У Конго сотні хворих на лихоманку Ебола тікають із лікувальних центрів через голод

Дефіцит продовольства стає дедалі більшою проблемою в деяких частинах Демократичної Республіки Конго, які потерпають від спалаху лихоманки Ебола. Влада стверджує, що через неналежне забезпечення чимало інфікованих пацієнтів покинули центри лікування та ізоляції. Це значно ускладнює зусилля зі стримування спалаху. Згідно з наявними даними, з кінця травня було зареєстровано понад 150 таких випадків.

Експерти побоюються, що неконтрольоване переміщення пацієнтів може збільшити ризик подальшого поширення вірусу та перешкодити картографуванню ланцюгів інфекції. У межах останнього спалаху Еболи в країні заразилося майже 900 людей, понад чверть з них померли. Більшість випадків припадає на провінцію Ітурі, де зареєстровано більш ніж 90% підтверджених інфікувань.

Девід Стівенсон, керівник операцій Всесвітньої продовольчої програми в Конго, каже, що ситуація безпрецедентна: «Нам потрібна продовольча допомога, якщо ми хочемо покінчити з Еболою. Я ніколи не бачив нічого подібного».

Ситуація справді серйозна. В одному з випадків 11 пацієнтів утекли з лікарні в місті Бамбу, що приблизно за 40 кілометрів від епіцентру спалаху – поселень золотодобувних компаній навколо Монгбвалу. Органи охорони здоров’я заявили, що причиною стало недостатнє забезпечення. В інших випадках до втечі також призвели нестача їжі та неналежні умови, повідомляє Straits Times.

Східне Конго боролося з глибокими кризами ще до спалаху хвороби. Через збройний конфлікт та масове переміщення населення тут почався голод, який став одним із найсерйозніших в історії країни. На сьогодні майже десять мільйонів людей у східних провінціях відчувають нестачу їжі. Це ускладнює ізоляцію хворих та пошуки тих, хто з ними контактував.

Ідеться про дуже велику кількість людей. Наразі влада спостерігає приблизно за 6400 особами, які могли підхопити вірус. Сім’ї, що перебувають в ізоляції, часто втрачають роботу, доходи та доступ до ринків.

«Якщо ми затримуємо людей, то маємо забезпечувати їх їжею. Якщо вони не отримають її, то просто підуть геть», – каже Олів’є Нкакудулу, керівник польових операцій Всесвітньої продовольчої програми в Ітурі.

Ситуація стає особливо складною, якщо ізольована людина – єдиний годувальник у сім’ї. «Уявіть собі, що станеться з дітьми, якщо ізолювати матір-одиначку», – каже Годфрі Аєна, директор організації «Їжа для голодних». Подібні проблеми виникають і в родинах, де головними залишилися діти або люди похилого віку.

У регіоні поширена практика, коли госпіталізованих пацієнтів їжею забезпечує родина. Проте сувора ізоляція через Еболу порушила цей звичай. Тому продовольча агенція ООН забезпечує гаряче харчування в лікувальних центрах. Вона доставляє також продуктові набори пацієнтам під наглядом та їхнім родинам. За один день цього тижня було роздано 590 порцій гарячих страв. Їх отримали пацієнти, а також особи, які перебували в контакті з ними або доглядали за ними.

Кеннет Кобба – лікар громадської охорони здоров’я з Уганди. Він готується до четвертого спалаху Еболи в регіоні. Лікар каже, що бачив, як голод може довести людей до відчайдушних кроків. Зокрема нагадав про спалах в Уганді у 2022 році. Тоді люди зверталися до лікувальних закладів і симулювали симптоми, щоб просто отримати їжу. Таким чином вони наражали себе на ризик справді заразитися.

Роботу гуманітарних організацій ускладнюють багаторічні конфлікти на сході Конго, крах сільського господарства та важкодоступність деяких районів. Нещодавні скорочення бюджету ще більше погіршили ситуацію. Через це гуманітарні організації намагаються збалансувати різні важливі потреби.

«Нам доводиться робити жахливий вибір між тими, хто вже близький до голодної смерті, і тими, хто просто дуже голодний», – каже Стівенсон.

Один із місцевих жителів, 52-річний чоловік, розповів свою історію. Він утік від бойових дій і покладається на допомогу церков у місті Бені, щоб прогодувати своїх 14 дітей. Його п’ятирічну доньку нещодавно госпіталізували з важкими симптомами, і за кілька годин вона померла. Дружина чоловіка зараз перебуває в ізоляції через Еболу. Після прибуття до лікарні чоловік отримав продуктовий пакет від Всесвітньої продовольчої програми. «Цього вистачить на два тижні, а що ми будемо їсти після цього?» – питає батько.

Наразі організація шукає 175 мільйонів доларів для своєї діяльності в Конго до листопада. З цієї суми 32 мільйони доларів підуть саме на роботу, пов’язану з Еболою. При цьому бюджет організації в країні скоротився приблизно на третину за останні два-три роки.

«Ми повинні задовольнити потреби ширшого кола людей. Інакше просто не зможемо стримати Еболу. Це не спрацює», – підсумовує Стівенсон.

Liner.hu