Військові водолази Румунії „нейтралізували” український морський дрон Sea Baby, який дрейфував в акваторії Чорного моря.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства оборони Румунії.
Як зазначили в Міноборони, приблизно за 36 морських миль (близько 66 кілометрів) від міста Констанца в акваторії Чорного моря помітили невідомий об’єкт. Після аналізу військові водолази встановили, що це був морський безпілотник типу Sea Baby.
„Група втручання отримала схвалення на нейтралізацію виявленого об’єкта відповідно до чинних оперативних процедур, і близько 13:00 морський дрон був знищений контрольованим підривом”, – додали у відомстві.
У Міноборони вважають, що український дрон становив небезпеку для судноплавства в Чорному морі.
У відомстві додали, що з початку повномасштабної війни Росії проти України Військово-морські сили Румунії постійно контролюють зону морської та річкової відповідальності.
У вʼязниці французького міста Діжон сталася подвійна втеча. Як вважає слідство, це могли зробити завдяки дрону, який привіз знаряддя для втечі.
Про це пишуть Le Monde та France Info.
Двоє вʼязнів утекли ще рано-вранці в четвер, 27 листопада. Вони прорізали ґрати своєї камери пилкою по металу, яку, ймовірно, доставив дрон. Також він міг передати їм простирадла.
За 24 години після того вдалося затримати одного з них — 32-річного чоловіка, який перебував під вартою у справі про домашнє насильство. Його знайшли в барі сусіднього департаменту Сона і Лаура, де він пив каву.
Нині в місті Безансон, що теж неподалік Діжона, триває масштабна поліційна операція для затримання останнього й «найнебезпечнішого» втікача, сказав прокурор Олів’є Каракоч.
Цьому хлопцеві лише 19 років, але його вже з десяток разів судили за низку правопорушень, зокрема за напад і викрадення людини. Його тримали під вартою в Діжоні після звинувачення в замаху на вбивство й злочинній змові.
Тим часом уже затриманого втікача та його 25-річну ймовірну спільницю привезли до судді для висунення офіційних звинувачень.
За словами прокурора, жінка, яка входить до оточення спійманого втікача, зізналася, що прихистила двох людей у Діжоні, але на той час нібито не знала, що вони були втікачами. Вона заявила, що «чоловік, який їй зателефонував, сказав, що його законно звільнили з-під варти й що його супроводжує друг».
Під час обшуку в її будинку виявили дрони, але жінка заперечує, що вони могли бути використані для незаконних доставлень у в’язниці.
Водночас прокурор Каракоч каже: «Ми не можемо сказати напевно, але [доставка дроном] є найімовірнішою гіпотезою».
Як вказує France Info, незаконні передачі посилок дронами — дедалі більша проблема у французьких в’язницях. Один із жителів Діжона розповідав, що до тієї в’язниці справді регулярно літають дрони — їх чують ті, хто живе поблизу. Деякі посилки з телефонами, електронними сигаретами й флешками навіть приземлялися біля його будинку.
Щоб боротись із цією проблемою, Міністерство внутрішніх справ Франції навіть оголосило про план покращення безпеки в кількох французьких в’язницях. Зокрема, там планують установити системи боротьби з дронами. Діжонська в’язниця, яка вважається застарілою, є пріоритетом у цій програмі.
Над авіабазою Фолькел у Нідерландах у п’ятницю ввечері фіксували появу невідомих безпілотників.
Про це йдеться у повідомленні Міноборони Нідерландів, передає „Європейська правда”.
Міністерство оборони вжило заходів у п’ятницю ввечері, коли кілька безпілотників були помічені над авіабазою Фолькел між 19:00 і 21:00.
Військовослужбовці ВПС розгорнули зброю з землі, щоб збити їх. Безпілотники зникли і більше не були знайдені.
Після повідомлення про інцидент було повідомлено Королівську службу безпеки Нідерландів і поліцію. Вони проводять подальше розслідування.
Наразі незрозуміло, чому безпілотники літали над авіабазами і навколо них. З міркувань безпеки Міністерство оборони не надає додаткової інформації про те, як були помічені безпілотники і які заходи були вжиті.
Використання дронів поблизу аеропортів заборонено через ризики для безпеки польотів. На військових базах та об’єктах безпека експлуатації також викликає занепокоєння, нагадає в оборонному відомстві.
