Слідчі судді Вищого антикорупційного суду застосували запобіжні заходи до ще чотирьох учасників у справі котеджного містечка «Династія». За даними слідства, вони причетної до легалізації здобутого злочинним способом майна в особливо великих розмірах.
Про це повідомляє НАБУ.
Так, суд застосував:
до співзасновників обслуговуючого кооперативу – заставу в розмірі 10,6 млн грн та 9,9 млн грн відповідно;
до директора приватного товариства – 20 млн грн застави;
довіреній особі міністра – заставу в сумі 15 млн грн.
За даними слідства, усі зазначені підозрювані підконтрольні колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову. «Зазначимо, що до колишнього віцепрем’єр-міністра та бізнесмена вже застосовані запобіжні заходи в цьому та іншому кримінальному провадженні. Питання щодо звернення до суду з іншими клопотаннями ще вирішується», – йдеться в заяві антикорупційних органів.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд обрав колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, суд призначив підозрюваному заставу у розмірі 140 млн грн.
Якщо підозрюваний внесе заставу, то на нього покладається низка обов’язків: без дозволу суду і слідчого заборонено покидати Київ; здати закордонні паспорти. Також Андрій Єрмак повинен утриматися від спілкування з іншими підозрюваними, серед яких Олексій Чернишов, Тимур Міндіч та інші особи.
За версією сторони обвинувачення, ще у 2020 році підозрюваний Єрмак домовився з іншими підозрюваними Міндічем і Чернишовим побудувати будинки у котеджному містечку «Династія». Фінансування резиденцій здійснювалося за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом.
Наглядова рада АТ «НАЕК «Енергоатом» оголосила про внутрішнє розслідування, відсторонення окремих працівників та реорганізацію низки підрозділів після отримання інформації від НАБУ щодо можливих кримінальних правопорушень у компанії.
Як зазначається, 8 травня наглядова рада отримала від НАБУ інформацію, яка може свідчити про причетність окремих посадовців товариства до ймовірних злочинів. У компанії зазначили, що ці дані також підтвердило повідомлення з іншого джерела.
У відповідь на це наглядова рада доручила з 11 травня розпочати офіційне внутрішнє розслідування обставин, викладених у матеріалах НАБУ. Про його перебіг мають регулярно інформувати наглядову раду.
На час перевірки кількох співробітників товариства відсторонили від роботи та виконання посадових обов’язків. Їхні імена та посади не уточнюються.
Також у компанії вирішили провести внутрішню реорганізацію структурних підрозділів, які відповідають за фізичний захист та економічну безпеку. У «Енергоатомі» пояснили, що це має посилити контроль за діяльністю виконавчого органу компанії. Завершити реорганізацію планують до 19 червня.
Наглядова рада заявила про повну підтримку незалежних антикорупційних розслідувань та наголосила на необхідності прозорості й підзвітності для відновлення довіри до компанії. Там також подякували НАБУ та іншому джерелу, яке повідомило про можливі порушення.
Окремо наглядова рада схвалила запуск міжнародного пошуку кандидатів на ключові керівні посади, зокрема голови правління, директора з ядерної безпеки та фінансового директора. Для цього планують залучити міжнародну рекрутингову компанію.
Крім того, «Енергоатом» замовить незалежну оцінку корпоративного управління за міжнародними стандартами ОЕСР, ISO, COSO та IPPF. Публічний звіт за результатами перевірки очікують до кінця 2026 року.
У компанії зазначили, що реформи мають посилити корпоративне управління, систему контролю та відповідність західним стандартам роботи ядерних операторів.
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану групу, яка заволоділа майже 20 млн грн під час закупівлі нерухомості для потреб внутрішньо переміщених осіб із Луганської області.
Про це повідомили у НАБУ,
Серед підозрюваних – колишній керівник Лисичанської міської військової адміністрації (організатор схеми), підприємець (співорганізатор) та адвокат.
За даними слідства, у 2022 році очільник Лисичанської МВА затвердив програму «Тимчасова оселя», яка передбачала забезпечення житлом переселенців. На її реалізацію з бюджету було виділено 35 млн грн.
Далі, за версією слідства, фігуранти викупили корпоративні права на товариство, якому належав дитячий табір у Кіровоградській області, після чого організували його придбання Лисичанською МВА за значно завищеною ціною.
Правоохоронці встановили, що різниця між ринковою вартістю об’єкта та фактично сплаченими коштами становила 19,3 млн грн.
Наразі всіх підозрюваних затримано. Їм інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах).
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у справі керівниці однієї із фракцій Верховної Ради, яку підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам.
Про це повідомляє НАБУ.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування.
Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (за чи проти, утримання або ж неучасті).
У січні 2026 року керівниці фракції повідомили про підозру.
САП та НАБУ викрили корупційну схему в Державній продовольчо-зерновій корпорації України, в результаті якої держава втратила 105 тисяч тонн зерна на мільйони доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу САП.
Про підозру повідомили:
колишньому голові правління АТ “ДПЗКУ”;
колишньому керівнику департаменту трейдингу АТ “ДПЗКУ”;
власнику міжнародної компанії;
довіреній особі представника компанії;
співучаснику злочину.
У 2021 році колишній керівник АТ “ДПЗКУ” разом із директором та кінцевим бенефіціаром – власником міжнародної компанії – організували злочинну схему. До її реалізації було залучено керівника департаменту державної корпорації та двох довірених осіб, які діяли за чітко розподіленими ролями.
Так, керівництво АТ “ДПЗКУ” уклало з компанією-нерезидентом чотири контракти на постачання фуражної кукурудзи, відповідно до яких АТ “ДПЗКУ” поставило понад 100 тисяч тонн кукурудзи.
Після відвантаження продукції учасники групи підробили товаророзпорядчі документи для створення ілюзії контролю над товаром. При цьому фальшиві документи директор департаменту зберігав у своєму сейфі, а оригінали залишалися у інших членів злочинної групи.
Такі дії дозволяли їм фактично розпоряджатися зерном та реалізувати його кінцевим покупцям за кордоном, зокрема в Ірані, Туреччині та Єгипті, без здійснення будь-якої оплати на користь державної компанії.
Внаслідок реалізації цієї схеми державна корпорація втратила 105 тисяч тонн зерна вартістю понад 28,8 млн доларів.
Зазначається, що отримані з продажу викраденого зерна кошти організатори схеми легалізували через численні банківські перекази для змішування із законними прибутками.
Наразі затримано трьох учасників організованої групи, також вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів.
НАБУ та САП повідомили про підозру п’ятьом особам у створенні схеми заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на 776 млн грн. Серед підозрюваних колишній голова правління ДПЗКУ.
Про це повідомляють пресслужби органів.
Йдеться про колишнього очільника ДПЗКУ Андрія Власенка.
«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили організовану злочинну групу, причетну до заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Реалізація цієї корупційної схеми призвела до втрати державою рекордних 105 тисяч тонн зерна вартістю понад 28,8 млн доларів США (на час вчинення злочину еквівалентно 776 млн грн) », – інформують органи правопорядку.
Про підозру у справі повідомили: колишньому голові правління ДПЗКУ; екскерівнику департаменту трейдингу ДПЗКУ; власнику міжнародної компанії; довіреній особі представника компанії; співучаснику злочину.
За версією слідства, у 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало з компанією-нерезидентом 4 зовнішньоекономічні контракти на постачання фуражної кукурудзи. Усупереч умовам договорів, які передбачали 100% оплату товару до моменту переходу права власності, оригінали накладних на вантаж опинилися в компанії-покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися зерном, яке не було оплачене.
Аби приховати цей факт і створити хибне враження контролю над майном, у ДПЗКУ залишили копії коносаментів із підробленими підписами та печатками. Унаслідок таких дій державна корпорація втратила майже 106 тис. тонн зерна вартістю 776 млн грн.
У НАБУ і САП додали, що організатори схеми легалізували отримані від продажу зерна кошти шляхом постійного переміщення між банками для змішування з легальними доходами, а також через придбання сировини та майна для підконтрольних підприємств.
Унаслідок реалізації схеми з вересня 2022 року до квітня 2023 року Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 15 млн грн.
В Україні судитимуть чотирьох учасників групи, яка заволоділа понад 15 млн грн на закупівлі ремонтно-будівельних матеріалів для АТ “Укрзалізниця” (УЗ). Про це 13 березня повідомляє Національне антикорупційне бюро України.
Зазначається, що у 2022 році організатор схеми через підконтрольних службовців філії “Центр забезпечення виробництва” УЗ сприяв перемозі наперед узгоджених товариств у тендері на закупівлю фарб та лінолеуму. Якщо в конкурсі брали участь “неузгоджені” компанії або пропонували “низьку” ціну, його скасовували.
Надалі завдяки фактичним власникам і представникам товариств у змові з організатором групи з УЗ уклали договори про постачання продукції за завищеною вартістю.
“Унаслідок реалізації схеми з вересня 2022 року до квітня 2023 року “Укрзалізниця” зазнала збитків на суму понад 15 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд”, – наголошують в Бюро.
При цьому уточнюється, що в лютому-квітні 2023 року ці ж особи намагалися так само заволодіти коштами на закупівлі фарб, але цьому завадило розслідування НАБУ і САП.
Національне антикорупційне бюро оприлюднило частину прослушки у справі «Мідас», на пліках фігурує ексміністр енергетики Герман Галущенко.
Про це йдеться у повідомленнях пресслужб НАБУ і САП.
За версією антикорупційних органів, для самого міністра, згідно з плівками, було обрано псевдонім «Сигізмунд», а при спілкуванні з іншими фігурантами справи – «Професор».
