На четвертий рік російського вторгнення на території України може бути розкидано понад мільйон мін, зокрема і протитанкових.
Про це повідомив експерт ООН із розмінування Пол Хеслоп, передає The Guardian.
«На території України вже розкидано понад 1 мільйон мін, а російські війська «масово замінували» частини країни під час відступу. Серед них – великі протитанкові міни (часто їх називають антиавтомобільними або протитанковими), які містять значно більше вибухівки (5–10 кг) і спрацьовують під вагою важчих транспортних засобів, таких як автомобілі, танки або військові вантажівки», – зазначив Хеслоп.
Крiм того, він додав, що залишається величезна кількість нерозiрваних снарядів, ракет, гранат та мінометних боєприпасів, особливо у прикордонних зонах, де артилерія має приблизно 20-мильний радіус дії.
За словами Хеслопа, під час розмінування ООН стикається з рівнем складності та масштабом, якого раніше експерти не бачили. Однак, попри це, розмінування в Україні триває.
15 травня о 14:48 до Служби порятунку надійшло повідомлення про виявлення підозрілих предметів поблизу залізничної колії, неподалік зупинки Цеглівка в селі Тийглаш Ужгородського району. Знахідку виявили працівники залізниці під час земляних робіт.
На місце виїхала група піротехніків аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Фахівці встановили, що знайдений об’єкт, мінометна міна калібру 82 мм, яка залишилася з часів Другої світової війни.
Під час подальшого обстеження території сапери виявили ще один аналогічний боєприпас. О 19:30 обидві міни були вилучені та знешкоджені у визначеному місці згідно з чинними нормативами.
Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Закарпатській області.
“66-річного постраждалого у тяжкому стані доставили до лікарні. У нього численні уламкові поранення тулуба, рук і ніг, травматичний шок та контузія”, — кажуть в ОВА.
Наразі стан потерпілого стабілізували медики, йому надають всю необхідну допомогу.
Гендиректора оборонного заводу у Дніпропетровській області та його заступника підозрюють у постачанні до ЗСУ 120 тисяч мінометних снарядів, непридатних до бойового використання.
Служба безпеки за сприяння Міністерства оборони та Мінстратегпрому України викрила організаторів схеми постачання на фронт бракованих мінометних снарядів.
Під час операції у Дніпропетровській області правоохоронці затримали гендиректора оборонного заводу та його першого заступника, які поставили до ЗСУ партію боєприпасів.
Крім очільників державного підприємства, співробітники СБУ затримали екскерівника одного з військових представництв Міноборони та очільника групи контролю відповідного підрозділу.
Як з’ясували правоохоронці, на початку 2024 року керівництво заводу уклало договір з Агентством оборонних закупівель на виготовлення боєприпасів для Сухопутних військ ЗСУ.
Згідно із підписаними документами, підприємство мало поставити війську оптові партії 120-х мінометних снарядів.
Утім для серійного виробництва снарядів підозрювані використовували неякісні матеріали та виконували роботи з дефектом. У підсумку це призвело до неспрацювання капсуля основного метального заряду та відсутності стабільної роботи всього порохового заряду.
Також до складу боєприпасів входили додаткові снаряди, які не відповідають стандартам застосування у бойових умовах. У такий спосіб організатори оборудки намагалися здешевити виробництво, щоб отримати більший прибуток із держзамовлення.
До реалізації схеми керівництво заводу залучило посадовців військового представництва, які мають здійснювати контроль за якістю оборонної продукції. За матеріалами справи, військові чиновники свідомо “заплющили очі” на браковану партію боєприпасів і внесли неправдиві відомості до своїх звітів.
Як наслідок, на фронт потрапило 120 тисяч непридатних до використання мін, що було підтверджено висновками фахової експертизи.
Наразі слідчі Служби безпеки повідомили всім чотирьом затриманим про підозру за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 114-1 Кримінального кодексу України. Це перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке призвело до тяжких наслідків.
“З лютого 2022 року 336 людей, з них 18 дітей, загинули від вибухонебезпечних предметів, 825 людей, із них 92 дітей, було поранено”, — ідеться у повідомленні.
Близько 139 тисяч км² (23% від загальної площі України) досі є потенційно небезпечними та потребують обстеження саперами. Щодня сапери ДСНС проводять розмінування територій. Вже обстежено 1 746 км² і знищено 565 832 боєприпаси.
У ДСНС нагадали людям, що якщо дорослі чи діти побачили підозрілий чи вибухонебезпечний предмет, то не потрібно підходити до нього чи чіпати його – потрібно зателефонувати на 101.
New. Hearing Ukraine's military intelligence is conducting a daring counter-offensive near Pokrovsk to reopen key logistics lines. Videos shared with me purport to show a heli drop in areas Russia claims to hold. *Have not been able to verify vids independently. pic.twitter.com/ZGyYfjUD2S
❗️Agents of the Main Intelligence Directorate of the Ministry of Defense of 🇺🇦Ukraine blew up the railway track of the 🇷🇺Trans-Siberian Railway near the settlement of Sosnovka, Khabarovsk Krai.
