Після початку вторгнення рф керівництву російських тюрем доручили катувати українських військовополонених – WSJ

У перші тижні після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну адміністрації в’язниць у рф отримали розпорядження виявляти жорстокість до українських військовополонених, застосовувати до них насильство і катувати.

Про це розповіли газеті The Wall Street Journal колишні співробітники Федеральної служби виконання покарань (ФСИН).

За їхніми словами, в перші ж тижні вторгнення начальник ФСИН по Санкт-Петербургу та Ленінградській області генерал-майор Ігорь Потапенко зібрав підвідомчих спецназівців і вимагав «бути жорстокими» і не жаліти захоплених бійців ЗСУ. Він оголосив, що звичайні правила в цьому випадку вже не діють, зняв усі обмеження на насильство і скасував обов’язкові для співробітників нагрудні відеокамери, стверджують співрозмовники видання.

Аналогічні інструкції отримали спецпідрозділи ФСИН по всій країні, у тому числі в Бурятії, Москві та Пскові. Відповідальні за тортури наглядачі мали працювати у балаклавах і вахтовим методом, змінюючи один одного щомісяця, щоб їх не могли вирахувати згодом.

Колишні спецназівці ФСИН, які потрапили під програму захисту свідків після свідчень у Міжнародному кримінальному суді, зазначили, що їхні колеги сприйняли розпорядження начальства як карт-бланш на насильство та підняли жорстоке поводження з українцями на новий рівень.

Зокрема, наглядачі застосовували до військовополонених електрошокери до повної розрядки, та били їх, експериментуючи з різними матеріалами для заподіяння найбільшого болю та максимальної шкоди.

Однією з тортур було навмисне ушкодження одного й того ж місця, якому не давали загоюватися. Така дія та відсутність медичної допомоги призводила до зараження крові: м’язова тканина починала гнити, у людини розвивалася гангрена, доходило до ампутацій.

За словами колишнього офіцера ФСВП, йому відомий щонайменше один випадок смерті українського військовополоненого від сепсису.

Оскільки росія зіткнулася з жорстким опором на полі бою, а москва чекала на протилежну реакцію, перед тюремною владою поставили завдання зламати волю українців. Насильство мало зробити їх більш податливими для допитів і позбавити бажання боротися, зазначили екс-співробітники ФСИН.

За їхніми словами, також за допомогою тортур вибивалися «зізнання» у воєнних злочинах. Один із співрозмовників, який працював із бригадою медиків у Воронезькій області, розповів, що тюремники били українців доти, доки не ламалися палиці. Також для завдання каліцтв використовувалися труби.

25-річний Павло Афісов, захоплений у Маріуполі на початку війни, став одним із перших українських полонених, вивезених до росії. За 2,5 роки його постійно переводили з однієї колонії в іншу, перш ніж його було звільнено минулого жовтня.

За словами Афісова, найжорстокіші побиття відбувалися після прибуття до нових в’язниць. Наприклад, у Тверській області його завели до медичного кабінету, наказали роздягнутися і почали бити електрошокером. Після цього його змусили кричати «Слава росії, слава спецназу», а потім йти голим в інший кінець кімнати та співати гімни росії та СРСР. Коли він відповів, що не знає слів, його знову побили кийками та кулаками. Після повернення додому Афісов боявся спати, оскільки думав, що все це відбувається не наяву, і, прокинувшись, він знову опиниться у в’язниці.

Інший полонений, Андрій Єгоров, після звільнення дізнався, що в нього зламано п’ять хребців. Він розповів, як у Брянській області їх змушували пробігати стометрівку коридором, тримаючи матрац над головою. Наглядачі вишиковувалися з боків і били полонених по ребрах. Добігши до кінця коридору, в’язні мали віджиматися і присідати, при цьому їх били під час кожного підйому. «Тюремники насолоджувалися цим, сміялися між собою, поки ми кричали від болю», – згадував Єгоров.

У доповідях ООН неодноразово стверджувалося, що українських військових у російському полоні жорстоко катують. Зокрема, у жовтні 2024 року спецдоповідачка ООН з прав людини в росії Маріана Кацарова звинуватила Кремль у систематичних тортурах українських солдатів.

Джерело