На опублікованих записах самого Галущенка немає, однак є розмови інших фігурантів справи, в яких фігурують псевдоніми «Сигізмунд» та «Професор».
«Йдеться про відкати, які контрагенти державного Енергоатому мали платити, аби з ними розрахувалися за виконаними контрактами. Ця схема отримала назву «шлагбаум», а ексміністр був в ній ключовим елементом», – йдеться у повідомленні НАБУ.
За версією слідства, Галушенко зареєстрував на свою дружину та дітей офшор у Сент-Кітс та Невісі, через який відмивали гроші від незаконної діяльності в енергетичному секторі.
«У лютому 2021 року на острові Ангілья за ініціативи учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстрували фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного», – наголошує НАБУ.
Слідство встановило, що за 2021-2025 роки на користь Галущенка було відмито 12 млн доларів. Кошти переважно перебували на рахунках фонду в банках Швейцарії та були на депозиті.
За даними НАБУ, з них фігурант отримав 7,4 млн доларів США на рахунки двох компаній на Маршаллових островах і ще майже 4 млн доларів були видані готівкою в Швейцарії.
Національне антикорупційне бюро викрило спробу незаконного прослуховування керівника підрозділу детективів, який займався, зокрема, операцією «Мідас».
Про це повідомила пресслужба НАБУ.
Там розповіли, що пристрої для прихованого зняття інформації були виявлені в помешканні керівника підрозділу, який розслідує корупцію в оборонній сфері.
«Зокрема, у провадженні підрозділу справи щодо махінацій при закупівлі БПЛА, а його керівник входить до складу групи детективів у справі «Мідас», – зазначено в повідомленні.
За попередніми даними, пристрої для прослуховування встановили співробітники одного з правоохоронних органів.
«Національне бюро вже розпочало досудове розслідування за цим фактом», – додали в НАБУ.
У справі колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми стався несподіваний поворот. Під час операції «Мідас» детективи НАБУ виявили документ, що стосується іншого кримінального провадження.
Про це йдеться в листі НАБУ від 22 травня 2024 року, який отримав керівник ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Слідство просило його виділити спеціалістів для роботи у комісії, яка мала зафіксувати момент несинхронної роботи окремих підстанцій і ліній електропередачі операторів систем розподілу, які розташовані на окупованих територіях, з Об’єднаною енергетичною системою України.
Важлива ремарка: 21 січня 2026 року НАБУ і САП повідомили про викриття схеми із заволодіння коштами, призначеними для виплат за «зеленим» тарифом, що діяла на користь низки комерційних енергогенеруючих підприємств, розташованих на тимчасово окупованій території Запорізької області. Серед підозрюваних брати Ростислав та Олег Шурми.
Разом із тим вищезгаданий лист до «Запоріжжяобленерго» правоохоронці виявили під час обшуків за місцем проведення конспіративних зустрічей учасників у так званій операції «Мідас» – масштабних розкрадань бюджетних коштів у сфері енергетики, до яких причетні бізнесмени Тимур Міндіч, Олександр Цукерман. Також у цій справі фігурує прізвище ексміністра енергетики Германа Галущенка.
Люди Шурми просили захисту від НАБУ… у злочинної «групи Міндіча». Слідство натрапило на важливий документ фото 1
«Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, будучи обізнаними про заплановані детективами НАБУ процесуальні дії, зверталися до учасників злочинної організації, які мали вплив на Міністерство енергетики України та інші підприємства паливно-енергетичного комплексу, з метою перешкоджання у виконанні співробітниками НАБУ завдань кримінального провадження» – зазначено в ухвалі Вищого антикорупційного суду.
Як відомо, у справі Ростислава Шурми Національне антикорупційне бюро розслідує факти розкрадання коштів за «зеленим» тарифом на тимчасово окупованій території Запорізької області. Сума збитків складає 141,3 млн грн. Протягом липня 2022 року-червня 2023 року компанії «Нацпрод», КД Енерджі 2» і «Відновлювальна енергія Запоріжжя», які контролюються родиною Шурми, отримали кошти від держпідприємства «Гарантований покупець» за начебто поставлену електроенергію в Об’єднану енергетичною системою України. Однак виробничі потужності цих підприємств (сонячні електростанції) розташовані на територіях Малобілозерської сільської тергромади і Дніпрорудненської міської тергромади, з лютого-березня 2022 року опинилися під контролем російських окупантів.
Також антикорупційні органи отримали доступ до переписки ексзаступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми. Зокрема, 1 березня 2022 року у чаті у месенджері Telegram він дав доручення особі, яка виконувала функції головного виконавчого директора групи компаній родини Шурми (мовою оригіналу): «Приглядывай пожалуйста за всеми предприятиями. Не только солнце и стройки… Можешь всем сказать, что до окончания военного времени я тебя назначил старшим. Если у кого то возникнут вопросы по подчиненности».
