За даними ЮНІСЕФ, високі температури становлять особливу загрозу для дітей і вагітних жінок. Кожна п’ята дитина у світі живе в регіоні, де щороку буває щонайменше вдвічі більше надзвичайно спекотних днів, ніж 60 років тому. Такими є результати аналізу, проведеного Дитячим фондом ООН, розповідає Die Zeit.
Найбільше страждають хлопчики та дівчатка в африканських країнах, особливо в Малі, Нігері, Сенегалі та Судані. 123 млн молодих людей там відчувають температуру понад 35 °С у середньому протягом третини року. Багато дітей у Латинській Америці та Карибському басейні також страждають від посилення спеки.
За даними ЮНІСЕФ, екстремальні температури підвищують ризик теплових і сонячних ударів. Існують також докази неврологічних наслідків і впливу на психічне здоров’я. Виконавчий директор ЮНІСЕФ Кетрін Рассел вказала на небезпеку для дітей. Немовлята, наприклад, особливо чутливі до підвищення температури через прискорене серцебиття.
«Молоді тіла нагріваються швидше й охолоджуються повільніше», — наголосила вона.
Вагітні жінки також перебувають у групі ризику. Надмірна спека пов’язана з ускладненнями під час вагітності й може спричинити передчасні пологи чи мертвонародження.
Екстремальна спека також призводить до закриття шкіл, труднощів із концентрацією уваги та погіршення сну. Згідно з аналізом ЮНІСЕФ, це також має довгостроковий негативний вплив на освіту дітей і молоді.
Організація попередила про швидкість, із якою зростає кількість спекотних днів із температурою понад 35 °С. Рассел закликала глав держав та урядів відреагувати на цю ситуацію національними планами захисту клімату. Нові заходи в рамках Паризької кліматичної угоди повинні враховувати добробут дітей і майбутніх поколінь.
Двоє дітей загинули та щонайменше 15 дітей отримали поранення під час хвилі ракетних російських атак на українські міста та села за останній тиждень. Основний тягар внаслідок російських атак несуть на собі саме діти – про це заявила представниця ЮНІСЕФ в Україні Мунір Маммадзаде.
“За останні шість днів у Дніпрі, Львові, Харкові, Києві, Одесі та інших населених пунктах стали жертвами атак діти та сім’ї, об’єкти інфраструктури, від яких залежить їхнє життя. З убитими та пораненими дітьми, зруйнованими та пошкодженими школами та медичними закладами наймолодші громадяни України продовжують нести основний тягар цих атак”, – мовиться в заяві представниці ЮНІСЕФ.
“За останніми даними, щонайменше 8 шкіл і 10 медичних закладів, у тому числі пологовий будинок, були пошкоджені. Будинки зруйновані, а мільйони дітей почали новий рік під звуки сирен і бомбардування, що посилило вже знайомий страх”, – наголосила вона.
Представниця ЮНІСЕФ наголосила, що особливо важка ситуація в тих дітей, хто залишився без житла внаслідок атак, “у кого був відключений доступ до електроенергії, опалення та води, оскільки вони переживають сувору температуру, яка часто сягає -20°C”.
В організації нагадали, що вбивства та калічення дітей, напади на школи та заклади охорони здоров’я є порушенням прав дітей, і закликала “дотриматись законів війни”, не уточнивши, яка саме сторона порушує ці права.
“Діти та цивільна інфраструктура, на яку вони покладаються, повинні бути захищені. Необхідно вжити всіх необхідних заходів для їх захисту. Напади на дітей і цивільні райони повинні припинитися”, – написала в заяві представниця ЮНІСЕФ в Україні Мунір Маммадзаде.
За даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення в Україні офіційно підтвердили загибель або поранення 1800 дітей. Справжня цифра може бути значно більша.
Унаслідок насильства, яке триває в Судані вже три місяці, загинуло щонайменше 435 дітей, понад дві тисячі зазнали поранень, ідеться в заяві ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН).
Як зазначив Тед Чайбан, заступник виконавчого директора організації, який перебуває в Судані, за останні сто днів вплив конфлікту на дітей зріс до неймовірних масштабів. За його словами, неповнолітні гинуть і зазнають травм кожного дня, регулярними є викрадення дітей, руйнуються та грабуються школи.
На сьогодні ЮНІСЕФ відомо загалом про 2500 порушень прав дітей по всій країні. У повідомленні організації наголошується, що насправді кількість таких злочинів набагато більша, зокрема й випадків сексуального насильства.
15 квітня в Судані спалахнули бої між урядовими військами під керівництвом тимчасового глави держави Абделя Фаттаха аль-Бурхана та протиборчими Силами швидкого реагування (RSF) на чолі з Мохамедом Хамданом Дагало та його арабськими союзниками. Окрім столиці, Хартума, центром бойових дій став регіон Дарфур.
З моменту початку бойових дій сторони вже кілька разів заявляли про припинення вогню, але домовленості щоразу порушувалися.
Гуманітарної допомоги в країні потребують майже 14 мільйонів дітей.
До початку конфлікту в Судані було зареєстровано близько 3,8 мільйона внутрішніх переселенців, у тому числі 1,9 мільйона неповнолітніх.
Згідно з останніми даними, оприлюдненими ООН, через бойові дії Судан покинули понад 737 тисяч людей.
Poteva trasformarsi in tragedia la vicenda di una bimba caduta dal 5° piano di un balcone in un edificio a Torino. Ma grazie alla prontezza di Mattia Aguzzi, che l'ha vista precipitare e afferrata al volo, la sua vita è salva. Tanto onore e gratitudine per questo giovane eroe. pic.twitter.com/B6yzkEYZan
Збройний конфлікт у Судані змусив близько 368 000 дітей покинути рідні домівки й шукати притулку в інших місцях, при чому майже 82 000 з них утекли зі своїми сім’ями до сусідніх країн, повідомив у п’ятницю Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
«Жорстокі бойові дії в Судані мають катастрофічний вплив на дітей», – заявила Кетрін Рассел, Генеральна директорка ЮНІСЕФ. Вона попередила, що тисячі з них зазнали травматичного досвіду.
За даними ООН, щонайменше 600 людей було вбито та 5100 поранено внаслідок бойових дій, які спалахнули 15 квітня. Проте є побоювання, що реальні цифри перевищують цю кількість.
Між сторонами конфлікту, одну з яких очолює Абдель Фаттах аль-Бурхан, фактичний президент Судану, а другу – воєнізовані Сили швидкої підтримки (СШП), уже кілька разів укладалися угоди про припинення вогню, але щоразу ці спроби зазнавали невдач.
Однак у п’ятницю суперники успішно домовилися про захист цивільного населення, надання йому гуманітарної допомоги та можливості поховати своїх загиблих.
