НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Західного регіонального управління ДПСУ, який нині обіймає посаду заступника начальника Східного регіонального управління ДПСУ.
Про це повідомили пресслужби САП та НАБУ.
У межах досудового розслідування встановили, що, перебуваючи на посаді у ДПСУ, він у 2023–2024 роках набув понад 11 млн грн, законність підстав отримання яких не підтверджується доказами.
Частину цих коштів, за версією слідства, використано на придбання автомобіля Toyota RAV4. Решту готівки детективи НАБУ виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.
Його дії кваліфікували за ст. 368-5 КК України. Досудове розслідування триває.
Національне антикорупційне бюро викликало на сьогодні, 16 червня олігарха Костянтина Жеваго для отримання обвинувального акту у справі про надання неправомірної вигоди колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву.
Відповідна повістка про виклик оприлюднена на сайті НАБУ.
«Згідно з вимогами ст.ст. 133, 135 та 137 КПК України Ви (Жеваго Костянтин Валентинович – ред.) викликаєтесь 16 червня 2026 року о 10:00 до старшого детектива НАБУ у статусі підозрюваного для участі в процесуальних діях, пов’язаних з виконанням вимог ст.ст. 290, 293 КПК України (отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування) у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 369 КК України», – йдеться в документі.
Раніше Франція відмовилася екстрадувати Жеваго до України.
Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.
Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) викрили корупційну схему під час ремонту доріг у Полтавській області. Загальна сума одержаної неправомірної вигоди становить понад 7,7 млн гривень.
Про це йдеться у повідомленні НАБУ.
Бюро інформує про те, що службові особи Управління житлово-комунального господарства Полтавської міськради у змові з депутатом міської ради «налагодили систематичне одержання неправомірної вигоди від підрядників».
Відповідно до матеріалів слідства, посадовці вимагали від компаній «відкат» у розмірі 10% від суми договорів на обслуговування та поточний ремонт місцевих доріг.
Наразі про підозру повідомили: депутату Полтавської міської ради; посадовцю Полтавської міської ради; двом представникам підрядних компаній.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду застосували запобіжні заходи до ще чотирьох учасників у справі котеджного містечка «Династія». За даними слідства, вони причетної до легалізації здобутого злочинним способом майна в особливо великих розмірах.
Про це повідомляє НАБУ.
Так, суд застосував:
до співзасновників обслуговуючого кооперативу – заставу в розмірі 10,6 млн грн та 9,9 млн грн відповідно;
до директора приватного товариства – 20 млн грн застави;
довіреній особі міністра – заставу в сумі 15 млн грн.
За даними слідства, усі зазначені підозрювані підконтрольні колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову. «Зазначимо, що до колишнього віцепрем’єр-міністра та бізнесмена вже застосовані запобіжні заходи в цьому та іншому кримінальному провадженні. Питання щодо звернення до суду з іншими клопотаннями ще вирішується», – йдеться в заяві антикорупційних органів.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд обрав колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, суд призначив підозрюваному заставу у розмірі 140 млн грн.
Якщо підозрюваний внесе заставу, то на нього покладається низка обов’язків: без дозволу суду і слідчого заборонено покидати Київ; здати закордонні паспорти. Також Андрій Єрмак повинен утриматися від спілкування з іншими підозрюваними, серед яких Олексій Чернишов, Тимур Міндіч та інші особи.
За версією сторони обвинувачення, ще у 2020 році підозрюваний Єрмак домовився з іншими підозрюваними Міндічем і Чернишовим побудувати будинки у котеджному містечку «Династія». Фінансування резиденцій здійснювалося за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом.
Наглядова рада АТ «НАЕК «Енергоатом» оголосила про внутрішнє розслідування, відсторонення окремих працівників та реорганізацію низки підрозділів після отримання інформації від НАБУ щодо можливих кримінальних правопорушень у компанії.
Як зазначається, 8 травня наглядова рада отримала від НАБУ інформацію, яка може свідчити про причетність окремих посадовців товариства до ймовірних злочинів. У компанії зазначили, що ці дані також підтвердило повідомлення з іншого джерела.
У відповідь на це наглядова рада доручила з 11 травня розпочати офіційне внутрішнє розслідування обставин, викладених у матеріалах НАБУ. Про його перебіг мають регулярно інформувати наглядову раду.
На час перевірки кількох співробітників товариства відсторонили від роботи та виконання посадових обов’язків. Їхні імена та посади не уточнюються.
Також у компанії вирішили провести внутрішню реорганізацію структурних підрозділів, які відповідають за фізичний захист та економічну безпеку. У «Енергоатомі» пояснили, що це має посилити контроль за діяльністю виконавчого органу компанії. Завершити реорганізацію планують до 19 червня.
Наглядова рада заявила про повну підтримку незалежних антикорупційних розслідувань та наголосила на необхідності прозорості й підзвітності для відновлення довіри до компанії. Там також подякували НАБУ та іншому джерелу, яке повідомило про можливі порушення.
Окремо наглядова рада схвалила запуск міжнародного пошуку кандидатів на ключові керівні посади, зокрема голови правління, директора з ядерної безпеки та фінансового директора. Для цього планують залучити міжнародну рекрутингову компанію.
Крім того, «Енергоатом» замовить незалежну оцінку корпоративного управління за міжнародними стандартами ОЕСР, ISO, COSO та IPPF. Публічний звіт за результатами перевірки очікують до кінця 2026 року.
У компанії зазначили, що реформи мають посилити корпоративне управління, систему контролю та відповідність західним стандартам роботи ядерних операторів.
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану групу, яка заволоділа майже 20 млн грн під час закупівлі нерухомості для потреб внутрішньо переміщених осіб із Луганської області.
