У Лудзенському краї в Латвії перекинувся човен з працівниками, які облаштовували понтони на кордоні з Росією.
Про це повідомляє LSM з посиланням на представників державної компанії Valsts Nekustamie īpašumi, пише “Європейська правда”.
Інцидент стався ще 5 грудня. У човні перебували п’ятеро робітників, двоє загинули. Смерть одного з них Служба невідкладної медичної допомоги констатувала в п’ятницю, а в суботу рятувальники знайшли другого загиблого.
За інформацією, що є в розпорядженні LTV, трагічний інцидент стався на озері Пейтеля на латвійсько-російському кордоні.
“У нашому розпорядженні поки що лише попередні дані, і детальні коментарі про обставини події можуть надати служби, які проводять розслідування. Ми висловлюємо найглибші співчуття рідним загиблих”, – зазначив голова правління VNI Ренар Грішкевич.
Більш детальні коментарі VNI обіцяють надати після офіційного уточнення інформації. Державна поліція розпочала кримінальний процес.
При цьому в Латвії запевняють, що нещасний випадок не вплине на хід реалізації проєкту, і роботи з будівництва кордону продовжаться за планом.
Завершити будівництво паркану на латвійсько-російському кордоні планується до кінця цього року.
Прокуратура Латвії висунула обвинувачення проти чотирьох громадян країни за шкідницьку діяльність, здійснену за завданням російської спецслужби, за що обвинувачені загалом отримали 1000 євро.
Про це повідомляє Delfi.
Розслідування цієї справи розпочала Служба державної безпеки (СДБ) 10 червня 2024 року, встановивши, що з ініціативи російської спецслужби була створена група, об’єднана з метою вчинення особливо тяжких злочинів проти Латвійської держави.
Обвинувачені займалися плануванням, організацією та реалізацією диверсійних дій, використовуючи навмисні підпали, проти різних об’єктів на території Латвії. Зокрема, восени 2023 року вони спланували і вчинили підпал об’єкта приватної компанії, оскільки це підприємство реалізовувало проєкт, пов’язаний з оборонною сферою. Крім того, на початку 2024 року вони готувалися до підпалу вантажного автомобіля з українськими номерними знаками на території об’єкта критичної інфраструктури, для чого проводили розвідку та фіксували шляхи проникнення. Підозрювані також здійснювали розвідку низки інших потенційних цілей для диверсій, фотографуючи і знімаючи об’єкти, після чого передавали ці матеріали організаторам у росії.
Один із обвинувачених, який відбуває покарання у в’язниці за незаконний обіг наркотичних речовин, схиляв інших осіб до вчинення шкідницьких дій, шукаючи виконавців для конкретних завдань. Другу особу обвинувачують у сприянні злочину: вона доправила безпосередніх виконавців на місце скоєння дій та допомогла їм покинути місце злочину, використовуючи автомобіль. Ще двоє громадян Латвії обвинувачуються в наданні допомоги росії в діяльності, спрямованій проти безпеки Латвії, а також в умисному пошкодженні чужого майна. СДБ затримала трьох учасників навесні цього року, а четвертий на той момент вже перебував у місцях позбавлення волі за інший злочин.
Служба державної безпеки Латвії спільно зі Службою військової розвідки та безпеки затримали чоловіка, якого підозрюють у шпигунстві на користь російського Головного управління розвідки (ГРУ).
За даними слідства, громадянин Латвії передавав російській військовій розвідці інформацію про приватну інфраструктуру, яка може бути використана в авіаційних цілях, про присутність військ НАТО в країні, а також інші дані, що стосуються оборонної сфери. Крім того, він збирав інформацію про правила придбання передплачених SIM-карт у Латвії та інші відомості, важливі для російських спецслужб.
Кримінальне провадження щодо підозрюваного було розпочато за першою частиною статті 85 Кримінального закону – за незаконний збір та передачу іноземній розвідці секретних та інших відомостей за її завданням.
Під час обшуків у Вентспілсі правоохоронці вилучили носії інформації, які зараз проходять детальний аналіз.Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді арешту.
Служба держбезпеки Латвії звернулася до прокуратури з проханням розпочати кримінальне розслідування щодо дій 4 осіб, яких підозрюють у співпраці зі спецслужбами рф.
За інформацією служби держбезпеки, підозрювані за вказівками російських спецслужб здійснювали дії, спрямовані проти безпеки Латвії, зокрема – підпали.
Латвія в ході розслідування встановила: групу створили за ініціативою спецслужб рф. Її учасники планували підпалити в 2023 році обʼєкт приватної компанії, повʼязаний з оборонним проєктом. На початку 2024 вони готувалися підпалити вантажівку з українськими номерними знаками на території об’єкта критичної інфраструктури.