Grote bouwkraan door het dak van Keerpunt in Cadier en Keer. Nu ontruiming, omdat hulpdiensten bang zijn dat kraan terugkantelt. Meer via @L1_Nieuwspic.twitter.com/EhnXNtZEiK
Відомо, що інцидент стався у суботу, 8 листопада, близько 05:30. Дрон пролетів над будівлею та скинув контейнер із фарбою і невідомою речовиною. Співробітники делегації викликали поліцію.
За словами речника стокгольмської регіональної поліції Ола Остерлінга, ніхто не постраждав. Слідчі на місці події взяли зразки речовини для аналізу та відкрили справу про вандалізм. Наразі невідомо, хто стояв за цим інцидентом.
Увечері п’ятниці міжнародний аеропорт Berlin Brandenburg (BER) був змушений тимчасово призупинити польоти через появу дрона в повітряному просторі над південною частиною летовища.
З 20:00 до 22:00 польоти повністю зупинилися. Одинадцять літаків були перенаправлені до інших міст: чотири — до Лейпцига, чотири — до Дрездена і три — до Гамбурга. Деякі авіарейси тривалий час кружляли над Берліном у режимі очікування. Три рейси — до Лондона, Бірмінгема та Стокгольма — довелося повністю скасувати.
Поліція підтвердила, що очевидці та екіпаж патрульного автомобіля бачили дрон неподалік аеропорту. Після цього він зник із поля зору.
„Наразі дрон не літає”, — повідомила представниця поліції Бранденбурга.
Під час інциденту на сайті BER почали масово з’являтися повідомлення про затримки рейсів, а сотні пасажирів були змушені годинами чекати у терміналах. За останніми даними, роботу аеропорту вже відновлено.
Через інцидент тимчасово скасували нічну заборону на польоти. Як повідомив речник аеропорту Аксель Шмідт, влада дозволила здійснювати зліт до 1:00 ночі, а посадки — до 4:00 ранку.
На місце події прибули два гелікоптери федеральної поліції, які проводили пошук дрона або його оператора. Крім того, наземні патрулі прочісували територію навколо летовища.
За словами німецьких ЗМІ, кількість інцидентів із дронами біля аеропортів у Німеччині різко зросла. Лише на початку жовтня через подібну ситуацію було зупинено польоти в аеропорту Мюнхена.
Російські війська вночі випустили по Україні понад 650 дронів та більше 50 ракет. Багато цілей було збито, але є влучання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram президента України Володимира Зеленського та повідомлення Повітряних сил ЗСУ.
„У багатьох наших регіонах тривають аварійні та рятувальні роботи після нічної російської атаки. Складний комбінований удар: понад 650 дронів і більш ніж пів сотні ракет різних типів застосував ворог, зокрема й балістику та аеробалістику. Багато було збито, але, на жаль, є влучання”, – заявив Зеленський.
За його словами, в результаті обстрілу пошкоджено звичайні житлові будинки в Запоріжжі, є руйнування гуртожитку. Відомо про десятки постраждалих унаслідок удару, серед них п’ятеро дітей. Дві людини, на жаль, загинули. Рятувальні роботи тривають.
У Ладижині зазнав важкого поранення семирічний хлопчик. Багато також було підлих ударів по енергетиці та звичайному життю в регіонах: Вінниччина, Київщина, Миколаївщина, Черкащина, Полтавщина, Дніпровщина, Чернігівщина, Сумщина, Івано-Франківщина, Львівщина.
„Всі необхідні служби залучені, потрібно постаратися максимально оперативно відновити енерго- та водопостачання всюди, де воно зараз відсутнє”, – додав президент України.
Глава держави також підкреслив, що Росія продовжує терористичну війну проти життя, і важливо, щоб кожна така підла атака по цивільних поверталась у Росію конкретними наслідками – санкціями й реальним тиском.
„Розраховуємо, що Америка, Європа, країни Групи семи не ігноруватимуть це бажання Москви знищувати все. Потрібні нові кроки в тиску: на російську нафтогазову промисловість та фінанси, вторинні санкції на тих, хто цю війну спонсорує. Дякую кожному й кожній, хто працює на мир”, – додав він.
У Бельгії розпочали розслідування після того, як над однією з військових баз у Валлонії двічі помітили невідомі безпілотники. У Міністерстві оборони переконані, що це не випадковий інцидент, а спланована розвідувальна операція.
Міністр оборони Тео Франкен заявив, що вартові на базі в Марш-ан-Фамені зафіксували кілька дронів, які тривалий час кружляли над важливими об’єктами штаб-квартири бригади. За його словами, схожа ситуація повторилася і наступної ночі.
«Це не виглядає випадковістю. Ми вважаємо, що йдеться про організовану операцію, спрямовану проти ключових елементів нашої армійської інфраструктури», – зазначив Франкен.
