У Брюсселі протестували проти демпінгу українського зерна
Аграрні товариства та виробники країн Східної Європи протестували проти імпортного демпінгу українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції у вівторок у Брюсселі. Близько ста п’ятдесяти аграріїв із Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії зібралися на площі Шумана, розташованій між будівлями Європейської Комісії та Європейської Ради, щоби висловити протест проти безмитного ввезення української сільськогосподарської продукції, що загрожує знищенню європейського сільського господарства.
Проблеми, спричинені імпортом зерна з України, потребують вирішення на рівні Європейського Союзу, – заявив Пекка Песонен, генеральний секретар найбільшої європейської організації захисту інтересів фермерів (Copa-Cogeca), відповідаючи на запитання журналістів. Песонен підкреслив, що вільний потік українського зерна є лише одними з багатьох труднощів, з якими стикаються аграрії. За його словами, основна проблема полягає в нормах ЄС.
«ЄС встановлює вимоги для власних виробників, але не надає адекватних засобів для їхнього виконання. Це зокрема відновлюване землеробство, регулювання використання засобів захисту рослин, положення щодо охорони природи та умови ведення тваринництва, які в такому вигляді, якими вони є, неприйнятні», – зазначив він.
Щодо проблем на аграрних ринках країн Східної Європи, які межують з Україною, генеральний секретар зазначив, що однією з причин є те, що ЄС наразі не може впоратися з такими проблемами на ринку: «Зараз із фондів ЄС щорічно виділяється приблизно 150 мільйонів євро на подолання проблем на аграрному ринку, чого недостатньо для вирішення ситуації».
Водночас він підкреслив, що без зміни нормативів фінансова підтримка не допоможе втримати європейське сільгоспвиробництво. Пекка Песонен вважає, що демонстрація фермерів східної Європи відіграє важливу роль у представленні позиції всього аграрного сектору ЄС, оскільки регуляторні пропозиції інституцій ЄС дуже віддалені від реалій.
Генеральний секретар зазначив, що дедалі більша кількість вимог, які накладаються на європейських фермерів, уже не може бути виконані. Це призводить до унеможливлення конкурентоспроможності європейських фермерів, а ЄС стає дедалі більш залежним від імпорту. За його словами, проєкти, які знаходяться на розгляді Європейської комісії, явно сприяють великим сільгоспвиробникам за межами ЄС, яких не стосується засилля вимог.
Представники аграрних товариств країн східної Європи також заявили на демонстрації, що згідні з підтримкою ЄС України, але не за рахунок власних фермерів. Учасники протесту підкреслили, що, хоча зараз триває демонстрація проти демпінгу зернових з України, вони також підтримують голландських фермерів, які змушені боротися з надмірним регулюванням через екологічні цілі ЄС.
Під час виступів демонстранти наголошували, що умови виробництва сільгоспкультур в Україні далеко не такі, як правила для європейських фермерів. Зазначалося, що значна частина зерна, котра надходить до країн Східної Європи, була оброблена засобами захисту рослин, використання яких десятиліттями заборонено в ЄС, крім того, надійшла значна кількість генетично модифікованої продукції.
Незважаючи на те, що інституції Європейського Союзу закрили очі на проблему, аргументувавши це підтримкою фермерів атакованої країни та очікуванням солідарності з героїчним народом України від усіх держав-членів солідарності, те, що було сказано на демонстрації, ще раз показало, що контрпродуктивні правила ЄС, запроваджені «заради України», менш за все служать українському народу.
Східноєвропейські фермери звернули увагу на те, що лише одна з десятки найбільших українських агрокомпаній має штаб-квартиру в Україні. Інші мають американське, датське, бельгійське та навіть арабське походження, тому сумнівно, наскільки сільськогосподарський імпорт з України пов’язаний з українськими фермерами.
Крім того, варто зазначити, що наземні зернові коридори ЄС із східноєвропейськими державами-членами були відкриті під егідою глобальної продовольчої безпеки. Як неодноразово заявляли офіційні особи ЄС, українські культури служать насамперед продовольчим постачанням до країн Африки та Близького Сходу. Водночас не говорять про те, як урожай, який застряг у східній Європі та завдає шкоди місцевому аграрному сектору, потрапить до Африки? Як і про те, коли підтримка у 100 мільйонів євро, встановлена Єврокомісією на початку травня, надійде до п’яти східних держав-членів, які найбільше постраждали від напливу українського зерна.
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися