Віспа мавп у дітей: голландський хлопчик захворів після відпочинку в Туреччині

Голландська дитина молодше 10 років заразилася віспою мавп після сімейного відпочинку в Туреччині, у неї 20 висипань по всьому тілу, але немає лихоманки.

Наприкінці червня хлопчика було доставлено до дитячої лікарні Емми в Амстердамі, Нідерланди, зі скаргами на висип.

Лікарі нарахували 20 висипань на його обличчі, вусі, передпліччях, стегнах і спині, але пацієнт не мав лихоманки або опухлих лімфатичних вузлів.

Протягом тижня вірус у його організмі впав до невизначеного рівня, і він повністю одужав. Жоден із його близьких контактів не дав позитивного результату на віспу мавп.

Неясно, як він заразився, але тести виключили, що це пов’язано із сексуальним насильством. Сім’я з п’яти чоловік сказала, що вони не мали тісних контактів з іншими гостями під час відпустки та клали свої власні рушники на стільці та шезлонги.

Його батьки, брат, сестра і друг – всі вони були у групі високого ризику – були вакциновані Jynneous-уколом, який використовується в Америці.

Звіт з’явився, коли Сполучені Штати підтвердили свої перші два випадки тропічного вірусу.

Лікарі голландської лікарні розкрили діагноз у четвер у журналі Eurosurveillance.

Доктор Марселін ван Фюрт, яка керувала розслідуванням, заявила, що вони оприлюднюють цей випадок, щоб “підвищити обізнаність… про те, що мавпяча віспа може розвинутися у дітей”.

Вони попередили, що діти — як і люди похилого віку та вагітні жінки — більш вразливі до віспи мавп, і близько трьох відсотків помирають від цієї інфекції.

Під час нинішнього спалаху в усьому світі було виявлено понад 16 тис. випадків захворювання, в основному серед чоловіків, які займаються сексом з чоловіками, та бісексуальних чоловіків, які заразилися статевим шляхом.

Експерти побоюються, що хвороба, ймовірно, вже поширилася серед інших груп населення, але ще не була виявлена через відсутність тестування.

Віспа мавп не вимагає статевого контакту для поширення і в основному передається через тісний фізичний контакт або струпи, які прилипають до рушників чи постільної білизни. У поодиноких випадках вона також може передаватися повітрям.

Америка виявила 2,5 тис. випадків — другий за величиною показник у світі після Іспанії з 3 тис. У Нідерландах виявлено 700 осіб, а в Туреччині – одну.

Голландець, хворий на мавпячу віспу, вперше зрозумів, що нездужає, невдовзі після повернення з Туреччини, коли помітив два невеликі червоні запалення на шкірі – на лівій щоці й щелепі.

Його лікар спочатку діагностував легкий дерматомікоз – медичний термін для позначення грибкової інфекції – та прописав протигрибковий крем.

Але коли з’явилося більше висипань, медик злякався, що у нього імпетиго — бактеріальна інфекція, що викликає поразки на тілі, — і дав йому антибіотики.

Коли вони продовжували з’являтися над його вухом, передпліччям, стегнами та спиною, хлопчика направили до лікарні з підозрою на віспу мавп – мазки у лікарні виявилися позитивними.

Потім його батьків та брата з сестрою також перевірили на вірус, але всі вони дали негативний результат.

Органи охорони здоров’я Нідерландів вакцинували обох батьків, брата, сестру та друга, які вважалися схильними до високого ризику зараження. Пізніше ні в кого не розвинувся вірус.

Було розпочато розслідування, щоб встановити, де дитина заразилася, але воно не дало результатів.

Не було жодних доказів того, що дитина перебувала поруч із підозрюваним або підтвердженим випадком мавпячої віспи до того, як заразилася цією хворобою.

Батьки також сказали, що під час відпустки вони подбали про використання власних рушників та не мали тісних контактів із іншими гостями, що обмежувало ризик передачі інфекції.

Аналізи показали, що штам, підхоплений хлопчиком, був таким самим, як той, що циркулює під час нинішнього спалаху в Європі.

У статті медики написали: “Оскільки справжнє джерело не може бути ідентифіковане, у нас залишається відкрите питання щодо передачі”.

“У нинішньому спалаху переважний шлях передачі пов’язаний із сексуальною активністю у спільноті чоловіків, які мають статеві контакти з чоловіками.

Однак були описані інші непрямі шляхи передачі, як-от респіраторна передача через краплі або забруднені матеріали, зокрема постільну білизну і рушники.

Тому можливо, що дитина перебувала в тісному контакті з заразною людиною або зараженим предметом, який не був визнаний таким.

Вони сказали, що зазвичай потрібно близько восьми з половиною днів, щоб у людини, зараженої мавпячою віспою, почали виявлятися симптоми.

Але припустили, що у хлопчика, мабуть, це тривало довше — до 21 дня, бо шлях передачі був іншим.

Він приїхав до Туреччини за три тижні до того, як почали виявлятися симптоми.

Джерело