„Учора Апеляційний суд 5-о округу скасував доступ до медзасобу для аборту міфепристон по всій країні, заблокувавши рішення Управління із продовольства та медикаментів США (FDA) від 2023 року, яке дозволяло призначати цей засіб за допомогою телемедицини та доправляти його пацієнтам поштою”, – йдеться у повідомленні.
Колегія суддів одностайно підтримала аргументи влади штату Луїзіана про те, що правила щодо цього медзасобу, запроваджені за часів адміністрації президента Джо Байдена, загрожують суверенітету штату та безпеці вагітних жінок. Вони додали, що федеральні правила дистанційного консультування (телемедицини – ред.) підривають закони штату про захист ненародженого життя та завдають Луїзіані “непоправної шкоди”.
„Це правило створює ефективний спосіб для лікаря, який не мешкає в штаті, передати медзасіб жителям Луїзіани, всупереч законодавству Луїзіани”, – вважають судді.
Це рішення застосовується як до штатів, таких як Луїзіана, що забороняють аборти, так і до штатів, які дозволяють цю процедуру. Воно відновлює попередню політику FDA, що зобов’язувала пацієнтів отримувати медзасіб лише особисто від лікаря.
У своєму рішенні судді відхилили твердження адміністрації президента Трампа про те, що штат не має права на участь у розгляді справи та, що суд повинен призупинити розгляд справи, поки FDA проводить власний розгляд використання медзасобу.
Також суд проігнорував аргументи виробників міфепристону – компаній Danco та GenBioPro – про необхідність зважати на наукові висновки державного регулятора.
У квітні окружний суд задовольнив прохання адміністрації Дональда Трампа призупинити розгляд позову Луїзіани, але зобов’язав FDA завершити перевірку безпеки таблеток до жовтня цього року. Тоді суддя Девід С. Джозеф назвав вимоги влади Луїзіани повернути особисте отримання ліків “урядуванням через судові позови”.
У понеділок суд першої інстанції в Приштині засудив Єлену Джуканович, співробітницю Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), до шести років позбавлення волі за шпигунство, повідомив косовський сербський новинний портал KoSSev.
Жінку затримали за підозрою в шпигунстві на користь Сербської агенції безпеки та інформації (BIA). Згідно з обвинувальним актом, працюючи співробітницею ОБСЄ, вона постійно діяла в інтересах сербських спецслужб, чим ставила під загрозу конституційний лад Косова, безпеку його громадян, а також діяльність самої ОБСЄ.
Згідно з рішенням суду, до строку покарання зараховується час, проведений під попереднім арештом.
Єлену Джуканович заарештували 28 лютого в Північному Мітровичі. За версією прокуратури, вона співпрацювала зі співробітниками БІА, зокрема з Александаром Влаїчем, який раніше вже визнав свою провину і був засуджений за шпигунство.
У заключній промові прокурор вимагав призначити найсуворіше можливе тюремне покарання. Натомість Єлена Джуканович заявила про свою невинуватість, а захист просив винести виправдувальний вирок. Адвокат захисту оскаржив законність доказів, отриманих з телефону обвинуваченої, і стверджував, що ані вони, ані інші докази, представлені під час судового розгляду, не можуть вважатися надійними.
Суд в Австрії виніс вирок сирійцю, у якого також виявили тисячі відео жорстокого поводженням з дітьми та немовлятами. Чоловіка засудили до чотирьох з половиною років позбавлення волі.
Злочин стався в липні минулого року. Чоловік заманив дівчинку, яка гралася у дворі, до своєї квартири за допомогою льодяника. Там він утримував дитину проти її волі та зґвалтував.
Спершу обвинувачений заперечував свою провину, стверджуючи, що дівчинка «сама зайшла допомогти». Проте під тиском доказів (відеосвідчень жертви та знайдених слідів ДНК) був змушений зізнатися. Під час обшуку в його помешканні поліція вилучила комп’ютер майже із 6 тисячами файлів дитячої порнографії, які він не лише зберігав, а й розповсюджував через месенджери.
Захист намагався пом’якшити вирок нетиповим аргументом: нібито чоловік перебував під впливом тестостерону, який приймав для тренувань. Адвокати переконували, що препарат викликав у нього «неконтрольоване сексуальне збудження».
Суд визнав чоловіка винним у зґвалтуванні, сексуальному насильстві над неповнолітньою за обтяжувальних обставин, а також у зберіганні та розповсюдженні дитячої порнографії. Додатково було встановлено факт попередніх домагань: раніше зловмисник чіплявся до іншої дівчинки в парку, показуючи їй порнографічні відео на телефоні.
Австрійська партія свободи (FPÖ) назвала вирок неприпустимо м’яким і закликала до нульової толерантності та негайної депортації злочинця. Генеральний секретар партії Міхаель Шнедліц заявив, що ця справа є прямим наслідком безвідповідальної міграційної політики. Він наголосив, що фінансувати за кошти платників податків утримання й терапію особи, яка зневажає приймаюче суспільство, є «збоченням».