This railway is used by Russia to supply weapons and ammunition, including from the… pic.twitter.com/KYvL3YLdcc
Міноборони розпорядилося забрати з фронту всі неякісні мінні постріли українського виробництва, які або не долітали до ворога, або не вибухали взагалі. Йдеться про відкликання щонайменше 100 тисяч мін, чого вистачило б на пів року економного витрачання.
Про це йдеться у розслідуванні журналіста Юрія Ніколова, опублікованому виданням Zn.ua.
Ніколов зазначає, що проблема виникла через те, що підлеглі Рустема Умєрова, які мали контролювати якість мін від підлеглих Олександра Камишина, банально приховували проблеми виробника.
Журналіст нагадує, що рік тому Мінстратегпром під керівництвом Олександра Камишина доклало зусиль, аби підприємства «Укроборонпрому» Германа Сметаніна отримали замовлення Міноборони на снаряди та міни на десятки мільярдів гривень.
Ніколов не називає конкретне підприємство, чиї міни стали предметом скандалу, аби уникнути звинувачень у розкритті чутливої інформації. Тож журналіст використовує словосполучення «завод Х».
„Ще у січні цього року військове представництво МОУ перевіряло спроможність укроборонпромівського заводу Х виготовляти різні міни, авіабомби та артилерійські снаряди різних калібрів.
Спочатку воєнпред вказав на такі ризики (документи є в розпорядженні редакції) :
поставки комплектуючих і сировини критичного імпорту (порохів, вибухових речовин) ;
підготовка кваліфікованого персоналу, виробничих площ і додаткового технологічного оснащення;
безперервної роботи персоналу та електроживлення.
Також воєнпред наголосив, що ще не було освоєно серійного виробництва підривника М-12. Хоча техумови на нього у заводу вже були. Це та сама деталь на самісінькій головці міни, яка відповідає за кінцевий вибух при влучанні.
Однак зрештою воєнпред підписав позитивний висновок: «Підприємство в цілому спроможне забезпечити виконання робіт з виготовлення та постачання виробів в наступних обсягах […]». Про міни 120-мм було вказано, що завод Х може виготовляти 300 тисяч штук на рік з урахуванням завантаженості”, — йдеться у розслідуванні.
Ніколов пише, що Агенція оборонних закупівель (АОЗ) перед підписанням контракту вирішила уточнити у воєнпредів оцінку спроможності заводу, щоб впевнитися, що підприємство виготовить обіцяне. 9 лютого АОЗ отримала від воєнпреда висновок, що з урахуванням завантаженості завод може робити 670 тисяч мін на рік. Тож 14 лютого АОЗ уклала великий контракт на поставку 120-мм мін із заводом Х.
Трохи згодом АОЗ, аби пересвідчитися, що все йде за планом, попросила воєнпредів ще раз оцінити спроможності заводу. І отримала у відповідь запевнення, що оскільки воєнпреди повністю перевіряли цей завод 2023 року, додаткова перевірка у повному обсязі не потрібна. Цього разу зі звіту воєнпреда Міноборони зникли ризик щодо виробничих площ і кваліфікованого персоналу та згадка про відсутність серійного виробництва підривника М-12.
„Усі ці звіти лягали на стіл керівництву Міноборони. Умєров не міг не зауважити неадекватної оцінки спроможностей заводу його підлеглим, але не зважав на це. Або не хотів доповідати Зеленському про нереалістичність потужних амбіцій. Або не прагнув відмовлятися від освоєння мільярдних потоків на пару з Камишиним, одним із небагатьох незамінних менеджерів сучасності, за версією Банкової.
Перші 120-мм міни з заводу Х поїхали на фронт у червні. Про великі проблеми з ними тоді справді чутно не було. Потім була перерва на пару місяців, і у вересні завод продовжив поставки. Отоді проблеми і почалися.
Однак воєнпред жодним чином не фіксував цих проблем. Невідомо навіть узагалі, скільки і яких мін він перевіряв перед відправкою на фронт. „, —зазначається у розслідуванні.
Ніколов нагадує, що реакції військової влади на це не було, аж поки 6 листопада журналіст Юрій Бутусов оприлюднив відео партії мін, у яких на десять пострілів був лише один розрив.
Тільки 18 листопада Центральне управління забезпечення засобами ураження озброєння Командування сил логістики ЗСУ (ЦУЗЗУО КСЛ ЗСУ) повідомило про «численні технічні несправності вже поставлених мінометних пострілів» у різних військових частинах.
