Бельгійські органи влади спільно з Європейською прокуратурою розслідують серйозні звинувачення в корупції. Головною фігуранткою справи є Федеріка Могеріні, колишня верховна представниця Європейського Союзу з питань зовнішньої політики. Ця політикиня італійського соціалістичного походження досягла вершини своєї кар’єри в середині 2010-х років, а згодом була ректоркою Коледжу Європи (College of Europe) аж до своєї нещодавньої відставки. Згідно з обвинуваченням, Могеріні могла вчинити злочини, перебуваючи на посаді керівника цього елітного вищого навчального закладу ЄС.
За інформацією брюссельського новинного порталу Euractiv, Європейська прокуратура частково перебрала розслідування від місцевих органів влади. У центрі справи – придбання нерухомості на суму 154 800 000 UAH, а також незаконне отримання європейських субсидій на суму в сотні мільйонів.
Окрім Могеріні, ще одним головним фігурантом справи є Стефано Санніно, колишній генеральний секретар Європейської служби зовнішніх справ (EEAS).
За даними слідчих, обоє могли мати доступ до інсайдерської інформації, завдяки якій Коледж Європи здобув перевагу в отриманні фінансування ЄС для свого проєкту.
Елітна академія ЄС, походження якої викликає підозри
Історія почалася з багатообіцяючого проєкту – Євросоюз хотів створити нову дипломатичну академію для підготовки майбутніх дипломатів.
EEAS щедро розподіляв кошти: було оголошено тендер на суму 130 тисяч євро на створення академії, надано стипендіальну підтримку на суму 654 тисячі євро молодим дипломатам, які брали участь у проєкті, а також виділено додаткові 132 000 євро на підготовку техніко-економічного обґрунтування.
Отримавши серйозну фінансову підтримку, проєкт зацікавив кілька авторитетних європейських університетів, зокрема Європейський університетський інститут у Флоренції та Європейський інститут державного управління в Маастрихті.
Утім на результати конкурсу вплинув один критерій: заявник мав також забезпечити проживання студентів. Практично єдиним, хто міг це зробити, виявився Коледж Європи.
Проте тут слідчі звернули увагу на незвичайний збіг обставин. Ще до розгляду тендеру, попри фінансові проблеми, Коледж Європи придбав будівлю в Брюгге за 3,2 мільйона євро. Тож виникла підозра, що це сталося тому, що установа заздалегідь знала про майбутні умови тендеру.
Скандал перейшов на вищий рівень розслідування в Брюсселі, коли заявник звернувся до Європейського бюро з боротьби з шахрайством (OLAF). Згідно зі скаргою, Могеріні, уже як ректорка Коледжу Європи, могла отримати внутрішню інформацію від установи, якою раніше керувала, – EEAS. Коли виникла підозра в скоєнні злочину, справа була передана до Європейської прокуратури, що має незалежні повноваження з проведення транскордонних розслідувань та висунення обвинувачень.
Долучення організації до розслідування можна вважати поворотним моментом, оскільки в цій справі вивчаються можливості зловживання коштами ЄС, корупції в органах влади та шахрайства у сфері державних закупівель.
Минулого тижня в Бельгії було проведено обшуки в кількох місцях та проведено допит Могеріні й Санніно. Обоє стали офіційними підозрюваними. Аналіз вилучених документів триває. Могеріні заперечує звинувачення.
Можливе суворе покарання
На сьогодні Європейська прокуратура розслідує:
• чи можуть зловживання поширюватися й на інші тендери Коледжу Європи,
• чи були інші чиновники, які могли надавати інсайдерську інформацію,
• чи були в будь-якій формі порушені фінансові інтереси ЄС.
Справа вже завдала серйозної шкоди. По-перше, через відставку Могеріні Коледж Європи залишився без керівництва, а по-друге, скандал, пов’язаний з тим, що ще один представник брюссельської еліти опинився в центрі корупційного розслідування, стався в дуже невдалий для неї момент.
Коледж Європи відомий як «Гарвард» брюссельського єврократичного світу. Звідси виходить значна частина чиновників ЄС. Однак тепер найбільше постраждав престиж установи, адже підготовка майбутньої дипломатичної еліти, імовірно, відбувалася за рахунок незаконно отриманих коштів.
Розслідування може тривати місяцями, а то й роками. Брюссельський скандал показав: якщо використання коштів Євросоюзу стає непрозорим, то на сьогодні в ЄС немає жодної інституції чи керівника, на яких не могла б падати підозра в корупції.
Європейська прокуратура (EPPO) спільно з бельгійською федеральною поліцією та Європейським антикорупційним бюро OLAF провели обшуки в штаб-квартирі Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) у Брюсселі, приміщеннях Коледжу Європи в Брюґґе та приватних помешканнях підозрюваних. За даними EPPO, обшуки здійснюються в рамках кримінального розслідування щодо підозри в шахрайстві з коштами ЄС, корупції, конфлікті інтересів та порушенні професійної таємниці, повідомляє Еuractiv.
Слідство зосереджене на тендері 2021–2022 років, за яким ЄСЗД надала Коледжу Європи фінансування в розмірі 654 000 євро для реалізації програми Європейської дипломатичної академії — дев’ятимісячного навчання молодих дипломатів держав-членів ЄС. Під підозрою — можливе зловживання бюджетними коштами ЄС, зокрема чи були заздалегідь відомі представникам Коледжу критерії відбору, а також чи не порушили правила чесної конкуренції.
Ключовим об’єктом перевірки став закупівля Коледжем Європи будівлі на Spanjaardstraat у Брюґґе вартістю 3,2 млн євро для проживання учасників програми. Закупівля відбулася незадовго до оголошення тендеру ЄСЗД, що могло надати установі необґрунтовану перевагу.
За даними EPPO, затверджені слідчим суддею обшуки охопили кілька будівель Коледжу Європи, офіс ЄСЗД у Брюсселі та житла підозрюваних. Заарештовано трьох осіб для допиту, серед яких, за даними бельгійських ЗМІ, колишня верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Моґеріні — нинішня ректорка Коледжу Європи (з 2020 року) та директорка Дипломатичної академії (з 2022 року). Під час періоду, що розслідується, ЄСЗД очолював Жозеп Боррель.
OLAF провела адміністративне розслідування, допитавши кількох осіб, після чого передала матеріали EPPO. Обидві установи — Коледж Європи та Дипломатичну академію — очолює Федеріка Моґеріні, яка не коментувала ситуацію. EEAS підтвердила присутність поліції в адмінбудівлі на Rue d’Arlon 62, але уточнила, що розслідування стосується дій попереднього мандату. Коледж Європи утримався від коментарів.
Рада Європейського Союзу у четвер схвалила санкції проти 10 фізичних осіб, причетних до порушення прав людини у росії – зокрема катувань цивільних заручників та переслідування опозиції.
Про це інформує „Європейська правда” з посиланням на повідомлення Ради ЄС
Під нові санкції Євросоюзу потрапили високопосадовці головного управління Федеральної служби виконання покарань росії в Ростовській області, причетні до катування ув’язнених, зокрема українських військовополонених.
„Щонайменше 15 ув’язнених померли внаслідок жорстокого поводження, серед них – українська журналістка-розслідувачка Вікторія Володимирівна Рощина”, – йдеться в повідомленні.
Також нові обмеження ЄС стосуються російських суддів, причетних до переслідування активіста Алексєя Горінова, якого засудили до трьох років ув’язнення за висловлення своєї думки про війну росії проти України.
Крім того, Рада Євросоюзу ухвалила рішення про санкції проти причетних до політично мотивованих переслідувань журналістів та активістів, пов’язаних із російським опозиційним лідером Алексеєм Навальним та його фондом.
Особи, включені до списку, підлягають заморожуванню активів, а громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти. Фізичні особи додатково підлягають забороні на в’їзд, що унеможливлює їхній в’їзд або транзит через територію ЄС.
У березні 2024 року Рада встановила нову систему обмежувальних заходів проти осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини, репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції.
Європол повідомив, що підтримав другу фазу розслідування, проведеного поліцією Молдови та України проти росіянських найманців. Це допомогло виявити підозрюваних, які причетні до воєнних злочинів.
Загалом було ідентифіковано 654 учасники російських приватних військових компаній «Вагнер» та «Редут», які брали участь у бойових діях проти України, повідомляє Європол.
Серед підозрюваних є громадяни України, Молдови, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану, Азербайджану, Вірменії та Боснії і Герцеговини. Вважається, що ці особи скоїли воєнні злочини, такі як акти сексуального насильства, страти військовополонених та страти цивільних осіб.
В результаті операції 29 жовтня 2025 року у Молдові та Україні було проведено 70 обшуків, вилучено вогнепальну та холодну зброю, боєприпаси, форму, шеврони із символікою ПВК «Вагнер», а також електронне обладнання.
