Міжнародний суд ООН (ICJ) у Гаазі розпочав у понеділок слухання у справі про хвилю насильства та ймовірний геноцид, що триває з 2016 року проти членів мусульманської меншини рохінджа на території М’янми та Бангладеш. Аун Сан Су Чжі, тодішня лідерка М’янми і політик, лауреат Нобелівської премії миру, у 2019 році під час попереднього слухання справи відкинула звинувачення Гамбії, назвавши їх «неповноцінними і оманливими».
У понеділок Міжнародний суд ООН (ICJ) у Гаазі розпочав слухання щодо розслідування хвилі насильства, що триває з 2016 року, та підозри у геноциді, пов’язаного з цим, щодо меншини рохінджа, що проживає на території М’янми та Бангладеш і переважно сповідує іслам.
За інформацією суду ООН, процедура розслідування ймовірних злочинів пов’язана з примусовою депортацією близько мільйона рохінджа зі штату Ракхайн, розташованого в західній частині М’янми, до Бангладеш.
У листопаді 2019 року Гамбія подала позов проти М’янми до Міжнародного суду в Гаазі, звинувативши її у геноциді мусульманської меншини рохінджа. Ця західноафриканська країна з мусульманською більшістю виступила від імені 57 членів Організації ісламського співробітництва (ОІС).
За словами Гамбії, армія М’янми навмисно націлена на меншину рохінджа, щоб знищити цю спільноту. Згідно з її заявою, наступальна операція армії М’янми змусила щонайменше 750 тисяч рохінджа покинути свої домівки, більшість із них втекла до сусіднього Бангладеш. Постраждалі повідомляють про масові вбивства, зґвалтування та підпали їхніх будинків.
На думку Гамбії, дії міанмарської армії проти рохінджа є геноцидом і порушують Конвенцію ООН про запобігання та покарання геноциду, прийняту в 1948 році.
“Це не кримінальна справа проти окремих осіб, а прохання про юридичне встановлення того, що держава М’янма несе відповідальність за геноцид”, – заявили вони.
Гамбія також попросила вжити спеціальних заходів для захисту мусульманської меншини рохінджа в М’янмі доти, доки суд не винесе остаточного рішення у цій справі.
Аун Сан Су Чжі, тодішній лідер М’янми і політик, лауреат Нобелівської премії миру, у 2019 році під час попереднього слухання справи відхилив звинувачення Гамбії, назвавши їх «неповноцінними і оманливими».
Суд ООН також нагадав, що в листопаді 2024 року прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан подав клопотання про видачу ордера на арешт генерала Мін Аунг Хлаїнга, головнокомандувача збройних сил М’янми та виконуючого обов’язки президента. На думку прокурора, є підстави вважати, що Мін Аунг Хлаїнг несе кримінальну відповідальність за злочини проти людяності, скоєні проти рохінджа в М’янмі та частково на території Бангладеш, а також за депортацію та переслідування членів цієї етнічної групи.
Ті, хто проводив розслідування для ООН, раніше звинувачували міанмарську армію в масових вбивствах та інших звірствах щодо членів мусульманської меншини з «наміром геноциду».
За даними незалежної місії з встановлення фактів, під час операції в штаті Аракан на заході М’янми солдати масово ґвалтували жінок і дітей, руйнували села і спалювали людей живцем у їхніх будинках.
Ці висновки були категорично відкинуті як армією М’янми, так і урядом.
Більшість рохінджа проживає переважно в штаті Аракан на заході М’янми. Деякі експерти вважають, що вони є корінними мешканцями цього регіону, інші ж стверджують, що вони прибули сюди під час британської колонізації бенгальських територій, а потім після здобуття незалежності Бірмою (пізніше М’янмою) у 1948 році та незалежності Бангладеш у 1971 році. Незважаючи на те, що вони живуть на території М’янми вже протягом багатьох поколінь, керівництво країни продовжує вважати їх нелегальними іммігрантами. Закон про громадянство М’янми, прийнятий у 1982 році, також не визнає їх етнічною групою і фактично позбавляє їх громадянства. За даними міжнародних досліджень, представники цієї меншини щодня стикаються з дискримінацією: вони не мають дозволу на проживання, не можуть вільно сповідувати свою релігію, а також обмежені в пересуванні.
