Директору приватної компанії повідомлено про підозру за незаконний видобуток піску.
На Житомирщині викрили масштабну схему незаконного видобування піску. Керівника приватної компанії підозрюють у завданні державі збитків на понад 2,5 млрд гривень через самовільну розробку надр поза межами ліцензованої ділянки. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора у четвер, 17 липня.
Слідство встановило, що компанія отримала від Держслужби геології та надр спецдозвіл на користування надрами на території Карпилівського родовища Житомирської області. Між цією компанією і Держгеокадастром було укладено угоду про умови користування наданими надрами, в якій чітко визначено межі ділянки надр для освоєння
Водночас протягом лютого 2020 – травня 2024, попри пункти Угоди і в порушення вимог чинного законодавства, приватне підприємство незаконно видобуло 113,5 тисяч кубічних метрів піску з ділянок родовища поза межами дозволених.
Згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи, розмір заподіяної шкоди довкіллю становить 2,513 млрд гривень.
За місцем знаходження родовища, в офісних приміщеннях, за місцем проживання директора, власників та обліковців господарського товариства проведено обшуки.
Працівники ДБР спільно з СБУ повідомили про підозру майстру лісу Лавківського лісництва Закарпатської області, чия службова недбалість призвела до незаконної вирубки дерев на понад 5,2 млн грн.
Встановлено, що у період з березня по червень 2024 року на кількох ділянках лісництва без відповідних дозволів зрубали понад 480 дерев різних порід, зокрема дубу, граба та акації. Під час перевірки виявлено численні пні незаконно зрубаних дерев.
Посадовець не вжив заходів для попередження незаконних рубок, не сприяв виявленню та притягненню до відповідальності правопорушників і не повідомляв керівництво про злочинні дії. Висновки експертизи підтвердили, що завдані екологічні збитки перевищують 5,2 млн грн.
Майстра лісу підозрюють у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України), що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
До суду подано клопотання про обрання запобіжного заходу та відсторонення його від посади.
Наразі тривають заходи щодо відшкодування завданих збитків.
Процесуальне керівництво здійснює Закарпатська обласна прокуратура.
Спалювання сухого листя і трави завдає шкоди вашому здоров’ю та довкіллю.
Дим від такого багаття має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння.
Вогонь легко поширюється та може загрожувати лісам і торфовищам.
Руйнується родючий шар землі, який відновлюється протягом 5–6 років.
Гинуть тварини, плазуни та комахи.
Штраф за спалювання сухої рослинності становить від 3 060 до 6 120 грн, якщо паління відбулося на території природно-заповідного фонду – від 6 120 до 12 240 грн.
Якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від 2 до 5 років ув’язнення.
Обирайте безпечні та екологічні способи утилізації сухої рослинності.
За позовом Хустської окружної прокуратури комунальне підприємство, яке завдало шкоди довкіллю, повинне відшкодувати 921 тис. грн на користь Міжгірської селищної ради. Такі вимоги прокурора задовольнив Господарський суд Закарпатської області.
Виявлені на території громади порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища стали приводом звернутися до суду із позовною заявою. Йдеться про багаторічні порушення стосовно документального оформлення землі та недотримання вимог законодавства щодо поводження з побутовими відходами.
Як наслідок, підприємство, яке здійснює там управління сміттєзвалищем, допустило забруднення та засмічення земельної ділянки. Збитки державним інтересам від цього склали 921 тис. грн.
Державна екологічна інспекція з початку повномасштабної війни зафіксувала понад 2,3 тис. випадків шкоди довкіллю на суму близько 1,9 трлн гривень.
Про це повідомив заступник начальника управління екологічного контролю та методології Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Ставнійчук, інформує Укрінформ.
„Держекоінспекція зафіксувала уже більше 2303 випадки шкоди, завданої довкіллю. На сьогодні, розрахунки ведуться за чотирма напрямками. Зокрема, сума збитків через забруднення та засмічення земель складає понад 845 млрд грн, атмосферного повітря – 998 млрд грн, водних об’єктів – 56 млрд грн. Загальна сума збитків – близько 1,9 трлн грн”, – зазначив він.
Ставнійчук додав, що ретельний аналіз наслідків військового вторгнення на природні території України буде можливий лише після закінчення війни та завершення робіт із розмінування.
Christ: Participants in a “pro peace” rally in central Prague on Saturday attempted to remove a Ukrainian flag from the National Museum — the same building that for decades bore bullet holes from the 1968 Russian invasion of their own country…
У Києві на Майдані Незалежності відбулася акція «Втрачений зв‘язок», організована родичами військовослужбовців, що перебувають у російському полоні. Рідні захисників розповіли, що майже два роки не мають зв'язку з військовополоненими https://t.co/9F18BF61c5
«Ми стоїмо щитом за наших військовополонених» — у Києві кілька сотень людей вийшли на акцію з вимогою звільнити військовополонених pic.twitter.com/uGuGjTx8fd
A critical infrastructure facility was hit in occupied Kherson
According to the leader of the local OVA, Alexander Prokudin, gas networks in the city were damaged as a result of the shelling . pic.twitter.com/jcGWwpIeH3
6 листопада – Міжнародний день з попередження експлуатації навколишнього природного середовища під час воєн та збройних конфліктів.
„Зазвичай ми сприймаємо близько до серця втрати, які несе людина: смерті, поранення, руйнування домівок, шкіл та лікарень, зникнення рідних та близьких. Але ми рідко задумуємося про те, що ракета, яка впала десь далеко, забирає й часточку нашого життя. Забруднена водойма за десятки й сотні кілометрів забирає питну воду у кожного з нас. Коли руйнується ліс, втрачаємо ми всі, адже ліс – це багатство всього нашого народу”, – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Міністр нагадав, що від початку війни вже зафіксовано понад 2 200 злочинів проти довкілля. Шкода довкіллю вже перевищила 1 373 млрд гривень, або понад 37,4 млрд євро. З них найбільше страждає повітря від горіння нафтопродуктів та лісових пожеж. 927 млрд гривень – такою є матеріальна шкода від забруднення повітря.
Усі розрахунки зроблені за 5 новими методиками Міндовкілля: водним ресурсам, ґрунтам, атмосферному повітрю, лісовому фонду, Азовському та Чорному морям. Ще ми допрацьовуємо 2 нові методики – для обрахунку збитків надрам, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду.
Цікаво те, що 27 травня 2016 року Асамблея ООН з навколишнього середовища прийняла резолюцію, якою визнала роль здорових екосистем і раціонально керованих ресурсів у зниженні ризику збройних конфліктів.
Що відбувається? росія, маючи незліченні природні багатства зазіхає на те, чим володіє Український народ. Маємо не просто нераціональне використання природних ресурсів – російське вторгнення перетворює на згарище те, що їй не належить і не належатиме ніколи.
Саме зараз настав час нагадати всім про те, що означає дбати про природу. Природного потенціалу нашої планети не побільшає від того, що якась імперія вирішить загарбати чужі землі. Але кожна людина має знати й усвідомлювати: імперські амбіції руйнують не лише держави і не лише вбивають людей – вони руйнують все, що є навколо нас на кожному квадратному метрі земної поверхні.
Дим від такого багаття має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння.
