Американська компанія мереж Meta, яка володіє соцмережами Фейсбук та Інстаграм, оголосила, що вже з жовтня цього року припинить показ політичної, виборчої чи соціальної реклами в Європейському Союзі.
Про це йдеться у блозі компанії, опублікованому у п’ятницю, 25 липня, передає Укрінформ.
„З початку жовтня 2025 року ми більше не дозволятимемо політичну, виборчу та соціальну рекламу на наших платформах у ЄС. Це складне рішення, яке ми ухвалили у відповідь на майбутній регламент ЄС щодо прозорості та таргетування політичної реклами (TTPA), який створює значні операційні труднощі та правову невизначеність”, – заявили в Meta.
У компанії нагадали, що з 2018 року мають інструменти, які забезпечують більшу прозорість реклами про політику, вибори та соціальні питання, ніж будь-яка інша платформа, онлайн чи офлайн.
„Рекламодавці, які розміщують цю рекламу, повинні пройти процес авторизації, підтвердити свою особу та місце проживання, а також додати до цієї реклами застереження, що вона була оплачена. Потім ця реклама зберігається в нашій загальнодоступній бібліотеці реклами, де кожен може побачити інформацію про таргетування та скільки на неї було витрачено”,- додали у Meta.
У компанії висловили жаль через майбутній регламент ЄС.
„На жаль, TTPA вводить значні додаткові зобов’язання до наших процесів і систем, що створює неприйнятний рівень складності та правової невизначеності для рекламодавців і платформ, які працюють в ЄС”, – зазначили у Meta.
Зокрема, наводиться приклад того, що TTPA встановлює значні обмеження на таргетування та показ реклами, що обмежує те, як рекламодавці, які займаються політичними та соціальними питаннями, можуть охопити свою аудиторію, і призводить до того, що люди бачать менш релевантну рекламу на платформах соцмереж.
Euractiv додає, що загальноєвропейські правила щодо прозорості політичної реклами набудуть чинності з жовтня. Їхньою метою є обмеження маніпуляцій інформацією та іноземного втручання під час виборів.
Європейська комісія визнала, що компанії Apple та Meta порушили вимоги Закону про цифрові ринки (DMA), та оштрафувала їх на 700 млн євро.
Про це пише „Європейська правда” із посиланням на заяву Єврокомісії.
Внаслідок порушення DMA Єврокомісія оштрафувала Apple на 500 млн євро, а Meta – на 200 млн євро.
Як зазначили у заяві, відповідно до DMA, розробники додатків, які поширюють свої продукти через App Store, мають право безкоштовно інформувати користувачів про альтернативні пропозиції поза межами магазину, скеровувати їх до цих пропозицій і надавати можливість здійснювати покупки поза екосистемою Apple.
Однак, як встановила Єврокомісія, Apple встановлює низку обмежень, які не дозволяють розробникам і споживачам повною мірою скористатися перевагами альтернативних каналів розповсюдження або дешевших пропозицій.
Стверджується, що Apple не змогла довести, що такі обмеження є об’єктивно необхідними та пропорційними.
Відтак Єврокомісія зобов’язала Apple усунути технічні та комерційні обмеження, які заважають реалізувати механізми вільного інформування користувачів, і утриматись від подібних дій у майбутньому.
Щодо Meta, згідно з DMA, великі онлайн-платформи зобов’язані отримувати згоду користувача на об’єднання персональних даних з різних сервісів.
Якщо користувач не погоджується, йому має бути надана альтернативна версія сервісу, що використовує менше персональних даних, але залишається функціонально рівноцінною.
Водночас у листопаді 2023 року Meta запровадила модель „Погодься або плати”, за якої користувачі могли або погодитися на персоналізовану рекламу, або платити щомісячну підписку за версію без реклами.
Єврокомісія дійшла висновку, що така модель не відповідає DMA, оскільки не давала користувачам реального вибору.
У листопаді 2024 року Meta впровадила нову модель, яка начебто використовує менше даних. Однак рішення від 23 квітня стосується періоду з березня по листопад 2024 року, коли користувачам у ЄС був доступний лише вибір „плати або згоджуйся”.
Окрім цього, Єврокомісія також ухвалила рішення припинити вважати Facebook Marketplace платформою, яка підпадає під дію DMA, оскільки у 2024 році вона мала менше ніж 10 тисяч бізнес-користувачів.
У заяві наголосили, що Apple і Meta повинні виконати рішення Єврокомісії протягом 60 днів, інакше їм загрожують періодичні штрафи.
Штраф на компанію Meta наклали за ненавмисне зберігання паролів деяких користувачів без захисту або шифрування.
Це розслідування розпочали 5 років тому, коли Meta повідомила Комісію із захисту даних Ірландії (DPC), що зберігала деякі паролі неналежним чином. Тоді Meta публічно визнала інцидент, а DPC заявив, що паролі не були доступні стороннім особам.
Тоді представник Meta запевнив, що компанія вжила негайних заходів, щоб виправити помилку, і що немає жодних доказів того, що було зловживання паролями або неналежний доступ до них.
Компанії Meta загрожує чималий штраф у Євросоюзі за її ймовірні спроби домінувати на ринку секретної реклами ‒ на тлі боротьби Брюсселю з антиконкурентною практикою серед найбільших світових технологічних компаній.
Медіа-асоціація AMI, яка об’єднує понад 80 іспанських медіа-організацій, подала позов проти технологічного гіганта Meta за недобросовісну конкуренцію.
Згідно із заявою, опублікованою на сайті організації в понеділок, з 25 травня 2018 року по 31 липня 2023 року Meta «систематично і масово» порушувала європейське законодавство про захист даних, ігноруючи необхідність отримання згоди громадян на використання їхніх даних для створення рекламних профілів.
AMI підкреслила, що несанкціоноване використання персональних даних могло дозволити Facebook та його материнській компанії Instagram «отримати несправедливу конкурентну перевагу» під час продажу на ринку рекламних площ.
За словами Хосе Жолі, президента асоціації, така поведінка Meta загрожує виживанню новинних ЗМІ, що є необхідною умовою для підтримання демократії в країні.
Крім того, AMI закликала рекламодавців у державному та приватному секторах довіряти свої рекламні кампанії «безпечним, надійним та відповідальним ЗМІ, які поважають права громадян і прагнуть просувати демократію в Іспанії».
Позов AMI вимагає від медіа відшкодування збитків у розмірі 550 мільйонів євро.