Трудовий суд у столиці Бангладеш місті Дакка у понеділок засудив лауреата Нобелівської премії миру Мухаммада Юнуса до шести місяців в’язниці за порушення трудового законодавства країни.
Юнус, який першим почав використовувати мікрокредити для допомоги бідним людям, з’явився у суді і був звільнений під заставу. Суд дав захисту 30 днів на подання апеляції.
У центрі судового процесу – компанія Grameen Telecom, заснована Юнусом як некомерційна організація.
Голова суду Дакки Шейх Меріна Султана під час винесення вердикту заявила, що компанія Юнуса порушила трудове законодавство, оскільки Grameen Telecom мала найняти 67 співробітників на постійній основі, а фонди участі та соціального забезпечення співробітників сформовані не були. Очільниця суду також додала, що згідно із політикою компанії 5% дивідендів мали розподілитися між працівників.
Окрім цього, Юнусу також висунута низка інших обвинувачень, пов’язаних з ймовірною корупцією та розкраданням коштів.
VIDEO | Visuals from outside a chemical factory in the Special Economic Zone in the Rambilli Mandal of Andhra Pradesh's Anakapalle, where a blast left several workers injured earlier today. pic.twitter.com/dQ6YpOTnuu
A major explosion occurred during the Kaliyatam festival at the Neeleswaram temple when fireworks ignited near a storage area holding additional firecrackers. Over 150 people have been injured in this incident.
A stampede at the world's largest religious gathering in India has killed at least 15 people with many more injured, a doctor at the Kumbh Mela festival in Prayagraj tells @AFPhttps://t.co/F2OOkLvQNJpic.twitter.com/Dgw3asBsXh
Pained by the stampede in Tirupati, Andhra Pradesh. My thoughts are with those who have lost their near and dear ones. I pray that the injured recover soon. The AP Government is providing all possible assistance to those affected: PM @narendramodi
🚨🚨TRAGEDY: 🚄🚅🚄 As it is atleast 12 train passengers killed in western India after being struck by another train on an adjacent track after they jumped from their coaches in panic to escape a rumored fire incident, the Press Trust of India reports. pic.twitter.com/dOi3vTus99
❗️🇰🇷 - Fifteen people were injured in Pocheon, South Korea, when eight 500-pound Mk82 bombs accidentally dropped by South Korean Air Force KF-16 jets landed in a civilian area during joint live-fire exercises with the U.S.
Eleven people were killed and dozens injured in a stampede outside a cricket stadium in Bengaluru, as fans gathered to celebrate Royal Challengers Bengaluru's historic IPL title win.
Police said chaos broke out when ticketless crowds tried to force their way into the stadium. pic.twitter.com/myfKYxmwAc
Heartbreaking news from Jaisalmer 💔 A bus fire on 14 Oct 2025 claimed 20 lives (including 3 children) out of 57 passengers, leaving 16 critically injured. My thoughts are with the families. Road safety isn’t optional — it’s a must. 🕯️#JaisalmerTragedy#RoadSafety#PublicSafetypic.twitter.com/PWV5VCQS2r
At least 23 died after a massive fire broke out in a birch night club at Goa’s Arpora in the midnight. Most victims are staff including 4 tourists. Cylinder blast is suspected. #Goa#GoaFireAccidentpic.twitter.com/4WbbyZtC88
Heartbreaking news from India this morning.... Learjet 45 VT-SSK crashes on landing Baramati airport, Maharashtra. Deputy CM Ajit Pawar and 4 others (staff/crew) on board, no survivors confirmed. Tragic loss. pic.twitter.com/uZEwVVbswL
A Learjet 45 aircraft belonging to Delhi based charter company VSR carrying Ajit Pawar, a personal security officer, an attendant, and two crew members crashed.
Seems it attempted to land at runway threshold when it lost control and crash landed triggering a fire. pic.twitter.com/3XnseGbSPa
Іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді у жовтні отримала Нобелівську премію за боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та захист прав людини. Активістка хвора на серце, але через те, що вона відмовляється носити хіджаб, їй відмовили у госпіталізації.
Родина 51-річної жінки дуже хвилюється за неї, оскільки вважає, що її життя в небезпеці.
У понеділок до СІЗО, де утримується правозахисниця, прибула бригада медиків для її огляду. Тести показали, що у неї значні закупорки двох вен і високий легеневий тиск. Лікарі попросили перевести жінку до кардіологічної лікарні, але охорона відмовила у цьому проханні. Вони послалися на те, що згідно з наказом вищого керівництва звільняти із в’язниць без хіджабу заборонено.