Окрім того, правоохоронці стверджують, що фігуранти проводили розвідку інших потенційних обʼєктів для протиправних дій.
Трьох фігурантів у справі затримали весною цього року, коли четверта особа перебуває за ґратами за інший злочин.
Так, двох латвійців звинувачують у сприянні росії та умисному заподіянні шкоди чужому майну. Третьому фігуранту інкримінують підбурювання та пошук виконавців завдань, четвертого – підозрюють у доправленні виконавців до місця злочину і сприянні їхній втечі.
Латвійська державна поліція викрила міжнародну кіберзлочинну мережу SIMcartel, що діяла по всій Європі та організовувала шахрайські схеми на суму понад 5 мільйонів євро.
Під час спецоперації було арештовано п’ятьох учасників угруповання та виявлено 40 000 SIM-карт, які використовувалися для організації злочинів. Правоохоронці також вилучили сервери, комп’ютери, платіжні пристрої та документацію.
Слідство встановило, що платформа SIMcartel забезпечувала анонімний зв’язок та платежі, надаючи користувачам номери телефонів із понад 80 країн. Ця система дозволяла зловмисникам маскуватися, координувати шахрайські операції та уникати ідентифікації.
Європейські експерти вважають, що SIMcartel міг використовуватись не лише для фінансових афер, а й для незаконної торгівлі даними та відмивання грошей через криптовалютні сервіси. Розслідування триває у співпраці з кіберпідрозділами інших країн ЄС.
Раніше завдяки міжнародній співпраці українські правоохоронці спільно з колегами з Європолу, Євроюсту та правоохоронних органів Республіки Молдова та Румунії ліквідували діяльність шахрайського колцентру, учасники якого виманювали у громадян гроші.
Національне інформаційне агентство з питань кібербезпеки повідомило, що минулого року в Чехії зареєстрували рекордну кількість кібератак.
На пляжі у Вентспілському краю Латвії знайшли уламок хвостової частини дрона-приманки «Гербера», який, ймовірно, винесло на берег морем.
Про це повідомляє LSM+ з посиланням на місцеву поліцію.
За попередньою інформацією поліції, на місці події небезпеки немає. На місце знахідки виїхала група Національних збройних сил для нейтралізації вибухонебезпечних предметів та аналізу об’єкта.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс підтвердив латвійському телебаченню, що це був дрон-приманка «Гербера» і вибухівки на ньому не було.
Як зазначає видання, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня у соцмережі X повідомила, що міністр оборони підтвердив їй відсутність вибухових речовин у знайденому уламку.
«Я доручила міністрам оборони та внутрішніх справ зв’язатися з колегами в Польщі, щоб з’ясувати, чи не є дрон, за попередніми даними, таким самим, який знайшли у Польщі минулого тижня», – зазначила Сіліня.
Вона підкреслила, що «захист узбережжя Балтійського моря шляхом встановлення необхідних сенсорів так само важливий, як і зміцнення Східного кордону».
#ŻandarmeriaWojskowa prowadzi działania w miejscowości Choiny, w województwie lubelskim, gdzie mogą znajdować się szczątki rakiety prawdopodobnie użytej do zestrzelenia drona. Dokładne oględziny procesowe tego obiektu zostaną przeprowadzone w dniu 19 września br. przez OŻW Lublin pic.twitter.com/ZcOiVZt652
Мер латвійського міста Огре Егілс Хельманіс отримав поранення в Україні. Це сталося під час чергової волонтерської поїздки з допомогою, ймовірно, у прифронтовій зоні.
Про це повідомляє місцеве видання LSM.
Представник муніципалітету Патрікс Гріва розповів, що мер вирушив в Україну з партією волонтерської допомоги – автомобілів та іншого необхідного для захисників України.
«Такі поїздки регулярно входять до порядку денного мера, навіть з 2022 року, з самого початку війни, кожні кілька місяців було пожертвувано та привезено значну кількість автомобілів, цього разу близько 20 машин», – каже він.
Як зазначається, детальної інформації про обставини і характер поранення Хельманіса немає, відомо лише, що він у стабільному стані.
«З того, що ми зрозуміли – що минулої ночі був обстріл і внаслідок того він отримав поранення», – каже представник муніципалітету.
Згідно зі словами Гріви пояснив, що поки не знає деталей і точного місця події, тому що маршрут щоразу тримали у таємниці. Він додав, що «кожна така поїздка пов’язана з небезпекою».
