Мер одного з міст Ізмаїльського району на Одещині вимагав 35 тис. доларів США неправомірної вигоди за видачу дозволу, необхідного для будівництва вітроелектростанції, яку планували реалізувати українська компанія спільно з британським інвестором.
Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.
За даними слідства, проєкт мав важливе значення для регіону, який регулярно зазнає російських атак по енергетичній інфраструктурі. Будівництво ВЕС могло посилити енергетичну стійкість та забезпечити додаткові потужності генерації електроенергії.
Для реалізації проєкту компанії необхідно було отримати ордер на видалення зелених насаджень уздовж під’їзних шляхів. Однак посадовець, як стверджується, свідомо затягував видачу документів, створюючи штучні перешкоди та посилаючись на відсутність працівників, технічні проблеми та інші формальні причини.
Згодом під час особистої зустрічі мер озвучив вимогу: 30 тис. доларів за «вирішення питання», а надалі збільшив суму до 35 тис. доларів.
Правоохоронці задокументували подальші дії в межах кримінального провадження. За версією слідства, для приховування незаконної вигоди використовувалась схема з обміном готівки через посередника та переведенням у криптовалюту з подальшим зарахуванням на електронний гаманець.
Після першої частини суми у 10 тис. доларів посадовець, як зазначається, підтвердив готовність видати дозвіл і активізував процес оформлення документів. Згодом він отримав ще 25 тис. доларів.
Після передачі всієї суми у 35 тис. доларів його затримали в порядку ст. 208 КПК України. Посадовцю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі). Наразі прокуратура готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу та відсторонення від посади. Досудове розслідування триває.
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури забезпечено відшкодування до бюджету понад 9,4 млн грн податків, які не були сплачені забудовником під час продажі нерухомості в Ужгороді.
Йдеться про багатоквартирний житловий комплекс, збудований у кілька черг. За даними слідства, упродовж 2023 року, забудовник ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах.
Офіційно продажі оформлювались відповідно до документів, однак частину коштів покупці сплачували готівкою — поза бухгалтерським обліком. Такі «доплати» встановлювались за кожен квадратний метр: окремо для житлових і нежитлових приміщень.
Отримані готівкові кошти не декларувались, що дозволило уникнути сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Загальна сума прихованих доходів склала понад 48 млн грн, внаслідок чого бюджет недоотримав понад 9,4 млн грн обов’язкових платежів.
Дії особи кваліфіковано як умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК України).
У ході досудового розслідування підозрюваний подав декларацію про доходи, визнав факт порушення та повністю відшкодував завдані державі збитки.
З огляду на це, прокурором скеровано до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України – у зв’язку з повним погашенням збитків.
Досудове розслідування здійснювали детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.
Нагадаємо, раніше на Закарпатті прокурори забезпечили відшкодування до державного бюджету понад 4,1 млн грн податків, несплачених директором місцевої хлібопекарні.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
На Закарпатті прокурори повідомили про підозру голові однієї з сільських рад на Ужгородщині та директорці приватного товариства у справі щодо зловживань під час придбання будівлі для розміщення Центру надання адміністративних послуг.
За даними слідства, посадовець діяв у змові з керівницею комерційної структури, яка продала громаді занедбану адміністративну будівлю, що додатково потребувала капітальних вкладень. Схему реалізували через укладення формального договору оренди, а згодом ініціювання викупу об’єкта за завідомо завищеною ціною на підставі підробленого звіту про оцінку майна.
Адміністративну будівлю площею 195,4 кв. м сільська рада придбала майже за 1,9 млн грн, попри те що її ринкова вартість оцінювалася приблизно у 1,2 млн грн. За даними слідства, різницю у понад 600 тис. грн підозрювані привласнили. Необхідність такого придбання сільський голова обґрунтовував під час сесії ради, використовуючи недостовірні розрахунки та обходячи передбачені процедурні рішення.
Дії сільського голови кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах та в умовах воєнного стану. Директорці товариства, окрім співучасті у заволодінні майном, інкримінують також складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК України).
За клопотаннями прокуратури посадовцю обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави понад 600 тисяч гривень. Окрім того, на час розслідування його відсторонено від займаної посади.
«Нічний» домашній арешт, який обраний судом директорці приватного товариства прокуратура оскаржуватиме та вимагатиме взяття її під варту.
Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського РУП, за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури
