці”, – зазначили у Київській міській прокуратурі.
Закарпатська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом, аби повернути місту земельну ділянку, розташовану прямо під стоянкою для літаків на території міжнародного аеропорту «Ужгород».
Встановлено, що землю площею 0,20 га орган місцевого самоврядування раніше відчужив приватному підприємству. З часом воно перепродало її громадянину, у власності якого майно перебуває і зараз.
При розпорядженні ділянкою міськрада знехтувала положеннями Земельного та Повітряного кодексів України щодо заборони відчуження земель авіаційного транспорту, адже такі не можуть вибувати із комунальної власності.
Крім того, перебування цієї ділянки у приватній власності створює загрозу авіаційній безпеці та безпеці польотів, а також може призвести до припинення дії сертифікату експлуатанта ужгородського аеропорту.
У позовній заяві прокуратура просить визнати недійсними рішення органу місцевого самоврядування, договори купівлі-продажу, скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернути ділянку у власність громади міста.
Ужгородський міськрайонний суд відкрив провадження і призначив справу до розгляду. Позов заявлений в інтересах держави до Ужгородської міської ради, товариства та місцевого мешканця.
🔥 Oil Kills! Internationale Protestkampagne gestartet!
‼️ Aktuell befinden sich Unterstützer*innen der Letzten Generation auf dem Rollfeld des Flughafens Köln/Bonn und beeinträchtigen so den Flugverkehr. Gleichzeitig wird weltweit in über 10 Ländern an Flughäfen protestiert!… pic.twitter.com/RLSsVSwMfS
— Letzte Generation (@AufstandLastGen) July 24, 2024
Climate activists breach security at four German airports, temporarily suspended flights on Thursday morning.
The Last Generation campaign group said in a statement that eight activists had stopped or reduced traffic at the Berlin, Cologne-Bonn, Nuremberg and Stuttgart airports… pic.twitter.com/YTrTXwSMo1
— Breaking Aviation News & Videos (@aviationbrk) August 15, 2024
Тячівська окружна прокуратура забезпечила реальне виконання рішення суду щодо необхідності Карпатському біосферному заповіднику вжити заходи для збереження пам‘ятки археології національного значення – печерної стоянки, розташованої в межах с. Велика Уголька на Тячівщині.
Ще в минулому році Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокуратури та визнав протиправною бездіяльність заповідника, адже той самостійно не уклав із Департаментом культури Закарпатської ОВА охоронний договір на вказану пам‘ятку. Тож його зобов‘язали здійснити це і таке рішення суду набрало законної сили.
Варто зазначити, що укладення такого договору надає можливості для запобігання руйнуванню і знищенню пам‘ятки, а також сприятиме її збереженню як унікального джерела історії.
Відомо, що стоянку виявили у 1972 році, розташована вона на схилі гори. Історики вказують, що виникла вона 1,5 млн – 10 тис. років до нашої ери, і була першою на Закарпатті печерною стоянкою людей кам‘яного віку. Наразі ж з її допомогою можна вивчати, як жило населення краю у часи палеоліту.
Наразі прокуратура отримала підтвердження, що Карпатський біосферний заповідник, на території якого знаходиться пам’ятка, уклав охоронний договір. Рішення суду відтак вважається реально виконаним.
Тячівська окружна прокуратура і надалі продовжує працювати задля захисту інтересів держави у сфері дотримання законодавства України з питань охорони культурної спадщини.
