Збереження природних ресурсів Закарпаття – спільна відповідальність держави та суспільства. Попри війну, прокуратура продовжує активно протидіяти незаконним рубкам, самовільному видобутку корисних копалин, незаконному використанню земель та притягувати до відповідальності всіх причетних – незалежно від їхніх посад чи статусу.
Упродовж січня – лютого 2026 року прокурорами Закарпаття, у сфері охорони навколишнього природного середовища, скеровано до судів області обвинувальні акти стосовно 35 осіб.
Збитки у вказаних справах сягають понад близько 14 млн грн, із яких 2,4 млн грн уже відшкодовано. Ще на 2,2 млн грн прокурорами заявлені позовні заяви про відшкодування шкоди, які наразірозглядаються в судах.
Задля забезпечення позовів та відшкодування збитків арештовано майно обвинувачених на 9,2 млн грн.
На лаві підсудних – учасники 2 організованих злочинних груп.
Одну з них організував діючий депутат Закарпатської обласної ради. За матеріалами слідства, народний обранець у змові з колишнім керівником Берегівського надлісництва та місцевим перевізником налагодили схему незаконного продажу цінної деревини дуба. Сума збитків – понад 1,8 млн грн. Справа вже слухається в суді.
Учасники іншої злочинної групи налагодили незаконний видобуток піщано-гравійної суміші з русла річки Тиси. Упродовж 2021–2025 років компанія під керівництвом місцевого підприємця видобувала корисні копалини з прибережної захисної смуги поблизу дамби у Виноградові. Справа слухається у Виноградівському суді.
Завершено слідство стосовно 4 працівників лісової охорони, внаслідок дій або бездіяльності яких державі заподіяно 5,4 млн грн збитків. Із цієї суми вже відшкодовано 1,1 млн грн, а на 900 тис. грн подано позови.
Окрім того, на лаві підсудних:
екскерівник Держгеокадаструза обвинуваченням у справі щодо незаконної передачі 1,5 га землі на курортному Драгобраті;
колишній начальник управління земельних відносинБерегівської міської ради– за незаконну передачу земель лісогосподарського призначення у приватну власність. Збитки – понад 814 тис. грн.
Тільки за два місяці поточного року підозри отримали 38 осіб. Йдеться як про топпосадовців, так і пересічних громадян, які, намагаючись незаконно використати природні ресурси, завдали шкоди довкіллю.
У справі незаконного функціонування готельно-рекреаційного комплексу на території 8,4 га земель Ужгородського надлісництва про підозру повідомлено начальнику надлісництва, який одночасно є депутатом Закарпатської обласної ради та колишньому помічнику народного депутата від ОПЗЖ. Вартість самовільно зайнятих ділянок перевищує 150 млн грн. За даними слідства, одним із кінцевих бенефіціарів бази відпочинку є 59-річний народний депутат України від забороненої політичної партії ОПЗЖ, який підозрюється у державній зраді та фінансуванні Росгвардії.
Повідомлено про підозру екскерівнику Берегівського надлісництва, який організував знищення дубів у лісництві на 2,2 млн грн
На Мукачівщині у справі незаконних порубок на території Полянського лісництва повідомлено про підозру двом майстрам лісу Полянського лісництва, які тривалий час «не помічали» вирубування дерев. Збитки – близько 1 млн грн.
На Хустщині підозру вручено колишньому державному кадастровому реєстратору, службова недбалість якого призвела до втрати 44,5 гектара земель НПП «Синевир». У межах розслідування спірні землі арештовані. Прокуратура заявила позовні заяви про витребування земель із незаконного володіння, які наразі слухаються в судах.
Станом на сьогодні у провадженні перебувають ще понад 600 кримінальних проваджень у сфері охорони навколишнього природнього середовища. Досудове розслідування здійснюється слідчими Нацполіції Закарпаття та територіального управління ДБР у м. Львові за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної та окружних прокуратур регіону.