Правоохоронці зібрали відео- та фотоматеріали, що свідчать про участь громадян України та Молдови у бойових діях на території України та Демократичної Республіки Конго у складі російських приватних військових формувань.
На сьогодні 11 громадянам України висунуто звинувачення у державній зраді за приєднання до формувань «Вагнер» та «Редут». Також під час розслідування українські правоохоронці через захищені канали Європолу передали іншим країнам дані про 280 іноземців, підозрюваних в участі у боях на боці росії.
Від початку слідства національні органи виявили центри вербування та підготовки найманців, задокументували структуру командування і численні воєнні злочини, зокрема страти цивільних, застосування забороненої зброї та атаки на українські міста.
Європол підтримав розслідування, сприяючи обміну інформацією та надаючи спеціалізовану аналітичну підтримку, зосереджену на потенційній причетності цих осіб до воєнних злочинів, скоєних в Україні. Під час днів проведення операцій Європол створив віртуальний командний пункт для сприяння комунікації між залученими органами влади. Він також посилив збір розвідувальних даних, порівнюючи оперативні дані в режимі реального часу зі своїми базами даних, включаючи OSINT-розслідування.
Також Європейський підрозділ з питань інтернету (EU IRU) підтримав день заходів, присвячений встановленню осіб, причетних до воєнних злочинів.
Нагадаємо, що на початку вересня у Фінляндії розпочали перевірку щодо колишнього російського найманця групи «Вагнер», якого затримали влітку 2025 року на території країни.
Циклон Емі, який пронісся Європою цього тижня, забрав життя людей, а також спричинив перебої з електропостачанням і транспортні труднощі.
Три людини загинули по всій Європі, коли циклон під назвою Емі пронісся континентом з сильними ураганними вітрами та дощами, спричинивши значні перебої в транспорті та інфраструктурі.
Через надзвичайні погодні умови десятки тисяч людей залишилися без електроенергії, а влада вжила низку заходів для захисту населення.
В Ірландії в п’ятницю в місті Леттеркенні один чоловік загинув у результаті, за даними поліції, пов’язаної з погодою аварії. У Франції в суботу було повідомлено про щонайменше два випадки смерті, пов’язані з бурею: одна з жертв — 48-річний чоловік, який вирішив поплавати в районі Етрета, незважаючи на надзвичайно погану погоду, а інша — 25-річна жертва, яка загинула від падіння гілки дерева на її автомобіль у північному регіоні Ена.
Шторм досяг свого піку в суботу, коли у Великій Британії, Ірландії та Скандинавії він спричинив серйозні перебої в дорожньому, залізничному та морському транспорті. Королівські парки Лондона також були закриті після того, як, за даними британської метеорологічної служби, у п’ятницю на острові Тірі в Шотландії було зафіксовано пориви вітру зі швидкістю 154 кілометри на годину.
У Бельгії також повідомили про серйозні збитки та пориви вітру швидкістю понад 100 км/год. На всю країну було оголошено помаранчеву тривогу. На узбережжі Остенде в якості запобіжного заходу на вихідні закрили хвилерізи та активували службу екстреної допомоги пожежної охорони для нежиттєво небезпечних повідомлень.
Емі також завдала руйнувань у Скандинавії: у Швеції, Данії та Норвегії десятки тисяч людей залишилися без електроенергії, а обірвані дроти та повалені дерева перекрили сотні доріг. У Норвегії сотні доріг стали непрохідними, особливо в західній частині країни, де в деяких районах за 12 годин випало до 100 міліметрів дощу. До суботнього ранку 120 тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії.
На західному та південному узбережжях Швеції метеорологічна служба оголосила помаранчеву, а в інших регіонах — жовту тривогу. У північних водах також були зафіксовані ураганні пориви вітру.
Циклон під назвою Емі є залишком урагану Гумберто, що утворився над Атлантичним океаном, і був названий спільно британськими, ірландськими та голландськими метеорологічними інститутами. Шторм завдав безпрецедентної шкоди по всій Європі та продемонстрував зростання кількості екстремальних погодних явищ та ризики, пов’язані з ними. – пише Euronews.
Контррозвідники затримали неповнолітнього агента російських спецслужб. Він з території ЄС шукав в Україні виконавців для терактів, повідомила СБУ.
„Затримання фігуранта відбулося на західному кордоні нашої держави, куди він був доставлений польськими правоохоронцями у зв’язку з примусовим поверненням на територію України”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що мова йде про 16-річного харків’янина, який восени 2024 року виїхав до Євросоюзу. Там він почав шукати „легкі заробітки” у Телеграм-каналах і потрапив у поле зору спецслужб росії. Після вербування юнака ворог доручив йому підшукувати потенційних виконавців замовних терактів на території України.
