Зазначається, що НАБУ та САП викрили діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен, інші особи.
Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ „НАЕК „Енергоатом”, отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів.
Наразі у порядку ст. 208 КПК України детективами затримано 5 осіб, а про підозру повідомлено 7 її членам, серед яких:
бізнесмен – керівник злочинної організації;
колишній радник міністра енергетики;
виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ „НАЕК „Енергоатом”;
чотири особи – „працівники” бек-офісу з легалізації коштів.
Також вирішується питання про звернення до суду з клопотаннями про застосування запобіжних заходів.
За даними джерел РБК-Україна, серед тих, кому повідомили про підозру – Тімур Міндіч, Ігор Миронюк та Дмитро Басов.
Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Зокрема контрагентам „Енергоатому” нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги, або поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву „шлагбаум”.
До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника фонду державного майна, який у подальшому став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.
Вони, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.
За даними слідства, фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд гривень здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль „смотрящих”.
Функція легалізації незаконно отриманих коштів покладалась на окремий офіс злочинної організації, розташований у центрі Києва.
Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні.
Через цей офіс здійснювався суворий облік отриманих коштів, велася «чорна бухгалтерія» та організовувалось відмивання грошей через мережу компаній-нерезидентів. Значна частина операцій, зокрема видача готівки, проводилась за межами України.
За надання послуг не членам злочинної організації офіс отримував оплату у вигляді відсотків від проведених сум. Загалом через так звану „пральню” за час документування їхньої діяльності пройшло близько 100 млн доларів.
Спецоперація з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців – з літа 2024 року. За цей час зібрано великий масив даних та отримано тисячі годин аудіозаписів. НАБУ і САП надають оцінку діям всіх учасників цих матеріалів.
До її проведення на фінальному етапі залучено практично весь особовий склад детективів Національного антикорупційного бюро. За ухвалами суду проведено понад 70 обшуків у Києві та інших регіонах, вилучено значний масив документів і готівкових коштів.
Детективи НАБУ та прокурори САП продовжують встановлювати інших учасників злочинної організації, слідство триває.
НАБУ та САП встановили керівника злочинної організації, відомого як „Карлсон”, який контролював вплив на посадовців. Йдеться про бізнесмена та співвласника студії „Квартал 95” Тімура Міндіча.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Національне антикорупційне бюро.
НАБУ оприлюднило третю частину розслідування корупції, присвячену „Карлсону”.
За даними джерел РБК-Україна, йдеться про Тімура Міндіча.
Саме „Карлсон”, за даними НАБУ, контролював роботу так званої „пральні”, де відмивалися одержані у злочинний спосіб кошти.
У Бюро зазначили, що на верхніх поверхах будинку на вулиці Грушевського у Києві „Карлсон” визначав, кому і скільки видавати або перераховувати готівки, а також координував вплив на посадовців центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах – зокрема, в енергетичній та оборонній сферах.
„У розмовах, зафіксованих детективами, він керує фінансовими потоками, обговорює бронювання довірених осіб через фіктивне працевлаштування, дає вказівки щодо „безпеки” та виявляє обізнаність про можливу увагу НАБУ”, – йдеться у повідомленні НАБУ.
Національне антикорупційне бюро України повідомило про деякі деталі розслідування щодо корупції у сфері енергетики.
Як повідомляє пресслужба бюро, основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
«Зокрема, контрагентам «Енергоатому» нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум», – йдеться у повідомленні.
У НАБУ стверджують, що до реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду держмайна, який у подальшому став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.
За даними бюро, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони «забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків».
«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», – додають у НАБУ.
Водночас антикорупційне бюро не уточнює, хто був керівником злочинної організації.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко створив комісію для проведення службового розслідування щодо можливого витоку даних досудового розслідування НАБУ та САП.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook САП.
Зазначається, що таке рішення керівник САП ухвалив на підставі рапорту одного з прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво в розслідуванні масштабної корупційної схеми у сфері енергетики та низці інших справ.
Службове розслідування здійснює відділ внутрішнього контролю САП. Його висновки можуть стати підставою для адміністративних та процесуальних рішень.
НАБУ та САП проводять операцію „Мідас” з викриття корупції в енергетиці. За попередніми даними, викрито високорівневу злочинну організацію.
Про це повідомляє Telegram СБУ.
„НАБУ і САП проводять операцію „Мідас”. 15 місяців роботи, понад 70 обшуків, до яких залучені всі детективи НАБУ”, – заявив керівник і ГПД НАБУ Олександр Абакумов.
За його словами, в результаті спецоперації викрито високорівневу злочинну організацію у сфері енергетики та оборони. Мова йде про корупцію в енергетиці, відмивання коштів, незаконне збагачення.
Окрім того, детективи НАБУ опублікували частину переговорів фігурантів справи за різні періоди, у яких йдеться про виділення коштів.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких колишні посадовці Мінсоцполітики, через корупційну схему із закупівлі програмного забезпечення. За даними слідства, оборудка завдала державному бюджету понад 29 мільйонів гривень збитків.
Про це пресслужба САП на сторінці у Telegram.
За інформацією «Слово і діло», підозру отримали колишній заступник міністра соціальної політики Валерій Бушков, колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора (обвинувачується у справі ексголови ДССЗЗІ Юрія Щиголя), власник групи компаній Роман Коваль (обвинувачується у справі ексголови ДССЗЗІ Юрія Щиголя) і колишній голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний.
«НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких колишні посадовці Мінсоцполітики, Держспецзв’язку та Пенсійного фонду, причетних до корупційної схеми із закупівлі програмного забезпечення для Мінсоцполітики, що завдала державному бюджету понад 29 млн грн збитків», – йдеться в повідомленні.
За інформацією антикорупційної прокуратури, серед підозрюваних:
колишній заступник міністра соціальної політики;
керівник департаменту Мінсоцполітики;
колишній заступник голови Держспецзв’язку;
власник групи компаній (організатор схеми);
його співробітник, ексголова Пенсійного фонду України.
Як зазначається, у 2020–2021 роках власник групи компаній разом із посадовцями та колишнім головою ПФУ призупинили чинний проєкт з інформатизації Мінсоцполітики, на який уже витратили понад 950 тисяч доларів США.
«Спочатку вони зупинили вже розпочатий у міністерстві проєкт з інформатизації, на який витратили понад $950 тис., щоб відкрити шлях для підконтрольної компанії. Далі забезпечили проведення тендеру з умовами, які відсікали інших учасників, і залучили ще одну підконтрольну компанію для створення видимості конкуренції», – заявляє прокуратура.
За даними слідства, згодом Мінсоцполітики уклало договір із визначеним постачальником, який поставив програмне забезпечення за завищеними цінами. Це завдало бюджету понад 29 мільйонів гривень збитків.
Згідно з повідомленням, дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів.
Крім цього епізоду, як інформують в прокуратурі, організатор схеми та колишній заступник голови Держспецзв’язку вже проходять у справі про заволодіння понад 62 мільйонами гривень під час закупівель програмного забезпечення у Держспецзв’язку. Ця справа перебуває на розгляді у ВАКС.
Кримінальна служба митного департаменту Литви повідомила про розкриття „особливо зухвалої” схеми обходу міжнародних санкцій проти росії, організованої 11 особами.
Про це повідомляє Euronews.
Операція була проведена у співпраці з правоохоронними органами Португалії, Болгарії і в координації з Євроюстом і Європолом.
За даними слідства, компанія з Каунаса, яка належала підозрюваним, розробила складну тіньову схему постачання до росії обладнання для очищення води, яке насправді використувалось російськими підприємствами нафтової промисловості.
Формальним замовником і одержувачем товарів литовської компанії була компанія з Португалії. Однак насправді товари перевозилися до Болгарії, звідки їх потім доставляли до Туреччини, а потім до росії.
Обладнання для очищення води було розроблено, зібрано і виготовлено з компонентів, вироблених в ЄС і Китаї. Це обладнання призначалося для конкретних промислових об’єктів в росії. Сама каунаська компанія, що має тісні і постійні зв’язки з господарськими суб’єктами, що працюють в росії, активно брала участь в проєктах, що реалізуються в росії. Один із таких проєктів пов’язаний з російською групою компаній, яка входить до числа найбільш швидкозростаючих світових нафтохімічних компаній
– йдеться в офіційній заяві.
У зв’язку з цим було затримано 11 співробітників каунаської фірми, в тому числі її керівників, і водіїв, які є громадянами Молдови та Болгарії. Під час обшуку було вилучено кілька тонн обладнання вартістю близько €2 млн. Також було затримано дві вантажівки з вищезазначеним обладнанням: одну в Каунасі, другу – на шляху до литовсько-польського кордону. Третя партія була затримана в Болгарії. Після допиту підозрювані були відпущені, двом з них були призначені запобіжні заходи – письмове зобов’язання не залишати країну.
У співпраці з правоохоронними органами Португалії і Болгарії були також проведені обшуки в цих країнах: у Португалії — у фіктивного одержувача фільтраційного обладнання, а в Болгарії — на вантажному терміналі-складі, де зберігається продукція каунаської компанії. Досудове розслідування порушення міжнародних санкцій, яке веде Каунаська регіональна прокуратура, триває.
Турецька влада у п’ятницю, 15 серпня, затримала мера району Бейоглу в Стамбулі Інана Гюнея та близько 40 інших посадовців у межах розслідування справи про корупцію.
Про це пише Politico, передає „Європейська правда”.
Серед затриманих – кілька близьких помічників Гюнея, зокрема його охоронець та радники. Гюней є представником головної опозиційної Республіканської народної партії.
