Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо заступника командира однієї з військових частин, який організував масштабну схему незаконного продажу пального.
Про це повідомляє пресслужба ДБР.
Це пальне було призначене для забезпечення оборонних потреб підрозділу, що тримає позиції на Харківському напрямку. Обвинувальний акт уже передано до суду.
За даними слідства, посадовець почав привласнювати військове майно ще під час служби на Миколаївщині. Згодом він продовжив свою незаконну діяльність після передислокації підрозділу на Харківщину.
У період з 2023 по 2024 рік чоловік систематично підробляв документи, завищуючи показники витрати пального. Завдяки цьому він отримував залишки ресурсу, які потім продавав стороннім особам.
Для реалізації схеми посадовець залучав своїх підлеглих, примушуючи їх зливати пальне та вивозити його за межі військової частини. Слідчі задокументували факти привласнення майна на суму близько одного мільйона гривень.
У вересні 2024 року правоохоронці затримали зловмисника «на гарячому» — після отримання ним оплати за черговий транш проданого пального. Затримання стало ключовим моментом у справі, що дозволило зібрати достатньо доказів для передачі обвинувального акта до суду.
Посадовцю загрожує покарання відповідно до українського законодавства за привласнення військового майна та підробку документів. ДБР продовжує роботу над викриттям інших можливих учасників схеми та забезпеченням справедливого судового процесу.
24 жовтня співробітники Мукачівського районного управління поліції спільно з нарядом УПП по «гарячих слідах» затримали 37-річного мукачівця, який викрав пальне з вантажівки, що була припаркована на одній із АЗС міста.
За оперативними даними правоохоронців, затриманий причетний до щонайменше трьох таких злочинів у райцентрі. Фігурант зливав дизпаливо з баків вантажних авто, що були припарковані на місцевих підприємств.
Окрім палива, зловмисник викрадав з транспортних засобів генератори, акумулятори та інші цінні речі.
Затриманого, відповідно до статті 208 КПК України, помістили до ізолятора тимчасового тримання. За фактом крадіжки, скоєної в умовах воєнного стану, слідчі поліції повідомили йому про підозру за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Росприроднагляд оцінив екологічні збитки від розливу нафти в російському місті Норильську на підприємстві «Норнікель» у 148,2 млрд рублів (понад 2 млрд доларів).
За даними відомства, потраплянням палива у води області було завдано шкоди на 147,46 млрд рублів, а в ґрунт – на 738,6 млн рублів. На початку червня президент ДТ «Норнікель» Володимир Потанін оголосив, що гірнича компанія бере на себе витрати за ліквідацію екологічних наслідків розливу нафти в Арктиці, а також готова сплатити штраф за те, що трапилося. Тоді Потанін оцінив вартість ліквідації наслідків аварії приблизно в 10 млрд рублів. За його словами, він готовий платити стільки, скільки буде потрібно.
29 травня в російському місті Норильську внаслідок просідання бетонного майданчика стався масштабний витік нафти з пошкодженого резервуара ТЕЦ-3 АТ «Норильсько-Таймирська енергетична компанія» (НТЕК). Загалом розлилися 21 163 кубічні метри нафтопродуктів. Невдовзі після аварії президент РФ Володимир Путін ввів режим надзвичайної ситуації в країні.
Імовірно, аварія була спричинена затопленням бетонної основи резервуара, що, згідно з висновками експертів та повідомленнями преси, відбулося через танення раніше замерзлого ґрунту. У зв’язку з інцидентом було розпочато провадження проти мера Норильська, кількох керівників теплової електростанції та одного з інспекторів Росприроднагляду.
За даними Greenpeace, аварія в Норильську є найстрашнішою в районі Арктики за останні три десятиліття. Останній інцидент такого масштабу стався в березні 1989 року, коли американський танкер Exxon Valdez зазнав аварії біля берегів Аляски, унаслідок чого витекло 37 тисяч тонн сирої нафти. Тоді сума завданих збитків та накладених штрафів перевищила 5 млрд доларів.