Про це повідомили у НАБУ,
Серед підозрюваних – колишній керівник Лисичанської міської військової адміністрації (організатор схеми), підприємець (співорганізатор) та адвокат.
За даними слідства, у 2022 році очільник Лисичанської МВА затвердив програму «Тимчасова оселя», яка передбачала забезпечення житлом переселенців. На її реалізацію з бюджету було виділено 35 млн грн.
Далі, за версією слідства, фігуранти викупили корпоративні права на товариство, якому належав дитячий табір у Кіровоградській області, після чого організували його придбання Лисичанською МВА за значно завищеною ціною.
Правоохоронці встановили, що різниця між ринковою вартістю об’єкта та фактично сплаченими коштами становила 19,3 млн грн.
Наразі всіх підозрюваних затримано. Їм інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах).
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у справі керівниці однієї із фракцій Верховної Ради, яку підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам.
Про це повідомляє НАБУ.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування.
Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (за чи проти, утримання або ж неучасті).
У січні 2026 року керівниці фракції повідомили про підозру.
САП та НАБУ викрили корупційну схему в Державній продовольчо-зерновій корпорації України, в результаті якої держава втратила 105 тисяч тонн зерна на мільйони доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу САП.
Про підозру повідомили:
колишньому голові правління АТ “ДПЗКУ”;
колишньому керівнику департаменту трейдингу АТ “ДПЗКУ”;
власнику міжнародної компанії;
довіреній особі представника компанії;
співучаснику злочину.
У 2021 році колишній керівник АТ “ДПЗКУ” разом із директором та кінцевим бенефіціаром – власником міжнародної компанії – організували злочинну схему. До її реалізації було залучено керівника департаменту державної корпорації та двох довірених осіб, які діяли за чітко розподіленими ролями.
Так, керівництво АТ “ДПЗКУ” уклало з компанією-нерезидентом чотири контракти на постачання фуражної кукурудзи, відповідно до яких АТ “ДПЗКУ” поставило понад 100 тисяч тонн кукурудзи.
Після відвантаження продукції учасники групи підробили товаророзпорядчі документи для створення ілюзії контролю над товаром. При цьому фальшиві документи директор департаменту зберігав у своєму сейфі, а оригінали залишалися у інших членів злочинної групи.
Такі дії дозволяли їм фактично розпоряджатися зерном та реалізувати його кінцевим покупцям за кордоном, зокрема в Ірані, Туреччині та Єгипті, без здійснення будь-якої оплати на користь державної компанії.
Внаслідок реалізації цієї схеми державна корпорація втратила 105 тисяч тонн зерна вартістю понад 28,8 млн доларів.
Зазначається, що отримані з продажу викраденого зерна кошти організатори схеми легалізували через численні банківські перекази для змішування із законними прибутками.
Наразі затримано трьох учасників організованої групи, також вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів.
НАБУ та САП повідомили про підозру п’ятьом особам у створенні схеми заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на 776 млн грн. Серед підозрюваних колишній голова правління ДПЗКУ.
Про це повідомляють пресслужби органів.
Йдеться про колишнього очільника ДПЗКУ Андрія Власенка.
«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили організовану злочинну групу, причетну до заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Реалізація цієї корупційної схеми призвела до втрати державою рекордних 105 тисяч тонн зерна вартістю понад 28,8 млн доларів США (на час вчинення злочину еквівалентно 776 млн грн) », – інформують органи правопорядку.
Про підозру у справі повідомили: колишньому голові правління ДПЗКУ; екскерівнику департаменту трейдингу ДПЗКУ; власнику міжнародної компанії; довіреній особі представника компанії; співучаснику злочину.
За версією слідства, у 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало з компанією-нерезидентом 4 зовнішньоекономічні контракти на постачання фуражної кукурудзи. Усупереч умовам договорів, які передбачали 100% оплату товару до моменту переходу права власності, оригінали накладних на вантаж опинилися в компанії-покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися зерном, яке не було оплачене.
Аби приховати цей факт і створити хибне враження контролю над майном, у ДПЗКУ залишили копії коносаментів із підробленими підписами та печатками. Унаслідок таких дій державна корпорація втратила майже 106 тис. тонн зерна вартістю 776 млн грн.
У НАБУ і САП додали, що організатори схеми легалізували отримані від продажу зерна кошти шляхом постійного переміщення між банками для змішування з легальними доходами, а також через придбання сировини та майна для підконтрольних підприємств.
Унаслідок реалізації схеми з вересня 2022 року до квітня 2023 року Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 15 млн грн.
В Україні судитимуть чотирьох учасників групи, яка заволоділа понад 15 млн грн на закупівлі ремонтно-будівельних матеріалів для АТ “Укрзалізниця” (УЗ). Про це 13 березня повідомляє Національне антикорупційне бюро України.
Зазначається, що у 2022 році організатор схеми через підконтрольних службовців філії “Центр забезпечення виробництва” УЗ сприяв перемозі наперед узгоджених товариств у тендері на закупівлю фарб та лінолеуму. Якщо в конкурсі брали участь “неузгоджені” компанії або пропонували “низьку” ціну, його скасовували.
Надалі завдяки фактичним власникам і представникам товариств у змові з організатором групи з УЗ уклали договори про постачання продукції за завищеною вартістю.
“Унаслідок реалізації схеми з вересня 2022 року до квітня 2023 року “Укрзалізниця” зазнала збитків на суму понад 15 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд”, – наголошують в Бюро.
При цьому уточнюється, що в лютому-квітні 2023 року ці ж особи намагалися так само заволодіти коштами на закупівлі фарб, але цьому завадило розслідування НАБУ і САП.