На тлі цього інциденту FPÖ – найпопулярніша на сьогодні політична сила в країні – знову виступила на підтримку концепції «Фортеця Австрія», що передбачає повне закриття кордонів.
Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) 23 квітня одноголосним рішенням підтримали усі звинувачення у злочинах проти людяності, висунуті проти екс-президента Філіппін Родріго Дутерте. Тепер справу розглядатимуть по суті.
Згідно із рішенням суддів МКС, існують суттєві підстави вважати, що 81-річний Дутерте відігравав ключову роль у вбивствах 76 людей та замаху на вбивство ще двох у межах його так званої „війни з наркотиками”, яка, як стверджується, призвела до загибелі тисяч цивільних на Філіппінах.
„Наявні докази свідчать про існування спільного плану між паном Дутерте та його спільниками щодо вбивства ймовірних злочинців на Філіппінах, зокрема осіб, яких підозрювали або вважали причетними до вживання, продажу чи виробництва наркотиків, шляхом насильницьких злочинів, включно з убивствами”, – йдеться у судовому рішенні.
Як заявляють у МКС, Дутерте створював, фінансував і озброював „ескадрони смерті”, які займалися ліквідацією підозрюваних у наркоторгівлі та вживанні наркотиків під час його перебування при владі у 2016-2022 роках.
Сам же експрезидент Філіппін наполягає, що наказував правоохоронцям застосовувати силу лише у разі самооборони.
Ужгородська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника керівника Міжнародного аеропорту Ужгород, який, тимчасово виконуючи обов’язки директора аеропорту, підписав договір на ремонт дорожнього покриття та акти виконаних робіт, значна частина яких фактично не була виконана.
Нагадаємо, у січні 2026 року, повідомлено про підозру підприємцю, який заволодів майже 700 тис. грн на фактично невиконаному ремонті. Йому було інкриміновано заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення (ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).
У ході подальшого розслідування встановлено, що підозрюваний, тимчасово виконуючи обов’язки директора аеропорту, підписав договір підряду з підприємцем на проведення капітального ремонту дорожнього покриття аеропорту довжиною близько 600 метрів.
Значна частина робіт фактично не виконувалася, проте підрядник засвідчив офіційні акти про нібито виконані роботи. На підставі цих документів із бюджету перерахували близько 1 млн грн, з яких майже 700 тис. грн – шкода, завдана Закарпатській обласній раді.
Дії посадовця кваліфіковано як неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 2 ст. 367 КК України).
Досудове розслідування здійснювали слідчі Ужгородського РУП у Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури. Оперативний супровід – регіональні управління УСР та СБУ.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Закарпатська обласна прокуратура скерувала обвинувальний акт до суду щодо чинного депутата Ужгородської міської ради 8-го скликання, якого підозрюють у приховуванні майна на понад 13,8 млн грн та легалізації незаконних доходів.
За даними слідства та результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, встановлено, що під час подання декларації за 2022 рік депутат Ужгородської міськради, який обраний у 2020 році від наразі вже забороненої в Україні партії ОПЗЖ, умисно не вказав значну частину своїх активів і фінансових зобов’язань. Про підозру йому повідомлено у січні 2026 року.
Зокрема, у декларації відсутня інформація про нерухомість, якою користувалася родина депутата. Йдеться про приватний будинок в Ужгороді площею близько 360 кв.м., а також нерухомість у Києві.
Окрім цього, фігурант не задекларував понад 315 тисяч доларів США готівкою. За версією слідства, ці кошти він передав третій особі під виглядом позики, намагаючись надати їм легального походження. Також «поза декларацією» залишилися понад 1,3 млн грн на банківських рахунках, близько 800 тисяч грн боргів і частина отриманих доходів.
Встановлено, що загальна сума недостовірно задекларованих активів становить 13,8 млн грн, а ще 11,5 млн грн – це кошти, які, за матеріалами слідства, були легалізовані.
У межах розслідування депутату обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави 11,5 млн грн, яку було внесено того ж дня.
Окрім того, арештовано майно депутата та його дружини. Йдеться про 2 квартири в історичній частині міста, 5 земельних ділянок, корпоративні права у бізнесі, елітні автомобілі, а також колекцію з 9 картин відомих закарпатських художників. Сума арештованих активів складає близько 69,4 млн грн.
Дії обвинуваченого кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, а також легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України).
Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – УСР в Закарпатській області.
Закарпатська обласна прокуратура скерувала обвинувальний акт щодо групи осіб, які організували незаконний обіг підакцизних товарів.
Слідством встановлено, що на території Берегівщини місцеві мешканці налагодили придбання та зберігання алкогольних напоїв та контрафактних тютюнових виробів. Пізніше обвинувачені планували збувати фальсифіковану продукцію через торговельні точки на території області.
У ході обшуків за місцями проживання обвиунвачених та зберігання товару правоохоронці вилучили понад 6 тис. пачок сигарет без акцизних марок, майже 16 тис. пачок із підробленими акцизними марками та понад 7 тис. літрів незаконно виготовленого алкоголю.
Орієнтовна вартість вилученого становить понад 2,8 млн гривень.