В результаті більшість із завербованих ним агентів виявилася підлітками, котрі шукали „легких заробітків”. Знаходячи „кандидатів”, зловмисник передавав їх на прямий контакт з російськими спецслужбістами, які проводили з ними інструктаж.
Двоє із завербованих ним агентів – 15-річні мешканці Харкова, які у грудні 2024 року вчинили підриви біля райвідділів поліції у Слобідському та Холодногірському районах міста.
Тоді дівчина забрала зі схрону саморобний вибуховий пристрій (СВП), а юнак самотужки виготовив ще один СВП та начинив його металевими гайками. Потім вони заклали вибухівку на місцях запланованих терактів.
Цих агентів затримали одразу після того, як російські спецслужбісти дистанційно активували заховані СВП.
Також встановлено, що для здійснення ще одного вибуху неповнолітній резидент залучив свою 21-річну знайому, уродженку із прифронтової Костянтинівки.
На початку цього року вона прибула на Одещину, орендувала квартиру, де виготовила СВП з пластиду та заклала його поблизу адмінбудівлі ТЦК. Тоді правоохоронці затримали фігурантку „на гарячому”, чим запобігли теракту.
Доставленому з ЄС російському агенті повідомили про підозру за статттею про пособництву у вчиненні терористичних актів за попередньою змовою групою осіб (ч.5 ст.27, ч.2 ст.258 Кримінального кодексу України). Йому загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
За доводами заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Андрія Турбара Мукачівським міськрайонним судом визнано винним громадянина Туреччини, який на території України організував злочинне об’єднання із транснаціональними зв’язками задля контрабанди героїну та інших «важких» наркотиків.
Як доведено прокурором в суді, іноземець особисто закупив 374 кг героїну, з метою переправити його до ЄС. Для прикриття використав власну фірму, яка надавала посередницькі послуги з експорту промислових товарів. На одному із орендованих складів у м. Києві, засуджений разом із спільниками, розфасували героїн у пакети по 1 кг та заховали їх у листи клеєної фанери. Іноземець діяв у складі організованої злочинної групи, куди входили ще двоє іноземців.
Вантажівку із контрабандою правоохоронці зупинили у листопаді 2019 року на митному посту «Ужгород» при спробі виїхати з України. Загалом, правоохоронці вилучили 374 кг наркотику, які були заховані у 188 листах фанери. Експертом підтверджено, що суха частка наркотиків – понад 221 кг., орієнтовна вартість якого на чорному ринку складає понад 6 млн Євро.
Організатора каналу наркотрафіку затримали у березні 2020 року у м. Одеса, де він переховувався від слідства. Під тиском наданих доказів обвинувачений свою вину визнав у судовому засіданні уже тільки перед проголошенням вироку. З часу затримання він безальтернативно утримувався під вартою у Закарпатській УВП № 9.
Врахувавши усі надані прокурором докази Мукачівським міськрайонним судом визнано підсудного винним у вчиненні закінченого замаху на контрабанду та незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту героїну в особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України).
За сукупністю злочинів судом призначено іноземцю покарання у вигляді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Вирок не набрав законної сили, триває встановлений законом термін для його апеляційного оскарження
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювали слідчі Управління СБУ в Закарпатській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
З жовтня українців очікують важливі зміни у правилах перетину кордонів країн Європейського Союзу. З 12 жовтня 2025 року запрацює нова Система в’їзду/виїзду (Entry/Exit System – EES), яка торкнеться всіх громадян третіх країн, у тому числі й України.
Про це офіційно повідомило Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej/Посольство України у Польщі.
Що зміниться для українців при перетині кордону ЄС
Раніше на кордонах ставили звичні штампи у закордонний паспорт. Однак, з жовтня все відбуватиметься у цифровому форматі. EES замінить штампи електронною реєстрацією та зберігатиме дані про кожен в’їзд і виїзд з ЄС.
У систему вноситимуть:
фото обличчя мандрівника;
відбитки чотирьох пальців (це стосується лише осіб від 12 років);
дані закордонного паспорта;
дату та місце перетину кордону;
випадки відмови у в’їзді.
Тобто, відтепер усі короткострокові поїздки до ЄС на термін до 90 днів протягом 180 днів будуть контролюватися більш ретельно.