Природні ресурси Закарпаття – це національне багатство, яке потребує відповідального ставлення та ефективного захисту. Попри виклики воєнного часу, робота прокурорів із захисту довкілля триває, щоб зберегти природні ресурси краю для майбутніх поколінь.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Тячівська та Ужгородська окружні прокуратури звернулись до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовними заявами про визнання протиправною бездіяльності ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» та зобов’язання провести роботи із винесення в натурі (на місцевості) меж пралісових пам’яток природи місцевого значення. Загалом, наразі прокурори ініціювали про встановлення охоронного статусу ще для 1385 га заповідних територій.
Тячівська окружна прокуратура через суд вимагає зобов’язати ДП «Ліси України» належно оформити охоронний статус ботанічного заказника загальнодержавного значення «Урочище “Странзул”, “Задня” і “Кедрин”», площею 510 гектарів, межі якого не винесені на місцевості.
На Ужгородщині прокурори ініціювали встановлення статусу для понад 875 га заповідних територій. Йдеться про «Праліси і квазіпраліси Турицького лісництва» (643,9 га), «Праліси та квазіпраліси Тур’я-Реметівського лісництва» (98, 4 га), «Праліси і квазіпраліси Лютянського лісництва» (98,6 га), «Квазіпраліси Перечинського лісництва» (35 га).
У позовах прокуратура наполягає на тому, що відсутність чітких меж створює реальні ризики використання території не за цільовим призначенням та загрози для її збереження, а відповідач не вживає обов’язкових заходів для фактичного закріплення меж об’єкта природно-заповідного фонду.
Нагадаємо, у жовтні 2025 року Тячівська окружна прокуратура ініціювала встановлення охоронного статусу для пам’яток природи місцевого значення – «Праліси Плайського лісництва», «Праліси Нересницького лісництва», «Праліси Турбатського лісництва» та «Праліси і квазіпраліси Лопухівського лісництва» загальною площею понад 527 гектарів. Три позовні заяви прокуратури вже задоволені Закарпатським окружним адміністративним судом. Позов стосовно 161,7 га пралісів Плайського лісництва ще на розгляді у суді першої інстанції.
Закарпатська обласна прокуратура оскаржила вирок Тячівського районного суду в частині призначеного покарання матері, яку визнано винною у неодноразовому зґвалтуванні власної 10-річної доньки.
Не погоджуючись із призначеним судом покаранням у вигляді 15 років позбавлення волі, прокуратура наполягає на його посиленні та вимагає в апеляційному порядку призначення жінці найвищої міри покарання – довічного позбавлення волі.
Керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан наголошує, що в усіх справах, які стосуються сексуального насильства над неповнолітніми, прокуратура вимагатиме найтяжчої міри покарання. «Не може бути жодних компромісів у справах про сексуальне насильство щодо дітей. Захист дітей – наш безумовний пріоритет, і відповідальність за такі злочини буде максимально суворою і справедливою».
Нагадаємо, співмешканців затримали у березні 2023 року після того, як 12-річна дитина наважилася повідомити про насильство правоохоронцям. Відтоді обоє обвинувачених безальтернативно утримуються під вартою.
У суді прокуратурою у повному обсязі доведено, що мати разом зі співмешканцем систематично вчиняли сексуальне насильство щодо малолітньої дитини. Окрім цього, жінка умисно фіксувала злочини на відео.
Раніше судимого вітчима визнано винним у неодноразовому зґвалтуванні малолітньої дитини, умисному зберіганні дитячої порнографії та вчиненні домашнього насильства (ч. 4, 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1, ст. 126-1 КК України). За вироком Тячівського районного суду його засуджено до довічного позбавлення волі.
Матір визнано винною у неодноразовому зґвалтуванні малолітньої, а також в умисному зберіганні, виготовленні, розповсюдженні дитячої порнографії та примушуванні дитини до участі у її створенні (ч. 4, 6 ст. 152, ч. 1, 3, 4 ст. 301-1 КК України).
Матір позбавлена батьківських прав стосовно потерпілої та меншої дочки. Наразі діти проживають з рідним батьком, колишнім військовим, який у той час захищав країну.
Закарпатським апеляційним судом відкрито провадження у справі.