«Вона відмовляється носити «примусовий хіджаб» навіть заради лікування, радше ризикує своїм життям», – повідомила родина Мохаммаді в Instagram.
За даними правозахисної групи Front Line Defenders, Мохаммаді відбуває 12-річне покарання у в’язниці Евін у Тегерані.
Їй присудили Нобелівську премію після місяців протестів по всьому Ірану, викликаних смертю під арештом 22-річної Махси Аміні, заарештованої за порушення суворого дрес-коду для жінок.
Мохаммаді заявила, що за жодних обставин не буде носити хіджаб, який є обов’язковим для жінок у громадських місцях після Ісламської революції 1979 року в Ірані.
У норвезькі столиці Осло цьогорічні лауреати отримали Нобелівську премію миру. Нобелівський комітет присудив її «Українському центру громадянських свобод», ув’язненому білоруському активісту Алесю Бяляцькому та російській правозахисній організації «Меморіал».
Премія вартістю близько 900 тисяч доларів була вручена в суботу в річницю смерті шведського промисловця Альфреда Нобеля, який заснував премію в 1895 році.
Під час церемонії нагородження, яку транслювали на офіційному YouTube-каналі премії, українська лауреатка, очільниця «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук сказала, що українці у цій війні борються «за свободу у всіх її сенсах» і плаять за це «найвищу ціну».
«Ми, громадяни України всіх національностей, не маємо обговорювати своє право на суверенну та незалежну українську державу і розвиток української мови та культури», – сказала українська лауреатка у промові, яку вона виголошувала українською мовою.
Вона додала, що українці хочуть миру, але справедливого миру.
«Мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація. Ми знаходили тіла цивільних людей на вулицях та подвір’ях їхніх будинків після звільнення Бучі. Ці люди не мали зброї взагалі», – наголосила Матвійчук.
Вона сказала, що багато українських правозахисників мусили брати в руки зброю, щоб зупинити російську агресію.
«Ми, правозахисники, які багато років використовували право для захисту людей, не маємо жодних правових механізмів, щоб зупинити російські звірства. Тому багато хто із правозахисників були змушені із зброєю в руках захищати те, в що вони вірять», – сказала Матвійчук і назвала серед таких правозахисників Максима Буткевича, який перебуває у російському полоні. Вона також згадала кримського татарина Сервера Мустафаєва, який перебуває в російській тюрмі в’язень сумління через свою правозахисну діяльність.
Заклики до України «піти на компроміс» вона назвала «відкладеними воєнними загрозами» та закликала міжнародну спільноту створити трибунал для очільників Росії та Білорусі – Володимира Путіна та Олександра Лукашенка.
Російський лауреат Ян Рачинський з «Меморіалу» у своїй промові розкритикував «божевільну і злочинну» війну президента Росії Володимира Путіна в Україні.
У сучасній Росії опір її агерсії називається «фашизмом» і став «ідеологічним виправданням божевільної та злочинної загарбницької війни проти України», сказав Рачинський.
Нагороду ув’язненого білоруського правохазисника Алеся Беляцького отримала його дружина, Наталія Пінчук, яка сказала, що Путін хоче перетворити Україну на «залежну диктатуру», подібно до того, як зробив з Білоруссю, де, як вона сказала, «голос пригнобленого народу ігнорується та зневажається».
60-річний Беляцький, чия організація «Вясна», документувала застосування білоруською владою тортур до політв’язнів і надала підтримку ув’язненим демонстрантам та їхнім родинам, був ув’язнений у липні 2021 року після масових вуличних протестів проти фальсифікацій виборів, в результаті яких Олександр Лукашенко залишився на чолі Білорусі на шостий президентський термін.
Норвезький Нобелівський комітет відзначив лауреатів за «видатні зусилля з документування військових злочинів, порушень прав людини та зловживання владою». «Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії», – мовиться з заяві комітету.
Присудження Нобелівської премії миру представниками України разом з представниками Росії та Білорусі викликало неоднозначні реакції в Україні.
В жовтні радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк, зокрема написав у пості в Twitter, що у Нобелівського комітету «цікаве розуміння слова «мир», якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю».
