Радикальні ісламістські групи перекроюють карту безпеки Африки

Недавній аналіз Африканського центру стратегічних досліджень (Africa Center for Strategic Studies – ACSS) звертає увагу на той факт, що Сомалі, Сахелі та басейн Чаду найбільше постраждали від насильницьких інцидентів за участі радикальних ісламістських груп – про це йдеться в останньому аналізі дослідницького центру ACSS під назвою Інститут досліджень міграції. Кількість нападів, пов’язаних з екстремістськими угрупованнями за останні роки, б’є нові рекорди, роблячи безпеку, економічну та соціальну ситуацію в певних із досліджуваних регіонів дедалі непередбачуванішими.

Центр досліджень безпеки детально вивчає п’ять країн / регіонів: Сомалі, Сахель, басейн Чаду, Мозамбік та Єгипет. За даними видання, кількість нападів радикальних ісламістів в Африці зросла на 43 відсотки в 2020 році порівняно з попереднім роком. 4958 випадків насильства, пов’язаних із різними збройними угрупованнями, є рекордними, однак, якщо ми уважніше розглянемо тенденції, то з 2016 року спостерігається постійне зростання.

Згідно з дослідженням Африканського центру стратегічних досліджень, насильницька діяльність, пов’язана з ас-Сабабою в Сомалі, зросла за останній рік на 33 відсотки – із 1310 інцидентів до 1742 у 2020 році. Це свідчить про те, що вона є однією з найбільш стійких войовничих ісламістських груп в Африці. Порівняно з 2019 роком кількість сутичок між силовиками та сомалійськими джихадистами зросла на 47 відсотків.

Головним чином це відбувається завдяки зусиллям угруповання підірвати виборчий процес та, в якості третьої сторони, посилити напруженість у загостреній політичній ситуації між федеральним урядом Могадішо та федеральними державами-членами.

Практично за всі джихадистьскі теракти в регіоні відповідальні дві організації: Фронт визволення Макіни (Macina Liberation Front – FLM – який є членом парасолькової організації під назвою JNIM) та Ісламська держава Великої Сахари (ISGS). Протягом 2020 року ці групи вбили близько 4 122 осіб, що на 57 відсотків більше, ніж у 2019 році. На сьогодні бойові дії в Сахелі змусили близько 1,7 мільйона людей покинути свої домівки. Нестабільна, непередбачувана ситуація сприяє підтримці та збільшенню продовольчої небезпеки – це проблема, яка зачіпає понад три мільйони людей в Малі та Буркіна-Фасо.

Третім епіцентром у звіті ACSS згадується регіон басейну Чаду (Нігерія, Чад, Камерун, Південно-Східний Нігер). Автори пишуть про 60-відсоткове збільшення кількості нападів, пов’язаних з екстремістськими організаціями в регіоні у 2020 році (766 випадків у 2019 році, 1223 випадки у 2020 році).

Ці заворушення можуть бути пов’язані з “Боко Харамом” та однією з відомих її гілок – “Ісламською державою в Західній Африці” (ISWA). В останні роки ескалація радикального ісламістського насильства в басейні Чаду була зумовлена ​​посиленням сутичок із національними, регіональними та міжнародними військовими силами. Крім того, кількість нападів на мирних жителів також зросла приблизно на 32 відсотки порівняно з 2019 роком.

4801 зареєстрована смерть свідчить про те, що в цьому регіоні діють найжорстокіші збройні групи ісламістів в Африці. Загибель 5000 людей означаєм 45-відсоткове збільшення порівняно з 2019 роком, тоді як у 2020 році 59 відсотків смертей були спричинені збройним конфліктом.

Серед регіонів навколо озера Чад основним місцем діяльності ісламістських груп залишалася Нігерія, в якій було зафіксовано більше половини терактів.

Четверта локація – північний Мозамбік, включаючи провінцію Кабо Дельгадо, де в 2020 році радикальні групи здійснили майже на 129 відсотків більше кривавих нападів, ніж у 2019 році (437 повідомлених випадків). Про жорстокість подій свідчить той факт, що більше двох третин нападів було здійснено проти цивільного населення. Кількість загиблих оцінюється в 1600 осіб.

Останньою географічною одиницею, яка також є важливою у зв’язку з просуванням джихадистів, є Єгипет. У 2020 році північноафриканською братською організацією “Ісламської держави” було здійснено 371 акт насильства та вбито 574 людини. Сутички між ісламістськими угрупованнями та єгипетськими збройними силами значною мірою зосереджені на Синайському півострові. Слід виокремити такий факт – незважаючи на те, що Ісламська держава намагається розширитися в Північній Африці протягом семи років, вона ще не досягла значного прориву в регіоні.

Таким чином, виходячи з тенденцій, Сомалі, Сахель, країни басейну Чаду та Мозамбік мають найсильнішу присутність джихадистів.

Екстремістські групи з’являються в різному контексті в кожній з обстежених кризових зон. Організації проникають в різні соціальні системи з різними цілями та з різних причин, в основному підживлюючи місцеві конфлікти (етнічні відмінності, маргіналізація певних соціальних груп тощо). З цієї причини, хоча співпраця між окремими рухами є очевидною, поки що не можна говорити про монолітний джихадистський рух на всьому континенті.

Джерело: hirado.hu