За клопотанням Закарпатської обласної прокуратури слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо чинного депутата Ужгородської міської ради VIII скликання з можливістю внесення застави у розмірі понад 11,5 млн грн. До внесення коштів підозрюваний утримуватиметься під вартою.
Нагадаємо, за даними слідства та результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, встановлено, що депутат умисно не відобразив у декларації відомості про низку активів і фінансових зобов’язань. Загальна сума незадекларованих депутатом активів перевищує 13,8 мільйонів гривень.
Зокрема, йдеться про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, у тому числі, приватний житловий будинок у місті Ужгород площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у місті Києві.
Крім того, не було задекларовано понад 315 тисяч доларів США готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши їх як позику. Таким чином він намагався легалізувати кошти з непідтвердженим походженням.
Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн коштів на приватних банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.
У ході санкціонованих обшуків правоохоронцями вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, автомобілі та інше.
Дії підозрюваного кваліфіковані за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, а також за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України).
Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – УСР в Закарпатській області.
Примітка: відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Закарпатською обласною прокуратурою повідомлено про підозру чинному депутату Ужгородської міської ради 8-го скликання у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Він був обраний у 2020 році до Ужгородської міської ради від наразі вже забороненої в Україні партії ОПЗЖ.
Встановлено, що сума недостовірного декларування становить 13,8 млн.грн., а сума легалізації незаконно отриманих активів – 11,5 млн. грн.
За даними слідства та результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, встановлено, що депутат умисно не відобразив у декларації відомості про низку активів і фінансових зобов’язань.
Зокрема, у декларації не зазначено інформацію про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, у тому числі приватний житловий будинок у місті Ужгород площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у місті Києві.
Крім того, не було задекларовано понад 315 тисяч доларів США готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши їх як позику. Слідством встановлено, що таким чином він намагався легалізувати кошти з непідтвердженим походженням.
Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн коштів на приватних банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.
Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Під час санкціонованих обшуків вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, автомобілі «Mercedes-Benz S-class» та «Mercedes-benz GLE» 2021 року, мобільні телефони, документи щодо оренди приміщень та готівкові кошти.
Ініційовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 20 млн. грн. та арешт майна депутата з метою подальшої конфіскації.
Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – УСР в Закарпатській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Закарпатська обласна прокуратура звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить зобов’язати Закарпатську обласну раду та обласну військову адміністрацію розробити й затвердити проєктну документацію на понад 10 000 гектарів земель.
Йдеться про регіональний ландшафтний парк «Притисянський», розташований на території Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів загальною площею 10 330,66 га. Рішення про його створення було ухвалене Закарпатською обласною радою ще у 2009 році. Водночас ключовий документ для його повноцінного функціонування – проєкт організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів – досі не розроблений і не затверджений.
Відсутність такого проєкту вже понад 15 років створює реальні ризики для парку. Зокрема, йдеться про загрозу незаконного відчуження земель, їх передачі у приватну власність, можливі незаконні рубки лісу через невизначені межі парку тощо.
Закарпатський окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій справі.
Закарпатською обласною прокуратурою затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох учасників злочинної схеми, які заволоділи близько 6,2 млн грн, виділених на будівництво спорткомплексу у селі Поляна Мукачівського району. Понад 3,5 млн грн спільники вивели у готівку, нібито оплачуючи матеріали для будівництва та виконані роботи.
Обвинувачені – директор товариства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє місцевих приватних підприємців.
Значну частину товарів і техніки для будівництва організатор забезпечував лише «на папері». За такою ж схемою виводили кошти й залучені ним двоє спільників – місцеві приватні підприємці. Надалі керівник одного з відділів Полянської сільської ради прийняв і затвердив роботи, які фактично виконані не були.
Нагадаємо, перші підозри прокурори повідомили у червні 2025 року. У липні того ж року встановлено три нові епізоди підробки договорів з метою надання законності проведеним роботам. У листопаді 2025 року зібрано докази, які підтверджували, що схему заволодіння бюджетних коштів організував керівник товариства – підрядника. Він розподілив ролі учасників злочинної групи та координував їх діяльність. Зібрані під час слідства документи свідчать, що схема почала готуватися ще до проведення тендеру.