Одному з обвинувачених інкриміновано незаконне придбання, зберігання підакцизних товарів з метою збуту, вчинене групою осіб, а також використання підроблених акцизних марок (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України). Дії інших кваліфіковано як незаконне придбання, зберігання підакцизних товарів з метою збуту, вчинені групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 204 КК України).
Досудове розслідування здійснювали детективи ТУ БЕБ у Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – УСБУ в Закарпатській області та 27 прикордонний загін Держприкордонслужби України.
Колишньому міністру енергетики України та фігуранту операції НАБУ та САП «Мідас» Герману Галущенку продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Про це йдеться в повідомленні Вищого антикорупційного суду.
ВАКС прямо не називає імені, однак з матеріалів справи випливає, що йдеться про Германа Галущенка.
Як альтернативу, суд залишив заставу в розмірі 200 млн грн. Якщо її внесуть, на Галущенка покладуть низку процесуальних обов’язків.
Нагадаємо, 19 лютого 2026 року НАБУ та САП опублікували п’яту частину розслідування в межах операції «Мідас». За даними слідства, фігуранти «плівок Міндіча» для відмивання коштів використовували криптовалюту, яка надходила на рахунки фонду екс-міністра Галущенка у Швейцарії, або видавали готівкою дружині Галущенка.
Частину коштів легалізували через криптовалюту з подальшим перерахуванням на рахунки фонду у Швейцарії або видачею готівки.
Крім того, за версією слідства, відмиті кошти витрачали на навчання дітей Галущенка у швейцарських закладах освіти, медичні послуги та придбання дорогого одягу.
Загалом, за даними НАБУ, протягом 2021–2025 років на користь ексміністра було відмито приблизно $12 млн доларів.
‼️Jérusalem : en fin d’après-midi, à proximité du Cénacle, une religieuse chercheuse à @EBAFJerusalem a été victime d’une agression gratuite. Nous condamnons vivement cet acte de violence sectaire et attendons des autorités qu’elles agissent vite et avec fermeté. #HateCrimeDatapic.twitter.com/7b9ULswHaI
35-річного Декарлоса Брауна-молодшого, якого у Сполучених Штатах звинувачують у вбивстві 23-річної української біженки Ірини Заруцької, визнали недієздатним для участі у судовому процесі штату Північна Кароліна.
Про це повідомляють WCNC та The Assembly.
За даними медіа, судові документи, які подали 7 квітня до Вищого суду округу Мекленбург, свідчать про те, що Браун-молодший, якому висунули звинувачення у вбивстві Заруцької на рівні штату та федеральне обвинувачення, яке передбачає можливість смертної кари, пройшов обстеження в Центральній регіональній лікарні. У звіті від 29 грудня 2025 року його визнали „непридатним для судового розгляду”.
Згідно із законодавством Північної Кароліни, якщо підсудний не розуміє суті судового розгляду та не здатен допомагати у власному захисті, то його не можуть покарати, зокрема стратою.
Далі на чоловіка чекає слухання щодо дієздатності у Вищому суді округу Мекленбург, де вирішуватимуть, чи може той постати перед судом. Останнє слово залишається за суддею.
Водночас адвокат Брауна-молодшого Деніел Робертс звернувся з клопотанням про перенесення слухання на 180 днів, пояснивши це тим, що перебування його підзахисного під вартою у федеральних органах ускладнює проведення процедур щодо перевірки його дієздатності. Штат із цим погодився.
У жовтні 2025 року федеральне велике журі у Північній Кароліні висунуло чоловіку звинувачення у вбивстві українки, яке передбачає можливість застосування смертної кари.
Two teenage gunmen opened fire at the Islamic Center of San Diego, California, killing a security guard and two other men outside the mosque before the suspects were found dead, apparently from self-inflicted gunshot wounds, police said https://t.co/CjDgVIqiWvpic.twitter.com/7nvBaJmfIk
На Закарпатті судитимуть 21-річну жінку, яку обвинувачують у злісному невиконанні батьківських обов’язків, що призвело до смерті її 5,5-місячного сина.
За матеріалами слідства, мати тривалий час не забезпечувала дитині належних умов: не дбала про гігієну, не годувала належним чином та не забезпечувала обов’язкові огляди у лікарів. Попри погіршення стану немовляти, по допомогу до лікарів вона не зверталася.
У листопаді 2025 року дитина померла. За висновком судово-медичної експертизи, смерть настала внаслідок тяжкого перебігу хвороби без належного лікування, що призвело до ураження мозку та зупинки дихання. На момент смерті хлопчик важив лише 4,6 кілограма.
Жінці інкриміновано злісне невиконання батьківських обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 166 КК України). Після трагедії трьох старших дітей у неї відібрали: один хлопчик наразі проживає з біологічним батьком, двох дівчаток передано на виховання до дитячого будинку.
Максимальна санкція інкримінованої статті передбачає до 5 років позбавлення волі.
Досудове розслідування здійснювали слідчі відділення поліції №1 Ужгородського РУП у Закарпатській області під процесуальним керівництвом Ужгородської окружної прокуратури.
Обвинувальний акт скеровано до Перечинського районного суду для розгляду по суті.