При цьому 11 липня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко повідомив, що Хелманіс разом з командою латвійських волонтерів доставив в Україну гуманітарний конвой.
У вівторок, 29 квітня, латвійця засудили до позбавлення волі за участь у бойових діях в Україні на боці російських військ.
Про це повідомило LRT.
Громадянин Латвії отримав шість років позбавлення волі та два роки умовного терміну за участь у бойових діях на боці росії проти України. Відповідне рішення ухвалив Ризький міський суд, затвердивши угоду між підсудним та прокурором про визнання вини.
За даними прокуратури, у 2023 році чоловік вступив до лав російської армії, був направлений до Челябінська, де служив в артилерійському підрозділі 80-го танкового полку.
Згодом його відправили на фронт до Донецької області, де він займався будівництвом оборонних укріплень, охороною території та проходив тактичну і стрілецьку підготовку.
Чоловіка затримали 7 жовтня 2023 року в прикордонному селі, коли він намагався незаконно повернутися до Латвії з території росії. У суді чоловік повністю визнав свою провину.
Його дії були кваліфіковані як порушення закону Латвії про національну безпеку, який забороняє службу в збройних силах іноземних держав без відповідного дозволу.
Суд Латвії дав 4,5 року в’язниці за прославлення воєнних злочинів та хуліганство.
Латгальський районний суд Латвії призначив чоловікові покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі за низку злочинів, включаючи розпалювання ненависті на національному ґрунті. Крім того, суд призначив йому пробаційний нагляд строком на один рік. Про це повідомляє Delfi.
Обвинувачений був засуджений за крадіжку, хуліганство з пошкодженням майна, нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також за публічне прославляння воєнних злочинів і агресивну риторику проти українців. У 2022 році він зняв український прапор із флагштока в Даугавпілсі, а в 2023 році, перебуваючи в алкогольному сп’янінні, завдав тілесних ушкоджень знайомому.
З серпня 2023 року обвинувачений також розміщував у TikTok відео, у яких прославляв воєнні злочини та використовував агресивну лексику щодо українців, що мешкають в Ірландії. Прокурор заявив, що задоволений вироком суду та не має наміру просити підготовку повного вердикту.
Чоловік вже мав сім попередніх судимостей за різні злочини.
[type] => post [excerpt] => Латгальський районний суд Латвії призначив чоловікові покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі за низку злочинів, включаючи розпалювання ненависті на національному ґрунті. Крім того, суд призначив йому пробаційний нагляд... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1740689760 [modified] => 1740689633 ) [title] => Зірвав прапор України і прославляв війну – у Латвії судили чоловіка [url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=197086&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 197086 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 197087 [image] => Array ( [id] => 197087 [original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62.jpg [original_lng] => 115838 [original_w] => 960 [original_h] => 540 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [full] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/a5690bc3ab95dfb36381de435341e005945f6f62.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => podiji [color] => green [title] => Події ) [_edit_lock] => 1740682433:2 [_thumbnail_id] => 197087 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 1801 [translation_required_done] => 1 [_oembed_1b43218ffc59aa7317bded5a468eb8d2] =>
❗️🇰🇷 - Fifteen people were injured in Pocheon, South Korea, when eight 500-pound Mk82 bombs accidentally dropped by South Korean Air Force KF-16 jets landed in a civilian area during joint live-fire exercises with the U.S.
У неділю вранці зазнав пошкодження підводний оптоволоконний кабель Латвійського державного центру радіо і телемовлення (LVRTC).
Про це йдеться в публікації LSM, інформує „Європейська правда”.
Системою моніторингу було зафіксовано перебої в передачі даних на ділянці Вентспілс – Готланд. LVRTC продовжує надавати послуги передавання даних, використовуючи інші маршрути.
Утім, можливе уповільнення швидкості, хоча переважно це не зачіпає кінцевих користувачів у Латвії.
Разом із партнерами LVRTC провів перевірку та заміри в мережі з обладнання, встановленого у Вентспілсі.
„На цей момент є підстави вважати, що кабель значно пошкоджений, і що пошкодження виникло через зовнішній вплив”, – цитує представницю LVRTC Вінету Спругайне агентство LETA.
LVRTC поінформував про подію відповідальні відомства. З огляду на те, що кабель лежить на глибині понад 50 метрів, конкретний вид пошкодження можна буде встановити тільки з початком ремонтних робіт.
Прем’єр-міністерка Евіка Сіліня у зв’язку з цією аварією скликала відповідальних міністрів і керівників служб. „Продовжуємо співпрацювати з НАТО і країнами регіону Балтійського моря, щоб з’ясувати обставини і розслідувати подію”, – проінформувала вона.