Наразі поліція та військова розвідка проводять слідчі дії, намагаючись встановити походження дронів та осіб, які стоять за їхнім запуском.
Міністр також заявив, що звернеться до уряду з пропозицією пришвидшити закупівлю систем для виявлення безпілотників та засобів для їх нейтралізації.
У південній частині Естонії військові помітили кілька дронів біля військової бази Реедо. Один із них було збито.
Про це повідомляє прессекретар Генштабу Естонії Лійз Ваксманн, яку цитує Postimees.
На базі Реедо дислокується пʼятий ескадрон сьомого кавалерійського полку США – бронетанковий розвідувальний ескадрон. «17 жовтня о 16:30 союзники виявили дрони, що летіли в безпосередній близькості від військового містечка другої піхотної бригади. Один із них був збитий з антидронової рушниці», – розповіла Ваксманн.
За словами речниці, естонські військові разом із Департаментом поліції та прикордонної охорони намагалися знайти безпілотник, але цього їм не вдалося. «Сили оборони не коментують інциденти, пов’язані з безпекою, більш детально», – додала речниця Генштабу.
Раніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що його країна готова збивати російські дрони, які порушують її повітряний простір.
У Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін.
Внаслідок російського удару дроном Ланцет у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін. Про це повідомив очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін у Telegram у четвер, 23 жовтня.
За його словами, медійники з перших днів повномасштабного вторгнення РФ висвітлювали ситуацію в області, розповідали правду про російські злочини, евакуацію цивільного населення та історії захисників. Вони працювали у найгарячіших точках Донеччини та „були всюди завжди перші”.
„Важко повірити, що це могло статись саме з ними… Це важка втрата для області та всіх нас. Світлі, чуйні, справедливі та чесні. Олена та Євген назавжди залишаться у нашій пам’яті саме такими…”, – написав Філашкін.
#ŻandarmeriaWojskowa prowadzi działania w miejscowości Choiny, w województwie lubelskim, gdzie mogą znajdować się szczątki rakiety prawdopodobnie użytej do zestrzelenia drona. Dokładne oględziny procesowe tego obiektu zostaną przeprowadzone w dniu 19 września br. przez OŻW Lublin pic.twitter.com/ZcOiVZt652
Україна нарощує виробництво далекобійних дронів і ракет і відповідає ударами по російській енергетиці майже щодня. Удари по НПЗ і електростанціях уже спричинили дефіцит палива і перебої в постачанні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Як наголошується в публікації, війна Росії проти України тривалий час вирізнялася тим, що Москва завдавала ударів по українських містах та енергетиці майже без відповіді. Нині ситуація змінюється: Україна наростила виробництво далекобійних дронів і ракет і відповідає ударами по цілях усередині РФ майже щодня.
Завдяки власним розробкам і збільшенню випуску озброєнь Київ тепер системно вражає не тільки нафтопереробні заводи, а й електростанції з підстанціями.
За даними BBC, цього року Україна вразила 21 із 38 великих російських НПЗ, що вивело з ладу близько 38% переробних потужностей країни.
Часті удари по енергетиці призвели до дефіциту бензину і змусили Росію почати імпорт палива з Білорусі. Одночасно відбиття атак стало для України елементом стратегії стримування – зробити удари по Росії настільки болючими, щоб Кремль задумався про припинення атак.
Президент Володимир Зеленський озвучив логіку дій: „Їм потрібно зрозуміти, що якщо вони хочуть влаштувати в нас відключення, ми відповімо тим самим. Тут немає нічого секретного”. Головна мета – створити таку потужну неядерну ударну здатність, щоб Росія припинила удари по Україні.
Зеленський підкреслює, що завдання – змусити противника платити ціну за агресію, водночас не допускати вбивства цивільних: „Ворог повинен нести ціну цієї війни. Але ми не вбиваємо мирних людей”.
Україна не чекає лише на іноземну допомогу й активно нарощує власне виробництво дронів і ракет. За словами президента, з’явилися нові зразки – ударні дрони і ракети, зокрема крилаті, – і вони вже застосовуються проти об’єктів у глибині РФ.
Також наголошується на тіснішій співпраці з розвідданими США, які допомагають із цілевказівкою і розумінням намірів противника. „Розвідки дуже активно співпрацюють. Але для нас важливіше, щоб вони допомагали розуміти наміри Росії і допомагали з ППО”, – заявив один з українських співрозмовників, який побажав залишитися анонімним.