За матеріалами слідства, спільники «на папері» виконали значну частину зовнішніх та внутрішніх робіт. Для прикладу, дах спорткомплексу, який насправді зведено після липня 2025 року, вже був зазначений в актах виконаних робіт за 2022 рік. Аналогічно було «збудовано» частину стін, перекриття, «встановлено» люки тощо. У результаті їм вдалося заволодіти понад 5,5 млн грн з місцевого бюджету, виділеними на будівництво цього об’єкта. Ще майже пів мільйона гривень за аналогічною схемою вони привласнили під час капітального ремонту укриття для школярів у цій же школі.
Загальна сума збитків, підтверджена експертами, становить близько 6,2 млн грн.
Залежно від скоєного директору підприємства-підрядника, двом залученим ним приватним підприємцям та керівнику структурного підрозділу Полянської сільської ради інкриміновано заволодіння бюджетними коштами, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, службове підроблення, а також легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинену у складі організованої злочинної групи (ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 28 – ч. 1 ст. 366 КК України).
У межах слідства арештовано майно учасників злочинної групи на суму понад 13,6 млн грн.
Координацію викриття та розслідування здійснювали прокурори Закарпатської обласної та Мукачівської окружної прокуратур. Слідство проводили слідчі відділення №1 Мукачівського районного управління поліції. Оперативний супровід забезпечували співробітники УСР у Закарпатській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
На Закарпатті прокурори повідомили про підозру голові однієї з сільських рад на Ужгородщині та директорці приватного товариства у справі щодо зловживань під час придбання будівлі для розміщення Центру надання адміністративних послуг.
За даними слідства, посадовець діяв у змові з керівницею комерційної структури, яка продала громаді занедбану адміністративну будівлю, що додатково потребувала капітальних вкладень. Схему реалізували через укладення формального договору оренди, а згодом ініціювання викупу об’єкта за завідомо завищеною ціною на підставі підробленого звіту про оцінку майна.
Адміністративну будівлю площею 195,4 кв. м сільська рада придбала майже за 1,9 млн грн, попри те що її ринкова вартість оцінювалася приблизно у 1,2 млн грн. За даними слідства, різницю у понад 600 тис. грн підозрювані привласнили. Необхідність такого придбання сільський голова обґрунтовував під час сесії ради, використовуючи недостовірні розрахунки та обходячи передбачені процедурні рішення.
Дії сільського голови кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах та в умовах воєнного стану. Директорці товариства, окрім співучасті у заволодінні майном, інкримінують також складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК України).
За клопотаннями прокуратури посадовцю обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави понад 600 тисяч гривень. Окрім того, на час розслідування його відсторонено від займаної посади.
«Нічний» домашній арешт, який обраний судом директорці приватного товариства прокуратура оскаржуватиме та вимагатиме взяття її під варту.
Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського РУП, за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури
[type] => post
[excerpt] => На Закарпатті прокурори повідомили про підозру голові однієї з сільських рад на Ужгородщині та директорці приватного товариства у справі щодо зловживань під час придбання будівлі для розміщення Центру надання адміністративних послуг.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1766068860
[modified] => 1766067346
)
[title] => На Закарпатті під час купівлі будівлі для ЦНАПу завищили вартість на понад 600 тисяч гривень
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=228272&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 228382
[uk] => 228272
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 228268
[image] => Array
(
[id] => 228268
[original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698.png
[original_lng] => 2453329
[original_w] => 1600
[original_h] => 1077
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698-300x202.png
[width] => 300
[height] => 202
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698-768x517.png
[width] => 768
[height] => 517
)
[large] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698-1024x689.png
[width] => 1024
[height] => 689
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698-1536x1034.png
[width] => 1536
[height] => 1034
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698.png
[width] => 1600
[height] => 1077
)
[full] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/181220251766059698.png
[width] => 1600
[height] => 1077
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => podiji
[color] => green
[title] => Події
)
[_thumbnail_id] => 228268
[_parental_post_id] => 149670
[views_count] => 1035
[_edit_lock] => 1766060147:8
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 625528949000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 51
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
)
[tags] => Array
(
[0] => 1776306
[1] => 1776308
[2] => 320
[3] => 140
)
[tags_name] => Array
(
[0] => будівництво
[1] => завищена вартість
[2] => Закарпаття
[3] => Прокуратура
)
)
[8] => Array
(
[id] => 228094
[content] =>
Сміливість — це не тільки про відсутність страху, а й про готовність сказати правду, навіть коли це складно й боляче. Саме завдяки показам 13-річної дівчинки на Ужгородщині у суді доведено вину матері, яка в стані алкогольного сп’яніння побила свого 4-річного сина.
Інцидент стався у серпні 2025 року в селі Вишка Великоберезнянського району. За матеріалами слідства, 24-річна жінка завдала 4-річній дитині удари по голові, шиї та грудях.
Медики діагностували у хлопчика струс головного мозку та численні гематоми. Ключовими у справі стали показання 13-річної дівчинки, яку допитано прокурором у спеціальному центрі за моделлю «Барнахус» за участі психолога. Саме її свідчення дозволили довести вину матері в суді.
За ініціативою ювенального прокурора дитину негайно вилучили з небезпечного середовища. Оскільки інших близьких родичів не було встановлено, після лікування хлопчика перевели до центру соціально-психологічної реабілітації.
Вироком Великоберезнянського районного суду жінку визнано винною в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров’я хлопчика (ч. 2 ст. 125 КК України). Їй призначено максимальне покарання, передбачене санкцією статті, – 1 рік пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов’язків та обов’язковим проходженням програми для кривдників. Також триває розгляд справи щодо позбавлення її батьківських прав.
Досудове розслідування здійснювали дізнавачі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури
За останній тиждень на Закарпатті правоохоронці викрили та зупинили діяльність кількох груп, які заробляли на незаконному переправленні чоловіків призовного віку за кордон. Організатори брали тисячі доларів, обіцяючи «нічні маршрути», обхід блокпостів і супровід до румунського кордону. Проте замість втечі їхніх «клієнтів» зустрічали правоохоронці, а самі «провідники» опинялися на лаві підсудних.
24-річну жительку Вишкова засудили до 7 років ув’язнення за спробу провести лісом п’ятьох чоловіків. Її разом із групою затримали всього за 800 метрів до кордону. До набрання вироком законної сили, жінка утримується під вартою.
Таке саме покарання – 7 років – отримав 25-річний мешканець села Білки, який за 4300 доларів організував інструктаж, транспорт і маршрут до кордону біля села Вари. Його затримали на АЗС в Іршаві.
Окрім цього, в Ужгороді повідомлено про підозру 38-річному чоловіку, який разом зі спільниками за понад 11 тисяч доларів переправляв трьох чоловіків. Він підшуковував «клієнтів», вимагав оплату на криптогаманець і заселяв людей у готель перед «переходом». Усі троє ухилянтів були затримані.
Поряд з цим, прокурорами скеровано до суду обвинувальні акти щодо ще п’яти учасників подібних схем. Загалом за тиждень затримано 12 чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон.
На Берегівщині судитимуть 68-річного чоловіка, який за 1 тис. євро розробляв маршрут через річку Тиса по газовій трубі та чекав на «клієнтів» уже по той бік.
Під вартою також залишається 53-річний львів’янин, причетний до багаторівневої схеми вартістю 11 тис. доларів. Він брав гроші частинами, перевозив ухилянтів між містами та готував їх до нічного переходу через кордон.
У ще одному випадку судитимуть 41-річного жителя села Грушово, який за ті ж 11 тис. доларів у криптовалюті організував складний маршрут з Києва до Закарпаття. Чоловіка, якого він переправляв, затримали прикордонники вже під час втечі.
Доказова база по таких «бізнес-схемах» формується чітко і послідовно. Тому кожному, хто спокушається швидким заробітком, варто б чесно поставити собі питання: чи варті кілька тисяч доларів ризику провести 7–9 років за ґратами із повною конфіскацією усього майна? Прагнення легко нажитися не лише не приносить обіцяного «прибутку», а й завершується повною втратою свободи на довгі роки.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