Його арешт відбувся через п’ять місяців після ув’язнення популярного опозиційного мера Стамбула Екрема Імамоглу, також члена опозиційної партії. Імамоглу, головний політичний суперник президента Реджепа Тайїпа Ердогана і кандидат на виборах 2028 року, називає звинувачення політично мотивованими.
Попри заяви уряду, що арешти не пов’язані з політикою, правозахисні організації вважають їх спробою зупинити зростання впливу опозиції.
Арешт мера Стамбула Екрема Імамоглу спричинив найбільші антиурядові протести в Туреччині за останні роки. Люди щоночі збиралися біля стамбульської мерії і часто вступали в сутички з поліцією.
У червні Імамоглу та його адвокати бойкотували судове засідання, стверджуючи, що пізня зміна місця проведення засідання була незаконною.
Та справа стосувалася коментарів Імамоглу щодо судового переслідування інших посадовців з його Республіканської народної партії і є однією з численних кримінальних звинувачень, висунутих проти нього.
16 липня у Туреччині Імамоглу засудили до майже двох років тюремного ув’язнення після того, як суд визнав його винним у „погрозах” головному прокурору Стамбула.
До суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи, серед яких колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомили про підозру шести учасникам корупційної схеми із закупівлі дронів та РЕБ, серед яких колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов. Про це антикопуційні відомства повідомили у понеділок, 4 серпня.
Зокрема, Гайдай і Кузнєцов отримали підозри за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією та прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України).
Інші підозри у справі:
начальник міської військової адміністрації – ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України;
командир військової частини Національної гвардії– ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України;
фактичний бенефіціарний власник підприємства – виробника БПЛА – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України
директорка підприємства-виробника БПЛА – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За погодженням генпрокурора до суду вже направлено клопотання про обрання підозрюваному народному депутату запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 30 млн грн.
Також до суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи.
З’явилися нові скандальні подробиці про корупційну справу проти колишнього заступника міністра оборони росії Тимура Іванова. Справа про хабар у розмірі декількох мільярдів рублів викликала великий резонанс у росії.
У росії затримано високопоставленого військового керівника у справі корупції. За інформацією інформаційного агентства ТАСС, з’явилися нові подробиці у справі про корупцію проти Тимура Іванова, колишнього заступника міністра оборони російської федерації. Підозрюваним у хабарництві є керівник компанії «Олімпісстіл» Олександр Фомін. Згідно з матеріалами слідства, Іванов отримував хабарі через проведення транзакцій між компаніями. Компанія «Проопт» перерахувала понад 122 мільйони рублів у вигляді позики аграрній компанії «Русское Село», яка належить Сергію Борогіну. Крім того, за даними з владних джерел, ще 30 мільйонів рублів у вигляді збільшення статутного капіталу також могли бути частиною корупційних угод.
Слідчі не прийняли твердження зацікавлених осіб про те, що транзакції були суто комерційними.
Сергій Борогін, засновник «Русского Села», уклав попередню угоду з прокуратурою і дав свідчення проти Іванова. Після початку кримінального провадження Proopt спробував розірвати договір.
Як відомо, Тимура Іванова затримали 23 квітня 2024 року за підозрою в корупції. Наступного дня суд ухвалив рішення про його попереднє ув’язнення, яке з того часу було кілька разів продовжено. У ході слідства підозрюваного звинувачують в тому, що він регулярно брав значні хабарі, щоб забезпечити переваги підприємцям, які працювали над проєктами Міністерства оборони. За даними Life.ru, сума хабарів перевищує 4,1 млрд рублів. Іванова було звільнено з посади 20 червня 2023 року, а 23 червня 2024 року прокуратура зажадала для нього 14,5 років тюремного ув’язнення.
[type] => post
[excerpt] => З'явилися нові скандальні подробиці про корупційну справу проти колишнього заступника міністра оборони росії Тимура Іванова. Справа про хабар у розмірі декількох мільярдів рублів викликала великий резонанс у росії.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1751024100
[modified] => 1751019158
)
[title] => З'явилися шокуючі подробиці про корупційну справу в Міністерстві оборони росії
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=209055&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 208834
[uk] => 209055
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 208835
[image] => Array
(
[id] => 208835
[original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov.jpg
[original_lng] => 74902
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/ivanov.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => podiji
[color] => green
[title] => Події
)
[views_count] => 1445
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 208835
[_edit_lock] => 1751008359:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 166743509001
[_oembed_9f80e0b686e635006cc38f4e3c165408] =>
[_oembed_time_9f80e0b686e635006cc38f4e3c165408] => 1752906272
[_oembed_1eac3fbcf5236edb07c6b127c363d04b] =>
A swarm of 221 drones struck several Russian regions.
Targets included a port in Leningrad region, where a ship caught fire, and a reported attack on a Lukoil facility in Smolensk region. pic.twitter.com/j1cYRiHIAb