Як працюватиме нова система на практиці
Після запровадження нововведень для проходження біометрії пасажирам доведеться вийти з транспорту. Це стосуватиметься автобусних та автомобільних поїздок. У випадку залізничних подорожей процедура залежатиме від конкретного пункту пропуску й може відрізнятися.
У посольстві зауважили, що відмова надати біометричні дані стане законною підставою для відмови у в’їзді до ЄС. Тобто мандрівники повинні бути готові обов’язково пройти цю процедуру під час подорожей.
Навіщо вводять нову Систему в’їзду/виїзду до ЄС
Нова система має кілька головних цілей:
підвищити ефективність контролю за дотриманням правил перебування в Європейському Союзі;
боротися з використанням підроблених документів;
підвищити рівень безпеки у країнах Шенгенської зони.
Це означає, що українці, які планують подорожі до ЄС, повинні заздалегідь враховувати нові вимоги.
Чи варто хвилюватися українцям через нові правила
Мандрівникам насправді не варто хвилюватися за нововведення, адже вони покликані зробити подорожі більш безпечними й прозорими. Нові правила мають допомогти уникнути зловживань з візами та нелегального перебування.
Отже, починаючи з 12 жовтня 2025 року, усі громадяни третіх країн, зокрема й українці, перетинатимуть кордони ЄС за оновленими правилами. Варто наголосити, що нововведення стосуються тільки формату контролю: паперові штампи замінить цифрова реєстрація.
[type] => post [excerpt] => З жовтня українців очікують важливі зміни у правилах перетину кордонів країн Європейського Союзу. З 12 жовтня 2025 року запрацює нова Система в’їзду/виїзду (Entry/Exit System – EES), яка торкнеться всіх громадян третіх країн, у тому числі й України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1758898740 [modified] => 1758896802 ) [title] => ЄС вводить нові правила перетину кордону: які зміни чекають на українців [url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=219341&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 219191 [uk] => 219341 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 219192 [image] => Array ( [id] => 219192 [original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar.jpg [original_lng] => 152859 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/hatar.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => podiji [color] => green [title] => Події ) [views_count] => 979 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 219192 [_edit_lock] => 1758885969:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 457951762000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 772 [1] => 223 [2] => 217 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Кордон [2] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 218691 [content] =>
Європейський постачальник послуг реєстрації та посадки в аеропортах зазнав кібератаки, через яку у низці європейських аеропортів фіксують затримки рейсів.
Про це із посиланням на Tagesspiegel пише Укрінформ.
Як зазначається, постачальник послуг систем обслуговування пасажирів був атакований у п’ятницю ввечері. Наразі пасажири повинні рахуватися з довшим часом очікування реєстрації та посадки, а також затримками.
„Сам аеропорт не був ціллю кібератаки і постраждав лише опосередковано”, – повідомили в Берлінському аеропорту BER.
Зазначається, що станом на ранок суботи масштабного впливу на виконання польотів у BER не було помітно. Переважна більшість злетів і посадок відбулася за розкладом. На вебсайт аеропорту відображалося лише кілька фактичних затримок, але вони загалом становили не більше пів години.
Аеропорти Франкфурта та Гамбурга вранці повідомили, що вони не постраждали. Операції виконуються у звичайному режимі, без обмежень.
Окрім Берліна, постраждали інші європейські аеропорти, зокрема Брюссельський аеропорт (де через атаку наразі можлива лише ручна реєстрація та посадка), Лондонський аеропорт Хітроу тощо.
Постачальник послуг намагається вирішити проблему якомога швидше.
Європейська комісія оштрафувала американську технологічну компанію Google на 2,95 мільярда євро за порушення правил конкуренції ЄС на ринку рекламних технологій.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Розслідування Єврокомісії встановило, що Google забезпечував перевагу власним послугам з онлайн-реклами „на шкоду конкурентам, що надають рекламні технології, рекламодавцям та онлайн-видавцям”.
Така діяльність Google тривала „принаймні з 2014 року”, ідеться в повідомленні Єврокомісії.
Своїм рішенням виконавчий орган ЄС не лише наклав майже 3 мільярди євро штрафу, а й зобов’язав Google припинити антиконкурентну поведінку. Компанія має 60 днів, щоб повідомити Єврокомісію про заходи, які вживатиме з цією метою.
Єврокомісія вела розслідування щодо рекламних практик Google з початку 2021 року.
Компанію раніше оштрафували на понад 4 мільярди євро через навʼязування своєї версії операційної системи Android та додатків для неї, що стало рекордним антимонопольним штрафом ЄС, який нині оскаржується.
