Ігор Стрєлков-Гіркін отримав вирок у вигляді чотирьох років колонії загального режиму.
Російські ЗМІ повідомили, що російського терориста звинуватили за частиною 2 статті 280 „Публічні заклики до екстремізму з використанням інтернету” Кримінального кодексу російської федерації
Підставою для цього стали дві публікації російського військового: у першій йшлося про повернення Криму Україні, а в другій про невиплати російським військовим. Один із цих постів (який саме – не повідомляється) визнали екстремістським і за ним висловили обвинувачення.
Сім’я Ігоря Гіркіна оскаржить вирок. За словами сторони захисту Гіркін не мав наміру закликати якимось чином до екстремізму, коли розміщував пости, які й стали причиною для відкриття справи щодо нього. Він нібито хотів лише допомогти військовослужбовцям.
Дружина засудженого також заявила про те, що повністю згодна з тим, що вирок потрібно оскаржити. Про те, коли саме буде подано апеляційну скаргу, поки що не відомо.
Обвинувачення просило призначити Стрєлкову 4 роки і 11 місяців колонії.
Адвокат Ігоря Стрєлкова Олександр Молохов у коментарі BRIEF назвав вирок своєму підзахисному „потворним судовим актом, який не має нічого спільного з правосуддям”.
„Розцінюю суворий вирок патріоту Стрєлкову як помсту з боку тих людей при владі, які сплять і бачать, щоб продати Росію „з потрохами”… У світовій історії є, мабуть, один тільки подібний приклад, коли чесного військового, готового віддати життя за Батьківщину, усували, побоюючись його впливу на розуми – це історія Манлія Капітолійського, того самого, завдяки якому „гуси Рим врятували”… Скажу так: Стрєлков – це зараз, мабуть, один із небагатьох людей, яких хочеться захищати, це моральний камертон, самурай-лояліст, якщо хочете”, – сказав Молохов.
Ігор Стрєлков став відомим у 2014 році, коли росія розпочала війну на Донбасі. Тоді він керував загоном, який розпочав військові дії проти України. Того ж року Стрєлков ненадовго зайняв посаду міністра оборони так званої „ДНР”.
У листопаді 2022 року суд у Нідерландах засудив Ігоря Стрєлкова і ще двох фігурантів справи про катастрофу „боїнга” на Донбасі до довічного ув’язнення. Тоді він заявляв, що для нього „не залишилося безпечного місця на землі”.
Президент Шрі-Ланки Раніл Вікремесінгхе розпорядився про помилування понад 1000 засуджених осіб, які були звільнені із в’язниць у всій країні перед святом Різдва.
Про це повідомив у понеділок представник в’язниці, пише Hindustan Times.
Комісар в’язниці Гаміні Діссанаяке зазначив, що серед 1004 звільнених були громадяни Шрі-Ланки, які опинилися за ґратами через неможливість виплатити заборгованість.
Шрі-Ланка, де переважає буддійська спільнота, вже в травні цього року помилувала таку ж кількість засуджених у зв’язку із святом Весак, яке вшановує народження, просвітлення та смерть Будди.
Ця амністія настала після проведення поліцією масштабної антинаркотичної операції, підтриманої військовими, під час якої було заарештовано понад 15 000 осіб. Проте ця операція була припинена перед Різдвом.
За словами поліції, серед затриманих було 13 666 підозрюваних, а близько 1100 осіб, які страждають від наркотичної залежності, були затримані та направлені на примусову реабілітацію у військові установи.
Важливо відзначити, що в’язниці на острові постійно переповнені, що становить виклик для системи виконання покарань у країні.
The islandwide power outage caused by a monkey falling on to the power lines at the electricity sub station in Panadura -Power & Energy Minister Kumara Jayakody pic.twitter.com/fBgGmmDI4d
Закарпатська обласна прокуратура в апеляції домоглася зміни призначеного покарання для двох закарпатців, яких визнано винними в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 КК України). Замість «умовного» позбавлення волі їх засудили до 3 років за ґратами.
Йдеться про випадки, що трапились у Мукачівському та Тячівському районах. Раніше чоловіків звільнили від відбування покарання, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового кримінального правопорушення і виконають покладені на них обов’язки. Прокурори Мукачівської та Тячівської окружних прокуратур оскаржили такі рішення в апеляційному порядку.
Так, 34-річний мукачівець у грудні минулого року пройшов військово-лікарську комісію у центрі комплектування, отримав повістку на відправку у військову частину, однак вказані в ній вимоги проігнорував. За місяць після цього ухилився від мобілізації і 47-річний мешканець с. Калини, що на Тячівщині. Він пройшов ВЛК, після чого написав заяву про відмову проходити військову службу, усвідомлюючи кримінальну відповідальність за це.
У травні-червні цього року громадян засудили до 4 років позбавлення волі зі встановленням іспитового строку – 2 та 3 роки відповідно. Прокуратура в апеляційних скаргах просила скасувати вироки судів першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалити нові. Закарпатський апеляційний суд підтримав таку позицію та призначив обом фігурантам по 3 роки ув’язнення за вчинені кримінальні правопорушення.
Примітка: судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення (ст. 532 КПК України).
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Колишній президент Тунісу Монзеф Марзукі, який зараз проживає у Франції, був засуджений до чотирьох років ув’язнення заочно.
У чому звинуватили Марзукі та визнали винним, достовірно не відомо, його адвокат Ламія Хемірі повідомив, що колишній президент не отримував жодної повістки, додавши, що він не знає, чому його засудили.
За даними місцевих ЗМІ, Марзукі визнали винним у підриві державної безпеки та заподіянні дипломатичної шкоди.
Туніський суд видав міжнародний ордер на арешт Марзукі на початку листопада, через два тижні після того, як президент Каїс Саїд звернувся до судових органів Тунісу з проханням почати розслідування щодо деяких заяв колишнього президента. Він також звернувся до судових органів Тунісу з проханням вилучити дипломатичний паспорт Марзукі, якого він зараховує до ворогів держави.
На демонстрації в Парижі на початку жовтня Марзукі закликав французький уряд відмовитися від будь-якої підтримки Саїда, який виступив проти туніської революції і скасував конституцію. Марзукі також привітав перенесення запланованого на листопад саміту Франкофонії в Тунісі, що також можна розглядати як засудження захоплення влади Саїдом.
Нинішній президент Каїс Саїд влітку призупинив роботу парламенту, усунув уряд і захопив виконавчу владу.
76-річний Марзукі керував країною з 2011 по 2014 рік і зараз перебуває у Франції.
Shooting at a Jewish synagogue on Djerba island in Tunisia. At the time of the shooting, hundreds of Jews were present in this synagogue. No news has been released about the possible casualties of this attack./Hebrew sources pic.twitter.com/OKfwYPr41Q