Проблеми ті самі — невиліт міни зі ствола, нерозриви у цілі, відхилення від точки прицілювання на сотні метрів. В одній частині із 17 пострілів дев’ять мін не долетіли до цілі до 600 метрів, сім не розірвалися (три взагалі не вийшли зі ствола) і лише одна міна влучила в ціль. При зміні мін на інший тип від іншого виробника влучання з другого пострілу в еліпс розсіювання 20 метрів, ціль була знищена з чотирьох пострілів (два прямі влучання).
„19 листопада командир однієї з військових частин нарешті наважився написати офіційну рекламацію і викликати представника заводу для документування біди. 20 листопада, коли документи дійшли до АОЗ, вона повідомила про це Генштаб. Того ж дня Юрій Бутусов опублікував відео з міною, що не вилетіла зі ствола.
Нарешті почалося довгоочікуване реагування. Начальник ЦУЗЗУО КСЛ ЗСУ Сергій Панов доручив командирам інших військових частин організувати рекламаційну роботу по заміні мінометних пострілів ВОФ-843Б. Станом на зараз відомо про відкликання 100 тисяч мін, і лише після перевірки по всіх частинах стане зрозумілий розмір фіаско. Співрозмовник ZN.UA сказав, що зараз ЗСУ в дуже економному режимі використовують до 20 тисяч мін на місяць”, — описує розгортання проблеми Ніколов.
Він додає, що на нараді Міноборони за участі представників ОП 21 листопада „відкрилася жахлива картина нікчемності всієї системи контролю за виробництвом зброї”.
„Представник Мінстратегпрому пообіцяв замінити мінометні постріли всіх партій, що були поставлені в ЗСУ, і зауважив про необхідність провести «якісну перевірку продукції, що постачається до ЗСУ». Тобто до цього контроль із боку Міноборони був щонайменше неякісним. Але представник Департаменту військово-технічної політики (ДВТП) МОУ пішов іще далі і взагалі заявив про «відсутність системи контролю якості перед постачанням продукції до ЗСУ».
Ще раз, представник Міноборони заявив, що у Міноборони відсутня система контролю якості перед постачанням продукції до ЗСУ. Ось вам і управління Рустема Умєрова”, — підсумовує журналіст-розслідувач.
Від початку повномасштабної війни внаслідок спрацювання російських мін та вибухонебезпечних предметів постраждала 1041 особа, серед яких майже сотня дітей.
Про це повідомляє Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки.
„Станом на 01.10.2024 від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждала 1 041 особа, з яких діти – 99, дорослі – 942”, – ідеться в повідомленні.
Представники яких професій найбільше постраждали від вибухонебезпечних предметів:
фермери – 191 особа;
безробітні – 163 особи (з них пенсіонери – 73 особи);
працівники критичної інфраструктури – 110 осіб;
водії – 78 осіб;
учні – 86 осіб.
Зазначається, що правоохоронні органи України відкривають кримінальні провадження щодо порушення російською федерацією правил та звичаїв ведення війни за фактом кожного підриву серед українського цивільного населення на російських мінах.
В Україні з 24 лютого 2022 року від вибухонебезпечних предметів постраждало 669 осіб, зокрема 78 з них – діти.
Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ заявив пресофіцер Державної служби України з надзвичайних ситуацій Олександр Хорунжий.
«За інформацією секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності, на жаль, від ВНП від початку повномасштабної російської агресії загинуло понад 297 людей, з них 15 – діти, і було поранено 669 осіб, з них 78 – діти. Це інформація станом на сьогодні», – зазначив він.
Як повідомлялося, за інформацією Міноборони, з 24 лютого 2022 року і станом на 16 квітня цього року 300 українців загинуло від ВНП, 667 – отримали каліцтва чи поранення.
25.04.2024 о 09:00 до ДСНС Закарпаття повідомили з поліції про те, що під час проведення земляних робіт поблизу житлового будинку виявлено ВНП часів Другої світової війни, за адресою: Хустський район, с. Лозянське. О 19:50 – вилучено та знешкоджено мінометні міни: 82 мм. – 8 одиниць та 76 мм. – 4 одиниць.
Для вилучення та знешкодження ВНП залучалось групою піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спецпризначення.
Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Закарпатській області.
Біля села Довгеньке Ізюмського району Харківської області у полі підірвалися на вибухонебезпечному предметі та загинули двоє людей, ще один дістав поранення.
“16 лютого поблизу с. Довгеньке Ізюмського району у полі стався підрив вибухонебезпечного предмета (попередньо протипіхотної міни типу ОЗМ)”, – ідеться у повідомленні.
Внаслідок вибуху двоє чоловіків загинули на місці, ще один отримав травми – його госпіталізували.
На місці пригоди працюють сапери ДСНС. Остаточні обставини події з’ясовуються правоохоронцями.
Рятувальники вкотре закликають громадян не відвідувати ліси, лісосмуги, поля, пойми річок та інші відкриті простори, особливо ті, де точилися бої, або які перебували під тимчасовим захопленням російськими загарбниками.
